Рішення

від 04.10.2016 по справі 910/9380/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2016Справа №910/9380/16 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Феодора"

про стягнення 88 093,06 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 91/2016/07/27-2 від 27.07.2016 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю № б/н від 22.09.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Київенерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "Феодора" про стягнення 88 093,06 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України не здійснив оплату нарахованої позивачем за споживання не облікованої електричної енергії згідно з протоколами комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією та виставлених рахунків.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.05.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.06.2016 р.

В судове засідання 14.06.2016 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 27.05.2016 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Представник позивача виконав вимоги ухвали суду від 27.05.2016 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.06.2016 р. розгляд справи відкладено на 05.07.2016 р.

В судове засідання 05.07.2016 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 27.05.2016 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, але 02.07.2016 року до загального суду відділу діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.07.2016 р. розгляд справи відкладено на 19.07.2016 р.

В судовому засіданні 19.07.2016 року представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 19.07.2016 року оголошено перерву до 01.08.2016 року.

29.07.2016 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав заперечення на відзив.

В судовому засіданні 01.08.2016 р. представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача підтримав дане клопотання.

Представники сторін надали клопотання про продовження строку розгляду справи.

В судовому засіданні 01.08.2016 рок оголошено перерву до 12.09.2016 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.08.2016 року задоволено клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів. Продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.

12.09.2016 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі.

В судовому засіданні 12.09.2016 року представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача підтримав дане клопотання.

В судовому засіданні оголошено перерву до 26.09.2016 року.

В судовому засіданні 26.09.2016 року представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для врегулювання спору мирним шляхом.

Представник відповідача підтримав дане клопотання.

В судовому засіданні оголошено перерву до 04.10.2016 року.

В судовому засіданні 04.10.2016 року представник позивача подав заяву про уточнення розміру позовних вимог.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог припиняє провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 8 707,24 грн. та вважає, що позовні вимоги позивача в іншій частині підлягають задоволенню.

01.12.2014 року уповноваженими представниками ПАТ «Київенерго» зафіксовано порушення статей 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», п. 1.3, 5.1, 6.40, 10.2 ПКЕЕ - самовільне підключення струмоприймачів до електричної енергопостачальника ПАТ «Київенерго», з метою без облікового споживання електричної енергії» (адреса об'єкту: м. Київ, пр-кт Науки, 90 (торгівельний кіоск), в зв'язку з чим уповноваженими представниками позивача, складено Акт порушень ПКЕЕ №32678.

30.12.2014 року та 29.12.2015 року уповноваженими представниками ПАТ «Київенерго» зафіксовано порушення ПКЕЕ відповідачем, а саме: «Порушення статей 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», п. 1.3, 5.1, 6.40, 10.2 ПКЕЕ - самовільне підключення струмоприймачів до електричної енергопостачальника ПАТ «Київенерго», з метою без облікового споживання електричної енергії» (адреса об'єкту: м. Київ, вул. Деміївська, 37 (МАФ «Продукти»), в зв'язку з чим уповноваженими представниками позивача, складено Акт порушень ПКЕЕ № 35168 та 42769 відповідно.

30.12.2014 року та 29.12.2015 року уповноваженими представниками ПАТ «Київенерго» зафіксовано порушення ПКЕЕ відповідачем, а саме: «Порушення статей 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», п. 1.3, 5.1, 6.40, 10.2 ПКЕЕ - самовільне підключення струмоприймачів до електричної енергопостачальника ПАТ «Київенерго», з метою без облікового споживання електричної енергії» (адреса об'єкту: м. Київ, вул. Деміївська, 39 (МАФ «Артезіанська вода»), в зв'язку з чим уповноваженими представниками позивача, складено Акт порушень ПКЕЕ № 35210 та 42770 відповідно.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Відповідно до п. 1.3 Правил користування електричної енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28, постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до п. 3.34 ПКЕЕ, будь-які роботи, пов'язані з порушенням або зміною схеми розрахункового обліку електричної енергії, заміною типу розрахункового засобу обліку електричної енергії, проводяться за погодженням з електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії) у присутності представників заінтересованих сторін та оформляються актом. Роботи з розпломбування, випробування, вимірювання, зміни схеми розрахункового обліку, заміни типу розрахункового обліку електричної енергії без оформлення акта в присутності уповноважених осіб споживача та електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) не допускаються. Під час проведення вищезазначених робіт розрахунковий облік обсягу електричної енергії здійснюється за тимчасовими схемами, узгодженими з постачальником електричної енергії. У разі неможливості створення тимчасових схем розрахункового обліку розрахунки за електричну енергію, спожиту протягом часу проведення вищезазначених робіт, здійснюються відповідно до порядку, погодженого заінтересованими сторонами. Після закінчення робіт засоби обліку опломбовуються та передаються на збереження згідно з процедурою, визначеною пунктами 3.31-3.32 цих Правил.

Згідно з п. 5.1 Правил користування електричної енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається. Між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем укладається один договір про постачання електричної енергії за усіма об'єктами споживача, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За взаємною згодою сторін можуть бути укладені окремі договори про постачання електричної енергії за кожним об'єктом споживача.

Відповідно до п. 6.40 Правил користування електричної енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.

Пунктом 6.41 Правил користування електричної енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Відповідно до п. 10.2 Правил користування електричної енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

23.12.2014 року відбулось засідання Комісії по розгляду Акту про порушення ПКЕЕ № 32678 від 01.12.2014 року,що супроводжувались веденням протоколу №515, даним протоколом оформлене рішення: «Нарахування провести за Актом, згідно з п. 2.6, та за формулою 2.7 «Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», що затверджена постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, із змінами та доповненнями (далі - Методика), за період з 04.02.2014 по 01.12.2014, потужність самовільного підключення Р = 3,52 кВт. Режим роботи: 12 годин на добу, 7 днів на тиждень.

Згідно з Розрахунком вартості електроенергії спожитої без обліку (договору) нарахування по Акту складає 17 405,78 грн. (з ПДВ).

Як встановлено судом, 04.12.2015 позивач направив відповідачу копію протоколу № 515 від 23.12.2014, акт приймання-передавання товарної продукції за грудень 2014 року та рахунок № 41517014 /акт32678 від 23.12.2014р., виданий 23.12.2014р. на суму 17 405,78 грн., що підтверджується копією фіскального чеку №2231 від 04.12.2015 та копією списку згрупованих поштових відправлень.

23.03.2015 року відбулось засідання Комісії по розгляду Акту про порушення ПКЕЕ № 35168 від 30.12.2014 року, в присутності уповноваженого представника відповідача ОСОБА_3, що супроводжувались веденням протоколу № 929, даним протоколом оформлене рішення: «Нарахування провести за Актом, згідно з п. 2.6, та за формулою 2.7 «Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», що затверджена постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, із змінами та доповненнями (далі - Методика), за період з 06.02.2014 по 30.12.2014.

Згідно з Розрахунком вартості електроенергії спожитої без обліку (договору) нарахування по Акту складає 13 057,22 грн. (з ПДВ).

Відповідачу разом з протоколом вручено розрахунок та рахунок на вказану суму.

03.02.2016 року відбулось засідання Комісії по розгляду Акту про порушення ПКЕЕ №42769 від 29.12.2015 року, що супроводжувались веденням протоколу № 194, даним протоколом оформлене рішення: «Нарахування провести за Актом, згідно з п. 2.6, та за формулою 2.7 «Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», що затверджена постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, із змінами та доповненнями (далі - Методика), за період з 21.10.2015 (дата складання попереднього Акту) по 29.12.2015 , потужність самовільного підключення Р = 14,85 кВт. Режим роботи: 12 годин на добу, 7 днів на тиждень.

Згідно з Розрахунком вартості електроенергії спожитої без обліку (договору) нарахування по Акту складає 22 764,55 грн. (з ПДВ).

Як встановлено судом, 08.02.2016 року позивач направив відповідачу копію протоколу № 194 від 03.02.2016 року, розрахунок вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору) за актом порушення Правил користування електричною енергією, рахунок № 41517014/акт42769 від 03.02.2016р. на суму 22 764,55 грн., що підтверджується копією фіскального чеку від 08.12.2016 та копією списку згрупованих поштових відправлень.

02.02.2015 року відбулось засідання Комісії по розгляду Акту про порушення ПКЕЕ № 35210 від 30.12.2014 року, в присутності уповноваженого представника відповідача ОСОБА_3, що супроводжувались веденням протоколу № 930, даним протоколом оформлене рішення: «Нарахування провести за Актом, згідно з п. 2.6, та за формулою 2.7 «Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», що затверджена постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, із змінами та доповненнями (далі - Методика), за період з 31.12.2013 по 30.12.2014, потужність самовільного підключення Р = 2,02 кВт. Режим роботи: 12 годин на добу, 7 днів на тиждень.

Згідно з Розрахунком вартості електроенергії спожитої без обліку (договору) нарахування по Акту складає 12 100,96грн. (з ПДВ).

Відповідачу разом з протоколом вручено розрахунок та рахунок на вказану суму.

03.02.2016 року відбулось засідання Комісії по розгляду Акту про порушення ПКЕЕ № 42770 від 29.12.2015 року, що супроводжувались веденням протоколу № 193, даним протоколом оформлене рішення: «Нарахування провести за Актом, згідно з п. 2.6, та за формулою 2.7 «Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», що затверджена постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, із змінами та доповненнями (далі - Методика), за період з 21.10.2015 по 29.12.2015, потужність самовільного підключення Р = 14,85 кВт. Режим роботи: 12 годин на добу, 7 днів на тиждень.

Згідно з Розрахунком вартості електроенергії спожитої без обліку (договору) нарахування по Акту складає 22 764,55 грн. (з ПДВ).

Як встановлено судом, 08.02.2016 року позивач направив відповідачу копію протоколу № 193 від 03.02.2016 року, розрахунок вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору) за актом порушення Правил користування електричною енергією, рахунок № 41517014/акт427770 від 03.02.2016р. на суму 22 764,55 грн., що підтверджується копією фіскального чеку від 08.12.2016 та копією списку згрупованих поштових відправлень.

Згідно з п. 6.42 ПКЕЕ, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має оплатити розрахункові документи за недораховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

З огляду на дату направлення позивачем розрахункових документів за не обліковану внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією (ПКЕЕ) та враховуючи Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, суд дійшов висновку, що станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду строк виконання відповідачем свого обов'язку щодо сплати вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією, є таким, що настав.

У вересні 2016 року, після порушення провадження у справі, відповідач звернувся до позивача з листом від 08.09.2016 про перегляд на комісії актів про порушення № 42769 та №42770 від 29.12.2015 за вимірами фактичного навантаження об'єктів.

08.09.2016 року відбулися засідання комісії з розгляду Акта про порушення від 29.12.2015 року № 42769 та № 42770, про що складено відповідні протоколи № 1929/1 та 1929/2.

Згідно протоколу № 1929/1 від 08.09.2016 прийнято рішення про скасування протоколу №194 від 03.02.2016 по акту № 42769, нарахування по акту провести згідно з пунктом 2.6 та за формулою 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ за потужністю 4,16 кВт, тривалістю роботи струймоприймачів протягом 12 годин, 7 днів на тиждень К=1, період нарахування з 21.10.2015 по 29.12.2015. Нарахування по акту змінено з 22 764,55 грн. на 6 377,14 грн.

Згідно протоколу № 1929/2 від 08.09.2016 року прийнято рішення про скасування протоколу № 193 від 03.02.2016 по акту № 42770, нарахування по акту провести згідно з пунктом 2.6. та за формулою 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ за потужністю 1,52 кВт, тривалістю роботи струймоприймачів протягом 12 годин, 7 днів на тиждень К=1, період нарахування з 21.10.2015 по 29.12.2015. Нарахування по акту змінено з 22 764,55 грн. на 2 330,10 грн.

Таким чином, у зв'язку з проведенням перерахунку по акту № 42769 та № 42770 під час розгляду справи ціна позову змінилась та складає 51 271,20 грн., а саме:

Акт від 01.12.2014 № 32678 у розмірі 17 405,78 грн.,

Акт від 30.12.2014 № 35168 у розмірі 13 057,22 грн.,

Акт від 29.12.2015 № 42769 у розмірі 6 377,14 грн.,

Акт від 29.12.2015 № 42770 у розмірі 2 330,10 грн.,

Акт від 30.12.2014 № 35210 у розмірі 12 100,96 грн.

Пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання» № 3 від 16.12.2015 самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку є правопорушенням в електроенергетиці (частина друга статті 27 Закону). Законом визначено, що споживачі енергії - це суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю (стаття 1). Пункт 1.2 Правил також визначає споживача електричної енергії як особу, що використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Разом з тим, у вирішенні цієї категорії спорів суди враховували викладене у постанові Верховного Суду України від 16.05.2011. У цій постанові зазначено, що термін "споживач електричної енергії" необхідно застосовувати в дещо ширшому значенні, зокрема, як такий, що поширюється і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання, що вбачається зі змісту положень підпункту 1 пункту 10.2 Правил. Отже, для визначення обсягу та обрахування вартості електричної енергії, яку особа споживала за відсутності укладеного договору про постачання електричної енергії, застосовуються положення Правил та Методики.

При цьому позов про стягнення вартості електричної енергії, спожитої без укладення договорів на її постачання (розрахованої на підставі Методики), та не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил, може бути поданий на підставі статей 1212, 1213 ЦК України, оскільки сторони не перебувають між собою у договірних відносинах (постанова Верховного Суду України від 16.05.2011 № 15/147/10).

Згідно статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 року № 6-88цс13, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Згідно зі статтею 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Суд зазначає, що вказана стаття спрямована на реалізацію принципу реального виконання зобов'язання та визначає обов'язок набувача повернути безпідставно набуте майно в натурі. Це означає, що поверненню підлягає саме та індивідуально визначена річ, яку набув або зберіг набувач, або така ж кількість родових речей тієї ж якості.

Однак, якщо повернути безпідставно набуте майно в натурі неможливо (внаслідок його знищення, загублення або передачі його набувачем третій особі тощо), набувач зобов'язаний відшкодувати потерпілому вартість такого майна.

Суд зазначає, що у зв'язку з набуттям відповідачем майна (електроенергії) без достатньої правової підстави (за відсутності договору на електропостачання), відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу вартість спожитої ним електричної енергії, оскільки відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість.

Як зазначено сторонами та вбачається з матеріалів справи під час розгляду справи відповідачем сплачено нарахування по акту №42770 від 29.12.2016 року у розмірі 2 330,10 грн. та по акту №42769 від 29.12.2015 року у розмірі 6 377,14 грн.

Відповідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Частина 2 статті 80 ГПК України передбачає, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем по актам №42770 від 29.12.2016 року та №42769 від 29.12.2015 року на загальну суму 8 707,24 грн. спростовано, тому суд припиняє провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 8 707,24 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Факт наявності основної заборгованості в сумі 42 563,96 грн. (по актам №32678 від 01.12.2014 року в розмірі 17 405,78 грн., №35168 від 30.12.2014 року в розмірі 13 057,22 грн. та №35210 від 30.12.2014 року у розмірі 12 100,96 грн.) у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем відшкодовано позивачу 06.09.2016 року судовий збір в розмірі 1 378,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст.33, ст.ст. 34, 44, 1-1 ч. 1 ст. 80, ч.2 ст. 80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині суми основного боргу в розмірі 8 707,24 грн.

2. В іншій частині позов задовольнити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Феодора» (01001, м. Київ, вул. Експланадна, будинок 30 А, квартира 5, код ЄДРПОУ 34691510) на користь публічного акціонерного товариства В«КиївенергоВ» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) основний борг в розмірі 42 563 (сорок дві тисячі п'ятсот шістдесят три) грн. 96 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 25.10.2016 року.

Суддя С.М. Мудрий