Рішення

від 17.10.2016 по справі 922/3282/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2016 р.Справа № 922/3282/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання П'ятак А.С.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Харківський регіональний науково-виробничий центр старндартизації, метрології та сертифікації", м. Харків до Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, м. Харків про стягнення коштів у розмірі 2 903,34 грн. (відповідно ст. 55 ГПК України ціна позову визначена суддею) за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за дов. № 124-2712016 від 21.09.2016 року

відповідача - ОСОБА_2, за дов. № 06-26/2390 від 13.10.2016 року

за відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Державної інспекції сільського господарства в Харківській області, про стягнення 1 001,42 грн. основаної заборгованості, 1 831,81 грн. пені, 70,09 грн. штрафу. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати у розмірі 1 378,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання за договором № 051229 про надання платних послуг від 07 липня 2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 вересня 2016 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/3282/16 і призначено її до слухання у судовому засіданні на 17 жовтня 2016 року.

12 жовтня 2016 року від представника позивача через канцелярію суду супровідним листом (вх. № 33702 від 12 жовтня 2016 року) надійшов пакет документів, дані документи судом долучено до матеріалів справи.

В призначене судове засідання 17 жовтня 2016 року представники сторін з'явилися, представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, представник відповідача проти задоволення позовних вимог не заперечував.

В судовому засіданні 17 жовтня 2016 року представники сторін не виявили наміру подавати додаткові докази чи пояснення по справі в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень, а матеріали справи свідчать про достатність наявних в ній доказів для встановлення в повному обсязі фактичних обставин справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

07 липня 2016 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено договір № 051229 про надання платних послуг.

Відповідно до 1 розділу договору, виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику послуги з проведення робіт по повірці засобів вимірювальної техніки (ДК 016-2010: 71.20.19 "Послуги щодо технічного випробування й аналізування". Вартість послуг без ПДВ вісімсот тридцять чотири грн. 52 коп. Крім цього ПДВ (20%) сто шістдесят шість грн. 90 коп. Загальна сума цього договору складає одна тисяча грн. 42 коп.

Виконавець розпочинає виконання послуг після отримання від замовника заяви, замовлення або засобів вимірювання техніки (ЗВТ) відповідно до переліку. Робота (послуга) вважається закінченою після складання виконавцем підсумкового документа (акта здачі-приймання послуг), що підтверджує закінчення робіт. Видання замовнику підсумкового документа (акту здачі-приймання послуг) являється підставою для проведення оплати за рахунок бюджетних коштів. Строк оплати послуг по договору складає 30 календарних днів з моменту підписання акту здачі-приймання послуг (п.п. 2.1, 2.2, 2.4, 2.5 договору).

За невиконання або неналежне виконання обов'язків по цьому договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. У разі невиконання сторонами договірних обов'язків протягом терміну дії договору, застосовується штрафна санкція не нижче облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, згідно ст. 231 Господарського кодексу України.

Згідно п. 5.1 договору, строк дії договору починається з 07 липня 2014 року та закінчується 31 грудня 2014 року. Строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання вище вказаних умов договору між сторонами складено та підписано Акт № 51229 від 07 липня 2014 року на суму 1001,42 грн.

Як стверджує позивач, останній в повному обсязі виконав умови спірного договору та надав відповідачу послуги по повірці засобів вимірювальної техніки, однак відповідач не сплатив вартість отриманих послуг.

Позивачем неодноразово було направлено претензії на адресу відповідача з вимогами про вжиття невідкладних заходів щодо термінового погашення заборгованості 1 001,42 грн., однак вказані претензії відповідач залишив без відповіді, а заборгованість без оплати, що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зважаючи на вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідач в судовому засіданні 17 жовтня 2016 року позовні вимоги визнав в повному обсязі, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 001,42 грн. заборгованості за договором № 051229 про надання послуг від 07 липня 2016 року нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши частину позовних вимог про стягнення з відповідача 1 831,81 грн. пені та 70,09 грн. штрафу, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Отже, невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 3.3 договору № 051229 про надання платних послуг від 07 липня 2014 року, сторонами передбачено, що у разі невиконання договірних зобов'язань протягом терміну дії договору, застосовується штрафна санкція не нижче облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, згідно ст. 231 Господарського кодексу України.

За п. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем був наданий обґрунтований розрахунок пені та штрафу відповідно до якого сума пені складає 1 831,81 грн., штрафу 70,09 грн. Перевіривши правомірність нарахування позивачем пені та штрафу враховуючи п.3.3 спірного договору та приписи ст.ст. 231, 232 ГК України, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору, в зв'язку з чим позовні вимоги позивача в частині стягнення 1 831,81 грн. пені та штрафу у розмірі 70,09 грн. грн. підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої витрати по сплаті судового збору у даній справі в розмірі 1 378,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 173, 193, 216, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 6, 509, 525-526, 530, 546, 610, 611, 626, 627, 901 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державної інспекції сільського господарства в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 14, в тому числі з р/р 35219001081043 в ГУ ДКСУ в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 38000054) на користь Державного підприємства "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 36, п/р 326004000071786 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300032, ІПН 047259020391, Свід. № 30009455, код ЄДРПУ 04725906) 1 001,42 грн. основної заборгованості, 1 831,81 грн. пені, 70,09 грн. штрафу та 1 378,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 24.10.2016 р.

Суддя ОСОБА_3

справа № 922/3282/16