Ухвала

від 19.10.2016 по справі 379/122/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 379/122/16-ц Головуючий у І інстанції Потеряйко С. А. Провадження № 22-ц/780/5329/16 Доповідач у 2 інстанції Голуб С. А. Категорія 29 19.10.2016

УХВАЛА

Іменем України

19 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Голуб С.А.,

суддів Іванова І.В., Таргоній Д.О.

за участі секретаря Дрозда Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Таращанського районного суду Київської області від 03 серпня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» в особі Таращанської філії по експлуатації газового господарства до ОСОБА_2 ( представник ОСОБА_3), третя особа ПАТ «Страхова компанія «Скайд» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 14.03.2015 близько 14 год ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Volkswagen» д.н.з. якого був відсутній, власником якого він являється, проїжджаючи біля с.Салиха Таращанського району Київської області, спричинив дорожньо-транспортну пригоду, в'їхавши в підвідний надземний газопровід середнього та високого тиску до с.Салиха Таращанського району, що належить ПАТ «Київолгаз», після чого було виявлено механічне пошкодження підвідного надземного газопроводу до с.Салиха.

Згідно Акту виконаних робіт від 21.07.2015 р., Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) відключення газопостачання в с. Салиха від 17.08.2015 р., Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) пуску газу в с. Салиха від 17.08.2015 р. та Розрахунку виробничо-технологічних витрат та втрат природного газу при виконанні заміни ділянки розподільчого газопроводу в/т на розподільному газопроводу до с. Салиха Таращанського району від 21.07.2015 р., пов'язаних з ДТП 14.03.2015 року за участю автомобіля марки «Volkswagen-Т4», державний номер НОМЕР_1, величина матеріальних збитків, завданих ПАТ «Київоблгаз», становить 76034, 38 грн.

ОСОБА_2 було повідомлено, що автомобіль «Volkswagen Т4», державний номер НОМЕР_1, застраховано.

Звернувшись до компанії ПАТ «СК «СКАЙД», страхова компанія, розглянувши заяву позивача щодо дорожньо-транспортної пригоди, прийняла рішення про здійснення частини виплати з відшкодування за страховим випадком. Належні кошти в сумі 25356, 35 грн. були перераховані на рахунок ПАТ «Київоблгаз».

ОСОБА_2 була направлена претензія про відшкодування решти завданих збитків, а саме 50678 грн. 03 коп.

Оскільки до цього часу збитки не відшкодовано, представник позивача просить суд позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача матеріальні збитки, завдані ДТП.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 03 серпня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що відповідач застрахував свою цивільну відповідальність на 50000 грн.,однак страхова компанія виплатила позивачу лише 25356,35 грн. Вважає, що страхова компанія мала виплатити позивачу 50000 грн. і лише різницю між розміром шкоди та страховою виплатою мав сплатити відповідач.

Крім того, відповідач в доводах апеляційної скарги наголошує на тому, що позивач в майнову шкоду включив вартість втраченого газу за двома актами, які складались в день ДТП 14.03.2015 року та під час відключення та пуску газу в с.Салиха 17.08.2015 року. Однак з 01.07.2015 р. позивач вже не був власником газу, оскільки Постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1587 від 21.05.2015 р. анульована з 1.07.2015 р. ліцензія,яка була видана ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» та постановлено видати ліцензії ТОВ «Київоблгаззбут». Таким чином відповідач вважає, що позивач втративши право постачання газу, не має права заявляти вимог про відшкодування втрат газу, які відбулись 17.08.2015 р., оскільки він не був власником газу і його право такою втратою не було порушене.

Також відповідач не погоджується із розрахунком шкоди. З посиланням на наявні у справі докази стверджує, що в розрахунку не вірно було зазначено час, протягом якого витікав газ із пошкодженого газопроводу, а саме 1год 35 хвилин, а не 2 год., як вказує позивач, в своєму позові позивач просить застосувати тарифи, які набрали чинності з 01.07.2015 року і не були чинним на день ДТП 14.03.2015 р.

Відповідач зазначає, що в судовому порядку ним був оскаржений розрахунок від 21.07.2015 р., акт здачі-приймання робіт від 17.08.2015 р., акт виконаних робіт від 21.07.2015 р. і рішення в даній справі ще не прийняте, але воно буде мати суттєве значення для вирішення даної справи.

Крім того, в апеляційній скарзі відповідач наголошував на чисельних порушеннях судом норм процесуального права, а саме прийняття від позивача доказів під час розгляду справи, відмови у задоволенні заяви про відвід головуючого у справі.

На підставі викладеного відповідач просив скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу і просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 26034,38 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.03.2015 на номер «104» АДС Таращанської ФЕГГ о 14 год 47 хв надійшло повідомлення від головного інженера Таращанської ФЕГГ ПАТ «Київоблгаз» Ткаченко В.В. про те, що біля с.Салиха сталося ДТП під час якого пошкоджено надземний підвідний газопровід середнього та високого тиску до с.Салиха Таращанського району.

О 14 год 52 хв приймальником замовлень служби АДС ОСОБА_10 було направлено бригаду майстрів на місце ДТП.

О 15 год 12 хв майстер АДС ОСОБА_7 повідомив, що автомобіль «Volkswagen» в'їхав у підвідний газопровід середнього та високого тиску до с. Салиха Таращанського району Київської обл. та було виявлено механічне пошкодження підвідного надземного газопроводу до с. Салиха.

О 15 год 20 хв бригадою АДС було проведено зовнішній огляд місця пошкодження . Під час обстеження було виявлено витікання газу на зварному шві кованого коліна діаметром 150 мм, на місці де було зіткнення газопроводу з автомобілем. На місці витікання газу встановили жорсткі бандажі.

О 15 год 45 хв на місце ДТП прибули начальник Таращанської ФЕГГ ПАТ «Київоблгаз» Захарченко В.О., головний інженер Ткаченко В.В. та працівники Таращанського ВДАІ.

Працівниками філії проводилися роботи по обстеженню підземного підвідного газопроводу до с. Салиха шляхом шпилькуванням по осі газопроводу в обидві сторони та розкриттям найближчих стиків тому, що при аварії було пошкоджено надземний газопровід довжиною 9 метрів, а на відстані 87 м по всій довжині відбулося провисання труби із -за відсутності підпорів на яких вона трималася.

О 16 год 05 хв працівниками АДС були проведені роботи по перевірці роботи ШРП по вул..Радянській та вул. Жовтневій в с. Салиха Таращанського району.

О 16 год 30 хв були проведені роботи по повторній перевірці надземного та підземного газопроводу. Витікання газу не було виявлено. Було знято огорожу та відновлено рух транспорту по проїзджій частині.

О 16 год 35 хв всі роботи по ліквідації аварії внаслідок ДТП були виконані.

Дане підтверджується матеріалами справи ( т.1 а.с.8-11, 13-15)

Майстром АДС ОСОБА_7 при проведенні ремонтних робіт було складено акт, в якому зафіксовано, що власник автомобіля марки «Volkswagen» ОСОБА_2, гарантує оплату за проведення ремонтних робіт, відновлювальних робіт згідно наданої калькуляції. ( т.1 а.с.12)

Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 03.04.2015 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст..124 КУпАП, застосовано штраф у розмірі 340 грн. В постанові суду зазначено, що ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Volkswagen-Т4», державний номер НОМЕР_1, ща належить йому на праві власності, порушив правила дорожнього руху, не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожню обстановку та допустив з'їзд в кювет з подальшим перекиданням, при цьому пошкодив газопровід та транспортний засіб. ( т.1 а.с.17)

21.07.2015 працівниками Таращанської ФЕГГ ПАТ «Київоблгаз» було проведено відновлювальні газонебезпечні роботи по заміні частини підвідного газопроводу високого тиску 2 категорії Ду 150 с.Салиха Таращанського району. При проведенні ремонтних робіт відбувалося припинення газопостачання абонентам с.Салиха, звільнення газопроводу від залишків газу, зупинка ШРП, розкриття газопроводу шляхом розкопки ґрунту екскаватором, від'єднання недіючого газопроводу до зерносушарки, зварювальні роботи, продувка газопроводу, роботи по включенню станцій котодного захисту, пуск газу абонентам та ін.. Під час проведення даних робіт, всі майстри філії мали наряди допуска на виконання газонебезпечних робіт. Дане підтверджується матеріалами справи ( т.1 а.с.20-31, 161-208).

Відповідно до Правил надання населенню послуг з газопостачання, затвердженого Постановою КМ України від 09.12.1999 року №2246 ( із змінами та доповненнями), газопостачання - це послуга, яка передбачає реалізацію природного газу шляхом транспортування його до споживача. Даними Правилами передбачено порядок надання послуг з газопостачання населенню, яке здійснюється безперервно відповідно до Правил безпеки систем газопостачання.

Згідно наданого розрахунку виробничо-технологічних витрат та втрат природного газу при виконанні заміни ділянки розподільчого газопроводу високого тиску на розподільному газопроводу с.Салиха Таращанського району Київської області від 21.07.2015, позивачем понесено втрат на 36 048,35 грн. (т.1 а.с.26)

Як вбачається із полісу № АІ /4486158 цивільно-правова відповідальність відповідача на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПАТ «СК «СКАЙД» . Відповідно до страхового акту №503/15 від 11.06.2015, визначення розміру страхового відшкодування від 10.06.2015/, платіжного доручення №2483 від 12.06.2015 позивачу було виплачено 25 356,35 грн. страхового відшкодування на підставі розрахунку проведення аварійно-відновлювальних робіт на газопроводі високого тиску. ( т.1 а.с.69-71, 89)

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що шкода, завдана відповідачем відноситься до шкоди, яка завдана джерелом підвищеної небезпеки, а тому відшкодовується особою, що її завдала, тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відхиляючи заперечення відповідача проти позову які зводились до того, що позивач не є власником газу та що надані в судовому засіданні представником позивача акти, розрахунки не відповідають фактичним обставинам справи, суд виходив з того, що ці доводи спростовуються добутими в судовому засіданні доказами. Суд розцінює дії представника відповідача, як спосіб захисту.

Судова колегія погоджується із такими висновками суду виходячи з такого.

Відповідно до ст.. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідач в апеляційній скарзі навів свої доводи, з яких він не погоджується із розрахунком матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з нього на користь позивача. Однак, зазначивши в своїй апеляційній про те, що він погоджується на виплату різниці від нарахованої суми матеріальної шкоди 76034,38 та 50000 грн.., які мала виплатити страхова компанія, а саме на стягнення з нього 26034,38 грн., тим самим відповідач визнав правильність розрахунків шкоди. які надав позивач.

З врахуванням наведеного, судова колегія детально зупиняється лише на доводах апеляційної скарги щодо того, що страхова компанія має відшкодувати заподіяну відповідачем шкоду в межах ліміту страхування.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи . Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Як передбачено статтею 1194 ЦК України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.

Разом із тим, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.

З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.

Така правова позиція була висловлена Верховним Судом України у справі 6-2808цс15 і є обов»язковою для застосування судами відповідно до вимог ст.360-7 ЦПК України.

Виходячи із наведеного, позивач як потерпілий в дорожньо-транспортній пригоді, має право обирати з кого вимагати відшкодування завданої щкоди, а тому він, користуючись наданим йому правом, пред»явив позов саме до заподіювача шкоди.

Судова колегія не може погодитись із доводами апеляційної скарги в частині наявності у суду першої інстанції підстав для задоволення відводу судді, і, як наслідок, скасування рішення суду. Та обставина, що суд приєднав під час розгляду справи в суді нові докази, на може свідчити про наявність підстав для відводу, які передбачені ст.. 20 ЦПК України.

З врахуванням наведеного, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування законного і обґрунтованого рішення суду.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Таращанського районного суду київської області від 03.08.2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді