Рішення

від 20.10.2016 по справі 910/16506/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2016Справа № 910/16506/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участі секретаря судового засідання Коновалова С.О., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ-ТРЕЙДІНГ» (далі - ТОВ «СОЮЗ-ТРЕЙДІНГ») до товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНЕССАНС МРАМОР" (далі - ТОВ "РЕНЕССАНС МРАМОР") про стягнення 49 449,90 грн.,

за участі представників:

позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 6 вересня 2016 року № б/н,

відповідача: не з'явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2016 року ТОВ «СОЮЗ-ТРЕЙДІНГ» звернулося до Господарського суду міста Києва зі вказаним позовом, посилаючись на те, що 2 червня 2014 року між ТОВ "РЕНЕССАНС МРАМОР" та позивачем був укладений договір оренди № Т-1/2014, за умовами якого останній передав відповідачу в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 62,5 м 2 , яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Ігоря Сікорського, будинок 1. Оскільки ТОВ "РЕНЕССАНС МРАМОР" взяті на себе за вказаним правочином зобов'язання по оплаті орендної плати, компенсації вартості електроенергії та експлуатаційних послуг виконало не в повному обсязі, заборгувавши позивачу 32 240,77 грн., з яких: 30 832,48 грн. орендної плати, 1 022,13 грн. вартості експлуатаційних витрат та 386,16 грн. вартості спожитої електроенергії, ТОВ «СОЮЗ-ТРЕЙДІНГ», посилаючись на статті 526, 530, 611 та 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 193, 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просило суд стягнути з відповідача вищезазначену суму основного боргу, а також 3 919,98 грн. пені, штраф у розмірі 12 500,00 грн., 343,04 грн. трьох процентів річних та 446,11 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 8 вересня 2016 року порушено провадження у справі № 910/16506/16. Розгляд даної справи призначено судом на 6 жовтня 2016 року.

Ухвалою суду від 6 жовтня 2016 року розгляд справи відкладено на 20 жовтня 2016 року.

Під час судового засідання 20 жовтня 2016 року представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені в позові.

Відповідач у призначені судові засідання явку свого повноважного представника не забезпечив, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.9.1 Постанови.

Ухвали суду про порушення провадження у даній справі від 8 вересня 2016 року та про відкладення розгляду справи від 6 жовтня 2016 року надіслані відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судових засідань. Крім того, йому надавалося достатньо часу для подання заяв, клопотань, письмових пояснень та додаткових документів.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій поданих позивачем документів їх оригіналам, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

2 червня 2014 року між сторонами було укладено договір оренди № Т-1/2014, за умовами якого ТОВ «СОЮЗ-ТРЕЙДІНГ» передало, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 62,5 м 2 , яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Ігоря Сікорського, будинок 1.

Даний правочин підписано повноважними представниками сторін та скріплено їх печатками. Строк дії даного договору - до 30 травня 2017 року (пункт 11.1 цієї угоди).

Відповідно до пунктів 3.1.4-3.1.5 договору орендна плата на період з 1 жовтня 2014 року по 30 травня 2017 року становить 12 500,00 грн. за 1 календарний місяць з урахуванням ПДВ та індексується щомісячно з урахуванням зросту індексу інфляції.

Крім орендної плати відповідач зобов'язався сплатити ТОВ «СОЮЗ-ТРЕЙДІНГ» компенсацію вартості електроенергії, комунальних послуг (тепло-, водопостачання та водовідведення), експлуатаційних витрат та податку на землю (пункт 3.2 вказаного правочину).

Згідно з пунктами 3.7, 3.11 договору ТОВ "РЕНЕССАНС МРАМОР" не пізніше п'ятого числа поточного місяця зобов'язалось самостійно отримати в офісі позивача рахунки-фактури на оплату компенсаційних платежів та орендної плати. Несвоєчасне отримання відповідачем рахунків у позивача не звільняє його від зобов'язання своєчасно сплатити відповідні платежі.

Пунктом 3.8 даної угоди передбачено, що орендну плату за поточний місяць та компенсаційні платежі за попередній місяць відповідач повинен сплатити не пізніше десятого числа поточного місяця шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «СОЮЗ-ТРЕЙДІНГ».

По закінченню поточного місяця сторони складають акт наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін. У разі якщо відповідач не поверне підписаний та скріплений його печаткою акт після сьомого числа місяця, наступного за звітнім, або не надасть вмотивованої відмови від його підписання, даний акт вважається підписаним, а надані послуги такими, що прийняті в повному обсязі (пункти 3.9-3.10 вказаного правочину).

Всупереч вищенаведеним умовам договору ТОВ "РЕНЕССАНС МРАМОР" не сплатило в повному обсязі кошти за отримані за цим правочином послуги, заборгувавши таким чином ТОВ «СОЮЗ-ТРЕЙДІНГ» за період з березня 2016 року по червень 2016 року 30 832,48 грн. орендної плати, 1 022,13 грн. вартості експлуатаційних витрат за період з квітня 2016 року по червень 2016 року та 386,16 грн. вартості спожитої електроенергії за період з травня 2016 року по червень 2016 року.

Вищенаведене підтверджується актами наданих послуг за вказані періоди та актами звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 7 червня 2016 року, які скріплені печатками цих товариств та копії яких містяться в матеріалах справи.

Окрім того, 7 червня 2016 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до вказаного договору, в якій ТОВ "РЕНЕССАНС МРАМОР" підтвердило наявність перед позивачем заборгованості за цим договором та зобов'язалось її погасити не пізніше 7 серпня 2016 року. Також даною додатковою угодою сторони дійшли згоди розірвати договір оренди від 2 червня 2014 року № Т-1/2014.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Плата за користування майном справляється з наймача (частина 1 статті 762 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з вимогами статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 ГПК України).

Враховуючи те, що сума основного боргу в загальному розмірі 32 240,77 грн., яка складається з: 30 832,48 грн. орендної плати, 1 022,13 грн. вартості експлуатаційних витрат та 386,16 грн. вартості спожитої електроенергії, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які б могли свідчити про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимоги ТОВ «СОЮЗ-ТРЕЙДІНГ» про стягнення з відповідача вказаної суми, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасного внесення орендних платежів, позивач, посилаючись на пункт 10.2 договору, просив суд стягнути з ТОВ "РЕНЕССАНС МРАМОР" 12 500,00 грн. штрафу та 3 919,98 грн. пені, нарахованої на заборгованість по орендній платі, спожитій електроенергії та експлуатаційним послугам.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з частиною 3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 10.2 договору за порушення встановлених пунктом 3.8 цієї угоди термінів оплати за користування приміщенням ТОВ "РЕНЕССАНС МРАМОР" сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості по орендній платі за кожен день прострочення. У разі прострочення внесення орендних платежів більше, ніж на 20 календарних днів, відповідач додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 12 500,00 грн. (100 % місячної плати за користування приміщенням).

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що нарахування пені за умовами пункту 10.2 вказаного правочину можливе лише на суму простроченої орендної плати, а відтак дана позовна вимога підлягає задоволенню частково в розмірі 3 803,63 грн. У той же час у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 116,35 грн. пені, нарахованої на суму заборгованості по експлуатаційним витратам та спожитій електроенергії, слід відмовити.

Разом із цим, нарахований на підставі вищенаведеного пункту договору штраф у розмірі 12 500,00 грн. відповідає зазначеним приписам законодавства та положенням даної угоди, а тому вимога позивача про стягнення з ТОВ "РЕНЕССАНС МРАМОР" вказаної суми штрафу підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також позивач просив стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 343,04 грн. та 446,11 грн. інфляційних втрат.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлений ТОВ «СОЮЗ-ТРЕЙДІНГ» до стягнення розмір трьох процентів річних є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить положенням договору, позовна вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми підлягає задоволенню в повному обсязі.

Водночас, здійснивши перерахунок інфляційних втрат за визначений позивачем період, суд вважає дану вимогу обґрунтованою в розмірі 348,04 грн.

Таким чином суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача до ТОВ "РЕНЕССАНС МРАМОР".

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНЕССАНС МРАМОР" (04071, місто Київ, вулиця Верхній Вал, будинок 52, літера В, ідентифікаційний код 38391477) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ-ТРЕЙДІНГ» (03062, місто Київ, вулиця Академіка Туполєва, будинок 12, ідентифікаційний код 35256663) 30 832 (тридцять тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 48 коп. орендної плати, 1 022 (одну тисячу двадцять дві) грн. 13 коп. вартості експлуатаційних витрат, 386 (триста вісімдесят шість) грн. 16 коп. вартості спожитої електроенергії, 3 803 (три тисячі вісімсот три) грн. 63 коп. пені, 12 500 (дванадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. штрафу, 343 (триста сорок три) грн. 04 коп. трьох процентів річних, 348 (триста сорок вісім) грн. 04 коп. інфляційних втрат, а також 1 372 (одну тисячу триста сімдесят дві) грн. 02 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25 жовтня 2016 року

Суддя Є.В. Павленко