Ухвала

від 24.10.2016 по справі 12/64-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"24" жовтня 2016 р. Справа № 12/64-10

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А., суддя Фоміна В. О.

розглянувши апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» (вх. №2837С/2) на ухвалу господарського суду Сумської області від 15.09.2014р. у справі №12/64-10

за заявою ТО «³на ЛівадіїВ» , м. Ялта,

до Приватного підприємства В«ТристанВ» , м. Охтирка

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 15.09.2014р. у справі №12/64-10 (суддя Костенко Л.А.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - Приватного підприємства В«ТристанВ» . Ліквідовано Приватне підприємство В«ТристанВ» - як юридичну особу. Вимоги кредиторів незадоволені за недостатністю майна банкрута, вважаються погашеними. Провадження у справі припинено.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» з ухвалою місцевого господарського суду не погодилася та звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 15.09.2014р. у справі №12/64-10.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на ухвалу місцевого господарського суду протягом п’яти днів з дня її оголошення місцевим господарським судом.

Отже, останній день подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Сумської області від 15.09.2014р. у справі №12/64-10 (з урахуванням складання повного тексту ухвали -17.09.2014р.) припадає на 22.09.2014р.

З апеляційною скаргою заявник звернувся лише 12.10.2016 року , про що свідчить штамп на поштовому конверті, тобто зі спливом встановленого процесуальною нормою п’ятиденного строку оскарження ухвали. Одночасно, апелянт звернувся з клопотанням про поновлення строку подання апеляційної скарги.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Обґрунтовуючи клопотання апелянт посилається на те, що відповідно до постанови Правління Національного банку України 19.03.2015 року № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 року № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2.

22.02.2016 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 213 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та делегування повноважень ліквідатора, яким продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» по 19.03.2018 року (включно).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку.

Таким чином, строк апеляційного оскарження, на думку апелянта, було пропущено з підстав, які не залежали від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Проте, колегія суддів вважає такі доводи не обґрунтованими, враховуючи наступне.

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись, в тому числі норм процесуального права.

За змістом положень ст. 91 Господарського процесуального кодексу України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Згідно з ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

Разом з цим, ч. 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України встановлює можливість поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги. Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Однак, наявність права на апеляційне оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття апеляційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Колегія суддів зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги враховуючи приписи ст.ст. 53, 99 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності, з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

При цьому, слід враховувати наскільки суттєво було пропущено встановлений законом строк, а також те, що необхідною умовою практичного здійснення заінтересованою стороною права на апеляційне оскарження рішення господарського суду першої інстанції є її обізнаність зі змістом оскаржуваного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме протоколу судового засідання від 15.09.2014р., в якому було прийнято оскаржувану ухвалу, у судовому засіданні був присутній представник ПАТ ««ВіЕйБі Банк»- ОСОБА_3 (що також вбачається зі змісту ухвали).

Тобто будучи обізнаним про прийняття оскаржуваної ухвали, з апеляційною скаргою заявник звернувся лише 12.10.2016р., про що свідчить штамп на поштовому конверті, тобто через два роки після її прийняття.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що постанова Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1», та рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» були прийняті у березні 2015р., тоді як оскаржувану ухвалу прийнято у вересні 2014р.

При цьому заявником зазначено лише про існування певних обставин, але взагалі не наведено, яким чином ці обставини перешкоджали йому своєчасно подати апеляційну скаргу.

Харківський апеляційний господарський суд особливу увагу звертає на таке.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі «Справа «Пономарьов проти України» правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "ОСОБА_4 проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Враховуючи викладене, апелянтом не надано доказів наявності об'єктивних обставин, що перешкоджали йому своєчасно скористатися наданими законодавством процесуальними правами, зокрема, на апеляційне оскарження, а тому колегія суддів вважає, що у даному випадку правових підстав для відновлення пропущеного скаржником процесуального строку подання апеляційної скарги не має.

За приписами ч. 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Окрім того, відповідно ч.3 ст.94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Матеріали апеляційної скарги свідчать, що заявником не сплачено судовий збір за її подання.

До апеляційної скарги надано заяву про відстрочення терміну сплати судового збору, в обґрунтування якої апелянт посилається на ліквідаційну процедуру ПАТ ««ВіЕйБі Банк» та важке фінансове становище останнього. Також, апелянт зазначає, що відповідно до змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору уповноважені особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку, позбавлені пільг на оплату судового збору. Зазначені зміни ускладнили та, в окремих випадках, зробили неможливою роботу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо захисту прав і законних інтересів вкладників неплатоспроможних банків, держави, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Відповідно до пункту 3.1 постанови пленуму Вищого Господарського Суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі .

Проте, скаржник не надав жодних належних доказів в підтвердження тих обставин, що його майновий стан утруднює оплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, не доведено недостатності коштів банку для сплати судового збору, не надано жодних первинних документів фінансової звітності. А посилання апелянта на неплатоспроможність як загальновідомий факт та неможливість у зв'язку з цим сплатити судовий збір, не є достатніми підставами для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об’єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб’єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду. Фонд є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України, а також рахунки в цінних паперах у депозитарних установах - державних банках.

Згідно з статтею 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Також, відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності. Кошти Фонду не включаються до Держаного бюджету України, не підлягають вилученню і можуть використовуватись Фондом виключно для: виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам за вкладами відповідно до цього Закону; покриття витрат, пов'язаних з виконанням покладених на Фонд функцій та повноважень.

Оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Водночас, звертаючись до суду апеляційної інстанції із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, скаржник не навів обґрунтованих підстав та не надав відповідних доказів на підтвердження неможливості сплати ним судового збору; наведені ж скаржником обставини не мають характеру виключних та нічим не підтверджені.

А тому, колегія суддів не може вважати вказане клопотання про відстрочення сплати судового збору обґрунтованим і відмовляє у його задоволенні.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86, ч.3 ст. 94, п.3, 4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Відмовити Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Повернути апеляційну скаргу Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» на ухвалу господарського суду Сумської області від 15.09.2014р. у справі №12/64-10.

Додаток: апеляційна скарга з додатками на 42 арк. та конверт на 1 арк., всього документів на 43 арк.

Головуючий суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Пуль О.А.

Суддя Фоміна В. О.