Рішення

від 18.10.2016 по справі 922/3039/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2016 р.Справа № 922/3039/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Кулабуховій А.В.

розглянувши справу

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Завод"Галичина" до 1. Харківської міської ради , 2. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МЕРКАТОР АЗС" про розірвання договору оренди землі за участю представників сторін:

представник позивача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 18.01.2016 р.;

представник 1-го відповідача - ОСОБА_3, довіреність №08-11/7773/2-15 від 30.12.2015 р.;

представник 2-го відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Харківської міської ради про розірвання договору оренди №63125/05 від 20.05.2005 року та припинення правовідношення за договором.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що на теперішній час він є власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, яка була надана в оренду згідно Договору оренди землі №63125/05 від 20.05.2005 року, укладеного між Харківською міською радою та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МЕРКАТОР АЗС". В якості правового обґрунтування позивач посилається на статті 377, 651 Цивільного кодексу України, статті 22, 32 Закону України "Про оренду землі", статті 120, 141 Земельного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12 вересня 2016 року позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №922/3039/16, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МЕРКАТОР АЗС".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27 вересня 2016 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МЕРКАТОР АЗС" та відкладено розгляд справи на 18 жовтня 2016 року.

В судовому засіданні 18 жовтня 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Присутній у судовому засіданні представник 1-го відповідача позов визнав частково, а саме в частині розірвання Договору оренди №63125/05 від 20.05.2005 року. Щодо зобов'язання відповідача передати в користування позивача земельну ділянку шляхом укладення договору оренди заперечував та просив суд відмовити в цій частині.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МЕРКАТОР АЗС" в судове засідання 18 жовтня 2016 року свого уповноваженого представника не направило, про причини неявки суд не повідомило, витребуваних документів не надало.

Суд зазначає, що ухвала Господарського суду Харківської області від 12 вересня 2016 року про порушення провадження у справі та ухвала Господарського суду Харківської області від 27 вересня 2016 року повернуті на адресу суду УДППЗ "Укрпошта" без вручення ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МЕРКАТОР АЗС".

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МЕРКАТОР АЗС" про час та місце розгляду справи.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

В судовому засіданні 18 жовтня 2016 року представники позивача та 1-го відповідача не виявили наміру подавати додаткові докази чи пояснення по справі в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень.

За висновками суду, в матеріалах справи №922/3039/16 достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників позивача та 1-го відповідача, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, між Харківською міською радою (Орендодавцем) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МЕРКАТОР АЗС" (Орендар) було укладено Договір оренди землі від 27 квітня 2005 року (надалі - Договір оренди), зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 25 травня 2005 року за №63125/05 (т. 1, арк. с. 13-16).

Відповідно до пункту 1 Договору оренди, орендодавець на підставі рішення XXVII сесії Харківської міської ради IV скликання від 24.11.2004 року №198/04 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі транспорту, яка знаходиться: місто Харків, проспект Людвіга Свободи, 57-а.

Пунктами 2, 3 Договору оренди передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1344 га, в тому числі під забудовою 0,0379 га, інших угідь 0,0965 га. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: нежитлова будівля літ. А-1, яка належить орендарю на праві колективної власності.

Згідно з пунктом 8, договір укладено строком до 01.12.2029 року.

Пунктами 15, 16 Договору оренди передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для обслуговування стаціонарної АЗС. Цільове призначення земельної ділянки - землі транспорту.

Пунктом 36 Договору оренди визначено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв'язується у судовому порядку.

Згідно з пунктом 38 Договору оренди, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

У відповідності до пункту 40 Договору оренди, що перехід права власності на будівлі та споруди, які розташовані на орендованій земельній ділянці до другої особи є підставою для розірвання договору та укладання договору оренди з новим власником будинків та споруд.

З Витягу про державну реєстрацію прав вбачається, що 04 жовтня 2011 року прийнято рішення про державну реєстрації права власності на нежитлову будівлю літ. "Л-1" загальною площею 91,6 кв. м, яка розташована за адресою: місто Харків, проспект Людвіга Свободи, будинок 57-а за ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина" на підставі Договору купівлі-продажу №920 від 09.09.2011 та ОСОБА_2 прийому-передачі від 09.09.2011 р. (т. 1, арк. с. 19).

Рішенням 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 24.06.2015 №1913/15 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" припинено ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МЕРКАТОР АЗС" право користування земельною ділянкою площею 0,1344 га по просп. Людвіга Свободи, 57-А за добровільною відмовою. Надано ОСОБА_1 обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина" в оренду строком до 01.07.2020 року земельну ділянку із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 0,1344 га (кадастровий номер 6310136300:14:007:0030) для обслуговування стаціонарної АЗС (код КВЦПЗ 12.08) по просп. Людвіга Свободи, 57-А. Договір оренди землі №63125/05 від 25.05.2005 року втрачає чинність з моменту реєстрації угоди про його розірвання (т. 1, арк. с. 21).

Листом №169 від 10.02.2016 р. позивач звернувся до відповідача з проханням розірвати договір оренди землі, зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 25.05.200 року за №63125/05 та заключити новий договір оренди з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина" (т. 1, 22-23).

Листом №357 від 14.03.2016 р. позивач повторно звернувся до відповідача з проханням розірвати договір оренди землі, зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 25.05.200 року за №63125/05 та заключити новий договір оренди з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина" (т. 1, арк. с. 24-25).

Листом №3941/0/225-16 від 23.05.2016 відповідач надав відповідь, в якій зазначив, що для погодження договору оренди землі необхідно з'явитись до відділу оформлення та реєстрації права користування земельними ділянками Департаменту земельних відносин.

Проте, станом на день подання позову Договір оренди земельної ділянки між позивачем та відповідачем не укладений, у зв'язку з тим, що Договір оренди землі від 27 квітня 2005 року, укладений між Харківською міською радою та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МЕРКАТОР АЗС" не розірваний.

Вказані обставини стали підставою звернення ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина" з відповідним позовом до Господарського суду Харківської області з вимогами про розірвання договору оренди землі, укладеного між Харківською міською радою та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МЕРКАТОР АЗС" та зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 25.05.200 року за №63125/05, та зобов'язанням Харківську міську раду передати в користування ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина" земельну ділянку шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України, визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В статті 13 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон) закріплено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Суд зазначає, що в ст. 651 Цивільного кодексу України застосовані поняття "розірвання договору за взаємною згодою сторін" та "розірвання договору за рішенням суду", які не є тотожними та регулюються різними нормами законодавства.

Позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина" звернувся до суду з позовною заявою, в якій, зокрема, просить розірвати договір за рішенням суду.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування (ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України в редакції від 06.10.2011 на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України (в редакції від 06.10.2011 на момент виникнення спірних правовідносин), до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Виходячи із наведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається фактичний перехід права користування на частину земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частину ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Як свідчать матеріали справи та зазначено вище, 04 жовтня 2011 року прийнято рішення про державну реєстрації права власності на нежитлову будівлю літ. "Л-1" загальною площею 91,6 кв. м, яка розташована за адресою: місто Харків, проспект Людвіга Свободи, будинок 57-а за ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина" на підставі Договору купівлі-продажу №920 від 09.09.2011 та ОСОБА_2 прийому-передачі від 09.09.2011 р., що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав (т. 1, арк. с. 19).

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МЕРКАТОР АЗС" не є власником нежитлової будівлі літ. "Л-1" загальною площею 91,6 кв. м, розташованої за адресою: місто Харків, проспект Людвіга Свободи, будинок 57-а, та фактично не використовує земельну ділянку площею, надану за договором оренди від 27 квітня 2005 року та зареєстрованого в Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 25 травня 2005 року за №63125/05.

Таким чином, перехід права власності на нежитлову будівлю, що розташована на орендованій земельній ділянці, наданій в оренду ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МЕРКАТОР АЗС" до інших осіб підтверджується матеріалами справи, а тому, в силу приписів ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України, у ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МЕРКАТОР АЗС" припинилось право користування земельною ділянкою за спірним договором.

Рішенням 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 24.06.2015 №1913/15 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" припинено ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МЕРКАТОР АЗС" право користування земельною ділянкою площею 0,1344 га по просп. Людвіга Свободи, 57-А за добровільною відмовою. Надано ОСОБА_1 обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина" в оренду строком до 01.07.2020 року земельну ділянку із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 0,1344 га (кадастровий номер 6310136300:14:007:0030) для обслуговування стаціонарної АЗС (код КВЦПЗ 12.08) по просп. Людвіга Свободи, 57-А. Договір оренди землі №63125/05 від 25.05.2005 року втрачає чинність з моменту реєстрації угоди про його розірвання (т. 1, арк. с. 21).

Листом №169 від 10.02.2016 р. позивач звернувся до відповідача з проханням розірвати договір оренди землі, зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 25.05.200 року за №63125/05 та заключити новий договір оренди з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина" (т. 1, 22-23).

Листом №357 від 14.03.2016 р. позивач повторно звернувся до відповідача з проханням розірвати договір оренди землі, зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 25.05.200 року за №63125/05 та заключити новий договір оренди з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина" (т. 1, арк. с. 24-25).

Згідно з пунктом 38 Договору оренди, дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За змістом пункту 40 спірного Договору оренди, перехід права власності на будівлі та споруди, які розташовані на орендованій земельній ділянці до другої особи є підставою для розірвання договору та укладання договору оренди з новим власником будинків та споруд.

У пункті 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв'язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень". Таке оформлення здійснюється з урахуванням законодавчих приписів, зазначених в абзацах другому - п'ятому підпункту 2.12 пункту 2 цієї постанови, і положень постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2009 р. N 439 "Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку".

Пунктом 2.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених Земельним Кодексом України та іншими законами України.

Таким чином, враховуючи положення зазначених норм матеріального права та умови спірного договору оренди, підставою для припинення права користування земельною ділянкою попереднього землекористувача є перехід права власності на житловий будинок, споруду, будівлю до іншої особи.

Враховуючи, що фактичне користування земельною ділянкою та нежитловою будівлєю, яка розташовані на орендованій земельній ділянці здійснює її новий власник - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина", а законодавством та умовами договору передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору, суд приходить до висновку, що згідно з пунктом 40 Договору оренди землі від 27 квітня 2005 року та зареєстрованого в Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 25 травня 2005 року за №63125/05, перехід права власності на будівлю, яка розташована на орендованій земельній ділянці до другої особи є підставою для розірвання договору оренди та укладання договору оренди з новим власником нежитлових будівель та споруд.

Така правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 19 червня 2012 року у справі №36/368-9/63.

Статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Право доступу до правосуддя є одним із фундаментальних прав, гарантованих, зокрема, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суди повинні здійснювати правосуддя (стаття 124 Конституції України). Прийняте рішення повинно призводити до змін у правовому становищі сторін.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, - підстав позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

При цьому, за приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приписами статті 22 Господарського процесуального кодексу України відповідачу надане право визнати позов повністю або частково.

У статті 78 цього ж кодексу встановлено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом встановлено, що дії відповідача по визнанню позову в частині розірвання Договору оренди землі не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина" про розірвання договору оренди землі, укладеного між Харківською міською радою та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МЕРКАТОР АЗС" та зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 25.05.200 року за №63125/05 є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Харківську міську раду передати в користування ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина" земельну ділянку шляхом укладення договору оренди земельної ділянки, суд зазначає настпуне.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".

За змістом частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно приписів статті 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону. Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Рішенням 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 24.06.2015 №1913/15 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" припинено ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МЕРКАТОР АЗС" право користування земельною ділянкою площею 0,1344 га по просп. Людвіга Свободи, 57-А за добровільною відмовою. Надано ОСОБА_1 обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина" в оренду строком до 01.07.2020 року земельну ділянку із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 0,1344 га (кадастровий номер 6310136300:14:007:0030) для обслуговування стаціонарної АЗС (код КВЦПЗ 12.08) по просп. Людвіга Свободи, 57-А. Договір оренди землі №63125/05 від 25.05.2005 року втрачає чинність з моменту реєстрації угоди про його розірвання (т. 1, арк. с. 21).

Вимога "про зобов'язання передати в користування земельну ділянку шляхом укладення договору оренди земельної ділянки" не відповідає приписам статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу, статті 152 Земельного кодексу України способам захисту цивільних прав та інтересів, прав на земельні ділянки, зокрема щодо визнання права або примусового виконання обов'язку.

Як зазначено у пукнту 2.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (із змінами і доповненнями), за наслідками розгляду справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування щодо оскарження (визнання незаконними) прийнятих ними актів з питань, пов'язаних з наданням земельних ділянок у власність чи в користування суб'єктам господарської діяльності (про відмову у передачі земельної ділянки у власність чи в користування, у продажу земельної ділянки, у наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо) господарський суд залежно від характеру спору може зобов'язати названі органи виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства, зокрема, розглянути в установленому для даного органу порядку питання, яке стосується предмета спору.

Водночас, суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції цих органів, наприклад, про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято.

Суд вертає увагу, що серед способів захисту прав, встановлених у ст. 16 Цивільного кодексу України, в ст. 20 Господарського кодексу України відсутній такий, як зобов'язання передати в користування земельну ділянку шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції цих органів, наприклад, про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги в цій частині, як заявленої необґрунтовано.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, України, покладаючи судові витрати в даній справі в розмірі 1 378,00 грн. на ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МЕРКАТОР АЗС".

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Завод"Галичина" відмовити частково.

Розірвати Договір оренди землі від 27 квітня 2005 року, укладений між Харківською міською радою та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МЕРКАТОР АЗС", який зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 25 травня 2005 року за №63125/05.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МЕРКАТОР АЗС" (39617, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 40-річчя Жовтня, буд. 29, код ЄДРПОУ 31328131) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина" (43000, Волинська область, місто Луцьк, вул. Кременецька, буд. 8, код ЄДРПОУ 33513052) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.10.2016 р.

Суддя ОСОБА_4

справа №922/3039/16