Ухвала

від 19.10.2016 по справі 820/2085/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 р.Справа № 820/2085/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А. Русанової В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгівельна компанія Ресурс" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2016р. по справі № 820/2085/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгівельна компанія "Ресурс"

до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгівельна компанія "Ресурс", звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило:

1. Визнати неправомірними дії Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області щодо неприйняття та не визнання як податкова звітність податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за №1600009805. Додаток 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за № 1600009806 ТОВ "Регіональна торгівельна компанія "Ресурс" та не внесення і не відображення податкових показників в електронну базу даних - "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДФС України", в інформаційну базу даних "Податковий блок", "Систему співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДФС України" та інших електронних інформаційних баз даних сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ "Регіональна торгівельна компанія "Ресурс" в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за №1600009805 та Додатку " 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за № 1600009806.

2. Зобов'язати Східну об'єднану державну податкову інспекцію м., Харкова ГУ ДФС у Харківській області прийняти та визнати як податкову звітність податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за №1600009805 Додаток 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за № 1600009806 ТОВ "Регіональна торгівельна компанія "Ресурс" та внести і відобразити показники податкової звітності ТОВ "Регіональна торгівельна компанія "Ресурс" в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДФС України", в інформаційній базі даних "Податковий блок". "Систему співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДФС України" та інших електронних інформаційних базах даних сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені позивачем в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за №1600009805 та Додатку 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за лютий 2016 року від 21.03.201 б року за № і 600009806.

3. Стягнути на користь позивача з Державного бюджету судові витрати - 2756 грн. - сплаченого судового збору за подання позову.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2016р. позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області щодо неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за №1600009805.

Зобов'язано Східну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за №1600009805, Додаток 5.

Східна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (далі по тексту - відповідач) не погодившись з рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2016 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: п.46.5 ст.46, п.48.1 ст.48 ПК України, не врахування доводів відповідача про заповнення позивачем податкової звітності з ПДВ в супереч порядку її заповнення, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, в зв'язку з чим на підставі ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечення проти неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Регіональна торгівельна компанія "Ресурс" з грудня 2015р. перебуває на обліку в Східній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, є платником ПДВ, що підтверджується Витягом з реєстру платників ПДВ .

15.10.2015 р. позивачем було укладено Договір про визнання електронних документів з ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Х/О, де на час укладення підприємство перебувало на обліку.

Східною ОДПІ м. Харкова вказаний Договір було розірвано в односторонньому порядку, про що позивач дізнався під час реєстрації податкової накладної в ЄРПН 15.02.2016 р. з електронного повідомлення. (а.с.16)

21.03.2016р. директором підприємства, було подано до Східної ОДПІ м. Харкова: - податкову декларацію з податку на додану вартість від 21.03.2016 р. №1600009805 за лютий 2016р; - додаток №5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" від 21.03.2016 р. №1600009806. (а.с.18-24)

Зазначена податкова звітність була прийнята відповідачем без зауважень щодо складання за встановленою формою, наявності обов'язкових реквізитів податкової звітності тощо, про що свідчить відповідний штамп ДПІ на заяві про прийняття вказаної звітності.

Листом №3479/10/20-38-12-01-20 від 24.03.2016р. Східна ОДПІ м. Харкова повідомила позивача, що податкова звітність з ПДВ ТОВ "Регіональна торгівельна компанія "Ресурс" за лютий 2016 року від 21.03.2016 року заповнена та подана всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, а саме: невідповідність даних податкової декларації та додатку №5 та вказана звітність з ПДВ не була визнана "як податкова декларація з ПДВ", податкові показники відображені в ній не були внесені в відповідні електронні бази даних ДФС. Також підприємству запропоновано подати нову звітність, оформлену згідно діючим законодавством.(а.с.10)

Задовольняючи позов суд першої інстанції, виходив з того, що відповідач діяв неправомірно, не в межах та спосіб, встановлений законом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 49.1.ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (абзац перший п.49.2. зазначеної статті ПК України).

Приписами п.49.8 ст.49 ПК України визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом (п.49.9.ст.49 ПК України).

Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених статтею 49 ПК України, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) відповідно до п.49.10 ст.49 ПК України забороняється.

Згідно п.49.11 вказаної статті у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Згідно з п.48.3 ст.48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності)

Судом першої інстанції вірно встановлено, що подана позивачем податкова звітність містить обов'язкові реквізити, передбачені пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу.

Проте відповідачем не зазначено які саме недоліки має подана позивачем податкова звітність.

Доводи апеляційної скарги, щодо невідповідності даних податкової декларації та додатку 5 поданих позивачем є необґрунтованими, тому як відповідачем не зазначено в чому саме полягає ця невідповідність та якими доказами це підтверджено.

Вказані відповідачем обставини: складання по позивачу запитів на відпрацювання ризикового СГ, на встановлення місцезнаходження , паспорта платника та схеми ймовірного ухилення від оподаткування, та передачі їх до оперативного управління не є підставами для не прийняття податкової звітності згідно діючого законодавства.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте відповідачем не доведена правомірність своїх дій.

Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо визнання неправомірними дій Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області стосовно неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за №1600009805 та зобов'язання прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за №1600009805, Додаток 5 .

Колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку доказам по справі , прийняв законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгівельна компанія Ресурс" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2016р. по справі № 820/2085/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Русанова В.Б. Судді Курило Л.В. Присяжнюк О.В. Повний текст ухвали виготовлений 24.10.2016 р.