Ухвала

від 11.10.2016 по справі 804/2230/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 жовтня 2016 рокусправа № 804/2230/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Свиридонової Катерини Олегівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 червня 2016 року

у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 червня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що позивачем до перевірки не були надані документи в повному обсязі, що потягло накладення штрафу в розмірі 510грн., висновки, зроблені в акті перевірки про заниження податку на доходи фізичних осіб в сумі 49276,40 грн. знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, завищення бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування призвело до донарахування соціального внеску в сумі 3437,38грн. та штрафних санкцій в сумі 687,48грн.; податковим органом зроблено правильний висновок про неналежне зберігання первинних документів; в первинних документах сума документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю та з отриманням доходів у 2014 році складає 139600грн., однак, згідно декларації від 05.08.2014 року витрати позивача склали 431200грн. Тобто розбіжність між даними декларації та документально підтвердженими витратами складає 291600грн., що підтверджує правильність висновків податкового органу.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем (ФОП ОСОБА_3.) подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що Податковим кодексом передбачено 90 днів на відновлення втрачених документі, однак позивачу не було надано 90 днів для відновлення документів. Зазначає, що у відновлених документах були б підтвердження використання та отримання доходу від реалізації, тобто ці документи могли б в повному обсязі скасувати висновки акта перевірки щодо не підтвердження використання в господарській діяльності 84 керамічних панелей, придбаних у ТОВ «Матеріалознавство» на загальну суму 302400грн. та отримання доходу від їх реалізації у період з 01.01.2014 року по 30.06.2014 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Суду пояснив, що позивачу було надано строк для відновлення втрачених документів 3 дні, згідно її прохання. Однак документи не були надані після сплину цього строку, не були надані під час проведення перевірки, після перевірки та в судове засідання. Тому позивач не підтвердив ні використання, ні отримання доходу від реалізації.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 тривалістю 2 робочих дня з 22.02.2016 року. Предметом проведення перевірки визначено дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків до державного бюджету під час здійснення фінансово-господарських відносин з БО "Фонд оборони країни" (БО "Фонд Дніпро-1") за період 2014 - 2015 роки. Про результати перевірки складено акт № 465/1303/2212100284 від 10.03.2016 року, в якому зазначено порушення:

- пунктів 44.1, 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, в частині незабезпечення зберігання первинних документів з питань обчислення і сплати податків і зборів та ненадання первинних документів у повному обсязі для перевірки;

- пунктів 177.2, 177.4, 177.5, 177.5.3 статті 177 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік на загальну суму 49276,40 грн.;

- пункту 2 ч. 1 статті 7, пунктів 1, 2 ч. 2 статті 6. Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", перевіркою встановлено не подання звітності та визначено суму податкових зобов'язань з єдиного соціального внеску, що нараховується на суму чистого оподаткованого доходу за 2014 рік на суму 3437,38 грн.;

- абзацу "б" пункту 176.2 статті 176, пункту 51.1 статті 51, пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, в частині не повідомлення органів державної податкової служби про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку за II квартал 2014 року.

31.03.2016 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0004881701, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем адмін. штрафи та інші санкції, на суму 510,00 грн.;

- № 0004831701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 61595,50 грн., із них 49276,40 грн. - за податковим зобов'язанням, 12319,10 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- рішення № 0004901701 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 687,48 грн.;

- вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0004891701 зі сплати єдиного внеску в розмірі 3 437,38 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Матеріалами справи підтверджено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 31.03.2016 року № 0004881701, стало ненадання до перевірки у повному обсязі документів, витребуваних листом від 22.02.2016 року № 145/10/04-64-13-03.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями пункту 44.3 статті Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що позивач не звертався до податкового органу, із заявами про втрату документів відповідно до пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України.

При цьому, згідно акта № 465/1303/2212100284 від 10.03.2016 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки (а.с. 26-40) ФОП ОСОБА_3 повідомлена про проведення перевірки повідомленням від 10.02.2016 року, яке вручено засобами поштового зв'язку 15.02.2016 року одночасно з копією Наказу про проведення перевірки від 10.02.2016 року №105. Перевірка проводилася з 22.02.2016 року по 26.02.2016 року, строк проведення перевірки відповідно до наказу Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська № 265 від 26.02.2016 р. продовжено на 2 робочих дня з 29.02.2016 року.

Матеріали справи містять заяву ФОП ОСОБА_3 від 29.02.2016 року (а.с. 21) згідно якої ФОП ОСОБА_3 просить ще раз продовжити термін проведення перевірки на 2 робочих дня - до 03.03.2016 року включно, посилаючись на великий обсяг первинних документів, які необхідно надати до перевірки та у зв'язку з тим, що первинна документація щодо фінансово-господарських відносин з БО "Фонд оборони країни" (БО "Фонд Дніпро-1") зберігається в різних місцях. Також в заяві зазначено, що всі витребувані податковою інспекцією документи будуть надані до перевірки в повному обсязі .

Натомість, позивачем ФОП ОСОБА_3 первинні документи не були надані ні після перевірки, ні протягом 5 робочих днів з дня отримання акта перевірки (абз. 2 п. 44.7 ст. 44 ПКУ), ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції.

Відсутність первинних документів підтверджують правомірність рішень податкового органу.

Згідно пункту 85.2 статті 82 пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська у листі №4145/10/04-64-13-03 від 22.02.2016 року зазначалось про необхідність надання таких документів: договорів з постачальниками та покупцями, накладних на придбання та реалізацію товарів, виписки банку, інші документи, що підтверджують проведені розрахунки, книги обліку доходів, інформацію щодо залишків ТМЦ станом на 01.01.2014р., 01.01.2015р. та 31.12.2015р. в кількісних та вартісних показниках інформацію щодо заборгованості покупців та перед постачальниками станом на 01.01.2014 року, 01.01.2015року та 31.12.2015 року, пояснення та первинні документи щодо зберігання товару та його транспортування.

Однак позивачем до перевірки надані документи не у повному обсязі, а саме: не надані виписки банку по рахунку № 26054060793867, первинні документи, що підтверджують придбання товару (у т.ч. на загальній системі оподаткування), його транспортування, зберігання та реалізацію, про що зазначено в акті від 10.03.2016 року № 465/1303/2212100284.

Згідно абзацу 2 пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Таким чином, податковою інспекцією правомірно прийняте податкове повідомлення-рішення від накладено штраф від 31.03.2016 року № 0004881701 про накладення штрафу за ненадання у повному обсязі документів.

Також, відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України позивач мав право подати документи, які не були надані до перевірки, і вони повинні бути враховані при прийнятті рішення, однак позивач документи після закінчення перевірки та до прийняття рішення до податкового органу не надав.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 31.03.2016 року № 0004831701, стало заниження оподатковуваного доходу на суму 291600 грн. В обґрунтування такого висновку відповідачем зазначено, що на підставі наданих до перевірки документів, книги обліку доходів та витрат встановлено, що у періоді з 01.01.2014 року по 30.06.2014 року був відвантажений товар наступним контрагентам:

- БФПО "Патріот" - 392000 грн., видаткова накладна № 15 від 30.05.2014 року, жилети у кількості 40 шт. на загальну суму 392000 грн., оплата проведена по безготівковому рахунку 28.05.2014 року;

- ТОВ НВФ "Агросвіт" - 50000 грн., видаткова накладна № чп-к300514 від 30.05.2014 року, жилет FSBE AAV Woodland у кількості 5 шт. на суму 2750 грн., бронепластини у кількості 5 шт. на суму 47250 грн., оплата проведена по безготівковому рахунку 29.05.2014 року.

На підставі наданих первинних документів сума документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю та безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів у 2014 році складає 139600 грн. Однак, згідно декларації №140023862 від 05.08.2014 року витрати ФОП ОСОБА_3 склали 431200 грн. Отже, розбіжність між даними в декларації та документально підтвердженими витратами складає 291600 грн. (431200-139600=291600).

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що ФОП ОСОБА_3 документально не підтверджено використання у господарській діяльності 84 керамічних захисних панелей придбаних у ТОВ "Матеріалознавство" на загальну суму 302400 грн. та отримання доходу від їх реалізації у періоді з 01.01.2014 року по 30.06.2014 року, відсутні підстави для віднесення їх вартості до складу витрат.

Згідно підпункту 177.4.1 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Слід зазначити, що позивач з 01.07.2014 року переведена на спрощену систему оподаткування. Оскільки бронежелети виготовлені з пластин придбаних у ТОВ "Матеріалознавство" та тканина були реалізовані БО Фонд "Дніпро-1" лише 08.07.2014 року, тобто у третьому кварталі 2014 року та після переходу на спрощену систему оподаткування, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 не мала права включати ці витрати у декларації за другий квартал 2014 року.

Таким чином відповідач при проведенні перевірки обґрунтовано дійшов висновку про завищення витрат, що призвело до заниження оподатковуваного доходу на суму 291600 грн., тому відповідачем правомірно нараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 49276,40 грн. та штрафні санкції в розмірі 25 відсотків відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Підставою для прийняття рішення від 31.03.2016 року № 0004901701 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0004891701 зі сплати єдиного внеску, стало встановлення при проведенні перевірки заниження податку на доходи фізичних осіб в сумі 49276,40 грн. Оскільки відповідачем правомірно збільшено податок на доходи фізичних осіб фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, то відповідно правомірно збільшено розмір єдиного соціального внеску, що підлягає сплаті, з урахуванням максимального розміру доходу з якого сплачується єдиний соціальний внесок у 2014 році, та правомірно застосовано штрафну санкцію в сумі 687,48 грн.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник