Рішення

від 24.10.2016 по справі 916/2404/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2016 р.Справа № 916/2404/16

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 08-13/1219 від 21.04.2016р.

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до малого приватного підприємства „Сан-МариноВ» про стягнення 136 000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до малого приватного підприємства „Сан-МариноВ» (далі по тексту - ПП „Сан-МариноВ» ) про стягнення заборгованості в загальному розмірі 136 000,00 грн., яка складається із суми штрафу в розмірі 68 000,00 грн. та пені в сумі 68 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем у визначений Законом України „Про захист економічної конкуренціїВ» строк рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 61-р/к від 18.06.2015р. по справі №164-02/2014, яким на ПП „Сан-МариноВ» було накладено штраф в розмірі 68 000,00 грн. за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Представник відповідача жодного разу в судові засідання по даній справі не з'явився та про причини неявки суд не повідомив. При цьому, суд зазначає, що конверти із поштовими відправленням суду, які були надіслані за адресою місцезнаходження ПП „Сан-МариноВ» згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 65020, м. Одеса, вул. Льва Толстого, буд. 28 були повернуті суду у зв'язку із неможливістю вручення адресату. З огляду на викладене, відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами та доповненнями) відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи господарським судом. Оскільки ПП „Сан-МариноВ» не було надано суду відзив на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України „Про Антимонопольний комітет УкраїниВ» від 26 листопада 1993 року N 3659-XII (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту - Закон України „Про Антимонопольний комітет УкраїниВ» ) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині зокрема здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з ч. 1-2 ст. 12 Закону України „Про Антимонопольний комітет УкраїниВ» для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення.

В свою чергу, положеннями ст. 4 Закону України „Про захист економічної конкуренціїВ» від 11 січня 2001 року N 2210-III (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту - Закон України „Про захист економічної конкуренції) передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про Антимонопольний комітет УкраїниВ» Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Положеннями ст. 7 Закону України „Про Антимонопольний комітет УкраїниВ» визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має зокрема наступні повноваження: 1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; 2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; 5) при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

18.06.2015р. Адміністративною колегією Одеським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було прийнято рішення №61-р/к, яким було визнано, що ПП „Сан-МариноВ» , товариство з обмеженою відповідальністю „Комсервис ПлюсВ» та товариство з обмеженою відповідальністю „Южторггрупп КоВ» вчинили правопорушення, передбачене пунктом 1 ст. 50 Закону України „Про захист економічної конкуренціїВ» , яке кваліфікується за пунктом 4 частини 2 ст. 6 Закону України „Про захист економічної конкуренціїВ» , у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів по предмету закупівлі „вироби металеві для ванни та кухні - 124 шт.В» , що проводилось державним підприємство „Морський торговельний порт ЮжнийВ» у 2012 році. За вказане порушення на ПП „Сан-МариноВ» було накладено штраф в розмірі 68 000,00 грн.

Адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України „Про Антимонопольний комітет УкраїниВ» наділена, зокрема, наступними повноваженнями: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати попередні висновки стосовно узгоджених дій тощо .

Відповідно до ст. 48 Закону України „Про захист економічної конкуренціїВ» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренціїВ» рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Як вбачається із матеріалів справи, копія рішення Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.06.2015р. №61-р/к була надіслана відповідачу супровідним листом від 23.06.2015р. за адресою: 65020, м. Одеса, вул. Льва Толстого, буд. 28, проте конверт було повернуто з відміткою В»за закінченням терміну зберіганняВ» .

В силу положень п. 2 ч. 1 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренціїВ» у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 р. N 41-р „Про друковані засоби масової інформації загальнодержавної та місцевої сфери розповсюдження, в яких у 2015 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме, повістки про виклик підозрюваного, обвинуваченого та інформація про процесуальні документиВ» було затверджено відповідний перелік та встановлено, що в Одеському регіоні таким засобом масової інформації є видання „Одеські вістіВ» .

Інформація про прийняте Одеським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України рішення №61-р/к від 18.06.2015р. була надрукована в газеті „Одеські вістіВ» №79 (4789) від 12.09.2015р . та розміщена на офіційному веб-сайті Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України www.amc.gov.ua.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку, що ПП „Сан-МариноВ» було у встановленому Законом України „Про захист економічної конкуренціїВ» порядку повідомлено про прийняте рішення Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №61-р/к від 18.06.2015р.

Таким чином, рішення Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.06.2015р. за №61-р/к вважається таким, що вручене відповідачу 23.09.2015р.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 60 Закону України „Про захист економічної конкуренціїВ» передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не скористався наданим йому правом на оскарження рішення Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.06.2015р. за №61-р/к, у зв'язку з чим господарський суд доходить висновку, що на час вирішення спору відповідне рішення є чинним, виконання його в порядку, передбаченому Законом України „Про захист економічної конкуренціїВ» , не зупинене, а строк на його оскарження до господарського суду, є таким, що минув.

У п.п. 2, 21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавстваВ» від 26 грудня 2011 року N 15 зазначено наступне. У застосуванні згаданого припису частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також частини другої статті 47 цього Закону господарським судам слід враховувати таке. За цими приписами передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено. Таким чином, зазначені строки є присічними. Встановлена Цивільним кодексом України позовна давність до відповідних правовідносин не застосовується, так само як і в оскарженні розпоряджень Антимонопольного комітету України та його органів. Аналогічним чином вирішується й питання щодо строків оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, прийнятих у справах про недобросовісну конкуренцію. Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про Антимонопольний комітет УкраїниВ» , ст. 4 Закону України „Про захист економічної конкуренціїВ» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є зокрема здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про Антимонопольний комітет УкраїниВ» під час розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгодженими діями, концентрацією органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб'єктів господарювання, а також політичних партій та інших об'єднань громадян чи їх орган.

Отже, законом чітко визначено, що Антимонопольний комітет України є єдиним органом державної влади, до повноважень якого віднесено здійснення державного контролю за додержання законодавства про захист економічної конкуренції, та відповідно, виявлення, фіксацію порушень норм цього законодавства, а також вжиття передбачених законом заходів щодо їх усунення, в тому числі шляхом прийняття обов'язкових до виконання рішень з цього приводу. Чинні рішення органів Антимонопольного комітету України, ухвалені за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, строк оскарження яких минув, згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України є єдиними належними доказами вчення особою відповідного правопорушення.

Положеннями ст. 1 Закону України „Про захист економічної конкуренціїВ» передбачено, що економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, є антиконкурентні узгоджені дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції" узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.

У відповідності ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Зокрема, антиконкурентними узгодженими діями визнаються узгоджені

Таким чином, з огляду на чинність рішення Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.06.2015р. за №61-р/к, яким встановлено факт допущення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України господарський суд доходить висновку про доведеність матеріалами справи факту вчинення з боку ПП „Сан-МариноВ» вказаного порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Так, як було зазначено по тексту вище, за допущене порушення рішенням Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.06.2015р. за №61-р/к на відповідача було накладено штраф в сумі 68 000,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренціїВ» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання . Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно зі ст. 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет УкраїниВ» розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 25 Закону України „Про Антимонопольний комітет УкраїниВ» з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Як було зазначено вище по тексту рішення, ПП „Сан-МариноВ» вважається таким, що отримало 23.09.2015р. примірник рішення Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.06.2015р. за №61-р/к та, відповідно, на позивача покладався обов'язок виконання цього рішення щодо сплати штрафу в сумі 68 000,00 грн. у строк до 23.11.2015р. включно, чого з боку ПП „Сан-МариноВ» зроблено не було. Приймаючи до уваги чинність даного рішення та обов'язковість до виконання, а також враховуючи, що протягом двох місяців з моменту отримання примірника цього рішення відповідач у добровільному порядку не сплатив застосовану до нього санкцію за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення із ПП „Сан-МариноВ» в дохід державного бюджету штрафу в сумі 68 000,00 грн., що має наслідком задоволення вказаної частини позовних вимог Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренціїВ» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Таким чином, у зв'язку із невиконанням відповідачем рішення Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.06.2015р. за №61-р/к щодо сплати в дохід державного бюджету штрафу в сумі 68 000,00 грн. в строк до 23.11.2015р. включно, позивач вправі нарахувати до сплати ПП „Сан-МариноВ» пеню за правилами, визначеними ч. 5 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренціїВ» .

З посиланням на норми ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренціїВ» позивачем було нараховано пеню в сумі 267 640,00 грн. за невиконання оспорюваного рішення за період з 24.11.2015р. по 31.08.2016р включно та в силу положень ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренціїВ» заявлено до стягнення 68 000,00 грн. Перевіривши заявлений до стягнення розрахунок пені, господарський суд визнає його правильним та обґрунтованим, у зв'язку з чим, позовні вимоги Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в частині стягнення пені в сумі 68 000,00 грн. також підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Підсумовуючи наведені по тексту рішення обставини та висновки суду, відповідно до ст.ст. 1, 3, 6, 7, 12, 19, 22, 25 Закону України „Про Антимонопольний комітет УкраїниВ» від 26 листопада 1993 року N 3659-XII (з наступними змінами та доповненнями), ст.ст. 4, 48, 50, 56, 60 Закону України „Про захист економічної конкуренціїВ» від 11 січня 2001 року N 2210-III (з наступними змінами та доповненнями) позов Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України підлягає задоволенню шляхом присудження до стягнення із малого приватного підприємства „Сан-МариноВ» в дохід державного бюджету штрафу в сумі 68 000,00 грн. та пені в сумі 68 000,00 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд даних позовних вимог покладаються на відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з малого приватного підприємства „Сан-МариноВ» /65020, м. Одеса, вул. Льва Толстого, буд. 28, ідентифікаційний код 21031878/ до Державного бюджету України на рахунок УК у м. Одесі, Приморський район /21081100, ідентифікаційний код 38016923, Банк - ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, рахунок №31111106700008, код класифікації доходів - 21081100, символ звітності банку 106 по „адміністративним штрафам та іншим санкціямВ» / штраф в сумі 68 000 грн. 00 коп. /шістдесят вісім тисяч грн. 00 коп./, пеню в сумі 68 000 грн. 00 коп. /шістдесят вісім тисяч грн. 00 коп./. Наказ видати.

3. Стягнути з малого приватного підприємства „Сан-МариноВ» /65020, м. Одеса, вул. Льва Толстого, буд. 28, ідентифікаційний код 21031878/ на користь Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України /65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, ідентифікаційний код 20992104, розрахунковий рахунок 35213046008516, банк - Державна казначейська служба України, МФО 820172/ судовий збір в сумі 2 040 грн. 00 коп. /дві тисячі сорок грн. 00 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 25 жовтня 2016 р.

Суддя С.П. Желєзна