Рішення

від 20.10.2016 по справі 910/15830/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" жовтня 2016 р.Справа № 910/15830/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Техно-ГрупВ» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 26; код ЄДРПОУ 31840069)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АВТО ЮГВ» (65031, м. Одеса, Ленінградське шосе, 19; код ЄДРПОУ 39638247)

про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу від 05.06.2015 № П-124/15 у розмірі 8 966,41 грн., з яких: 8 000,00 грн. - основний борг, 381,67 грн. - пеня, 239,42 грн. - 3 % річних та 345,32 грн. - інфляційних втрат

Суддя Шаратов Ю.А.

Представники:

Від позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 10.03.2016 № 003);

Від відповідача - не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Техно-ГрупВ» (далі - Позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АВТО ЮГВ» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу від 05.06.2015 № П-124/15 у розмірі 8 966,41 грн., з яких: 8 000,00 грн. - основний борг, 381,67 грн. - пеня, 239,42 грн. - 3 % річних та 345,32 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.08.2016 позовну заяву із доданими до неї матеріалами направлено за встановленою підсудністю до господарського суду Одеської області.

Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 05.09.2016 справу № 910/15830/16 призначено судді-доповідачу ОСОБА_2

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.09.2016 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 28.09.2016.

Ухвалою суду від 28.09.2016 відкладено розгляд справи на 20.10.2016.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 11, 14, 525, 526, 612, 692, 712 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору купівлі-продажу від 05.06.2015 № П-124/15, щодо здійснення оплати за поставлений товар.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (пункт 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду Одеської області „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» від 26.12.2011 № 18).

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання. Вимоги ухвали суду від 08.09.2016 не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не представив. Докази направлення судової кореспонденції ТОВ „АВТО ЮГВ» підтверджується Реєстром вихідної поштової кореспонденції за 30.09.2016 (а.с. 79).

Справа розглядалась за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд

в с т а н о в и в:

05.06.2015 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір купівлі-продажу товару № П-124/15 (далі - Договір від 05.06.2015) /а.с. 36-39/.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 5.10 Договору від 05.06.2015 продавець (Позивач) продає (передає у власність покупця (Відповідача), а покупець купує (набуває та сплачує) за товар, а саме мастильні матеріали марки „TOTALВ» , Франція, та марки „EUROLВ» , (Голандія), у терміни та на умовах, визначених цим договором. Асортимент товару та ціни встановлені у видаткових накладних. Товар вважається переданий продавцем і прийнятим покупцем з моменту підписання повноваженими представниками сторін видаткових накладних. Право власності на поставлений товар переходить до покупця в момент отримання товару від продавця за видатковою накладною.

Згідно із пунктами 6.1, 6.6 Договору від 05.06.2015 ціна товару, яка входить у партію поставки, остаточно узгоджується та вказується сторонами у видатковій накладній. Оплата здійснюється в розмірі повної вартості товару шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах у цьому договорі.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору від 05.06.2015 Позивачем поставлено Відповідачу товар на загальну суму 36 217,92 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме:

11 070,82 грн. - видаткова накладна від 08.06.2015 № 858 (а.с. 89);

13 389,58 грн. - видаткова накладна від 16.07.2015 № 1198 (а.с. 88);

11 757,52 грн. - видаткова накладна від 16.07.2015 № 1199 (а.с. 16).

Відповідач здійснив часткову оплату товару на загальну суму 28 217,92 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 90-98), а саме:

4 000,00 грн. - 03.07.2015;

4 000,00 грн. - 27.07.2015;

3 070,82 грн. - 29.07.2015;

1 929,18 грн. - 29.07.2015;

3 217,92 грн. - 26.08.2015;

2 000,00 грн. - 31.08.2015;

3 000,00 грн. - 07.09.2015;

2 000,00 грн. - 11.09.2015;

1 242,48 грн. - 18.09.2015;

1 757,52 грн. - 18.09.2015;

2 000,00 грн. - 30.09.2015.

Отже сума, заборгованості Відповідача становить 8 000,00 грн. (36 217,92 - 28 217,92 = 8 000,00).

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунтом 7.3 Договору від 05.06.2015 передбачено, що за прострочення здійснення розрахунку за товар покупець зобов'язався за вимогою продавця виплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченої партії товару за кожний день прострочення протягом перших 10 (десяти) робочіх днів прострочення виконання зобов'язання.

Пунктом 6.7 Договору від 05.06.2015 передбачено, що покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати відвантаження товару продавцем.

Отже, з огляду на те, що заборгованість за видатковою накладною від 08.06.2015 була повінстю сплачена 29.07.2015, а за видатковими накладними № 1198 та 1199, що були складені 16.07.2015, остаточний розрахунок за поставлений товар повинен був здійснений по 15.08.2015, та прострочення виникло лише з 16.08.2015, заявлені Позивачем позовні вимоги про стягнення суми пені за період з 31.07.2015 по 13.08.2015, тобто за період коли прострочення та відповідно право на стягнення пені ще не виникло, не підлягають задоволенню.

Приписами частини другої статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 23217.92 16.08.2015 - 25.08.2015 10 3 % 19.08 20000.00 26.08.2015 - 30.08.2015 5 3 % 8.22 18000,00 31.08.2015 - 06.09.2015 7 3 % 10.36 15000.00 07.09.2015 - 10.09.2015 4 3 % 4.93 13000.00 11.09.2015 - 17.09.2015 7 3 % 7.48 10000.00 18.09.2015 - 18.09.2015 1 3 % 0.82 10000,00 19.09.2015 - 29.09.2015 11 3 % 9.04 8000.00 30.09.2015 - 11.05.2016 225 3 % 147.95 Всього: 207,88

Отже, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення суми 3 % річних у розмірі 207,88 грн. Решта заявлених позовних вимог про стягнення суми 3 % річних у розмірі 31,54 грн. (239,42 - 207,88 = 31,54) не підлягають задоволенню з вищевказаних підстав.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (пункт 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» від 17.12.2013 № 14).

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому, прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Судом встановлено, що сума інфляційних втрат за прострочення оплати за Договором від 05.06.2015 за період з жовтня 2015р. по квітень 2016р. з урахуванням того, що індекс інфляції не нараховується на суми менше одного місяця, становить суму у розмірі 520,18 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 01.10.2015 - 30.04.2016 8 000.00 1.065 520.18 8520.18

Проте, оскільки позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 345,32 грн., стягненню підлягає сума в межах заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 8 000,00 грн. - суми основного боргу, 207,88 грн. - 3 % річних, 345,32 грн. - суми інфляційних втрат.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 25 жовтня 2016 р.

Керуючись частиною першою статті 11, частиною першою статті 509, статями 525, 526, частиною другою статті 530, статтею 549, частиною другою статті 625, статтею 629, частиною першою статті 692, частинами першою, другою статті 712 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, статтями 193 Господарського кодексу України, пунктом 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» від 17.12.2013 № 14, пунктом 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду Одеської області „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» від 26.12.2011 № 18, статтями 33, 34, 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АВТО ЮГВ» (65031, м. Одеса, Ленінградське шосе, 19; код ЄДРПОУ 39638247) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Техно-ГрупВ» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 26; код ЄДРПОУ 31840069) 8 000,00 грн. (вісім тисяч гривень 00 коп.) - суму основного боргу, 207,88 грн. (двісті сім гривень 88 коп.) - 3 % річних, 345,32 грн. (триста сорок п'ять гривень 32 коп.) - суму інфляційних втрат.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АВТО ЮГВ» (65031, м. Одеса, Ленінградське шосе, 19; код ЄДРПОУ 39638247) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Техно-ГрупВ» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 26; код ЄДРПОУ 31840069) витрати на сплату судового збору у розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Шаратов