Постанова

від 23.03.2012 по справі 2а/0270/599/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

23 березня 2012 р. Справа № 2а/0270/599/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Воробйової І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання: Щербатюк Л.Є.

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

у відсутність відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державної фінансової інспекції у Вінницькій області

до: КП "Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвертаризації"

про: зобов"язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Державної фінансової інспекції у Вінницькій області (Держфінінспекція, позивач) до Комунального підприємства «Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» (КП «Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», комунальне підприємство, відповідач) про:

- зобов'язання виконати законну вимогу (пункти 2,3 листа вимоги від 27.12.2011 р. № 02-06-20-14/10111) в частинах відповідно:

- забезпечення відображення за даними бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості за виконані роботи (надані послуги) в сумі 68359,63 грн. та проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення зазначених коштів;

- проведення звірок з дебіторами та в разі не визнання заборгованості (чи визнання та несплати) звернення до суду з метою забезпечення її повернення.

Позов мотивований тим, що контрольно-ревізійним управлінням проведено ревізію окремих питань фінансово господарської діяльності КП «Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», в ході якої встановлені фінансові порушення, які відображені в акті ревізії. Зокрема, встановлено відсутність банківських документів, які б свідчили про здійснення замовниками оплати вартості наданих послуг (виготовлення технічної документації), при тому, що в справах наявні копії технічної документації на об'єкти нерухомості та листи-замовлення на її виготовлення, в яких підписами замовників засвідчено отримання технічної документації. За таких обставин, відповідачем недоотримано доходів від надання платних послуг на загальну суму 68359,63 грн.

Крім того, за даними бухгалтерського обліку відповідача, станом на 1.01.1010 р. та 1.01.2011 р. рахувалась прострочена заборгованість (за послуги, надані юридичним особам Шаргородського району) в сумі 4518,74 грн., станом на 1.09.2011 р. -6562,58 грн., що виникла з 2005 р. та по якій не вживались заходи щодо повернення.

За наслідками проведеної перевірки відповідачу направлено лист про усунення виявлених ревізією порушень, однак вимоги даного листа не виконано, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Додатково пояснили, що станом на день розгляду даної справи відповідачем не надано доказів на підтвердження фактичного виконання вимоги контрольно-ревізійного управління.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, проте, подавав заяви про розгляд справи за відсутності представника. Також суду направлено довідку №138 від 17.02.12 р., в якій повідомляється про перерахування коштів в сумі 68359,63 грн. в державний бюджет.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників позивача, суд встановив наступне.

Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України ««Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»(далі -Закон про ДКРС).

Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі -підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

В силу частини 7 статті 10 Закону України В«Про державну контрольно-ревізійну службу в УкраїніВ» управління має право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Окремо суд зазначає, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 765 від 20.07.11 р. утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фінансової інспекції шляхом перетворення територіальних органів Головного контрольно-ревізійного управління за переліком згідно з додатком та установлено, що територіальні органи Головного контрольно-ревізійного управління, які перетворюються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови.

Крім того, Указом Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" № 1085/2010 установлено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 23.03.2012 р. в реєстрі значиться Державна фінансова інспекція у Вінницькій області.

За таких обставин, Державна фінансова інспекція у Вінницькій області є правонаступником Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області.

Відповідно до статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії).

Форма вимоги, яку органи державної контрольно-ревізійної служби України повинні пред'являти підконтрольним установам, що ревізуються - не встановлена. Тобто юридичної форми вимоги, як рішення органу виконавчої влади - офіційного письмового документа, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, не передбачено.

Разом з тим, сторони не заперечили проти того, що лист є вимогою в розумінні статті 10 Закону України "Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні" та є обов'язковим до виконання.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку вимога Контрольно-ревізійного відділу є розпорядчим документом суб'єкта владних повноважень, який обов'язковий для виконання, визначає строки виконання, порушення яких є підставою для звернення до суду в інтересах держави щодо усунення порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Так, на виконання зазначених вище норм, з 6.12.2011 р. по 13.12.2011 р. контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Могилів-Подільського міжрайонного бюро технічної інвентаризації», за результатом якої складено акт №06-15/36 від 13.12.2011 р., в якому зафіксовані виявлені ревізією порушення.

Зокрема, в ході ревізії з'ясовано, що підприємством у ревізійному періоді претензійно-позовна робота з юридичними особами за якими рахувалась дебіторська заборгованість, строк позовної давності якої перевищує три роки не проводилась, зокрема, станом на 1.01.2010 р. та 01.12011 р. в сумі 4518,74 грн. (утворена 2005-2006) та станом на 1.09.2011 р. в сумі 6562,58 грн. (утворена 2005-2008роках), чим порушено п.1 ст.257 Цивільного кодексу України, в частині встановлення загальної позовної давності строком в три роки та ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також в ході проведення ревізії встановлено, що у наданих підприємством 69-ти інвентарних справах відсутні банківські документи, які б свідчили про здійснення оплати за виготовлення технічної документації на загальну суму 68359,63 грн. проте наявні листи-замовлення на виготовлення технічної документації, в яких замовниками засвідчено підписами отримання документів та копії технічної документації.

Наслідком проведеної ревізії та складеного акту стало висунення та направлення комунальному підприємству листа «про усунення порушень законодавства з фінансових питань»№02-06-20-14/14/10111 від 27.12.11 р., у пунктах 2, 3 якого вказано на: необхідність відображення за даними бухгалтерського обліку підприємства дебіторську заборгованість за виконані роботи (надані послуги) в сумі 68359,63 грн., проведення претензійно позовної роботи щодо повернення коштів за виконані роботи (надані послуги) в сумі 68359,63 грн., проведення звірки з дебіторами та в разі невизнання заборгованості (чи визнання і несплати) звернутись до суду з метою забезпечення її повернення.

В даному листі також зазначено про необхідність в термін до 25.01.2012 р. направлення на адресу управління разом з копіями завірених первинних, розпорядчих та інших документів інформацію про вжиті заходи.

В зв'язку з невиконанням вимог вказаного листа і пред'явлено даний позов до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 10 статті 10 Закону України «Про контрольно-ревізійну службу в Україні»контрольно-ревізійному надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Частиною другою статті 15 цього Закону, встановлено, що законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідачем не надано доказів на підтвердження виконання вимог контрольно-ревізійного управління, викладених у пунктах 2, 3 листа № 02-06-20-14/10111 від 27.12.2011 р. позовні вимоги підлягають задоволеню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовільнити.

Зобов"язати комунальне підприємство "Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" (вул. Покровська, 21, м.Могилів-Подільський, Вінницька обл., р/р 26005055300731 відкритий у Вінницькій філії КБ "Приватбанк" МФО 302689, код ЄДРПОУ 03338219) виконати законну вимогу (пункти 2,3 листа-вимоги від 27.12.2011 року №02-06-20-14/10111), в частинах відповідно:

-забезпечення відображення за даними бухгалтерського обліку дебітарської заборгованості за виконанні роботи (надані послуги) в сумі 68359,63 грн. (шістдесят вісім тисяч триста п"ятдесят дев"ять грн. 63 коп.) та проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення зазначених коштів;

-проведення звірок з дебіторами та в разі не визнання заборгованості (чи визнання та несплати) звернення до суду з метою забезпечення її повернення.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна