Рішення

від 20.10.2016 по справі 908/2444/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/82/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2016 Справа № 908/2444/16

м. Запоріжжя

за позовом Відкритого акціонерного товариства В«ЗапоріжжяобленергоВ» , (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 26)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«АСТОНВ» (69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, б. 13)

про стягнення 14702,78 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію, 5 871, 43грн. пені, 11 110, 55 грн. інфляційні нарахування, 1 050, 09 грн. 3% річних

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність №58 від 31.12.2015 р.;

від відповідача - не з'явився.

19.09.2016р. до господарського суду Запорізької області звернулося Відкрите акціонерного товариства В«ЗапоріжжяобленергоВ» , м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«АСТОНВ» , м. Запоріжжя про стягнення 14702,78 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію, 5 871, 43 грн. пені, 11110, 55 грн. інфляційні нарахування, 1 050, 09 грн. 3% річних.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2016р. справу № 908/2444/16 призначено до розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.09.2016р. порушено провадження у справі № 908/2444/16, справі присвоєно номер провадження справи 4/82/16, судове засідання призначено на 18.10.2016 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Ухвалою суду від 22.09.2016р., у зв'язку з виробничою необхідністю, судом з власної ініціативи, перенесено розгляд справи № 908/2444/16 на - 20.10.2016 р.

В судовому засіданні 20.10.2016 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні до початку вирішення судом спору по суті позивач зазначив, що при складанні позовної заяви ним була допущена технічна помилка, в частині зазначення адреси відповідача, а саме замість адреси: 69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, б. 13, зазначено адресу: 69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, б. 32.

Відповідно до ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Розглянувши ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.09.2016 р. про порушення провадження у справі № 908/2444/16 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 22.09.2016р. про перенесення розгляду справи № 908/2444/16,

суд встановив: у вступній частині ухвал господарського суду Запорізької області від 19.09.2016 р. про порушення провадження у справі № 908/2444/16 та від 22.09.2016р. про перенесення розгляду справи № 908/2444/16 допущено описку в частині зазначення адреси відповідача, оскільки фактично адресою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«АСТОНВ» є 69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, б. 13.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне з власної ініціативи виправити описку, допущену у вступній частині ухвал господарського суду Запорізької області від 19.09.2016 р. про порушення провадження у справі № 908/2444/16 та від 22.09.2016р. про перенесення розгляду справи № 908/2444/16 в частині зазначення адреси відповідача наступним чином: у вступній частині ухвал господарського суду Запорізької області від 1119.09.2016 р. про порушення провадження у справі № 908/2444/16 та від 22.09.2016р. про перенесення розгляду справи № 908/2444/16 замість слів: В«до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«АСТОНВ» (69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, б. 32 )В» вказати: В« до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«АСТОНВ» (69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, б. 13 ) В» і далі за текстом ухвали.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст. ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230, 276 Господарського кодексу України, Законі України «Про електроенергетику», договорі від про постачання електричної енергії №7402 від 14.10.2010р. і полягають в тому, відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань по договору про постачання електричної енергії №7402 від 14.10.2010р. щодо сплати за поставлену електричну енергію, у зв'язку з чим за відповідачем виникла заборгованість зі сплати спожитої активної електричної енергії в розмірі 14702,78 грн., 5 871, 43 грн. пені, 11 110, 55 грн. інфляційні нарахування та 1 050, 09 грн. 3% річних.

Відповідач в судове засідання 20.10.2016р. не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувану ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи № 908/2444/16 відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду від 19.09.2016 р. про порушення провадження у справі № 908/2444/16, яка 26.09.2016 р. була отримана уповноваженою особою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«АСТОНВ» , про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (штрих-код 6900115464305), та ухвалою суду від 22.09.2016 р. про перенесення справи № 908/2444/16, яка була направлена на належну адресу відповідача, а саме: 69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, б. 13 та на адресу суду відділенням поштового зв'язку не поверталася.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

14.10.2010р. Відкритим акціонерним товариством В«ЗапоріжжяобленергоВ» (позивачем у справі) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«АСТОНВ» (відповідачем у справі) був укладений Договір № 7402 про постачання електричної енергії з відповідними додатками до нього (далі за текстом -Договір).

За умовами Договору позивач (Постачальник електричної енергії) продає електричну енергію відповідачу (Споживачу) для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 В«Обсяги постачання електричної енергії споживачуВ» , а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

У відповідності до положень ст. 26 Закону України В«Про електричну енергіюВ» та п. 5.1 Правил користування електричною енергією, які затверджені постановою НКРЕ України від 17.10.2005 р. № 910 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 18.11.2005 р. за № 1399/11679, в редакції постанови НКРЕ України від 17.10.2005 р. № 910, (далі за текстом -Правила), споживачі електричної енергії зобов'язані користуватися електричною енергією виключно на підставі договору та сплачувати обсяги електроенергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.

Пунктом 10 п.п. 10.2 Правил зазначено, що споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору і відповідно оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Згідно п.п. 2.3.4 п. 2.3 Договору, Споживач зобов'язується: оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків № 4 В«Порядок розрахунківВ» та № 5 В«Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергіїВ» .

Відповідно до пункту 4 додатку № 4 В«Порядок розрахунків за активну електричну енергіюВ» до Договору , споживач не пізніше 14:00 годин другого робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Споживача та скріплених його печаткою В«Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергіюВ» за формою Додатка №5.1. Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає Споживачу.

Згідно з пунктом 6 В«Порядок розрахунків за активну електричну енергіюВ» додатку №4 до Договору, за підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого Споживачем "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача.

Згідно з пунктом 9 Додатка № 4 Договору, рахунки або платіжні вимоги - доручення направляються постачальником електричної енергії Споживачу поштою рекомендованим листом, нарочним або віддаються уповноваженому представнику споживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою Постачальника електричної енергії журналі або направляються Постачальником електричної енергії журналі.

Згідно п. 10 Додатка № 4 до Договору, Споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги - доручення, що направляється йому Постачальником електричної енергії.

Згідно з пунктом 11 В«Порядок розрахунків за активну електричну енергіюВ» Додатка № 4 Договору, якщо Споживач не надав В«Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергіюВ» в обумовлений термін, Постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електроенергії та надає Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для сплати. Сума платежу розраховується виходячи із середньодобового обсягу споживання електроенергії за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання Споживачем даних про використану електричну енергію протягом наступного розрахункового періоду. Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії не перевищує один розрахунковий період, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної електроенергії здійснюється Постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання визначених згідно п. 6 Додатку № 5 В«Графік зняття показів засобів обліку електричної енергіїВ» без подальшого перерахунку. Відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, в якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Як свідчать матеріали справи, відповідач як споживач за Договором взяті на себе згідно умов Договору №7402 від 14.10.2010р. зобов'язання щодо сплати спожитої електричної енергії, належним чином не виконав.

Так, у березні 2014 року відповідно до акту про спожиту на протязі розрахункового періоду активну електричну енергію, спожито електроенергії на суму 14 223,33 грн. Зазначений акт скріплений підписом та печаткою ТОВ В«АСТОНВ» без жодних зауважень. На оплату виставлений рахунок від 04.04.2014 р. за № 7402/3а на суму 14 223,33 грн., який було особисто отримано 05.04.2014 р. представником відповідача.

У квітні 2014 року відповідно до акту про спожиту на протязі розрахункового періоду активну електричну енергію, спожито електроенергії на суму 479,45 грн. Зазначений акт скріплений підписом та печаткою ТОВ В«АСТОНВ» без жодних зауважень. На оплату виставленим рахунок від 05.05.2014 р. за № 7402/4а на суму 479,45 грн., який було особисто отримано 06.05.2014 р. представником відповідача.

Оригінали зазначених документів оглянуті в судовому засіданні, копії долучені до матеріалів справи.

Разом сума заборгованості за спожиту активну електричну енергію складає 14 702, 78 грн.

Відповідно до п. 1.11 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України N 28 від 31.07.96, зареєстрованих в Мін'юсті України 02.08.1996 р. за N 417/1442, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення). Пунктом 1.3 Правил, постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Факт наявності заборгованості відповідача перед ВАТ В«ЗапоріжжяобленергоВ» у розмірі 14 702, 78 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити спожиту протягом спірного період електричну енергію не припинено.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«АСТОНВ» , м. Запоріжжя на користь ВАТ В«ЗапоріжжяобленергоВ» , м. Запоріжжя 14 702, 78 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію за договором на постачання електричної енергії №7402 від 14.10.2010р. документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п.п. 4.2.1. п.4.2 Договору, який передбачає, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію п.10 Додатка №4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію», Відповідач сплачує Позивачу пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення (але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

За невиконання грошових зобов'язання за Договором №7402 від 14.10.2010р. позивачем пред'явлені до стягнення пеня в розмірі 5 871, 43 грн., яка розрахована за період з 21.09.2015 року по 19.09.2016 року (за рахунком № 7402/За) та з 21.09.2015 року по 19.09.2016 року (за рахунком № 7402/4а).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він не є вірним, оскільки містить арифметичні помилки. Стягненню підлягає пеня в загальному розмірі 5 865, 20 грн. за період з 21.09.2015 року по 19.09.2016 року (за рахунком № 7402/3а) та за період з 21.09.2015 року по 19.09.2016 року (за рахунком № 7402/4а). В іншій частині позовні вимоги про стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягають.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відноситься втрати від інфляції грошових коштів.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 11 110, 55 грн. інфляційні нарахування, за період з 01.05.2014р. по 31.08.2016р. та 1 050, 09 грн. 3% річних, за період з 15.04.2014 року по 31.08.2016 року (за рахунком № 7402/3а) та за період з 17.05.2014 року по 31.08.2016 року (за рахунком № 7402/4а).

Суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційного нарахування за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором №7402 від 14.10.2010р. є обґрунтованою, але розрахунок 3% річних та інфляційного нарахування позивачем виконаний не вірно, оскільки зазначені розрахунки містять арифметичні помилки.

Стягненню підлягає 3% в розмірі 1049, 29 грн. грн., за період з 15.04.2014 року по 31.08.2016 року (за рахунком № 7402/3а) та за період з 17.05.2014 року по 31.08.2016 року (за рахунком № 7402/4а) та інфляційного нарахування в розмірі 11 110,51 грн., за період з 01.05.2014р. по 31.08.2016р. В іншій частині позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційного нарахування суд відмовляє.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 44, 47, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Виправити описку, допущену у вступній частині ухвал господарського суду Запорізької області від 19.09.2016 р. про порушення провадження у справі № 908/2444/16 та від 22.09.2016р. про перенесення розгляду справи № 908/2444/16 в частині зазначення адреси відповідача наступним чином:

у вступній частині ухвал господарського суду Запорізької області від 1119.09.2016 р. про порушення провадження у справі № 908/2444/16 та від 22.09.2016р. про перенесення розгляду справи № 908/2444/16 замість слів: В«до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«АСТОНВ» (69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, б. 32 )В» вказати: В« до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«АСТОНВ» (69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, б. 13 ) В» і далі за текстом ухвали.

2. Позов Відкритого акціонерного товариства В«ЗапоріжжяобленергоВ» , м. Запоріжжя до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«АСТОНВ» , м. Запоріжжя задовольнити частково.

3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«АСТОНВ» (69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, б. 13, код ЄДРПОУ 32292295) на користь Відкритого акціонерного товариства В«ЗапоріжжяобленергоВ» , (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 26, код ЄДРПОУ 00130926, на п/р із спеціальним режимом використання № 260363141401 філія Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО - 313957) 14 702 (чотирнадцять тисяч сімсот дві) грн. 78 коп. основного боргу. Видати наказ.

4. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«АСТОНВ» (69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, б. 13, код ЄДРПОУ 32292295) на користь Відкритого акціонерного товариства В«ЗапоріжжяобленергоВ» , (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 26, код ЄДРПОУ 00130926, на п/р № 26002055720132 у Філі «Запорізьке РУ» ПАТ КБ В«Приват БанкВ» , МФО - 313399) 5 865 (п'ять тисяч вісімсот шістдесят п'ять) грн. 20 коп. пені, 1049 (одну тисячу сорок дев'ять) грн. 29 коп. 3 % річних, 11 110 (одинадцять тисяч сто десять) грн. 51 коп. інфляційного нарахування, та 1 377 (одну тисячу триста сімдесят сім) 70 коп. судового збору. Видати наказ.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України В« 24В» жовтня 2016 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.