Справа № 357/10953/16-ц
2-о/357/290/16
Категорія 9
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 жовтня 2016 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Дмитренко А. М. ,
при секретарі - Боженко Т. В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Узинська міська рада Білоцерківського району Київської області, про встановлення факту родинних відносин, -
В С Т А Н О В И В :
Заявниця звернулася до суду з вказаною заявою мотивуючи тим, що 13.04.2016 року помер її рідний дядько ОСОБА_2, якому на праві власності належала земельна ділянка розміром 4,5789 га, яка розташована в межах Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, заявниця прийняла спадщину після смерті дядька, інші спадкоємці відсутні, але не має можливості оформити свої спадкові права, при зверненні до нотаріуса їй остання роз'яснила необхідність встановлення в судовому порядку факту родинних відносин, оскільки не збереглося свідоцтво про народження її батька ОСОБА_3, який помер 08.02.1995 року. А тому заявниця просить суд встановити юридичний факт, а саме: що померлий 13.04.2016 року ОСОБА_2 і померлий 08.02.1995 року ОСОБА_3 були рідними братами, а ОСОБА_2 був її рідним дядьком.
В судовому засіданні заявниця подану заяву підтримала.
Представник Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення заявниці, покази свідків, оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заяву необхідно задовольнити з наступних підстав.
Так, по справі встановлено, що 13.04.2016 року помер ОСОБА_2, після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно у вигляді земельної ділянки площею 4,5789 га, яка розташована в межах Узинської міської ради Білоцерківського району, цільове призначення якої -для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер -3220410500:01:010:0016, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 797889, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 10.04.2006 року.
Наведене стверджується копією свідоцтва про смерть та копією вказаного державного акта.
З матеріалів справи вбачається, що постановою державного нотаріуса Узинської міської державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_4 від 23.09.2016 року на заяву ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого ОСОБА_2, заявниці було відмовлено через відсутність доказів родинних відносин.
Згідно п.1 ч.1 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 В«Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значенняВ» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку з втратою годувальника та ін.
За ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
За ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
За положеннями ст.1269 ЦК спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
За ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як встановлено судом і вказано вище в рішенні, заявниця у визначеному законом порядку прийняла спадщину після смерті дядька, подавши відповідну заяву до нотаріальної контори.
На підтвердження факту родинних відносин заявниця надала копію свідоцтва про її народження, де її батьком значиться ОСОБА_3, також копії свідоцтв про розірвання шлюбу та про шлюб щодо зміни її прізвища на ОСОБА_1.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які добре знають сім'ю заявниці, є її сусідами, показали, що знали батька заявниці та її дядька ОСОБА_2, який років 5 назад виїхав в Росію, там помер, у нього був один син, який загинув, батько заявниці та ОСОБА_2 були рідними братами.
Покази свідків приймаються судом до уваги, оскільки вони є послідовними, не суперечать зібраним по справі доказам.
Як вбачається з матеріалів справи, батько заявниці ОСОБА_3 помер 08.02.1995 року, що стверджується копією свідоцтва про його смерть.
Отже, заявниця має право на спадкування за законом за правом представлення після смерті дядька ОСОБА_2
Таким чином, встановлення факту родинних відносин необхідне заявниці для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2, тобто, цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, оскільки в цьому випадку заявниця реалізує своє право на спадщину.
А тому враховуючи все наведене суд вважає за можливе встановити той факт, що померлий 13.04.2016 року ОСОБА_2 і померлий 08.02.1995 року ОСОБА_3 були рідними братами, а ОСОБА_2 був рідним дядьком заявниці.
Керуючись ст.ст. 1217, 1223, 1266, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212-215, 256-259 ЦПК України, суд-
В И Р І Ш И В :
Заяву задовольнити.
Встановити факт, що померлий 13 квітня 2016 року ОСОБА_2 та померлий 08 лютого 1995 року ОСОБА_3 були рідними братами, а ОСОБА_2 був рідним дядьком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя ОСОБА_7
Суд | Білоцерківський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2016 |
Оприлюднено | 31.10.2016 |
Номер документу | 62240598 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Дмитренко А. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні