Рішення

від 17.10.2016 по справі 910/13767/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2016Справа № 910/13767/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Шкоденко Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства В«Державний експортно-імпортний банк УкраїниВ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Солюшинз44В»

про стягнення 24 016, 15 грн.

за участю представників:

від позивача:ОСОБА_1- представник за довіреністю № 010-01/2341 від 11.04.2014 р. від відповідача:ОСОБА_2- представник за довіреністю № 05/01 від 05.10.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство В«Державний експортно-імпортний банк УкраїниВ» (далі - ПАТ В«Державний експортно-імпортний банк УкраїниВ» ) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Солюшинз44В» (далі - ТОВ В«Солюшинз44В» ) про стягнення 24 016, 15 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди нерухомого майна банку № 185-00/4/210512 від 16.03.2015 р. в частині сплати індексації по орендній платі.

У позові ПАТ В«Державний експортно-імпортний банк УкраїниВ» просило суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 24 016,15 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача не заперечуючи умов договору про необхідність індексації орендної плати, зазначив, що позивачем невірно здійснено її розрахунок, внаслідок чого сума стягнення є меншою.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 16.03.2015 р. між Публічним акціонерним товариством В«Державний експортно-імпортний банк УкраїниВ» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Солюшинз44В» (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна банку № 185-00/4/210512 (далі - договір), на підставі якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно, загальною площею 44,30 кв.м., а саме: нежитлові приміщення № 3 та № 4 групи приміщень № 7 площею 39,50 кв.м. та місця загального користування 4,80 кв.м., що знаходяться на другому поверсі будівлі готельно-офісного та торгово-офісного комплексів (літ. Б), загальною площею 5 495,90 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 25, зі всіма внутрішніми системами та комунікаціями, що існують на час укладення цього договору (п. 1.1).

Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що плата за користування орендованим майном за 1 (один) календарний місяць встановлюється в розмірі 15 948,00 грн. та сплачується орендарем орендодавцю щомісячно на підставі рахунків-фактур протягом 5 банківських днів з дня отримання орендарем рахунку-фактури.

Згідно з п. 4.3 договору орендна плата за цим договором підлягає індексації:

- за період з 15.03.2016 року до 15.04.2016 року;

- або за період фактичного користування орендарем орендованим майном (від дати підписання сторонами акту приймання-передачі щодо прийняття орендованого майна в оренду до дати підписання сторонами акту приймання-передачі щодо повернення орендованого майна з оренди) у разі дострокового припинення дії цього договору та повернення орендованого майна орендарем орендодавцю до 15.03.2016 р., протягом 15 днів місяця, наступного за місяцем, в якому сторонами підписано акт приймання-передачі щодо повернення орендованого майна з оренди.

Різниця між фактично сплаченою орендною платою та проіндексованою згідно з цим пунктом договору орендною платою підлягає сплаті орендарем на підставі виставленого орендодавцем рахунку-фактури протягом 5-ти банківських днів з дати його виставлення орендодавцем. Припинення дії цього договору не звільняє орендаря від обов'язку сплатити орендодавцю частину орендної плати, що виникла у зв'язку із застосуванням індексу інфляції, відповідно до цього пункту договору.

Згідно із п. 12.1 договору цей договір набуває чинності дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 15.03.2016 р. року включно. В частині орендарем орендної плати, в тому числі частини орендної плати, що утворилась у зв'язку із застосуванням індексу інфляції, платежів за комунальні послуги та інших витрат орендодавця цей договір діє до повного та належного виконання зобов'язань сторонами за ним.

У подальшому договором про внесення змін від 31.08.2015 р. сторони зменшили строк дії договору до 31.08.2015 р., а також домовились, що орендна плата за цим договором підлягає індексації за період з 16.03.2015 р. по 31.08.2015 р. - до 15.09.2015 р.

У судовому засіданні встановлено, що позивач на виконання умов договору надав відповідачу в оренду нежилі приміщення, загальною площею 44,3 м.кв., за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 25, що підтверджується відповідним актом прийому-передачі від 16.03.2015 р.

31.08.2015 р. у зв'язку із закінченням дії договору, ТОВ В«Солюшинз44В» повернуло позивачу орендоване приміщення, про що свідчить акт прийому-передачі від 31.08.2015 р.

При цьому судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання зі сплати орендної плати за період з 16.03.2015 р. по 31.08.2015 р. у сумі 87 971,23 грн., виконав належним чином, однак, не сплатив індексу інфляції, що нараховується згідно з п. 4.3 договору., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З пункту 4.2 договору вбачається, що орендна плата нараховується, починаючи з дня передачі орендованого майна орендарю за актом приймання-передачі орендованого майна від орендодавця до орендаря та сплачується орендарем орендодавцю щомісяця на підставі рахунків-фактур, виставлених орендодавцем, протягом 5 банківських днів з дня отримання орендарем відповідного рахунку-фактури.

При цьому положеннями п. 4.3 договору визначено, що орендна плата (грошова сума, що сплачується щомісячно) за цим договором підлягає індексації.

Так, сторонами погоджено, що індексація орендної плати розраховується шляхом перемноження між собою всіх помісячних індексів інфляції, що офіційно встановлені та оприлюднені Держкомстатом України за період з 16.03.2015 до 31.08.2015 року або за період фактичного користування майном, за наступною формулою:

t

Д _ = О _ * П Іі - О_

1,t 1,t і =1 1,t

де: Д 1,t - сума перерахунку орендної плати за період, О1,t - орендна плата за період, Іі - індекс інфляції за і-й місяць, П - знак добутку.

Якщо орендар користується орендованим майном неповний місяць, то для розрахунку індексації береться частина орендної плати за фактичний строк користування орендованим майном у такому місяці.

Проаналізувавши вказаний пункт (умову) договору, суд вважає, що сторони погодили саме такий (визначений у п. 4.3) порядок обрахування індексації орендної плати, а не будь-який інший. При цьому до зазначеного положення договору не вносились зміни стосовно застосування інших, ніж вказаних вище формули, методу чи способу вирахування суми проіндексованої суми орендної плати. Отже, остання підлягає розрахуванню саме відповідно до вказаного п. 4.3 договору.

Так, відповідно до положень п. 4.3 договору індексації підлягає орендна плата за період фактичного користування орендованим майном, яким є період з 16.03.2015 до 31.08.2015 року.

Доводи відповідача про, що індекс інфляції визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, суд відхиляє, як такі, що не відповідають умовам п. 4.3 договору оренди.

При цьому необхідно зазначити, що у спірних правовідносинах не застосовується порядок нарахування інфляції, що передбачений Методикою розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 згідно зі ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», оскільки майно, що передавалось банком в оренду не є державним.

Так, пунктом 10 Статуту ПАТ В«Державний експортно-імпортний банк УкраїниВ» визначено, що банк є економічно самостійним і повністю незалежним від органів державної влади і органів місцевого самоврядування в рішеннях та діях, пов'язаних з його оперативною діяльністю. Банк провадить свою діяльність на комерційній основі, володіє, користується та розпоряджається майном, у тому числі будівлями, спорудами, устаткуванням, інвентарем, фондами та коштами на правах власності відповідно до законодавства.

Згідно з п. 3 ст. 189 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Статтею 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» визначено, що вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари (до яких згідно з визначенням відносяться й різного роду послуги, що підлягають продажу), крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін. В той же час, ст. 12 цього ж закону визначені ознаки та порядок застосування державних регульованих цін, до яких спірні правовідносини не належать.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (ч.ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України).

Отже, з огляду на відсутність імперативного нормативного регулювання порядку індексації орендної плати, сторони, керуючись нормами ст.ст. 6, 627 ЦК України щодо свободи договору при визначенні його умов, передбачили пунктом 4.3 договору порядок розрахунку індексації орендної плати, який в силу положень ст.ст. 629, 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України є обов'язковим до виконання сторонами.

Враховуючи вказані норми чинного законодавства, позивач вправі самостійно визначити розмір орендної плати за користування своїм майном та встановити вимоги індексації орендної плати, які відповідач при підписанні договору оренди № 185-00/4/210512 від 16.03.2015 р. погодив.

Указане підтверджується висновком Вищого господарського суду України від 16.10.2013 р. у справі № 910/5624/13.

При цьому слід врахувати ту обставину, що умовами договору не встановлено, що індексації підлягає лише несплачена вчасно сума орендної плати. Орендна плата за договором - це грошова сума, що сплачується щомісяця за користування орендованим майном, а вона підлягає індексації, незалежно від прострочення основного зобов'язання.

Таким чином, банком правомірно нараховано індексацію незалежно від своєчасності сплати відповідачем самої орендної плати.

Враховуючи викладене, суд встановив, що індексація вартості орендної плати за період з 16.03.2015 до 31.08.2015 року, яка має бути розрахована за формулою визначеною у п. 4.3 договору ( 87 971,23 грн. (загальна орендна плата за період) * 1,273 (перемножені між собою коефіціенти інфляції) - 87 971,23 грн.) становить 24 016,15 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства В«Державний експортно-імпортний банк УкраїниВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Солюшинз44В» про стягнення 24 016, 15 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Солюшинз44В» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 25-Б, офіс 3, ідентифікаційний код 39562257) на користь Публічного акціонерного товариства В«Державний експортно-імпортний банк УкраїниВ» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127, ідентифікаційний код 00032112) заборгованість у сумі 24 016 (двадцять чотири тисячі шістнадцять) грн. 15 коп. та 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 17 жовтня 2016 року.

Повний текст рішення підписаний 24 жовтня 2016 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.