Рішення

від 20.10.2016 по справі 906/975/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" жовтня 2016 р. Справа № 906/975/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 22.09.2016;

від відповідача: не прибув.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче проектно-будівельне об'єднання "Будпластик"

до Відділу Держгеокадастру у Ємільчинському районі

про стягнення 120199,20 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 69600,00 грн. заборгованості, 45031,20 грн. інфляційних, 5568,00 грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить розписка повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 41).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 15.10.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче проектно-будівельне об'єднання "Будпластик" (виконавець/позивач) та Відділом Держземагентства у Ємільчинському районі (замовник/відповідач) (в результаті реорганізації відповідно до постанови КМУ від 14.01.2015 №5 перетворено у відділ Держгеокадастру в Ємільчинському районі Житомирської області) укладено договір №24 на складання технічної документації із землеустрою щодо проведення робіт з інвентаризації земель (а.с. 17-20).

Відповідно до п.п. 1.1. даного договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання по виконанню протягом 2013 року робіт із складання технічної документації із землеустрою щодо проведення робіт з інвентаризації земель на території Ємільчинського району Житомирської області.

Пунктом 2 договору сторони погодили, що загальна вартість робіт за цим договором становить 99600,00 грн., у тому числі ПДВ - 16600,00 грн. Загальна вартість робіт визначається згідно з протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт (додаток 3), що складається на підставі погодженого сторонами кошторису на виконання робіт (додаток 4). Оплата робіт здійснюється:

- у вигляді попередньої оплати на підставі виставленого рахунку в межах 30 відсотків загальної вартості цього договору (абзац 15 підпункту 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 №1404 "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти») на термін не більше одного місяця;

- згідно акту наданих послуг, після завершення відповідного етапу виконаних робіт;

- шляхом перерахування вартості фактично виконаних робіт, визначених у акті здавання-приймання, із зазначенням кількості та площі проінвентаризованих земельних ділянок та кількості переданих документацій із землеустрою, в межах фактичних надходжень на реєстраційний рахунок за бюджетною програмою 2803030 "Проведення земельної реформи" на 2013 рік.

Розрахунки за цим договором здійснюються у національній валюті України в безготівковій формі.

Згідно п.п. 6.3. договору при невиконанні передбачених договором умов застосовуються штрафні санкції на рівні не нижче облікової ставки Національного банку України.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 20 грудня 2013 року або до повного виконання сторонами зобов'язань (п.п. 9.1. договору).

02.11.2013 між сторонами у справі підписано додаткову угоду №1 до договору №4 від 15.10.2013, згідно якої до п.п. 2.2. внесено зміни та викладено в новій редакції:

"Оплата робіт здійснюється::

- шляхом перерахування вартості фактично виконаних робіт, визначених у акті здавання-приймання, із зазначенням кількості та площі проінвентаризованих земельних ділянок та кількості переданих документацій із землеустрою, в межах фактичних надходжень на реєстраційний рахунок за бюджетною програмою 2803030 "Проведення земельної реформи" на 2013 рік."

На виконання умов договору позивач виконав роботи по складання технічної документації із землеустрою щодо проведення робіт з інвентаризації земель на території Ємільчинського району Житомирської області вартістю 99600,00 грн., що підтверджується актами здавання-приймання виконаних робіт (а.с. 34-35).

28.11.2013 року відповідач оплатив вартість виконаних робіт частково в сумі 30000,00 грн.

22.07.2014 за вих. №76 відповідачу була надіслана претензія з проханням сплатити заборгованість.

Відповідач в свою чергу повідомив, що у зв'язку із відсутністю кошторисних призначень по програмі 2803030 «Проведення земельної реформи», сплатити заборгованість не має можливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, суд вважає обґрунтованою вимогу про стягнення 69600,00 грн. основного боргу.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача розмір 3 % річних становить 5568,00 грн. (а.с.10). зазначений розрахунок в цій частині є вірним, а вимога обґрунтованою.

Водночас, перевіривши розрахунок інфляційних, господарський суд прийшов до висновку, що обґрунтованою до стягнення є сума 60593,38 грн.

Однак, згідно п. 2 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи вищенаведене та відсутність клопотання про вихід за межі позовних вимог, суд вважає, що задоволенню підлягає вимога щодо стягнення 45031,20 грн. інфляційних.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України oбставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Oбов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відділу Держгеокадастру у Ємільчинському районі (11201, Житомирська область, смт. Ємільчине, вул. Блюхера, 9, ід. код 40215367)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче проектно-будівельне об'єднання "Будпластик" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 3, ід. код 25291151) 69600,00 грн. заборгованості, 45031,20 грн. інфляційних, 5568,00 грн. 3% річних, а також 1802,99 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 25.10.16

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - відповідачу (рек. з повід.).