ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
25.10.2016 Справа № 920/819/16
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокенергія», м. Київ;
до відповідача: Комунального підприємства «Охтирське міське архітектурно-планувальне бюро», м. Охтирка Сумської області;
про стягнення 3 999 грн. 45 коп.
Суддя Джепа Ю.А.
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_1
від відповідача - не прибув
За участю секретаря судового засідання - Галашан І.В.
Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 3999 грн. 45 коп. заборгованості, а саме: заборгованість за спожиту теплову енергію - 3387,12 грн.; 433,55 грн. пені; 31,67 грн. інфляційних збитків; 147,45 грн. - 3% річних, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву в обґрунтування своєї позиції не подав, у судове засідання повноважного представника не направив. Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача є: Сумська область, м. Охтирка вул. Леніна, 13; за цією ж адресою позивач направляв відповідачу копію позову з доданими до нього документами (відповідні докази долучені до матеріалів справи), а судом направлялась відповідачеві копія ухвали про відкладення розгляду справи.
Відповідно до пункту 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 4 3 та 33 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає, що ним в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами, у відповідності до положень статті 75 названого Кодексу за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
01.01.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Брок-Енергія» в особі Охтирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Брок-Енергія» та Комунальним підприємством «Охтирське міське архітектурно-планувальне бюро» було укладено договір № 161ТОФ/2011 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати позивачу вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до Додатку № 1 від 01.10.2015 до договору № 161ТОФ/2011 позивач надає відповідачу в період з 01.01.2015 по 31.12.2015 послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в межах Q рік = 4,9 Гкал/рік.
Пунктом 2.1. договору визначено, що розмір тарифів на послуги встановлюється органом місцевого самоврядування відповідно до чинного законодавства України. На момент укладання договору тарифи на теплову енергію встановлені рішенням Охтирської міської ради № 300 від 31.12.2009 становлять: з централізованого опалення та з постачання гарячої води - 493,98 грн. за 1 Гкал без ПДВ.
Відповідно до п.п. 1, 2 Додаткової угоди № 1 (набрала чинності з 01.10.2011) до договору № 161ТОФ/2011 від 01.10.2011 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, відповідно до Постанов Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 139 від 30.09.2011 «Про встановлення тарифів на теплову енергію для ТОВ «Брок-Енергія» тариф на теплову енергію становить 745,61 грн. за 1 Гкал (без ПДВ); орієнтовна вартість теплової енергії, що постачається споживачу, за поточний рік відповідно до діючих тарифів становить 5741,20 грн., ПДВ 1148,24 грн., всього 6889,44 грн.
Пунктом 4 Додатку № 1 від 01.10.2015 до договору визначено, що тариф на теплову енергію становить 1364,30 грн. за 1 Гкал без ПДВ.
На виконання умов укладеного договору та додатків до нього позивач здійснював послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Пунктом 2.4 договору визначено, що плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями за умови їх підключення та введення в дію в установленому порядку.
Відповідно до умов розділу 3 договору, відповідач до 25 числа розрахункового періоду сплачує позивачу вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої за розрахунковий період, а остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
З матеріалів справи вбачається, що за період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року позивачем були надані відповідачеві послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 3387,12 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору в період з 01.10.2015 по 30.04.2016 не в повному обсязі здійснював оплату наданих позивачем послуг, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 3387,12 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 629 вищевказаного Кодексу наголошує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частина ж 1 статті 903 вищевказаного Кодексу передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи, що позовні вимоги ґрунтуються на положеннях діючого цивільного та господарського законодавства, суд дійшов висновку про їх задоволення шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 3387,12 грн. основного боргу.
Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 433,55 грн., 147,45 грн. - суму 3% річних та 31,67 грн. інфляційних втрат.
Умовами укладеного договору (пунктом 5.1.5.) № 161ТОФ/2011 від 01.01.2011 сторонами узгоджено, що у разі несвоєчасної відповідачем грошових коштів, які передбачені термінами договору, за послуги позивача, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла на момент прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем) від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день (враховуючи святкові і вихідні дні) прострочення виконаного зобов'язання. Споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу виконавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.
Враховуючи наведені норми діючого законодавства, судом був здійснений перерахунок сум пені, 3% річних та суми інфляційних збитків, у зв'язку з чим суд дійшов висновку задоволення вимог позивача у цій частині шляхом стягнення з відповідача 433,55 грн. пені за несвоєчасні розрахунки, 3% річних в сумі 147,45 грн., 31,67 грн. інфляційних збитків.
Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме, несвоєчасної оплати отриманих від позивача послуг, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 1378,00 грн. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Охтирське міське архітектурно-планувальне бюро» (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Леніна, 13; код ЄДРПОУ 22984132) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокенергія» (01021, м. Київ, вул. Шовковична, 13/2 н.п. 1/2; код ЄДРПОУ 40050036) 3387 грн. 12 коп. основного боргу, 433 грн. 55 коп. пені, 147 грн. 45 коп. - суму 3% річних, 31 грн. 67 коп. інфляційних втрат, 1378 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 26.10.2016.
суддя Ю.А. ДЖЕПА
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2016 |
Оприлюднено | 31.10.2016 |
Номер документу | 62248161 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Джепа Юлія Артурівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні