Рішення

від 25.10.2016 по справі 922/3397/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2016 р.Справа № 922/3397/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Рученко К.Д.

розглянувши справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків до Вовчанського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, м. Вовчанськ, Харківська обл. про стягнення 2258,49 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 01-16юр/6010 від 15.08.2016 р.);

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго", м. Харків (далі за текстом - позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Вовчанського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, м. Вовчанськ, Харківська обл. (далі за текстом - відповідач) на п/р 26005474695 в АТ "ОСОБА_2 Аваль" м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 00131954 суму:

пені з 01 жовтня 2016 по 31 березня 2016 року у сумі 2258,49 грн. (з яких пеня з 01 жовтня 2015 року по 31 жовтня складає 1418,71 грн., пеня з 01 листопада 2015 року по 30 листопада 2015 року складає 188,11 грн., пеня з 01 грудня 2015 по 31 грудня 2015 року 204,66 грн., пеня з 01 лютого 2016 року по 29 лютого 2016 року складає 54,85 грн., пеня з 01 березня 2016 року по 31 березня 2016 року складає 392,16 грн.).

Позов мотивовано з посиланням на порушення строків розрахунків за договором про постачання електричної енергії № 17157 від 24.03.2004 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.10.2016 р. порушено провадження по справі № 922/3397/16 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 25.10.2016 р.

Позивач подав до суду письмові пояснення (вх. № 35136 від 25.10.2016 р.), в яких повідомив суд про те, що при підготовці позовної заяви ним допущено помилку в зазначенні періоду, за який він вимагає стягнути заборгованість, а саме, замість «пені з 01 жовтня 2015 по 31 березня 2016 року» ним помилково зазначено «пені з 01 жовтня 2016 по 31 березня 2016 року». На підставі викладеного, позивач просить суд вважати вірним період, за який він вимагає стягнути пеню з 01 жовтня 2015 по 31 березня 2016 року.

Згідно зі ст. 22 ГПК України, позивач до прийняття рішення має право, зокрема, уточнити позовні вимоги.

З урахуванням викладеного, господарський суд продовжує розгляд позову з урахуванням відповідних уточнень, наданих позивачем суду згідно з письмовими поясненнями (вх. № 35136 від 25.10.2016 р.).

На судове засідання 25.10.2016 р. прибув представник позивача, якій підтримує позицію, викладену в позовній заяві, просить її задовольнити.

Відповідач на судове засідання 25.10.2016 р. свого уповноваженого представника не направив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить долучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 82).

Оскільки неявка на судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справи за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами, як це передбачено ст. 75 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 24.03.2004 р. між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії № 17157 (далі за текстом - договір; а. с. 11-16), відповідно до умов якого позивач постачає електричну енергію відповідачу, а відповідач оплачує позивачу її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами (розділ 1 договору).

На підставі п. 9.11 договору, він вважається пролонгованим на 2016 рік.

За змістом п. 2.1.2 договору, позивач, як постачальник, зобов'язався поставляти відповідачу, як споживачу, електроенергію, як різновид товару:

- в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору, з урахуванням умов розділів 6, 7 Договору, відповідно до додатку № 1 В«Договірні величини постачання електричної енергії і потужності СпоживачуВ» та додатку № 2 В«Порядок розрахунківВ» .

- згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до правил улаштування електроустановок (далі ПУЕ) та гарантованого рівні надійності електропостачання згідно фактичної категорії, визначеної додатком № 8 В«Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторінВ» ;

- із дотриманням граничних показників якості електричної енергії на межі балансового розмежування, а саме: - відхилення напруги (тримавлість часу відхилення від напруги понад нормальне припустиме визначається у відповідності до ГОСТ 13109-97): нормально припустиме значення для рівня напруги 0,22 кВ та вище - +/- 5%, гранично припустиме значення для рівня напруги 0,22кВ та вище - +/-10%; - провал напруги (зниження рівня нижче гранично припустимого значення) - не більше 30 секунд.

За змістом п. 2.2. договору, споживач зобов'язується щомісяця у встановлений договором строк надавати постачальнику звіт про обсяги спожитої електричної енергії за розрахунковий період за встановленою формою (додаток № 9 до договору В«Звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергіїВ» ).

Відповідно до п. 2.2.5 договору, споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку № 2 «Порядок розрахунків».

Відповідно до п. 4.2 додатку № 2 до договору (а.с. 18-19), плата за такі види нарахувань, як надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії з ПДВ, сума пені, 3% річних, індекс інфляції, плата за надання споживачу додаткових послуг (повторне підключення, перевірка та ремонт лічильників та інші послуги, надання яких погоджено з НКРЕ) та інші платежі перераховуються платником на поточний рахунок постачальника.

Згідно з п. 5 додатка № 2 до договору остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі рахунка, який виставляється постачальником електричної енергії на основі даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом).

За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток № 20 В«Акт про використану електричну енергіюВ» , який споживач отримує разом із рахунками та повинен повернути підписаним та скріпленим печаткою в термін до 5 днів.

Для проведення остаточного розрахунку Споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ або у відділі розрахунків з юридичними особами СО В«ХарківенергозбутВ» рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання.

В разі неявки споживача для отримання рахунків постачальник направляє рахунки споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.

Пунктом 3.1.5 договору закріплено право постачальника вимагати відшкодування збитків, завданих постачальнику внаслідок порушення споживачем умов цього договору та ПКЕЕ, сплати пені, 3% річних та індексу інфляції.

Пунктом 6 Додатка № 2 до договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним договором нарахувань Постачальник проводить споживачу за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:

- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу;

- 3% річних з простроченої суми.

При цьому сума грошового зобов'язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Крім того, згідно з п.4.2.1. договору, за внесення платежів, передбачених пунктом 2.2.5. цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 2 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику, зокрема, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Як свідчать матеріали справи, позивач, як постачальник електричної енергії за договором, на його виконання здійснив відпуск електричної енергії споживачу протягом жовтня 2015 р. - березня 2016 р., про що свідчать звіти про обсяги спожитої електричної енергії за вказаний період, підписані відповідачем (а. с. 45-47).

З метою оплати відповідачем спожитої електричної енергії, позивачем на виконання умов п. 5 додатку № 2 до договору направлено останньому відповідні рахунки за період з жовтня 2015р. по березень 2016 р. (а. с. 60, 62, 64, 68, 70, 72-73). Факт отримання даних рахунків відповідачем підтверджується підписами уповноважених представників останнього в книзі реєстрації видачі рахунків за використану електроенергію (а. с. 61,63, 65, 69, 71, 72, 74).

Однак, всупереч умовам укладеного між сторонами договору, відповідач оплату спожитої в жовтні 2015р. - березні 2016 р. електричної енергії здійснив з порушенням строків, що стало підставою для нарахування позивачем пені в розмірі 2258,49 грн. та зверненням до господарського суду Харківської області з позовом по даній справі, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену пеню.

Надаючи правову кваліфікацію існуючим між сторонами правовідносинам суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За змістом ч. 6-7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/ визначених відповідно до вимог закону.

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Стаття 610 ЦК України вказує на те, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що

встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт прострочення відповідачем оплат спожитої електроенергії за певні періоди часу з 01.10.2016 р. по 31.01.2016 року підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростовано.

Як вже зазначено вище, пунктом 4.2.1 договору та пунктом 6 Додатка № 2 до договору передбачено, що споживач сплачує постачальнику, зокрема, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за такі прострочення суд визнає правомірними.

Розглянувши здійснений позивачем розрахунок пені (а. с. 38), суд приходить до висновку, що його виготовлено без арифметичних помилок та неточностей, тому суд приходить до висновку про задоволення позову повному обсязі, та стягнення з відповідача на користь позивача пені з 01 жовтня 2016 по 31 березня 2016 року у сумі 2258,49 грн. (з яких пеня з 01 жовтня 2015 року по 31 жовтня складає 1418,71 грн., пеня з 01 листопада 2015 року по 30 листопада 2015 року складає 188,11 грн., пеня з 01 грудня 2015 по 31 грудня 2015 року 204,66 грн., пеня з 01 лютого 2016 року по 29 лютого 2016 року складає 54,85 грн., пеня з 01 березня 2016 року по 31 березня 2016 року складає 392,16 грн.).

З урахуванням вимог ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судовий збір в сумі 1378,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 4-5, 22, 44, 49, 75, 84, 85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Вовчанського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (адреса: 62503, Харківська обл., м. Вовчанськ, вул. Дзержинського, буд. 6; код ЄДРПОУ 08675878) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (адреса: 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149; код ЄДРПОУ 00131954):

- на п/р 26005474695 в АТ В«ОСОБА_2 АвальВ» м. Київ, МФО 380805, код 00131954:

2258,49 грн. пені з жовтня 2015р. по березень 2016 р.

1378,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя ОСОБА_3