Постанова

від 24.10.2016 по справі 911/5405/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2016 р. Справа№ 911/5405/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

ОСОБА_1

при секретарі Матюхін І.В.

від позивача ОСОБА_2

від відповідача не з'явились.

від ВДВС- не з'явились.

розглянувши

апеляційну скаргу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з

тимчасової втрати працездатності

на ухвалу

Господарського суду Київської області

від 16.09.2016 року

за скаргою Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з

тимчасової втрати працездатності

на дії Подільського районного відділу державної виконавчої

служби міста Києва ОСОБА_3 територіального

управління юстиції у місті Києві

у справі № 911/5405/14 (суддя Горбасенко П.В.)

за позовом Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з

тимчасової втрати працездатності

до Дочірнього підприємства В«Санаторій В«ОСОБА_4В»

Закритого акціонерного товариства лікувально-

оздоровчих закладів профспілок України

В«УкрпрофоздоровницяВ»

про стягнення 271 677,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.09.2016 року у задоволенні скарги Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_3 територіального управління юстиції у місті Києві у справі № 911/5405/14 відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаною ухвалою Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу скасувати та винести нову, якою задовольнити скаргу в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 р. апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Київської області від 16.09.2016 року у справі № 911/5405/14 прийнято до розгляду, порушено апеляційне провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Баранець О.М.; судді: Мартюк А.І., Калатай Н.Ф.

Представники відповідача та Відділу державної виконавчої служби в судове засідання не з'явився.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників відповідача та Відділу державної виконавчої служби, враховуючи що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та вимоги ч. 2 ст. 102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого Господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Київської області від 29.01.2015 у справі № 911/5405/14 позов задоволено повністю. Стягнуто з Дочірнього підприємства В«Санаторій В«ОСОБА_4В» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України В«УкрпрофоздоровницяВ» (98660, АР Крим, м. Ялта, смт. Гаспра, Севастопольське шосе, буд. 52, код 02650802) на користь Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 28, код 25885944) 208485 (двісті вісім тисяч чотириста вісімдесят п'ять) грн. 90 коп. основного боргу, 124692 (сто двадцять чотири тисячі шістсот дев'яносто дві) грн. 53 коп. пені, 41697 (сорок одна тисяча шістсот дев'яносто сім) грн. 18 коп. штрафу. Стягнуто з Дочірнього підприємства В«Санаторій В«ОСОБА_4В» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України В«УкрпрофоздоровницяВ» (98660, АР Крим, м. Ялта, смт. Гаспра, Севастопольське шосе, буд. 52, код 02650802) в доход Державного бюджету України 7 497 (сім тисяч чотириста дев'яносто сім) грн. 51 коп. судового збору.

18.02.2015 року, на виконання рішення Господарського суду Київської області від 29.01.2015 року у справі № 911/5405/14, видано накази.

08.08.2016 року до канцелярії Господарського суду Київської області від позивача надійшла скарга на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_3 територіального управління юстиції у місті Києві (вх. № 193/16 від 08.08.2016), згідно якої останній просив визнати неправомірною та скасувати постанову від 25.07.2016 ОСОБА_3 державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_3 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_5 у ВП № 51751517, зобов'язати Подільський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_3 територіального управління юстиції у місті Києві відкрити виконавче провадження та здійснити примусове виконання рішення Господарського суду Київської області № 911/5405/14 від 29.01.2015 року. Скарга мотивована тим, що керуючись ч. 2 ст. 19 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» та маючи докази наявності у відповідача рахунків у банківських установах, які знаходяться в місті Києві стягувач звернувся до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_3 територіального управління юстиції у місті Києві до органу ДВС із заявою про примусове виконання рішення. При проведення виконавчих дій, у порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 25 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , головний державний виконавець Подільського районного ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_5 не здійснила прийняття до провадження виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 18.02.2015 року у справі №911/5405/14.

Суд першої інстанції зазначив, що стягувач звернувся до органу ДВС із заявою про примусове виконання рішення 21.06.2016 року, в той час як лист Державної фіскальної служби № 18446/6/99-99-11-02-02-15 датований 31.08.2015 року, що унеможливлює встановлення органом ДВС наявності у боржника відкритих рахунків у банківських установах станом на момент звернення із заявою про відкриття виконавчого провадження, в той час як інших підтверджуючих даних щодо наявності у боржника майна, в тому числі банківських рахунків, на території Подільського району міста Києва, скаржником суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що головним державним виконавцем Подільського районного ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_5 правомірно винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 51751517 від 25.07.2016, а відтак відсутні підстави для задоволення вимоги скарги Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_3 територіального управління юстиції про визнання неправомірною та скасування постанови від 25.07.2016 ОСОБА_3 державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_3 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_5 у ВП № 51751517.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Статтею 124 Конституції та статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадженняВ» .

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до місцевих органів державної податкової служби. Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копію документів, що підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову. У разі повного або часткового задоволення первісного і зустрічного позовів накази про стягнення грошових сум видаються окремо по кожному позову. Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом (ст. 116 ГПК України).

Приписами статті 1 Закону України „Про виконавче провадженняВ» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до статті 1 Закону України В«Про державну виконавчу службуВ» , державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Стаття 7 Закону України В«Про державну виконавчу службуВ» встановлює обов'язок державного виконавця сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України.

Згідно з ст. 19 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Як вбачається з матеріалів даної справи, Виконавчою дирекцією Фонду 21.06.2016 року до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Подільський РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві) подано заяву про примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 29.01.2015 року у справі № 911/5405/14 на підставі наказу від 18.02.2015 року № 911/5405/14 (далі - Заява).

При зверненні до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_3 територіального управління юстиції у місті Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження стягувачем було зазначено, що за боржником зареєстровано рахунки у фінансових установах, зокрема, відкритий рахунок у ПАТ В«Перший Український ОСОБА_6 банкВ» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4), місцезнаходження якого підвідомче Подільському районному відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_3 територіального управління юстиції у місті Києві.

Постановою Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_3 територіального управління юстиції у місті Києві від 25.07.2016 року ВП № 51751517 було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 18.02.2015 року у справі № 911/5405/14 про стягнення 374875,61 грн., оскільки відсутнє будь-яке підтвердження, щодо місцезнаходження майна боржника на території Подільського району міста Києва.

П. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

Дана норма визначає надання інформації про боржника як право, а не як обов'язок.

В листі Міністерства юстиції України від 13.07.2015 року № 170/6-0-33-15/20, зазначено, «що якщо боржник - юридична особа перереєстрований або його відокремлені підрозділи (філії), майно, в тому числі рахунки знаходяться на материковій території України, виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) може бути забезпечено відповідними органами державної виконавчої служби на материкові частині України згідно вимог статей 20, 21 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

З метою уникнення випадків безпідставної відмови у відкритті виконавчого провадження органами державної виконавчої служби за місцем знаходження (реєстрації) банку або філії іноземного банку, в якому боржником відкрито рахунок, Міністерством юстиції на адресу структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують здійснення повноважень у сфері організації примусового виконання рішень, направлено відповідне роз'яснення».

Разом з цим, Міністерство юстиції зазначило: «що в такому випадку стягувачем має бути надано належне підтвердження наявності в тому чи іншому банку рахунку боржника».

Виконавчою дирекцією Фонду до заяви від 21.06.2016 року додано, завірену належним чином ксерокопію листа Державної фіскальної служби від 31.08.2015 року № 18446/6/99-99-11-02-02-15, яким підтверджується наявність рахунку Дочірнього підприємства «Санаторій «ОСОБА_4» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (далі - ДП «Санаторій «ОСОБА_4» ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця») в ПАТ «Перший Український ОСОБА_6».

Листом від 28.01.2016 року № 19.1./48 ПАТ «Перший Український ОСОБА_6» повідомив, що згідно приписів ст. 1076 Цивільного кодексу України банк гарантує таємницю про здійснення клієнтами операції і відомості про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених Законом України «Про банки та банківську діяльність». Зокрема, ст. 60 цього Закону визначено, що відомості про укладені угоди клієнтів належать до банківської таємниці.

Підстави та порядок розкриття банківської таємниці передбачені ст. 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

Відповідно до положень даної статті Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не належить до кола суб'єктів, які мають право вимагати безпосередньо від банку інформацію, яка містить банківську таємницю.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Отже, Законом України В«Про виконавче провадженняВ» встановлено право стягувача обирати місце виконання між кількома органами державної виконавчої служби в залежності від місцезнаходження постійно діючого органу боржника - юридичної особи або місцезнаходження його майна.

Згідно зі ст. 11 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом, розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі - конфіденційну; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Відповідно до ст. 6 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Отже судом першої інстанції неправомірно зазначено про неможливість встановлення Подільським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві наявності у ДП «Санаторій «ОСОБА_4» ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» відкритих рахунків у банківських установах станом на момент звернення із заявою про відкриття виконавчого провадження, аргументуючи це тим, що лист Державної фіскальної служби № 18446/6/99-99-11-02-02-15 датований 31.08.2016 року, а позивач звернувся до Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві із заявою про примусове виконання рішення 21.06.2016 року.

Чинним законодавством не встановлено строки дійсності документів, що підтверджують чинність наявності рахунків у банківських установах.

Отже, лист Державної фіскальної служби № 18446/6/99-99-11-02-02-15 датований 31.08.2016 року не може бути підставою вважати неможливим встановлення Подільським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві наявності у ДП «ОСОБА_7 ОСОБА_4» ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» відкритих рахунків у банківських установах станом на момент звернення із заявою про відкриття виконавчого провадження.

У пункті 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з викладеного, колегія суддів на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України та задоволення скарги Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_3 територіального управління юстиції у місті Києві.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 16.09.2016 року у справі №911/5405/14 скасувати.

Скаргу на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_3 територіального управління юстиції у місті Києві задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову від 25.07.2016 року ОСОБА_3 державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_3 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_5 у ВП № 51751517.

Зобов'язати Подільський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_3 територіального управління юстиції у місті Києві відкрити виконавче провадження та здійснити примусове виконання рішення Господарського суду Київської області № 911/5405/14 від 29.01.2015 року.

3. Матеріали справи №911/5405/14 повернути до Господарського суду Київської області.

4. Копію постанови надіслати сторонам та Подільському районному відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_3 територіального управління юстиції у місті Києві.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Н.Ф. Калатай

ОСОБА_1