Рішення

від 25.10.2016 по справі 551/848/16-ц

ШИШАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №551/848/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" жовтня 2016 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сиволапа Д.С.

секретаря - Кулинченко О.А.

за участю позивача ОСОБА_1,

її представника ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 сільської ради Шишацького району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відділ Держгеокадастру у Шишацькому районі Полтавської області, про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради, визнання недійсним та скасування державної реєстрації Державного акту на право приватної власності на землю,

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 сільської ради, третя особа відділ Держгеокадастру у Шишацькому районі Полтавської області, про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради, визнання недійсним та скасування державної реєстрації Державного акту на право приватної власності на землю.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що за рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 17 лютого 2014 року, як спадкоємець першої черги за законом після померлого батька ОСОБА_8, набула права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Згодом дізналась, що земельна ділянка на якій знаходиться її квартира на підставі Державного акту на право власності на землю серії ЯП № 902759 від 04 квітня 2006 року належить ОСОБА_6, яка проживає у квартирі № 1 цього ж будинку. Вказаний акт видано на підставі рішення ОСОБА_7 сільської ради Шишацького району Полтавської області № 64 від 15 травня 1997 року.

Вищевказаний факт порушує майнові права позивача, а тому посилаючись на вимоги Земельного кодексу України, позивач звернулась за захистом своїх прав до суду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні.

Позивач надала пояснення аналогічні викладені нею у заяві. Судові витрати у справі просила віднести на свій рахунок та на їх стягненні з відповідачів не наполягала.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, надала письмову заяву про розгляд справи у її відсутність та визнання позовних вимог.

Представники іншого відповідача - ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позов визнали. Зазначили, що видача вказаного Державного акту, що підтверджує право власності ОСОБА_6 на всю земельну ділянку здійснена через помилку у рішенні сільської ради. Врегулювання даного спору та виправлення допущеної помилки в позасудовому порядку вони вважають неможливим.

Представник третьої особи ОСОБА_5Г також вважала, що позов підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають лише частковому задоволенню, виходячи з нижчевикладеного, а отже визнання позову відповідачами не приймає.

Так, рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 17 лютого 2014 року № 551/100/14-ц, яке 10 березня 2014 року набрало законної сили за ОСОБА_1, як спадкоємцем першої черги за законом після померлого 02 грудня 2009 року її батька ОСОБА_8, визнано право власності на квартиру № 2 з господарськими будівлями по вул. Гагаріна, 2 в с. Яреськи Шишацького району Полтавської області (а.с.10).

Право власності на вказаний об'єкт нерухомості зареєстровано за позивачем 13.03.2014 року за № 4962256 (а.с.11).

Згідно технічного паспорту від 18.12.2013 року на квартиру АДРЕСА_2 вона знаходиться у двоквартирному житловому будинку та крім самої квартири має у своєму складі сарай та колодязь (а.с. 13-15).

Згідно довідки ОСОБА_7 сільської ради Шишацького району Полтавської області від 07 травня 2015 року № 456 земельна ділянка на якій знаходиться квартира ОСОБА_1 у будинку № 2 по вул. Гагаріна в с. Яреськи Шишацького району Полтавської області на праві приватної власності згідно Державного акта серії ЯА № 902759 належить ОСОБА_6, що проживає в квартирі № 1 цього ж будинку (а.с.12).

З пояснень учасників судового розгляд вбачається, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_6 є рідними сестрами.

04 квітня 2006 року ОСОБА_7 сільською радою та Шишацьким районним відділом земельних ресурсів за реєстровим номером 01.06.545.00231 на ім'я ОСОБА_6 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 902759. Зі змісту державного акту встановлено, що земельна ділянка має площу 0,11га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та розташована по вул. Гагаріна в с. Яреськи Шишацького району Полтавської області. Кадастровий номер земельної ділянки 5325786001:001:001:0556. В якості підстави для видачі земельної ділянки зазначено рішення ОСОБА_7 сільської ради № 64 від 15 травня 1997 року (а.с.6).

При вивченні технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право ОСОБА_6 на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку на території ОСОБА_7 сільської ради Шишацького району Полтавської області, виготовленої в 2005 році Проектно-вишукувальним кооперативом «Геолог» (а.с. 16-23) встановлено, що до технічної документації надано витяг з рішення ОСОБА_7 сільської ради № 64 від 15 травня 1997 року про передачу безоплатно у приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0,11га. (а.с.18).

В тож же час з пояснень представника відповідача - землевпорядника ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_4 встановлено, що у Книзі реєстрації громадян, яким безоплатно передано земельні ділянки у приватну власність ОСОБА_7 сільської ради Шишацького району Полтавської області відомості про передачу земельної ділянки ОСОБА_6 відсутні, натомість мається запис про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_9, яки є чоловіком ОСОБА_6

При вивченні вказаної книги судом встановлено, що дійсно під порядковим номером 1801 мається запис про передачу у приватну власність ОСОБА_9 земельної ділянки площею 0,08га на підставі рішення ОСОБА_7 сільської ради № 64 від 15 травня 1997 року.

Шляхом витребування документів з архівного відділу Шишацької РДА Полтавської області судом встановлено, що на архівному збереженні перебуває рішення виконавчого комітету ОСОБА_7 сільської ради Шишацького району Полтавської області № 64 від 15 травня 1997 року про безоплатну передачу земельних ділянок в приватну власність громадян.

При дослідженні вказаного рішення встановлено, що в ньому відсутні відомості про передачу будь-яких земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_6 чи ОСОБА_9, а отже Державний акт на право власності на земельну ділянку не відповідає змісту рішення органу місцевого самоврядування на підставі якого його було видано.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦК України суд при розгляді справи керується і тими нормами матеріального права, що були чинними на час виникнення спірних правовідносин.

Так згідно приписів ст. 6 Земельного Кодексу України 1990 року громадянам України надавалось право на одержання безоплатно за рішенням місцевих рад Народних депутатів у приватну власність земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства, ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка).

Частиною 3 ст. 3 Земельного Кодексу України 1990 року місцевим Радам народних депутатів надавалось право передачі повноважень щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування, а тому прийняття виконавчим комітетом ОСОБА_7 сільської ради 15 травня 1997 року рішення № 64 про безоплатну передачу у власність громадян земельних ділянок не виходить за межі делегованих вказаному органу повноважень.

Враховуючи те, що вказаним рішення будь-які земельні ділянки у власність ОСОБА_6 чи членів її сім'ї не передавались, прийняття вказаного рішення не порушує будь-яких прав позивача, а отже дане рішення скасуванню не підлягає.

Згідно ч.1 ст. 126 ЗК України у редакції, що діяла на час видачі спірного державного акту право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 360-7 ЦПК висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Так, у своїй Постанові від 22 травня 2013 р. у справі № 6-33цс13 у подібних правовідносинах Верховний Суд України зробив правовий висновок про те, що державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

У Постанові від 24 квітня 2013 р. № 6-14цс13 Верховний суд України дійшов правового висновку про те, що видача державного акта на право власності на земельну ділянку без визначеної законом (ч. 1 ст. 116 ЗК України) підстави є неправомірною, а державний акт, виданий з порушеннями вимог статей 116, 118 ЗК України є недійсним.

Зі змісту статей 12, 116, 118, 126 ЗК України випливає, що Державні акти на землю є правопосвічуючими документами, а отже мають похідний характер від відповідних рішень державних органів або органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність громадян та повинні в повній мірі відповідати даним рішенням.

Як встановлено з матеріалів справи таким вимогам спірний державний акт не відповідає, а його видача значним чином порушує земельні та інших права ОСОБА_1, як користувача частини спірної земельної ділянки, а отже суд приходить до висновку про необхідність визнання державного акту недійсним та скасування його державної реєстрації.

Право власності ОСОБА_6 на спірну земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в інших речових реєстрах не зареєстровано, а отже у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про скасування такої реєстрації.

В той же час, з огляду на те, що відомості про спірну земельну ділянку та її власника зареєстровані в Державному земельному кадастрі, суд приймаючи рішення про визнання недійсним Державного акта на землю та скасування його державної реєстрації вважає необхідним скасувати реєстрацію спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Враховуючи те, що позивач не наполягала на стягненні судових витрат з відповідачів та просила суд віднести ці витрати на її рахунок, суд вважає недоцільним стягувати понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого нею судового збору з відповідачів.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 3,6 ЗК України 1990 року, ст.ст. 12, 116,118, 120,126, 152,155 ЗК України, ст.ст. 1, 16, 24-25 Закону України «Про Державний земельний кадастр», ст.ст. 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 сільської ради Шишацького району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відділ Держгеокадастру у Шишацькому районі Полтавської області, про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради, визнання недійсним та скасування державної реєстрації Державного акту на право приватної власності на землю - задовольнити частково.

Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 902759 виданий 04 квітня 2006 року на ім'я ОСОБА_6 ОСОБА_7 сільською радою Шишацького району Полтавської області та Шишацьким районним відділом земельних ресурсів і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.06.545.00231 визнати недійсним та скасувати його державну реєстрацію.

Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель площею 0,11га, що розташована за адресою: Полтавська область, Шишацький район, с. Яреськи, вул. Гагаріна, 2, кадастровий номер 5325786001:01:001:0556.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Шишацький районний суд в 10 денний строк з дня його проголошення, а особами, які не були присутні під час проголошення судового рішення - у той же строк з дня отримання його копії.

Головуючий - суддя Д.С. Сиволап