Постанова

від 24.10.2016 по справі 911/410/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2016 р. Справа№ 911/410/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

за участю представників:

від прокуратури - Скибенко О.І., посвідчення № 041528 від 17.02.2016;

від позивача - Собко О.В., представник за довіреністю № 2-42д від 08.12.2015, Хлопузян Р.Д., представник за довіреністю № 2-308д від 29.12.2015 та Малярчук Ю.Б., представник за довіреністю № 2-280д від 29.12.2015;

від відповідача - Савицький В.М. представник за довіреністю № 04-2д від 20.04.16,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення господарського суду Київської області від 24.05.2016р. у справі №911/410/16 (суддя Подоляк Ю.В.) за позовом публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до товариства з обмеженою відповідальністю "Природні ресурси +", за участю Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України про розірвання договору.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Природні ресурси +" про розірвання договору про спільну діяльність від 22.01.2014 №УГВ8333/20/1-14.

Рішенням господарського суду Київської області від 24.05.2016р. у справі №911/410/16 у задоволенні позову відмовлено.

Так, суд дійшовши висновку про те, що відповідачем не було допущено істотних порушень умов договору, відмовив у задоволенні позову.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 24.05.2016р. у справі №911/410/16 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Апелянт у своїй скарзі зазначає про істотне порушення відповідачем умов договору.

Відповідачем на стадії апеляційного провадження було подано до суду заяву про застосування правових наслідків розірвання договору, а саме зобов'язання сторін повернути одна одній відповідні внески.

У судовому засіданні 24.10.2016 вказана заява була підтримана представником відповідача.

Представники позивача та прокуратури заперечили проти вказаної заяви.

Розглянувши вказану заяву, колегія суддів дійшла висновку про її відхилення, з огляду на наступне.

Вимога про застосування правових наслідків розірвання договору не заявлялась відповідачем під час розгляду даної справи у суді першої інстанції. Доводів щодо неможливості подання такої заяви до прийняття рішення судом першої інстанції заявником не наведено та доказів з цього приводу не надано.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Отже, правила, які встановлено тільки для розгляду справ у першій інстанції, застосуванню апеляційним судом не підлягають. Зокрема, не повинні застосовуватись апеляційним судом правила щодо прийняття до розгляду вимог, які не заявлялись стороною у суді першої інстанції.

Вимога відповідача про застосування правових наслідків розірвання договору, яка не заявлялась в суді першої інстанції, не може бути розглянута апеляційним судом.

Таким чином, заява відповідача про застосування правових наслідків розірвання договору підлягає відхиленню.

В свою чергу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідач не позбавлений права звернутись до суду із вказаною вимогою в порядку окремого позовного провадження.

Представники позивача та прокуратури в судовому засіданні 24.10.2016 підтримали вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового - про задоволення позову, з наступних підстав.

Між публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" (Сторона -1) та товариством з обмеженою відповідальністю "Природні ресурси +" (Сторона -2) 22.01.2014 укладено договір про спільну діяльність № УГВ8333/20/1-14.

Відповідно до п. 1.11 договору об'єктами спільної діяльності є свердловини № 107, 114, 123 Куличихінського родовища, свердловини № 51, 60 Гадяцького родовища та відповідна інфраструктура, розташовані в межах Ліцензійних площин, право користування якими внесено Стороною -1 в якості вкладу до спільної діяльності та свердловини, пробурені спільною діяльністю.

Метою договору є отримання прибутку в порядку, передбаченому чинним законодавством України та цим договором за рахунок реалізації вуглеводнів, які будуть знайдені та видобуті в результаті даної спільної діяльності (п. 2.1 договору).

Пунктом 2.5 договору передбачено, що для досягнення спільної мети за цим договором, Сторона - 1 зобов'язується передати спільній діяльності право користування об'єктами спільної діяльності та забезпечити видобуток, підготовку і транспортування вуглеводнів силами свого персоналу, виробничими потужностями з використанням власної інфраструктури для спільної діяльності на підставі окремих договорів, а Сторона - 2 зобов'язується забезпечити фінансування капітальних витрат в об'єкти спільної діяльності відповідно до програми робіт спільної діяльності, реалізацію видобутих вуглеводнів спільної діяльності, а також виконання функцій оператора.

Згідно п. 3.1 договору виконання цього договору здійснюється оператором спільної діяльності на підставі програми робіт спільної діяльності.

Оператором спільної діяльності за цим договором є Сторона - 2 (п. 6.3 договору).

Для досягнення мети спільної діяльності сторони роблять вклади. Вкладом Сторони - 1 у спільну діяльність є право користування свердловинами № 107, 114, 123 Куличихінського родовища, та № 51, 60 Гадяцького родовища вартістю 4260000,00 грн., з ПДВ. Вкладом Сторони - 2 у спільну діяльність є грошові кошти та інше майно, вартістю 4500000,00 грн., з ПДВ. Сторона - 2 може здійснювати додаткові вклади якщо це необхідно для спільної діяльності (п. 4.1, 5.1, 5.2 договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та закінчується 21.02.2018, а в частині розрахунків до повного їх виконання сторонами. У випадку продовження Стороні - 1 строку дії спеціального дозволу або отримання Стороною - 1 нового спеціального дозволу на користування надрами, на яких розташовано об'єкти спільної діяльності, цей договір продовжується на строк дії спеціального дозволу або нового спеціального дозволу і не потребує укладення окремої додаткової угоди (п. 14.1, 14.2 договору).

У відповідності до п. 14.6 договору, цей договір може бути розірваний тільки за домовленістю сторін, яка оформляється додатковою угодою до цього договору. Одностороннє розірвання цього договору не допускається.

Сторонами затверджено програму робіт на 2014 - 2015 роки на об'єктах спільної діяльності.

Вказаною програмою сторони визначили види робіт на свердловинах № 107, 114, 123 Куличихінського родовища, № 51, 60 Гадяцького родовища, будівництво окремого комерційного вузла обліку вуглеводневої сировини та підключення свердловин № 107, 114, 123 Куличихінського родовища, № 51, 60 Гадяцького родовища згідно технічних умов ГПУ "Полтавагазвидобування", виконання яких (робіт) необхідно для забезпечення найбільш ефективної роботи вказаних свердловин, орієнтовний дебіт свердловини після виконання робіт, тн. нафти/добу, орієнтовні обсяги та джерело фінансування.

У зазначеній програмі робіт сторони погодили, що фактична сума поточних витрат буде визначена після надання підрядними організаціями актів виконаних робіт.

Звертаючись з даним позовом до суду позивач посилався на істотне порушення відповідачем умов договору у зв'язку з неналежним виконанням останнім своїх зобов'язань щодо своєчасного надання фінансової звітності за 2015 рік, перерахування позивачу належної частини прибутку за 2015 рік, проведення планових засідань комітету управління спільною діяльності, здійснення аудиту фінансової звітності спільної діяльності за період з 22.01.2014 по 31.12.2014, виконання передбачених програмою робіт на свердловинах № 107, 114 Куличихінського родовища та № 60 Гадяцького родовища.

Так, позивач зазначав, що внаслідок невиконання відповідачем робіт на зазначених свердловинах, спільна діяльність починаючи з 01.01.2016 недотримує 12 тонн нафти на добу (згідно запланованих обсягів видобутку, визначених в програмі робіт на 2014 - 2015 роки), що призводить до зменшення доходу спільної діяльності та прибутку позивача та завдає збитки спільній діяльності у вигляді недоотриманого спільною діяльністю доходу.

На переконання позивача зазначене істотне порушення відповідачем умов договору завдає збитків спільній діяльності, що суперечить основній меті спільної діяльності - отримання прибутку та порушує права позивача, що в свою чергу є підставою для розірвання договору про спільну діяльність від 22.01.2014 №УГВ8333/20/1-14, укладеного між сторонами у справі, в судовому порядку відповідно до приписів ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні позову, з огляду на наступне.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що відповідач на виконання умов договору спільної діяльності виконав свої зобов'язання щодо надання фінансової звітності за 2015 рік, перерахування позивачу належної йому частини прибутку за 2015 рік, проведення планового засідання комітету управління спільною діяльності та вчинення дій щодо їх проведення, здійснення аудиту фінансової звітності спільної діяльності за період з 22.01.2014 по 31.12.2014, а відтак твердження позивача щодо невиконання відповідачем умов договору у зазначеній частині є безпідставними.

Щодо посилань позивача на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань по виконанню передбачених програмою робіт на свердлових № 107, 114 Куличихінського родовища та № 60 Гадяцького родовища, як на підставу розірвання спірного договору в судовому порядку, судом першої інстанції було зазначено наступне.

На виконання умов договору відповідач здійснив внесок до спільної діяльності в розмірі 4500000 грн., оскільки, затвердженою сторонами програмою черговість, строки та фактична сума витрат на проведення робіт остаточно не визначені, а є орієнтовні, для досягнення основної мети спільної діяльності, відповідачем в першу чергу проводився капітальний ремонт перспективних свердловин, а саме свердловини № 123 Куличихінського родовища та № 51 Гадяцького родовища. Початок функціонування яких забезпечило за наслідками реалізації видобутої нафти отримання прибутку.

Крім того, суд вказав на те, що наведені позивачем орієнтовні обсяги видобутку нафти, передбачені у програмі робіт, які могли бути видобуті на свердлових № 107, 114 Куличихінського родовища та № 60 Гадяцького родовища за результатами виконаних робіт та здійснений ним розрахунок розміру збитків, виходячи із таких орієнтовних запланованих обсягів видобутку нафти не можуть підтверджувати наявності понесення ним збитків у вигляді упущеної вигоди.

Також, судом першої інстанції було встановлено, що причиною невиконання відповідачем передбачених програмою робіт на свердлових № 107, 114 Куличихінського родовища та № 60 Гадяцького родовища, стало те, що свердловини № 107, 114 Куличихінського родовища повністю обводнені, свердловина № 60 Гадяцького родовища містить великий вміст води, а тому проводити будь-які роботи по даним свердловинам недоцільно, оскільки це потребує великих фінансових затрат, які не передбачені договором і програмою робіт та в кінцевому результаті не призведе до отримання прибутку.

Так, було вказано, що зазначена свердловина № 60 Гадяцького родовища з квітня 1985 року знаходиться в бездіючому фонді, а свердловини № 107 Куличихінського родовища з 01.03.2014 та № 114 Куличихінського родовища з 01.05.2014 виведені в бездіючий фонд.

Позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням, звернувся до апеляційного суду зі скаргою.

У вказаній скарзі апелянт посилається на норми ст. 651 Цивільного кодексу України, якими передбачено можливість розірвання договору в судовому порядку у разі істотного порушення його умов.

Так, позивач вказує, що істотне порушення відповідачем умов договору полягає у наступному:

- невиконанні відповідачем взятих на себе зобов'язань по ремонту свердловин та будівництву комерційних вузлів обліку вуглеводневої продукції на них згідно із Програмою робіт на 2014 - 2015 роки;

- позбавленні позивача можливості належним чином брати участь в управлінні спільною діяльністю, а також своєчасно та у повному обсязі отримувати прибутки від неї;

- перевищенні відповідачем витрат на капітальний ремонт свердловини №123 Куличихінського родовища, передбачених Програмою робіт на 2014 - 2015 роки, без відповідного рішення Комітету управління спільною діяльністю.

Колегія суддів, розглянувши матеріали даної справи, дійшла висновку про наявність підстав для розірвання договору про спільну діяльність від 22.01.2014 №УГВ8333/20/1-14, укладеного між сторонами у справі, з огляду на наступне.

За приписами статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 02.02.2016 у справі № 910/17784/15.

Відповідачем згідно Програми робіт на 2014 - 2015 роки не були виконані роботи на свердлових № 107, 114 Куличихінського родовища та № 60 Гадяцького родовища.

Причиною невиконання відповідачем передбачених програмою робіт на свердлових № 107, 114 Куличихінського родовища та № 60 Гадяцького родовища, стало те, що свердловини № 107, 114 Куличихінського родовища повністю обводнені, свердловина № 60 Гадяцького родовища містить великий вміст води.

За доводами відповідача, проводити будь-які роботи по даним свердловинам недоцільно, оскільки це потребує великих фінансових затрат, які не передбачені договором і програмою робіт та в кінцевому результаті не призведе до отримання прибутку.

Також, відповідачем було вказано, що зазначена свердловина № 60 Гадяцького родовища з квітня 1985 року знаходиться в бездіючому фонді, а свердловини № 107 Куличихінського родовища з 01.03.2014 та № 114 Куличихінського родовища з 01.05.2014 виведені в бездіючий фонд.

Як вже було зазначено, метою договору про спільну діяльність від 22.01.2014 №УГВ8333/20/1-14 є отримання прибутку.

Так, позивач, укладаючи вказаний договір та передаючи у спільну діяльність право користування свердловинами, розраховував на те, що відповідачем відповідно до Програми робіт на 2014 - 2015 роки буде здійснений капітальний ремонт всіх свердловин, а також облаштовано їх вузлами обліку видобутої вуглеводневої сировини.

Таким чином, позивач розраховував на те, що відповідач в процесі виконання договору здійснить такі капіталовкладення, у тому числі і в заводнені та недіючі свердловини, завдяки яким буде отримуватися прибуток від експлуатації усіх свердловин, право користування якими було передано Стороною -1 у спільну діяльність.

В свою чергу часткове виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо ремонту свердловин, визначених Програмою робіт на 2014 - 2015 роки та щодо облаштування їх вузлами обліку видобутої вуглеводневої сировини позбавляє позивача можливості отримати очікуване при укладенні договору, а саме, що всі свердловини будуть відремонтовані та придатні до експлуатації завдяки чому буде максимальний економічний ефект від наявності усіх свердловин.

Як вже було вказано, істотність порушення договору визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору, тобто в такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення.

Отже, не виконання відповідачем робіт на свердлових № 107, 114 Куличихінського родовища та № 60 Гадяцького родовища через наявність об'єктивних обставин та відповідно за відсутності вини відповідача не має значення для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, оскільки істотність порушення договору розкривається за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Вказані свердловини передавалися, як і інші, з метою здійснення їх ремонту з приведенням у стан придатний до експлуатації, завдяки чому їх використання даватиме прибуток.

Позивач при укладенні договору розраховував на отримання прибутку від експлуатації усіх відремонтованих свердловин, разом з тим, невиконання відповідачем передбачених програмою робіт на свердлових № 107, 114 Куличихінського родовища та № 60 Гадяцького родовища не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору.

Стосовно висновків суду першої інстанції про те, що позивачем не надано належних доказів наявності збитків у вигляді упущеної вигоди, слід зазначити наступне.

Критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Отже, розмір завданої порушенням шкоди може мати не лише грошовий вираз, а й виступати, як і у даному випадку, у вигляді неможливості використання позивачем результатів договору.

Таким чином, враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором позивач позбавився того, на що він розраховував при його укладенні, зокрема, на здійснення Стороною - 2, передбачених програмою, робіт на свердлових № 107, 114 Куличихінського родовища та № 60 Гадяцького родовища з метою подальшого використання цих свердловин та відповідно отримання у зв'язку з цим прибутку.

Враховуючи наведене, а також те, що матеріалами справи підтверджено істотне порушення відповідачем умов договору - не проведення робіт на вказаних свердловинах, на що розраховував позивач при укладенні договору, позовні вимоги про розірвання даного договору визнаються судом обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на допущені при прийнятті рішення місцевим господарським судом порушення, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нового - про задоволення позовних вимог.

Посилання відповідача на те, що позивачем необґрунтовано сплачено судовий збір за вимогою про розірвання договору, як зі спору немайнового характеру, оскільки, за доводами відповідача даній спір є майновим, не впливають на результат розгляду даного спору та окрім цього відхиляються судом, з огляду на наступне.

Статтею 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону (п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи те, що вимога про розірвання договору не підлягає вартісній оцінці, тобто є вимогою немайнового характеру, вона повинна оплачуватися судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору в такому розмірі - за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік" розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2016 складає 1 378 грн.

Враховуючи викладене, позивачем при подачі даного позову до суду було вірно визначено та сплачено суму судового збору за вимогою про розірвання договору у розмірі 1 378 грн.

Таким чином, вказані заперечення відповідача судом не приймаються та у будь - якому випадку не мають жодного впливу на результат розгляду даного спору.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарським судом не було всебічно, повно та об'єктивно розглянуто в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, що призвело до невірних висновків в частині відмови у задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційна інстанція має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового - про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення господарського суду Київської області від 24.05.2016р. у справі №911/410/16 (суддя Подоляк Ю.В.) за позовом публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до товариства з обмеженою відповідальністю "Природні ресурси +", за участю Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, про розірвання договору, задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду Київської області від 24.05.2016р. у справі №911/410/16 про відмову у задоволенні позову скасувати.

3. Прийняти нове рішення по справі №911/410/16, яким позов публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до товариства з обмеженою відповідальністю "Природні ресурси +", за участю Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, про розірвання договору задовольнити повністю.

Розірвати договір про спільну діяльність від 22.01.2014 №УГВ8333/20/1-14, укладений між публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" та товариством з обмеженою відповідальністю "Природні ресурси +".

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Природні ресурси +" (Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Леніна, б. 48, код за ЄДРПОУ 38918382) на користь публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (м. Київ, вул. Кудрявська, б. 26/28, код за ЄДРПОУ 30019775) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1 378 грн. 00 коп.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Природні ресурси +" (Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Леніна, б. 48, код за ЄДРПОУ 38918382) на користь публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (м. Київ, вул. Кудрявська, б. 26/28, код за ЄДРПОУ 30019775) судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 1 515 грн. 80 коп.

5. Доручити господарському суду Київської області видати відповідні накази.

6. Матеріали справи №911/410/16 повернути до господарського суду Київської області.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко