Рішення

від 03.05.2007 по справі 17/113

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/113

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2007 р.   Справа № 17/113   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання Нестеренко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма" "У Фарма  Трейд", м. Запоріжжя, Бульвар Центральний, буд. 26.

до відповідача:Державного підприємства "Аптека №72", м. Долина, Івано-Франківської області, вул. Шептицького, 40.

про стягнення:624 грн. 74 коп.

За участю представників:

Від позивача:Осадцев І. О. - представник (довіреність №566  від 28.04.2007 року).

Від відповідача:представники не з"явилися.

встановлено: заявлено позов  про  стягнення 624 грн. 74 коп., в тому числі 590 грн. 38 коп. основного боргу, 12 грн. 52 коп річних, 21 грн. 84 коп. пені. Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК позивач просить стягнути з відповідача 102 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 450 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Позивач позов підтримав.

Відповідач в судове засідання  не з»явився, відзив на позов не подав.

За наведених обставин та в силу ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами без участі відповідача, якого  повідомлено  про час і місце засідання суду.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до укладеного між сторонами договору №2590 від 01.03.2004 р. позивач зобов"язався поставляти відповідачу лікарські препарати, вироби медичного призначення та засоби особистої гігієни, а відповідач в свою чергу взяв на себе зобов"язання  приймати та здійснювати оплату, протягом визначеного  п.5.1 договору строку- не пізніше 30 календарних днів з моменту здійснення поставки.

Факт одержання відповідачем товару на загальну суму 1090 грн. 47 коп.  підтверджується розхідними накладними, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні, копії долучені до матеріалів справи.

В оплата за отриманий товар відповідачем була здійснена частково, в наслідок чого станом  на 05.04.2007 р. заборгованість за поставлені товари становить 590 грн. 38 коп.

          Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до ст.ст.509, 526 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Доказів виконання  зобов»язання по оплаті  відповідач не подав,  доводів позивача не спростував. За наведених обставин вимоги про стягнення 590 грн. 38 коп., обгрунтовані і підлягають задоволенню.

               Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

          Згідно п. 6.3 Договору  встановлена відповідальність за прострочку оплати  отриманого  товару, а саме відповідач зобов"язаний  на користь позивача сплатити пеню в розмірі 0, 1% від суми заборгованості за кожен день прострочки. Період прострочки  з 22.02.2007 р. по 05.04.2007 р. Сума пені, нарахована позивачем, що підлягає стягненню становить  21 грн. 84 коп.

          Відповідно до  ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          В силу ч.2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

          До інших способів відносяться, передбачені ст.625 ЦК України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов'язанню, правова природа яких, є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов'язань.  

          Пунктом 5.2 договору встановлена відповідальність за порушення (прострочення) виконання грошового зобов'язання у розмірі18% річних за користування коштами позивача за кожен день, починаючи з першого дня прострочення по день здійснення платежу включно. Отже, заявлені вимоги про стягнення річних за користування коштами позивача в сумі 12 грн. 52 коп. підлягають задоволенню.

          За наведених обставин позовні вимоги про стягнення 624 грн. 74 коп., обгрунтовані і підлягають задоволенню.

          Щодо стягнення з відповідача 450 грн. витрат на оплату послуг адвоката, суд дійшов висновку про необхідність обмеженення розміру таких витрат, враховуючи наступне.

          Віднесення позивачем до збитків витрат на оплату послуг адвоката суперечить положенням статті 623 Цивільного кодексу України, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру, факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному причинному зв'язку з позовом про стягнення з відповідача суми боргу.

          Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми,  судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

          Частиною 3 ст. 48 ГПК України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги  адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

          Статтею 12 Закону України “Про адвокатуру” передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

          Судом  встановлено, що між позивачем  та   адвокатом  укладено угода про надання правової допомоги №1 від 11.01.2006 р. та додаткова угода від 02.03.2007 р.. Пунктом 2 додаткової угоди  визначено вартість послуг в сумі 450 грн. Вартість послуг з надання правової допомоги була сплачена позивачем у розмірі 450 грн., що підтверджується платіжним дорученням №25884 від 29.03.2007 р.

          Позивачем заявлено до відшкодування 450 грн. витрат на оплату послуг адвоката, що становить 70% від ціни позову.  Слід зазначити, що розмір відшкодування судових витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним розміру позовних вимог, тобто явно завищеним, що має місце в даному випадку.                               

          Крім того, враховуючи обсяг фактично наданих послуг адвоката (складання позовної заяви, розрахунків стягуваної суми боргу, пені, річних), суд дійшов висновку про неспіврозмірність  наданих адвокатських послуг грошовим сумам, перерахованим позивачем.

          За наведених  обставин,  з урахуванням обставин  справи, зокрема, ціни позову, обсягу фактично наданих послуг адвокатом, з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної господарської справи, слід обмежити розмір витрат на оплату послуг адвоката і стягнути з відповідача 150 грн.

          Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.                               

          Враховуючи викладене та керуючись ст.124 Конституції України,  ст.ст. 11, 509, 526, 530, 546, 549, 625 Цивільного Кодексу України , ст.ст. 20, 193, 216, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 83, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

          позов задоволити.

          Стягнути з Державного підприємства "Аптека №72", м. Долина, Івано-Франківської області, вул. Шептицького, 40 (ідентифікаційний код 20564130) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма" "У Фарма  Трейд", м. Запоріжжя, Бульвар Центральний, буд. 26 (ідентифікаційний код 23855371) -  624 грн. 74 коп.,   150 грн. витрат на послуги адвоката, 102 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Суддя                                                                                         Неверовська Л.М.

Рішення виготовлене в повному обсязі та підписане  08.05.2007 р.

Документ виготовлено в АС "Діловодство"

Боднарчук М.Б.