Постанова

від 02.04.2012 по справі 2а/0270/1014/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

02 квітня 2012 р. Справа № 2а/0270/1014/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Богоноса Михайла Богдановича , розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи

за позовом : управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області

до : фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про : стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків

ВСТАНОВИВ :

до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось управління Пенсійного фонду України у Барському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняв сумі 1120,80 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у строк визначений Законом України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» , не сплатив у повному обсязі суму страхового внеску в розмірі 1120,80 грн., що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Суд, розглянувши матеріали позовної заяви та встановивши, що відповідно до положень ст. 183-2 КАС України у даній адміністративній справі застосовується скорочене провадження, ухвалою від 12.03.2012 року відкрив скорочене провадження у справі та запропонував відповідачу в 10-денний термін надати письмові заперечення проти позову. Проте 20 березня 2012 року до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення зв’язку із зазначенням причин повернення - "за значеною адресою не проживає"(а.с.13).

Положеннями частини 11 статті 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатніх заходів для належного повідомлення відповідача про строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення.

Розглянувши та оцінивши матеріали справи, керуючись вимогами статті 183-2 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 взята на облік в управлінні Пенсійного фонду у Барському р-ні та є платником страхових внесків на обов"язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 р. - платником єдиного внеску.

Факт заборгованості відповідача перед управлінням підтверджується розрахунком суми боргу (а.с. 5).

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 14 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " № 1058-ІV від 09.07.2003 р. з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 1058-ІV), до кола осіб, які є страхувальниками, відносяться застраховані особи, визначені в п. 3 ч.1 ст. 11 цього Закону. Ними є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону №1058-ІV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ст.7 цього ж Закону, загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципом обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Порядок визначення розміру страхового внеску для платника, міститься у визначенні мінімального страхового внеску, що передбачене ст. 1 Закону №1058-ІV, а саме: мінімальний страховий внесок - це сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати ( доходу).

Відповідно до звіту за 2010 рік поданий відповідачем, сума страхових внесків становить 2233,80 грн (а.с.7-8).

Згідно п.6 ст. 20 Закону №1058-ІV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом для фізичних осіб-підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування, є квартал.

Судом встановлено, що відповідачем борг частково погашений в сумі 1113,00 грн, що підтверджується довідкою про сплату страхових внесків(а.с.6).

На підставі вищевикладеного, за відповідачем числиться заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік на загальну суму 1120,80 грн (а.с.5).

В силу абз. 3 ч.12 ст. 20 Закону №1058-ІV, у разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму 1120,80 грн у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, тому наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,23000, ідент. код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області (пл.Пам'яті, 17, м. Бар, Вінницька область, 23000, р/р 25601323460103 в безбалансовому відділенні ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 302076, код 24895830) заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 1120,80 грн (одну тисячу сто двадцять гривень вісімдесят копійок).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України

Суддя Богоніс Михайло Богданович