Постанова

від 04.04.2012 по справі 2а/0270/1011/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 квітня 2012 р. Справа № 2а/0270/1011/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жернакова Михайла Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Терлецького Є. Б.,

представника позивача: ОСОБА_1,

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області

до: суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

У березні 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010р. у сумі 656,34 грн. та зі сплати єдиного внеску за 2011р. у сумі 4010,30 грн.

Оскільки позовні вимоги стосуються стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився строк оскарження, відповідно до п. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) ухвалою суду від 07 березня 2012 року за вказаним позовом відкрито скорочене провадження та повідомлено відповідача про можливість в 10-денний строк з дня одержання даної ухвали надати письмові заперечення проти позову. Зазначеним правом відповідач скористався, 23.03.2012р. від нього на адресу суду за вх. №7142 надійшли письмові заперечення. З огляду на зазначене та відповідно до положень ч. 4 ст. 183-2 КАС України суд дійшов висновку розглянути справу за загальними правилами КАС України, призначивши ухвалою від 26 березня 2012 року судове засідання у справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в сумі 152,35 грн., з інших підстав заперечував відповідно до поданих заперечень.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, суд установив наступне.

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець Барською районною державною адміністрацією Вінницької області та до 01.01.2011р. був платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011р. - платник єдиного внеску.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 р. (далі - Закон № 1058-ІV) страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 11 Закону № 1058-ІV визначено коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, до яких відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 даного Закону відносяться фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

8 липня 2010 року прийнято Закон України "Про внесення змін до законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року. Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Згідно зі ст. 1 Закону № 1058-ІV мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого Законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Відповідно до пункту 6 статті 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах.

Протягом 2010 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 здійснював підприємницьку діяльність, про що свідчить проведення ним сплати фіксованого податку (а. с. 9), проте всупереч вимогам статті 20 Закону № 1058-ІV не в повному обсязі сплачував страхові внески. У зв'язку з чим за відповідачем виникла заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на суму 656,34 грн.

Позивачем вживалися заходи для погашення заборгованості зі сплати страхових внесків. Так, відповідачу направлялася вимога № Ф-251 від 16.01.2011р. про сплату боргу на суму 656,34 грн. (а. с. 7), яку боржник протягом 10 робочих днів після отримання не виконав та не сплатив зазначену в ній суму боргу.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ від 08.07.2012р. (надалі - Закон № 2464-VІ).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) це - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

За правилами ч. 5 ст. 7 та ч. 12 ст. 9 Закону єдиний внесок нараховується на суми, що є базою нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону № 2464-VІ платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Проте всупереч вищезазначеним нормам Закону № 2464-VІ відповідач протягом січня-грудня 2011 року не сплачував єдиний внесок, що й стало причиною виникнення заборгованості перед управлінням Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області в сумі 4010,30 грн. Наявність даної заборгованості підтверджується матеріалами справи, зокрема повідомленням-розрахунком (а. с. 8).

Отже, як встановлено судом, за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 рахується заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010р. у сумі 656,34 грн. та зі сплати єдиного внеску за 2011р. в сумі 4010,30 грн.

Беручи до уваги те, що заявлена до стягнення сума заборгованості у встановлені строки відповідачем не сплачена, наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області задовольнити.

2. Стягнути з відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (вул. Чехова, 24, м. Бар, Вінницька область, 23000, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області (площа Пам'яті, 17, м. Бар, 23000, р/р 25601323460103 у безбалансовому відділенні ВАТ "Державний ощадний банк України, МФО 302076, код 24895830) заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 656 (шістсот п'ятдесят шість гривень) 34 копійки. та заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 4010 (чотири тисячі десять гривень) 30 копійок.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жернаков Михайло Володимирович