Рішення

від 22.03.2007 по справі 3/012-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/012-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2007 р.                                                                              Справа № 3/012-07

за позовом     Приватного підприємства „ПКГ Груп”, м. Київ

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю „Білоцерківхолод”,

                        м. Біла Церква

про                  стягнення 51 190 грн.

                                                                                                                   Суддя  Коротун О.М.

Представники:

позивача      Денисенко І.І. –представник за довіреністю № 2 від 24.01.2007р.;

відповідача  не з'явився.

          За згодою представника сторони в судовому засіданні 22.03.2007 року було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство „ПКГ Груп” звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Білоцерківхолод” про стягнення 58 976 грн., з яких 39 621,57 грн. –основний борг, 11 408,89 грн. –пеня, 1 882,74 грн. –інфляційних та 6 062,80 грн. –3% річних.

Позов обґрунтовано нездійсненими розрахунками за отриманий товар у розмірі 39 621,57 грн., необхідністю стягнення штрафних санкцій в зв'язку з простроченням платежу та позивач просив покласти на відповідача судові витрати.

В судовому засіданні 22.03.2007р. позивач позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.01.2007р. було порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Зобов'язано учасників судового процесу подати суду певні документи, вчинити певні дії та направити в судове засідання 08.02.2007р. поважних представників.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.02.2007р. було відкладено розгляд справи на 22.02.2007р.

В зв'язку з хворобою судді Коротун О.М. судове засідання 22.02.2007р. не відбулось.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.03.2007р. призначено судове засідання на 22.03.2007р. о 09:40 год.

Ухвалою голови господарського суду Київської області від 03.03.2007р. продовжено строк вирішення спору до 09.04.2007р.

Через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 51 190 грн.

Відповідач у судове засідання 22.03.2007р. не з'явився, витребуваних судом документів не подав та не обґрунтував суду першої інстанції неможливість виконання вимог суду з причин, що від нього не залежать.

При цьому господарський суд Київської області відзначає, що судом було направлено учасникам судового процесу ухвалу від 12.01.2007р., 08.02.2007р. та 03.03.2007р., про що, зокрема, свідчать відмітки канцелярії суду на зворотних сторонах оригіналів згаданих документів, реєстр вихідної кореспонденції та повідомлення про вручення відповідачу № 467993 від 19.01.2007р..

Тому справа розглянута за наявними матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд –

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством „ПКГ Груп” (далі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Білоцерківхолод” (далі –відповідач) був укладений договір постачання № 17/03-05 від 17.03.2005р. (далі –Договір), відповідно до якого позивач зобов'язується передати відповідачу у власність товар в асортименті, кількості, за ціною, що зазначені в накладних, які підписуються уповноваженими представниками сторін Договору і є невід'ємною частиною Договору, а відповідач зобов'язується прийняти товар і оплатити його згідно умов Договору (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 2.4. Договору товар переходить у власність відповідача з моменту прийняття товару та підписання накладних або акту приймання.

Фактично, позивач передав, а відповідач отримав товар, що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000064 від 26.04.2005р. на суму 17 344,80 грн. та довіреністю серії ЯИТ № 092669 від 26.04.2005р.; № РН-0000091 від 24.05.2005р. на суму 1 924,80 грн. та довіреністю серії ЯИТ № 092685 від 23.05.2005р.; № РН-0000090 від 24.05.2005р. на суму 12 750,05 грн. та довіреністю серії ЯИТ № 092681 від 24.05.2005р.; № РН-0000114 від 14.06.2005р. на суму 14 683,68 грн. та довіреністю серії ЯИТ № 092689 від 13.06.2005р.

Згідно п. 3.1. Договору загальна сума договору складає загальну суму всіх накладних, оформлених відповідно до п. 1.1. Договору в період чинності даного Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору оплата товару здійснюються в національній валюті України на поточний рахунок позивача у наступні строки, зокрема, 14 календарних днів з моменту передачі товару відповідачу.

Як вбачається з матеріалів справи, аудиторська фірма ПП „Антонія-БСК” надіслала запит відповідачу про підтвердження дебіторської заборгованості станом на 30.09.2006р. на користь позивача.

Згідно підтвердження відповідача, він заборгував позивачу станом на 30.09.2006р. –39 621,57 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст.ст. 11, 509 ЦК України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статтею 265 ГК України встановлений обов'язок постачальника передати товар покупцю, та обов'язок покупця прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання,  які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України  з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних  умовах звичайно ставляться.

Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором у сумі 39 621,57 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

Також, позивачем нарахована пеня за дні прострочки по кожній поставки товару у відповідності до п. 4.2. Договору, наступним чином: по накладній № РН-0000064 від 26.04.2005 року на суму боргу 17 344,80 грн. період з  11 травня –07 червня 2005 року (28 днів) –239,50 грн.; по накладній № РН-0000091 та № РН-0000090 від 24.05.2005 року на суму 1 924,80 грн. та 12 750,05 грн. з 24 травня –07 червня 2005 року (строк для проведення розрахунків (14 календарних днів). Сума боргу 17 344,80 + 1 924,80 + 12 750,05 = 32 019,65 грн.) за період 08 –09 червня 2005 року (2 дні) –31,58 грн. (оплата 10.06.2005 року –2 081,76 грн. (32019,65 - 2081,76 = 29937,89 гривень)) за період з 10 –13 червня 2005 року (4 дні) –59,05 грн. (оплата 14.06.2005 року –5000 грн. (29937,89 –5000,00 = 24 937,89 грн.) за період з 14 –28 червня 2005 року (15 днів) –184,47 грн.; по накладній № РН-0000114 від 14.06.2005 року на суму 14 683,68 грн. (14 –28 червня 2005 року строк для проведення розрахунків (14 календарних днів). Сума боргу 24 937,89 + 14 683,68 = 39 621,57 грн.) за період з 29 червня –09 серпня 2005 року (42 дні) –820,65 грн. За період з 10 серпня 2005 року –11 листопада 2005 року (93 дні) на суму 39 621,57 грн. нараховано 1 918,12 грн. За період з 12 листопада 2005 року –07 грудня 2005 року (25 днів) на суму 22 276,77 грн. (39 621,57 грн. –17 344,80 грн. = 22 276,77 грн.) нараховано 289,90 грн. За період з 08 грудня 2005 року –28 грудня 2005 року (20 днів) на суму 7 593,09 грн. (22 276,77 грн. –14 683,68 грн. = 7 593,09 грн.) нараховано 79,05 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч.1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 4.2. Договору за порушення терміну проведення розрахунків відповідач, на письмову вимогу позивача та на підставі рахунку-фактури позивача, сплачує позивачу пеню в розмірі по подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надсилав відповідачу претензію № 28 від 03.11.2006р., в якій на підставі норм матеріального права вимагав погасити заборгованість за отриманний товар в  сумі 39 621,57 грн. та пеню в сумі 9 466,10 грн. Але станом на день розгляду справи заборгованість не сплачена.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу  з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин судом задовольняються вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу з врахуванням нарахованих позивачем індексу інфляції, який складається: виходячи з суми 17 344,80 грн. за період 11.05.2005р. по 07.06.2005р., суму складає 60,75 грн.; виходячи з суми 32 080,40 грн. за період 08.06.2005р. по 09.06.2005р., суму складає 12,83 грн.; виходячи з суми 30 011,47 грн. за період 10.06.2005р. по 13.06.2005р., суму складає 24 грн.; виходячи з суми 25 035,47 грн. за період 14.06.2005р. по 28.06.2005р., суму складає 75,10 грн.; виходячи з суми 39 794,25 грн. за період 29.06.2005р. по 30.06.2005р., суму складає 7,95 грн.; виходячи з суми 39 743,46 грн. за період 01.07.2005р. по 31.07.2005р., суму складає 178,14 грн.; виходячи з суми 39 921,60 грн. за період 01.08.2005р. по 31.08.2005р., суму складає 0 грн.; виходячи з суми 39 921,60 грн. за період 01.09.2005р. по 30.09.2005р., суму складає 159,68 грн.; виходячи з суми 40081,28 грн. за період 01.10.2005р. по 31.10.2005р., суму складає 360,73 грн.; виходячи з суми 40 442,01 грн. за період 01.11.2005р. по 30.11.2005р., суму складає 485,30 грн.; виходячи з суми 40 927,31 грн. за період 01.12.2005р. по 31.12.2005р., суму складає 368,34 грн.; виходячи з суми 41 295,65 грн. за період 01.01.2006р. по 31.01.2006р., суму складає 495,54 грн.; виходячи з суми 41 791,19 грн. за період 01.02.2006р. по 28.02.2006р., суму складає 752,24 грн.; виходячи з суми 42 543,43 грн. за період 01.03.2006р. по 31.03.2006р., суму складає 0 грн.; виходячи з суми 42 415,79 грн. за період 01.04.2006р. по 30.04.2006р., суму складає 0 грн.; виходячи з суми 42 246,12 грн. за період 01.05.2006р. по 31.05.2006р., суму складає 211,23 грн.; виходячи з суми 42 457,35 грн. за період 01.06.2006р. по 30.06.2006р., суму складає 42,45 грн.; виходячи з суми 42 499,80 грн. за період 01.07.2006р. по 31.07.2006р., суму складає 319,21 грн.; виходячи з суми 42 819,01 грн. за період 01.08.2006р. по 31.08.2006р., суму складає 63,28 грн.; виходячи з суми 42 882,29 грн. за період 01.09.2006р. по 30.09.2006р., суму складає 920,92 грн.; виходячи з суми 43 739,93 грн. за період 01.10.2006р. по 31.10.2006р., суму складає 1 137,23 грн.; виходячи з суми 44 877,16 грн. за період 01.11.2006р. по 30.11.2006р., суму складає 807,78 грн.

За таких обставин судом задовольняються вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу з врахуванням нарахованих позивачем 3% річних, який складається: виходячи з суми 17 344,80 грн. за період 11.05.2005р. по 07.06.2005р., суму складає 39,91 грн.; виходячи з суми 32 019,65 грн. за період 07.06.2005р. по 09.06.2005р., суму складає 7,89 грн.; виходячи з суми 29 937,89 грн. за період 10.06.2005р. по 13.06.2005р., суму складає 9,84 грн.; виходячи з суми 24 937,89 грн. за період 14.06.2005р. по 28.06.2005р., суму складає 30,74 грн.; виходячи з суми 39 621,57 грн. за період 29.06.2005р. по 31.12.2006р., суму складає 1 794,36 грн.

Розрахунки перевірені судом. Сума інфляційних втрат складає 6 482,70 грн., яка підлягає стягненню, суд не виходить за межи позовних вимог та задовольняє позов на суму, заявлену позивачем. А саме, в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 6 063,37 грн.

Отже, підлягає стягненню з відповідача сума основного боргу в розмірі  39 621,57 грн., 6 063,37 грн. сума інфляційних втрат, 1 882,74 грн. розмір 3% річних, 3 622,32 грн. пені.

Відповідно до абз. 7 п. 26 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, при зменшенні позивачем позовних вимог сплачене мито не повертається.

В зв'язку з чим, судові витрати по сплаті державного мита підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України господарський суд –

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Білоцерківхолод” (09101, Київська область, м. Біла Церква, вул. Толстого, 40, код ЄДРПОУ 20607299; р/р 26002301181423 в Білоцерківському відділенні ПІБ, МФО 321057) на користь Приватного підприємства „ПКГ Груп” (юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 31; поштова адреса: 04116, м. Київ, вул. М.Коперніка, 16-Б, кв. 51; 02152, м. Київ, пр-т Тичини, 26-Б, кв. 6, код ЄДРПОУ 31406119; р/р 260000320000 в АБ „Брокбізнесбанк” м. Київ, МФО 300249) 39 621,57 грн. (Тридцять дев'ять тисяч шістсот двадцять одна грн. 57 коп.) основного боргу, 3 622,32 грн. (Три тисячі шістсот двадцять дві грн. 32 коп.) –пені, 6 063,37 грн. (Шість тисяч шістдесят три грн. 37 коп.) –інфляційних, 1 882,74 грн. (Одна тисяча вісімсот вісімдесят дві грн. 74 коп.) –3% річних, а також судові витрати: держмито у розмірі 511,90 грн. (П'ятсот одинадцять грн. 90 коп.) та 118 грн. (Сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

26.03.2007р.

Суддя