Рішення

від 21.10.2016 по справі 910/15251/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2016Справа №910/15251/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Транс-Сервіс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "АТН СЕРВИС" простягнення 42 563, 45 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився; від відповідача:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Транс-Сервіс" (далі - позивач, ТОВ "Вікторія-Транс-Сервіс") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТН СЕРВИС" (далі - відповідач, ТОВ "АТН СЕРВИС") про стягнення 42 563, 45 боргу за виконане перевезення, у тому числі: 35 469, 54 грн. - основний борг, 7 093, 91 грн. - штраф за несвоєчасну оплату наданих послуг.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов договору міжнародного перевезення № 10-05-1 від 10.05.2016 року відповідачем не було оплачено ціну перевезення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2016 р. порушено провадження у справі № 910/15251/16, розгляд справи призначено на 07.10.2016 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 року пиправлено допущену технічну помилку в ухвалі Господарського суду міста Києва від 25.08.2016 р. у справі 910/15251/16, та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 05.10.2016 року.

Представники сторін в судове засідання 05.10.2016 року не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили.

09.09.2016 року позивачем через загальний відділ діловодства суду було подано додаткові документи на виконання ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі від 25.08.2016 року.

З метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, враховуючи неявку в судове засідання представників сторін, що перешкоджає розгляду спору по суті, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи на 21.10.2016 року.

Представник позивача у судовому засіданні 21.10.2016 року присутнім не був, однак 17.10.2016 року через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача за наявними документами.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

З огляду на те, що ухвала суду була надіслана судом за адресою позивача та відповідача, зазначеною в позовній заяві, а також на адресу позивача та відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, сторони вважається повідомленими про час та місце розгляду справи (ст.64 ГПК України).

Оскільки сторони не з'явилися у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про розгляд справи, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 21.10.2016 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

10.05.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТН СЕРВИС" (далі - замовник/експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Транс-Сервіс" (далі - перевізник) було укладено договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом № 10-05-1 (далі - договір № 10-05-1), предметом якого є взаємовідносини сторін, пов'язані з перевезенням вантажів у міжнародному сполученні, відповідно до Цивільного кодексу України, Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів (КДПВ), Конвенції про міжнародні дорожні перевезення (МДП) та ін.. міждержавних актів, ратифікованих Верховною Радою України, ін.. державними органами.

Відповідно до положень п. 1.2. договору № 10-05-1, перевізник зобов'язується прийняти і доставити ввірений йому замовником вантаж до пункту призначення і передати його вантажоодержувачу, а замовник зобов'язується оплатити перевезення вантажу, відповідно до умов договору

Вартість перевезення, форма і схема оплати вказуються в заявці на перевезення, яка є невід'ємною частиною договору (п. 1.4. договору № 10-05-1).

Сторони погодили, що договір № 10-05-1 вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2016 року.

Як вбачається з матеріалів наявних у справі, 10.05.2016 року на адресу перевізника від ТОВ "АТН СЕРВИС" надійшла Заявка на перевезення вантажу № 1 за маршрутом м. Нойштадт-ам-Рюбенберге (Німеччина) - с. Старі Петрівці (Київська область).

У вказаній заявці визначено, що ціна перевезення становить 1 240 євро по курсу НБУ на дату вивантаження, а оплата повинна бути проведена замовником до 30 днів після отримання оригіналів документів.

З метою підтвердження укладення договору перевезення, відповідно до ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України, сторонами було складено коносамент у вигляді міжнародної товаротранспортної накладної типу СМR (DTL-IND) № 153575. Вказана накладна, згідно умов Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів засвідчує укладення договору міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом. Конвенція КДПВ, відповідно до сфери її застосування, визначеної ст. 1 цієї міжнародної угоди, - застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянства сторін. Відповідно жл ст. 4 Конвенції КДВП, - договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Таким чином,наявність накладної типу СМR підтверджує укладення договору перевезення, за умовами визначеними у заявках та накладних.

Перевезення за Заявкою було виконано належним чином. Датою розвантаження є 18.05.2016 року

Курс НБУ на дату розвантаження складав: євро - 28, 604464 грн., а тому сума яка підлягала до сплати за виконане перевезення становила 35 469, 54 грн.

Документи, які є підставою для здійснення оплати були направлені на адресу ТОВ "АТН СЕРВИС", рекомендованим листом № 3300301659096 (на підтвердження факту відправки позивачем додано копію фіскального чеку від 23.05.2016 року).

Однак, як вказує позивач, оплату за договором перевезення відповідачем здійснено не було, у зв'язку з чим і виник спір у справі.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Факт виконання перевезення підтверджується підписом відповідальної особи та штампом у графі 28 міжнародної товаротранспортної накладної типу СМR (DTL-IND) № 153575.

Зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем надані докази на підтвердження викладених у позові обставин. Відповідач доказів виконання зобов'язань за Договором № 10-05-1 суду не надав. За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 35 469, 54 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача штраф за несвоєчасну оплату наданих послуг у розмірі 7 093, 91 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 3.6. договору № 10-05-1, у разі несвоєчасної оплати, замовник сплачує перевізнику штраф у розмірі 20% від вартості перевезення.

Таким чином, умовами Договору передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов Договору у вигляді сплати штрафних санкцій.

Оскільки факт перевезення відбувся та підтверджений матеріалами справи, а відповідну оплату відповідачем проведено не було, тому вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Транс-Сервіс" про стягнення штрафу у розмір 7 093, 91 грн. підлягає задоволенню.

Також, при поданні позову до суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Транс-Сервіс" заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката у розмірі 4 256, 00 грн.

Згідно п. 6.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

На доведення наявності витрат на послуги адвоката, позивачем надано завірену копію договору доручення від 15.07.2016 року, за яким повіреним є ОСОБА_1, копію квитанції до прибуткового касового ордера № 04-07 від 22.07.2016 року на суму 4 256, 00 грн., Акт приймання-передачі наданих послуг від 22.07.2016 року, завірену копію Свідоцтва на право на зайняття адвокатською діяльністю № 507, оцінивши які, суд дійшов висновку, що адвоката ОСОБА_1 було уповноважено в інтересах ТОВ "Вікторія-Транс-Сервіс" вчиняти дії передбачені вказаним вище договором. Вартість послуг (винагороди) Адвоката за договором становить: 4 256, 00 грн.

Суд дійшов висновку, що вимога щодо стягнення витрат на послуги адвоката у розмірі 4 256, 00 грн. є правомірною та підлягає задоволенню.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Транс-Сервіс" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Транс-Сервіс" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТН СЕРВИС" (01024, м. Київ, вул. Богомольця, 7/14, приміщення 182; код ЄДРПОУ 37633514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Транс-Сервіс" (03003, м. Рівне, вул. Гагаріна, 39, офіс, 20; код ЄДРПОУ 38552248) суму основного боргу у розмірі 35 469, 54 грн., штраф у розмірі 7 093, 91 грн., витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 4 256, 00 грн. та судовий збір у розмірі 1 378, 00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 26.10.2016 р.

Суддя Ю.О. Підченко