Рішення

від 20.10.2016 по справі 910/13949/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2016Справа №910/13949/16

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА-ГРУПП"

про стягнення 186 346,18 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Куць О.Т. (довіреність № 196-2560/КР від 27.05.2016)

від відповідача: Матушевський Ю.В. (довіреність б/н від 27.09.2016)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА-ГРУПП" (відповідач) про стягнення 186 346,18 грн. яких: 150 200,95 грн. - основний борг, 2739,06 грн. - інфляційні втрати, 19933,24 грн. - штраф 15 %, 1 066,88 грн. - 3% річних, 12 406,05 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 2089/13 від 12.10.2015 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, у зв'язку із чим, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 150 200,95 грн. У зв'язку із прострочення грошового зобов'язання, позивачем нараховані пеня у розмірі 12 406,05 грн., штраф у розмірі 19933,24 грн., 3% річних у розмірі 1 066,88 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2739,06 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 порушено провадження по справі № 910/13949/16 та призначено її до розгляду на 06.09.2016.

15.08.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.

06.09.2016 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2016 відкладено розгляд справи № 910/13949/16 на 22.09.2016.

19.09.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли розрахунки заборгованості по справі.

22.09.2016 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач частково заперечив позовні вимоги, посилаючись на те, що відповідно до п. 15.8. Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 37/6253 плата за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів нараховується КП "Київреклама" та підлягає обов'язковій оплаті на стадії встановленого пріоритету з дати видачі наказу дозвільним органом про встановлення пріоритету до дати реєстрації супровідного листа державним адміністратором. У зв'язку із чим, відповідачем проведено власний розрахунок основного боргу та проведено власний розрахунок боргу, згідно із яким, до стягнення з відповідача підлягає сума 14585,69 грн., в тому числі 547,68 грн. - 15% штрафу), 14,70 грн. - 3% річних та 167,60 грн. - пені.

В судовому засіданні 22.09.2016 судом оголошено перерву до 29.09.2016.

27.09.2016 через відділ діловодства суду позивач подав акти обстеження використання фактичного місця розташування рекламного засобу.

29.09.2016 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли копії розпоряджень Київської міської державної адміністрації про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами та копія листа позивача від 24.05.2016 3196-2503/КР.

В судове засідання 29.09.2016 з'явились представники позивача і відповідача, надали суду пояснення по справі та просили суд задовольнити клопотання про продовження строку вирішення спору, заявлене сторонами у судовому засіданні 22.09.2016.

Враховуючи необхідність витребування у сторін пояснень та витребування додаткових доказів по справі, враховуючи приписи ст. 69 ГПК України та положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також предмет спору, наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про необхідність згідно із ст. 69 ГПК України продовження строку вирішення спору у даній справі та відкладення розгляду справи, на підставі ст. 77 ГПК України, оскільки повне та всебічне вирішення спору у даному судовому засіданні з додержанням процесуальних прав сторін є неможливим.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/13949/16 на 15 днів, розгляд справи № 910/13949/16 відкладено на 20.10.2016, зобов'язано сторін та відділ реклами Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надати докази по справі.

13.10.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли розрахунки пені, штрафу, 3% річних, інфляційних втрат (здійснені позивачем з урахуванням відзиву відповідача) та пояснення по справі, в яких позивач зазначив, що відповідач неодноразово звертався до позивача з питанням припинення нарахування плати за користуванням місцями для розміщення зовнішньої реклами, що визначенні адресними програмами, у зв'язку із чим, звернувся з листом від 24.05.2016 № 196-2501/КР (копія листа долучена позивачем до пояснень) до Департаменту містобудування та архітектури з проханням надати інформацію про дату реєстрації дозвільним органом супровідного листа, проте, відповіді на вказаний лист позивачем не отримано.

20.10.2016 через відділ діловодства суду від Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 29.09.2016.

В судовому засіданні 20.10.2016 представник відповідача надав письмові пояснення щодо заперечень на позов, а також на виконання вимог суду надати накази про встановлення пріоритету на місцях розташування рекламних засобів зазначив, що такі накази у відповідача відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні 20.10.2016 подав суду заяву, в якій зазначив, що позивач не заперечує проти суми основної заборгованості викладеної у відзиві відповідача та просить при винесенні рішення врахувати розрахунки подані позивачем.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.10.2016 надав суду заяву, в якій вказав, що відповідач не заперечує щодо розрахунку штрафних санкцій нарахованих позивачем на суму основного боргу, визнає позовні вимоги в цій частині та просить суд судові витрати покласти на відповідача.

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 20.10.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.10.2015 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (позивач, підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МСА-ГРУПП" (відповідач, розповсюджувач) було укладено договір № 2089/13 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, на підставі відповідного наказу дозвільного органу про встановлення пріоритету на місце(-я) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), дозволу(-ів) на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці, наданого(-их) на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розповсюджувачеві надається право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу(-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким(-и) здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, за умов повного дотримання розповсюджувачем цього договору та Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №37/6253, з наступними змінами та доповненнями, а розповсюджувач зобов'язується користуватися наданим йому правом тимчасового користування, своєчасно та згідно з умовами цього договору перераховувати плату за право тимчасового користування виключно на поточний рахунок підприємства, належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої обов'язки за цим договором та не зловживати наданими розповсюджувачу правами.

Пунктом 8.1 договору визначено, що договір вступає в юридичну силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє щодо кожного місця розміщення рекламного засобу, протягом строку дії встановленого пріоритету та/або дозволу. Припинення пріоритету або дозволу щодо окремого місця для розміщення РЗ, у разі наявності у розповсюджувача інших діючих пріоритетів та/або дозволів, не тягне за собою припинення даного договору в цілому

Адресні програми на пріоритет - це перелік місць для розміщення рекламних засобів, на які за розповсюджувачем встановлено пріоритет. Адресна програма на пріоритет має відображати перелік місць для розміщення РЗ, на які встановлено пріоритет, дату та строк дії пріоритету, відомості про плату за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів за місяць. (п. 3.1 договору.).

Згідно із п. 3.2. договору, адресні програми на право тимчасового користування - це перелік місць для розміщення рекламних засобів, на які розповсюджувачу надано дозволи на розміщення рекламних засобів. Адресна програма на Право тимчасового користування має відображати перелік місць для розміщення РЗ, на які Розповсюджувачу надано дозволи на розміщення РЗ, вид РЗ, дату початку та закінчення строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, а також відомості про плату за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів за місяць, що відповідає виду РЗ та визначається згідно відповідного розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до пункту 3.6. договору, адресні програми є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 5.2.3. договору встановлено обов'язок розповсюджувача не пізніше 25 числа поточного місяця, отримувати та сплачувати рахунки за право тимчасового користування, у тому числі у разі встановлення пріоритету.

У відповідності до п. 6.1 договору, сторони домовились, що ціною договору є плата за право тимчасового користування, розрахована згідно вимог Порядку, цього договору, згідно встановлених за розповсюджувачем пріоритетів та наданих дозволів, вказаних у відповідних адресних програмах.

Відповідно п. 6.8. договору, плата за право тимчасового користування нараховується підприємством щомісячно та перераховується розповсюджувачем зовнішньої реклами не пізніше двадцять п'ятого числа поточного місяця, виключно на поточний рахунок підприємства в розмірах, зазначених підприємством в рахунках. Факт неотримання рахунку не звільняє розповсюджувача зовнішньої реклами від здійснення плати за право тимчасового користування.

Пунктом 7.2. договору визначено, що підприємство має право застосувати до розповсюджувача такі штрафні санкції: за несвоєчасне або неповне внесення платежів-пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент сплати пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення; у разі нерозміщення розповсюджувачем соціальної реклами-штраф у розмірі 500 гривень за кожний день затримки розміщення соціальної реклами.

Згідно із п. 7.3. договору, підприємство має право додатково нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за право тимчасового користування, що складає більше 1 (одного) місяця - штраф у розмірі 15 відсотків простроченої суми.

У відповідності до умов договору, між сторонами було підписано Адресні програми на пріоритет №1 від 12.10.2015, №3 від 28.10.2015, №4 від 28.10.2015, №5 від 12.11.2015, №6 від 12.11.2015, №7 від 12.11.2015, №8 від 12.11.2015, №9 від 10.12.2015, №10 від 16.02.2016, №11 від 15.01.2016, №11 від 15.01.2016, №12 від 15.01.2016, №13 від 15.01.2016, №14 від 16.02.2016, №15 від 16.02.2016, №16 від 15.03.2016, №17 від 30.03.2016.

26.04.2016 між сторонами укладено додаткову угоду №2089/13-1 до договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди розірвати договір в частині місць наданих для розміщення рекламних засобів за номерами дозволів: №53089-15 згідно поданої заяви до міського дозвільного центру з 10.03.2016; №52339-15 згідно поданої заяви до міського дозвільного центру з 29.01.2016; №52336-15 згідно поданої заяви до міського дозвільного центру з 21.01.2016; №52341-15 згідно поданої заяви до міського дозвільного центру з 21.01.2016; №53768-15 згідно поданої заяви до міського дозвільного центру з 29.01.2016; №52324-15 згідно поданої заяви до міського дозвільного центру з 29.01.2016.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з лютого 2016 року по червень 2016 року позивачем були виставлені рахунки на оплату №120043 від 18.02.2016, №120045 від 18.02.2016 (з урахуванням коригування №123480 від 30.04.2016 - 1871,54), №120230 від 01.03.2016 (з урахуванням коригування №123478 від 30.04.2016 - 2614,64), №120234 від 01.03.2016, №121573 від 15.03.2016, №121574 від 15.03.2016, №121831 від 31.03.2016, №122060 від 07.04.2016, №122158 від 07.04.2016, №123239 від 04.05.2016, №123316 від 04.05.2016, №124607 від 02.06.2016.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати за право тимчасового користування місцями розміщення рекламного засобу згідно з договором № 2089/13 від 12.10.2015, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем становить у сумі 150 200,95 грн.

Враховуючи невиконання відповідачем грошового зобов'язання, позивачем нараховані пеня у розмірі 12 406,05 грн., штраф у розмірі 19933,24 грн., 3% річних у розмірі 1 066,88 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2739,06 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

У відповідності до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом, у відповідності до вимог чинного законодавства, умов договору № 2089/13 від 12.10.2015 позивачем було надано відповідачу пріоритет на місця розташування рекламними засобами за адресами, визначеними у адресних програмах до договору.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п. 5.2.3, п. 6.8. договору відповідач взяв на себе зобов'язання здійснювати плату за користування місцями для розміщення реклами.

Водночас, відповідно до 15.5 Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 37/6253, п. 6.13. договору, плата нараховується з дати прийняття рішення про встановлення пріоритету на місце для розміщення зовнішньої реклами.

Згідно із п. 15.8. Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 37/6253 у період з моменту реєстрації дозвільним органом поданого розповсюджувачем реклами супровідного листа (в якому зазначається реєстраційний номер заяви) разом з оформленими у встановленому порядку двома примірниками дозволу до видання виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) розпорядження щодо надання дозволу (відмову у його наданні) плата з розповсюджувача реклами не справляється.

Оскільки, укладаючи договір сторони дійшли згоди при виконанні договору дотримуватись умов Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №37/6253, з наступними змінами та доповненнями, то наведена у пункті 15.8. Порядку підстава для припинення нарахування плати, має враховуватись сторонами при виконанні взятих на себе зобов'язань за договором.

З урахуванням наданих дозвільним органом відомостей щодо дати реєстрації супровідних листів відповідача про надання дозволів виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) розпорядження щодо надання дозволу (відмову у його наданні), ТОВ "МСА-ГРУПП" було здійснено власний розрахунок заборгованості та визнано основний борг у сумі 14484,53 грн.

Позивач згідно із заяви, яка надана представником у судовому засіданні 20.10.2016, не заперечив проти суми основної заборгованості викладеної у відзиві відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено, що до стягнення з відповідача підлягає сума боргу розмірі 14251,73 грн. (по рахунку №120043 - 12660,40 грн.; по рахунку №124607 - 1791,72 грн.; по рахунку №120045 - 528,43 грн., нарахування по рахунку №120045 за дозволами №52339-15 та №52324-15 згідно із додатковою угодою №2089/13-1 від 26.04.2016 до договору здійснюється до 29.01.2016).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевстановлені судом обставини, позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково у сумі 14251,73 грн.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 12406,05 грн., штрафу у розмірі 19933,24 грн., 3% річних у розмірі 1066,88 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2739,06 грн.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із п. 7.3. договору, позивач має право додатково нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за право тимчасового користування, що складає більше 1 (одного) місяця - штраф у розмірі 15 відсотків простроченої суми.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені за порушення строків оплати передбачена у п. 7.2. договору.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

В судовому засіданні 20.10.2016 представником відповідача подано заяву, в якій визнано заявлені позивачем вимоги про стягнення пеня, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат. Вказана заява підписана підписана представником відповідача - ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності від 05.03.2016.

Суд зазначає, що з огляду на умови договору, нарахування штрафу за рахунком №120230 не здійснюється оскільки відсутнє прострочення більше одного місяця.

Перевіривши розрахунки позивача, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог в цій частині, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 2861,66 грн., штраф у сумі 3409,05 грн., 3% річних у сумі 224,39 грн. та інфляційні втрати у розмірі 738,15 грн.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" частково.

Оскільки, представником відповідача у судовому засіданні 20.10.2016 подано заяву про відшкодування судового збору, то витрати по сплаті судового збору за розгляд справи покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА-ГРУПП" (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, будинок 22/17, квартира 19; код ЄДРПОУ 39870216) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (04070, м. Київ, Боричів Узвіз, будинок 8; код ЄДРПОУ 26199714) суму основного боргу у розмірі 14251,73 грн., пеню у розмірі 2861,66 грн., штраф у розмірі 3409,05 грн., 3% річних у розмір 224,39 грн., інфляційні втрати у розмірі 738,15 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 2795,19 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 25.10.2016.

Суддя С.О. Турчин