Рішення

від 03.04.2007 по справі 15/022-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/022-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"03" квітня 2007 р.                                                                              Справа № 15/022-07

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О. розглянувши справу

За позовом           селянського (фермерського) господарства “Світанок”, Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Телешівка

до           приватного підприємства “Першотравневе”, Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Насташка

про           стягнення 105000 грн.

за участю представників:

від позивача: Дахно І.М. (дов. № 2/07 від 01.03.2007 р.);

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Обставини справи:

Селянське (фермерське) господарство “Світанок” (далі-Позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до приватного підприємства “Першотравневе” (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 105000 грн. за договором позики від  19.09.2003 р..

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що в порушення умов договору позики від 19.09.2003 р. відповідач, в строк встановлений зазначеним договором, позику у вигляді цукру-піску кількістю 20 тон та відсотки за користування позикою у вигляді цукру-піску кількістю 10 тон позивачу не повернув, та суму, що еквівалентна вартості цукру-піску кількістю 30 тон  по біржовій ціні, позивачу не сплатив, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму, що еквівалентна вартості цукру-піску у кількості 30 тон  по біржовій ціні.

Відповідач в судові засідання 27.02.2007 р., 16.03.2007 р. та 03.04.2007 р. не з'явився, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином,  відзив на позов до суду не надіслав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2003 року між селянським (фермерським) господарством “Світанок” та приватним підприємством “Першотравневе” був укладений договір позики, відповідно до умов якого СФГ “Світанок” (Кредитор) зобов'язується надати ПП “Першотравневе” (Позичальник)  позику в товарному виразі, а Позичальник зобов'язується повернути її у визначений даним Договором строк. Згідно з п. 2.1 зазначеного Договору об'єктом договору є цукор-пісок в кількості 20 тон. Пунктом 1.2 Договору позики від 19.09.2003 р. встановлено, що за користування позикою протягом всього строку даного договору Позичальнику нараховуються відсотки, що сплачують ним по закінченню строку надання позики. Відповідно до п. 4.1 Договору позики від 19.09.2003 р. строк надання позики становить 12 календарних місяців з моменту підписання договору.

Згідно з п. 3.2 Договору позики від 19.09.2003 р. позика надається шляхом передачі об'єкта позики Позичальнику.

Відповідачем на адресу позивача був надісланий лист від 19.11.2003 р. з проханням видати позичково 20 тон цукру. Також у зазначеному листі відповідач зобов'язується провести розрахунок за отриману позику з врожаю 2004 року в кількості 30 тон цукру.

На виконання умов договору позики від 19.09.2003 р. позивач передав відповідачу 20 тон цукру-піску, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 127 від 21.11.2003 р., копія якої наявна в матеріалах справи.

Для отримання цукру-піску відповідачем були видані довіреності серії ЯЗА № 285502 від 19.11.2003 р. та серії ЯЖО № 668646 від 19.11.2003 р. на ім'я Пшука О.Л.  

Пунктом 5.1 Договору позики від 19.09.2003 р. встановлено, що за користування позикою протягом всього строку згідно з договором, Позичальник протягом 30 календарних днів з моменту закінчення строку надання позики сплачує відсотки в товарному виразі –цукром-піском в кількості 10 тон, або суму еквівалентну вартості цукру-піску по біржовій ціні, що склалася на момент розрахунку.

Відповідно до п. 6.1 Договору позики від 19.09.2003 р. по закінченні строку надання позики, встановленому п. 4.1 Договору, Позичальник зобов'язується протягом 30 календарних днів повернути позику цукром-піском в кількості 20 тон та відсотки за користування позикою в кількості 10 тон цукру-піску, всього 30 тон цукру-піску.

Пунктом 6.2 Договору позики від 19.09.2003 р. передбачено, що за домовленістю сторін розрахунок можливий в грошовому виразі з розрахунку біржової вартості цукру-піску, що склалася на момент розрахунку.  

Відповідач в порушення умов п.п. 6.1, 6.2 Договору позики від 19.09.2003 р. протягом 30 календарних днів по закінченні строку надання позики не повернув позивачу позику у кількості 20 тон цукру-піску та відсотки за користування позикою у кількості 10 тон цукру-піску та вартість 30 тон цукру-піску з розрахунку біржової вартості цукру-піску, що склалася на момент закінчення строку надання позики, позивачу не сплатив.

Враховуючи, що станом на день розгляду справи цивільно-правові відносини, що виникли між сторонами внаслідок укладення договору позики від 19.03.2003 р. продовжують існувати, до них застосовуються норми Цивільного Кодексу України, який набув чинності з 01.01.2004 р., оскільки згідно прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, його положення застосовуються до тих прав і обов'язків, які виникли або продовжують існувати після набирання ним чинності. У зв'язку з існуванням обов'язку приватного підприємства “Першотравневе” розрахуватися з сільським (фермерським) господарством “Світанок” за отриманий цукор-пісок на момент прийняття рішення у справі,  господарський суд при прийнятті даного рішення керується положеннями Цивільного кодексу України від 16.01.2003р.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

 Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.  

          Позивач просить стягнути з відповідача 105000 грн. - вартість 30 тон цукру-піску по біржовій ціні станом на 19.09.2006 р..   

Як вбачається з наявної в матеріалах справи цінової довідки Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати № Ц-064 від 19.09.2006 р., оптова ціна цукру на внутрішньому ринку України в першій половині вересня 2006 року становила 3500 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на час прийняття рішення становить 105000 грн. (3500 х 30), оскільки відповідачем не повернено позивачу 30 тон цукру-піску та не сплачено його вартість, яка еквівалентна вартості цукру-піску кількістю 30 тон  по біржовій ціні.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за Договором позики від 19.09.2003 р. на час прийняття рішення у сумі 105000,00 грн. не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 105000,00 грн. підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

   Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства “Першотравневе” (09633, Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Насташка, код 31443785) на користь селянського (фермерського) господарства “Світанок” (09622, Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Телешівка, код 20621307) 105000,00 грн. (сто п'ять тисяч грн. 00коп.) боргу, 1050,00 грн. (одна тисяча  п'ятдесят грн. 00коп.) витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                

Рішення підписано 10.04.2007 р.