Постанова

від 27.10.2016 по справі 910/10310/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2016 р. Справа№ 910/10310/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Агрикової О.В.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання: Пугачовій А.С.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 27.10.2016 року по справі №910/10310/16 (в матеріалах справи).

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрпромсвітло"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2016р.

у справі №910/10310/16 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі "Центр забезпечення виробництва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрпромсвітло"

про стягнення неустойки в розмірі 125 876,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" (далі - позивач; ПАТ "Українська залізниця") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрпромсвітло" (далі - відповідач; ТОВ "Торговий дім "Укрпромсвітло") про стягнення неустойки в розмірі 125 876,75 грн. за Договором про нейстойку №ЦХП-07-03615-НУ від 01.09.2015.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2016 №910/10310/16 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрпромсвітло" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" неустойку в розмірі 125 876,75 грн.

Не погоджуючись з названим рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Торговий дім "Укрпромсвітло" звернулося із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2016 №910/10310/16 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що місцевим господарським судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

ПАТ "Українська залізниця" не скористався своїм правом, передбаченим ч. 1 ст. 96 ГПК України, та не надав колегії суддів письмовий відзив на скаргу відповідача, що згідно ч. 2 ст. 96 ГПК України не перешкоджає апеляційному перегляду рішення суду першої інстанції.

Під час судового засідання від 27.10.2016 представник ПАТ "Українська залізниця" просив колегію суддів залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2016 №910/10310/16 залишити без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог діючого законодавства України.

У судове засідання від 27.10.2016 представник відповідача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки апеляційний суд не повідомив. Про його належне повідомлення свідчить залучене до матеріалів справи зворотне поштове повідомлення за № 09-33/37208/16. (а/с 154)

За пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1. підпункту 3.9. названої Постанови Пленуму ВГСУ.

Також колегією суддів взято до уваги, що відповідач був ініціатором апеляційного провадження, звернувшись з апеляційною скаргою у даній справі, відповідно він зацікавлений у тому, щоб з'явитись до судового засідання та здійснити правозахист.

Враховуючи, що присутній представник позивача не заперечував проти розгляду апеляційної скарги у відсутності представника відповідача, колегія суддів перейшла до здійснення апеляційного перегляду оскарженого рішення за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрпромсвітло" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2016 по даній справі залишити без змін, приймаючи до уваги наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.09.2015 між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач", яке у подальшому було замінено на філію "Центр забезпечення виробництва" публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрпромсвітло" (далі - постачальник, відповідач) було укладено Договір поставки №ЦХП-07-03615-01 (далі - Договір поставки), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору, на умовах, що викладені у цьому Договорі.

За п. 5.2 Договору поставки, поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії Договору, тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому продукції. Кожна партія продукції постачається протягом 35 календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці.

Відповідно до п. 5.3 Договору поставки, датою поставки продукції вважається дата приймання цієї продукції замовником на складі матеріальних ресурсів (Фастів) ДП "Укрзаліничпостач" Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченко, 48, що підтверджується належно оформленою видатковою накладною, довіреністю або Актом прийому-передачі.

Згідно з п. 6.1, 6.2 Договору поставки, оплата за кожну партію поставленої продукції по даному Договору проводиться замовником протягом 75 календарних днів після дати поставки партії продукції, у відповідності з рахунком-фактурою на дану партію, обумовлену згідно з п. 5.2. Датою оплати вважається дата відправлення коштів замовником за банківськими реквізитами постачальника.

Також, 01.09.2015 між сторонами було укладено Договір про неустойку №ЦХП-07-03615-НУ (далі - Договір про неустойку) з метою забезпечення зобов'язання постачальника щодо виконання умов Договору поставки. (а/с 28)

Пунктом 2 Договору про неустойку сторони погодили, що постачальник зобов'язаний протягом 3 банківських днів за дати вимоги сплатити замовнику штраф у загальному розмірі 5% від суми договору у разі настання будь-якої із наступних подій: одностороннє розірвання договору постачальником без згоди замовника; невиконання поставки продукції постачальником в обсязі та в терміни, визначені згідно з Договором.

В обґрунтування позову ПАТ "Українська залізниця" зазначало, що внаслідок поставки відповідачем продукції не у повному обсязі, у нього на підставі п.2 Договору про неустойку виникло право на стягнення з відповідача 5% штрафу від суми Договору поставки, що становить суму - 125 876,75 грн. за розрахунком: 2 517 534,85 грн. (сума договору згідно додаткової угоди №4 від 31.12.2015 а/с 22) * 5% (п. 2 договору про неустойку).

Місцевий господарський суд, дослідивши матеріали даної справи дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем направлялись на адресу відповідача рознарадяки від 07.10.2015 №ЦХП-20/4061 необхідних для відвантаження ламп електричних в кількості 143 000 одиниць на загальну суму 1 388 935,92 грн. з ПДВ та від 15.01.2016 №ЦЗВ-20/46 необхідних для відвантаження ламп електричних в кількості 42 568 одиниць (в асортименті) на загальну суму 414 955,70 грн. з ПДВ.

Проте, відповідач поставив замовлену продукцію не у повному обсязі, а саме за першою рознарядкою сума недопоставленої продукції складає 41 274,62 грн. та за другою рознарядкою 172 118,95 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних. (а/с 45-49)

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В свою чергу, відповідачем не було надано господарському суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо поставки відповідачем продукції не у повному обсязі.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відтак, позивач має право на стягнення з відповідача 5% неустойки від суми Договору поставки на підставі п.2 Договору про неустойку, яка становить розмір - 125 876,75 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення неустойки в розмірі 125 876,75 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Колегія суддів, визнає такими, що не заслуговують на увагу доводи апеляційного оскарження ТОВ "Торговий дім "Укрпромсвітло", з огляду на те, що за змістом апеляційної скарги не наведено відповідних норм матеріального чи процесуального права, з обґрунтуванням конкретних підстав для скасування судового рішення.

Так, ТОВ "Торговий дім "Укрпромсвітло" у доводах апеляційного оскарження стверджує про те, що оскаржене рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та без повного і об'єктивного дослідження обставин справи. При цьому, скаржник посилається на ст.ст. 8, 55 Конституції України, ст.ст. 4-2, 4.3, 22 Господарського процесуального кодексу України. Крім того він наголосив, що оскільки ним станом на момент подачі апеляційної скарги не отримано повного тексту судового рішення, то він має на меті подати додаткові пояснення до скарги.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не обґрунтовано суть неправильного застосування чи порушення або не застосування господарським судом конкретних норм матеріального чи процесуального права, що регулюють спірні правовідносини. Всі вищенаведені посилання скаржника базуються на голослівних ствердженнях, які нічим не обґрунтовані та не підтвердженні. Станом на момент судового засідання від 27.10.2016 відповідачем не подано до апеляційного суду будь-яких інших додаткових обґрунтувань до апеляційної скарги, які б слугували підставою для скасування рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги ТОВ "Торговий дім "Укрпромсвітло" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрпромсвітло" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2016 №910/10310/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/10310/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді О.В. Агрикова

Л.В. Чорна