Рішення

від 21.10.2016 по справі 291/956/16-ц

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/956/16-ц

2/291/583/16

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2016 року

Ружинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Грека М.М.

при секретарі - Кащук Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Ружині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради

про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи його тим, що 27 серпня 2015 року в селі Прибережне Ружинського району Житомирської області померла ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть І-ТП № 272685).

Як пояснює позивачка, що за життя ОСОБА_3 була власником земельної ділянки площею 1,8068 га., яка розташована за адресою: Житомирська область, Ружинський район, ОСОБА_2 сільська рада та надана їй для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вищевказане право власності посвідчувалось Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЖТ № 142604 який зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010622100090.

Спадкове майно, позивачка прийняла, однак, оформити спадкові права на зазначену вище земельну ділянку незмогла у зв'язку з тим, що у Державному акті на право власності на земельну ділянку Серія ЖТ № 142604, який зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010622100090 зазначений кадастровий номер земельної ділянки - 1825285800:01:000:0020, який є невірним, що позбавляє позивача можливості отримати витяг з державного земельного кадастру відносно даної земельної ділянки та є в свою чергу перешкодою для оформлення спадщини на землю.

Внести зміни щодо виправлення вказаної помилки в оригінал правовстановлюючих документів після смерті спадкодавця неможливо із-за змін в законодавстві, зокрема, втрати чинності Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 22.06.2009р.№325 та набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

В суд представник позивача не зявився надіслав заяву просить справу слухати у його відсутність позовні вимоги просить задовільнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради в судове засідання не зявився надіслали заяву в якій просять справу слухати у їх відсутність проти задоволення позову не заперечують.

Суд, оглянувши матеріали справи, встановив, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про смерть серія 1-ТП № 272685 від 27.08. 2015 року виданого виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради, Ружинського району, Житомирської області вбачається, що ОСОБА_3 , померла 27.08.2015 року.

Відповідно довідки виданої відділом Держгеокадастру у Ружинському районі Житомирської області від 15.03.2016 року за № 637/03 вбачається, що у Державному акті на право власності на земельні ділянки, серії ЖТ № 142604 ( ОСОБА_2 сільська рада ), що належав померлій ОСОБА_3 , спадкоємцем якого є позивачка, допущено помилку у визначенні кадастрового номеру земельної ділянки.

Відповідно відповіді гр. ОСОБА_1 отриманої від Ружинської державної нотаріальної контори вбачається, що в зв’язку із розбіжностями, які було встановлено при вивченні документів Ружинською державною нотаріальною конторою, неможливо видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч.І ст.193 Земельного кодексу України Державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Питання, що стосуються присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам, внесення змін у відповідні документи щодо кадастрових номерів тощо, врегульовані чинним законодавством, а саме Законом України "Про Державний земельний кадастр".

Відповідно до ст.1 Закону України « Про Державний земельний кадастр» (далі-Закон) кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування. Згідно зі ст.16 Закону земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастр, система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.

Відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Верховного суду України від 22 травня 2013 року в справі № 6-33цс13, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах,пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Згідно ст.16 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З вищенаведених підстав позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 377, 378 ЦК України, Земельного ст.ст. 118, 119, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовільнити повністю.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЖТ № 142604 ( виданий на ім»я ОСОБА_3 на земельну ділянку загальною площею 3.0868 га., яка розташована за адресою: Житомирська область, Ружинський район, ОСОБА_2 сільська рада та надана їй для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ), який зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010622100090, в частині кадастрового номеру земельної ділянки площею 1,8068 га.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М. М. Грек.