Рішення

від 27.10.2016 по справі 526/1745/16-ц

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/1745/16-ц

Провадження № 2/526/905/2016

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2016 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Горошка А.М.,

з участю секретаря Дроботі Л.М.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Гадяцька державна нотаріальна контора Полтавської області про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому прохає визнати за ним право власності на спадкове майно, що складається із земельних ділянок площею 2,070 гектарів та площею 2,2913 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Мартинівської сільської ради, що належали ОСОБА_3, яка померла 07 липня 2014 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07 липня 2014 року померла його мати - ОСОБА_3, яка була зареєстрована разом з дочкою - ОСОБА_2 (його сестрою), онуком - ОСОБА_4 та онукою - ОСОБА_5 за адресою: с. Мартинівка, вул. Пушкіна, 28, Гадяцького району Полтавської області.. Після її смерті залишилася спадщина у вигляді земельних ділянок площею 2,070 гектарів та площею 2,2913 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Мартинівської сільської ради, але документи на право власності на вказані земельні ділянки відсутні, втрачені.. Згідно заповіту ОСОБА_3 залишила розпорядження, відповідно до якого належну їй земельну ділянку (пай), згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р2 № 624746, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 261 Мартинівською сільською радою Гадяцького району Полтавської області 21 травня 2002 року та земельну ділянку (пай) згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕАК № 972293 від 16.12.2013 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 244087253204, кадастровий номер 5320484700:00:003:0036, заповіла йому. ОСОБА_2 вважається такою, що прийняла спадщину після ОСОБА_3 за законом як спадкоємець першої черги, оскільки на час смерті останньої, була зареєстрована разом з нею, але вона не є спадкоємцем за заповітом, у визнанні нікчемності якого рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 17 травня 2016 року ОСОБА_2 було відмовлено. До складу спадкового майна, з приводу якого виник спір, належить земельні ділянки площею 2,070 гектарів та площею 2,2913 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Мартинівської сільської ради. В шестимісячний термін він звернувся до Гадяцької державної нотаріальної контори Полтавської області із відповідною заявою про прийняття спадщини, але в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду для розгляду даного позову.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, надавши заяву про розгляд справи без її участі, проти позовних вимог заперечує, оскільки вважає, що заповіт, який складений матір'ю є нікчемним, бо весь побудований на брехні.

Представник третьої особи - Гадяцької державної нотаріальної контори Полтавської області у судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без участі представника, проти позовних вимог не заперечують.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно копій свідоцтва про народження серії ІІ-КЕ № 309577 від 19.11.1980 року, свідоцтва про народження, виданого повторно серії ІІІ-КЕ № 419674 від 15.04.1993 року, запису акта про укладення шлюбу № 9 від 09.10.1994 року, актового запису про розірвання шлюбу № 219 від 26.12.2005 року та актового запису про шлюб № 03 від 08.08.2008 року, матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2 (ОСОБА_1, ОСОБА_4) ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_3.

На випадок своєї смерті ОСОБА_3 зробила заповітне розпорядження, згідно якого належну їй земельну ділянку (пай), згідно державного акта на право приватної власності на землю, серії Р2 № 624746, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 261 Мартинівською сільською радою Гадяцького району Полтавської області 21 травня 2002 року та земельну ділянку (пай) згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕАК №972293 від 16.12.2013 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 244087253204, кадастровий номер 5320484700:00:003:0036 заповіла синові, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією заповіту від 21.05.2014 року, посвідченого секретарем Мартинівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області та зареєстрованого в реєстрі за № 57.

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії І-КЕ № 275251 від 09.07.2014 року, ОСОБА_3 померла 07 липня 2014 року.

Згідно довідки виконавчого комітету Мартинівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області № 02-20/628 від 05.10.2015 року, померла ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, була зареєстрована і постійно проживала станом на 07 липня 2014 року за адресою: вул. Пушкіна, 28, с. Мартинівка Гадяцького району Полтавської області. На день смерті разом з нею були зареєстровані: дочка - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, онук - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, та онука - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6. Інших зареєстрованих осіб станом на 07.07.2014 року не значилось.

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 17.05.2016 року ОСОБА_2 було відмовлено у задоволенні позовних вимог до Мартинівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, ОСОБА_1, третя особа: Гадяцька державна нотаріальна контора Полтавської області про визнання заповіту, посвідченого 21.05.2014 року секретарем Мартинівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, нікчемним. Дане рішення 30.05.2016 року набрало законної сили.

Відповідно довідок відділу Держгеокадастру у Гадяцькому районі Полтавської області від 19.07.2016 року № 31-28-99.4-443/21-16 та від 05.08.2016 року № 31-1608-99.3-954/2-16, на ім'я ОСОБА_3 (померла 07.07.2014 року) виготовлявся державний акт на право приватної власності на землю серія Р2 624746, зареєстрований за № 261, від 21.05.2002 року, на земельну ділянку площею 2,070 га (кадастровий номер не визначений) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Мартинівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області. Видати дублікат державного акту на право приватної власності на землю на померлого громадянина неможливо. Також, на ім'я ОСОБА_3 приватним нотаріусом ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 16.12.2013 року посвідчено від 16.12.2013 року за № 3879033 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,2913 га (кадастровий номер 5320484700:00:003:00036), яка розташована за адресою: Мартинівська сільська рада, Гадяцький район, Полтавська область.

06.07.2016 року Гадяцькою державною нотаріальною конторою Полтавської області ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину на земельні ділянки, що знаходяться на території Мартинівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області та передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які залишились після померлої 07.07.2014 року ОСОБА_3, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на зазначене майно.

Із повідомлення Гадяцької державної нотаріальної контори Полтавської області № 476 від 14.09.2016 року та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 14.09.2016 року вбачається, що 26.11.2014 року у Гадяцькій державній нотаріальні конторі заведено спадкову справу № 69/2014 після померлої 07 липня 2014 року ОСОБА_3 із заявами про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Свідоцтва про право на спадщину не видавались. Відомості про інших спадкоємців відсутні.

За вимогою ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Із вимог ч. 1 ст. 1225 ЦК України вбачається, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

У ч. 1 ст. 1235 ЦК України зазначено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Як вбачається з ч.ч. 1, 2 ст. 1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Частиною 1 ст. 1241 ЦК України передбачено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Згідно абз. 17 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону.

Відповідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За правилами ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Отже, факт належності ОСОБА_3 земельних ділянок площею 2,070 гектарів та площею 2,2913 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Мартинівської сільської ради підтверджено належними доказами у матеріалах справи. 07.07.2014 року ОСОБА_3 померла, залишивши заповіт, який є чинним та згідно якого вищезазначені земельні ділянки заповіла синові - ОСОБА_1 Спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_3 прийняв ОСОБА_1 шляхом подачі нотаріусом відповідної заяви. ОСОБА_2, яка є дочкою померлої, як спадкоємець першої черги, прийняла спадщину за законом, оскільки на час смерті матері була разом з нею зареєстрована, а також звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Враховуючи, що заповіт наразі є чинним, спадкоємцем за заповітом є син померлої - ОСОБА_1, який у встановлений законом строку прийняв спадщину, а ОСОБА_2 не є особою, яка досягла пенсійного віку, доказів щодо наявності інших підстав про наявність у неї права на обов'язкову частку у спадщині та доказів на підтвердження своїх заперечень не надала, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги повністю знайшли своє підтвердження належними доказами по справі, є законними та обґрунтованими, тому підлягають до задоволення.

Керуючись ст. 392, 1218, 1222, 1225 ч. 1, 1235, 1236, 1268 ч. 3, 1269 ч. 1, 1296 ЦК України , ст.ст. 10, 60, 80, 158 ч. 2, 197, 213-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Гадяцька державна нотаріальна контора Полтавської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що складається із земельних ділянок площею 2,070 гектарів та площею 2,2913 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Мартинівської сільської ради, що належали ОСОБА_3, яка померла 07 липня 2014 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Гадяцький районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий А. М. Горошко