Ухвала

від 27.10.2016 по справі 308/11150/16-к

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

308/11150/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.10.2016 року місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Не встановлені особи, підробили офіційні документи, штампи та печатки ТОВ «Гемо медика Дистриб`юшн», ІКЮО 37429022, ТОВ «Гемо медика Солушенс», ІКЮО 37231071 та ТОВ «Гемо медика Україна», ІКЮО 35663369 (далі - Товариства), зокрема протоколи: № 17-10-16 загальних зборів учасників ТОВ «Гемо медика Дистриб`юшн»; № 17-10-16 загальних зборів учасників ТОВ «Гемо медика Солушенс» та № 17-10-16 загальних зборів учасників ТОВ «Гемо медика Україна».

За допомогою вищевказаних протоколів, не встановлені особи звільнили з посади директора всіх вищезазначених Товариств ОСОБА_4 та призначили новим директором ОСОБА_5 .

Окрім того встановлено, що на вищезгаданих протоколах, наявні відтиски печаток Товариств, однак дані відтиски не відповідають зображенню на печатках, що наявні на підприємстві та ще не були передані новому директору згідно актів прийому-передачі, що вказує на те, що ОСОБА_5 чи іншими, не встановленими особами, були виготовлені нові печатки даних Товариств.

25.10.2016 в межах досудового розслідування кримінального провадження надійшло клопотання від представника заявника, колишнього директора та діючого співзасновника вищевказаних Товариств ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , що враховуючи все вищеописане, є підстави вважати, що новий директор ОСОБА_5 разом з не встановленими особами, отримавши доступ до майна Товариств та грошових коштів, що знаходяться на їх (Товариств) рахунках, здійснять привласнення всього майна та грошових коштів, що призведе до банкрутства даних Товариств.

Враховуючи вищевикладене, виникла необхідність у накладенні арешту на все рухоме та не рухоме майно вищевказаних Товариств, а також на їх рахунки в банках, для не допущення можливості, привласнення чи розтрати даного майна та грошових коштів ОСОБА_5 чи іншими, не встановленими особами. Згідно ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження та одним з них являється арешт майна.

Окрім того, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення збереження майна та грошових коштів Товариств, на час проведення слідчих та процесуальних дій, для підтвердження чи спростування фактів підробка вищеописаних документів, слідчий просить задовольнити зазначене клопотання та накласти арешт на майно та розрахункові рахунки.

В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши клопотання слідчого та копії доданих до нього матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.

За ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

При цьому за загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначеними ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку арешту майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

У випадку арешту майна з метою забезпечення: збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Судом встановлено, що з матеріалів доданих до клопотання не можливо встановити майно, яке б належало ТОВ «Гемо медика Дистриб`юшн», на яке слідчий просить накласти арешт, та крім того, як з вбачається з витягу з кримінального провадження № 12016070030003693, правова кваліфікація в ньому зазначена ч. 1 ст. 358 КК України, в диспозиції якої зазначено - підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут, тобто відповідно до диспозиції зазначеної статті предметом злочину може бути посвідчення або інший офіційний документ, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією. Тобто майно на яке слідчий просить накласти арешт не підпадає під визначення ст. 98 КПК України, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, санкція ч. 1 ст. 358 КК України не передбачає застосування спеціальної конфіскації, або конфіскації майна, цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся, тому слідчим не доведено наявність жодної із підстав визначених ст. 170 КПК України задля накладення арешту на зазначене майно. За відсутності правових підстав для накладення арешту на майно, слідчий суддя приходить до переконання, що в задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,372,395КПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про накладення арешт на все рухоме та нерухоме майно ТОВ «ГЕМО МЕДИКА ДИСТРИБ`ЮШН» (код юридичної особи 37429022), розрахунковий рахунок АТ «УкрСиббанк» № НОМЕР_1 , що належить ТОВ «ГЕМО МЕДИКА ДИСТРИБ`ЮШН» (код юридичної особи 37429022) та розрахунковий рахунку ПАТ «Комінвестбанк» № НОМЕР_2 , що належить ТОВ «ГЕМО МЕДИКА ДИСТРИБ`ЮШН» (код юридичної особи 37429022) - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1