Рішення

від 26.09.2016 по справі 433/1787/16-ц

ТРОЇЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 433/1787/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2016 року, Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Ляшенко М.А.,

при секретарі - Книшові О.С.,

розглянувши у судовому засіданні в смт.Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н ОВ И В :

До Троїцького районного суду Луганської області надійшов вищезазначений позов, в обґрунтування якого зазначено, що рішенням Троїцького районного суду Луганської області № 1232/1164/12 від 07 грудня 2012 року було визнано за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,1917 га у межах згідно з планом, яка розташована на території Багачанської сільської ради Троїцького району Луганської області, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 039270, виданим на ім'я ОСОБА_3, а також на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,1917 га у межах згідно з планом, яка розташована на території Багачанської сільської ради Троїцького району Луганської області, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 039268, виданим на ім'я ОСОБА_4. При цьому, ОСОБА_2 на даний час є громадянкою РФ. ОСОБА_1 було викуплено у відповідачки вищезазначені земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що було вчинено відповідні розписки та договори купівлі-продажу з актами прийому-передачі земельних ділянок від 14 липня 2016 року. Підстави для нотаріального оформлення зазначеного правочину відсутні, оскільки дане питання на даний час не врегульовано нормами чинного законодавства, у зв'язку з чим позивачка звернулася до суду за захистом свого майнового права. Таким чином, позивачка просить визнати за нею право власності на вищезазначені земельні ділянки, що раніше належали відповідачці, які остання набула у власність у порядку спадкування за законом.

Позивачка у судове засідання не з'явилася, надав до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідачка до судового засідання не з'явилася, від представника відповідачки надійшла до суду заява про розгляд справи без її участі та участі відповідачки, проти задоволення позову не заперечує.

Суд, вивчивши та проаналізувавши доводи, матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» у разі визнання відповідачем (або його представником за відсутності у дорученні відповідних обмежень) позову можливе лише ухвалення рішення про задоволення позову, а не про задоволення позову частково чи про відмову в його задоволенні.

Ухвалюючи рішення по суті спору чи постановляючи ухвали в попередньому судовому засіданні, суд у мотивувальній частині судового рішення зазначає лише про дії сторін щодо розпорядження своїми процесуальними і матеріальними правами та здійснені судом заходи з перевірки таких дій.

Судом встановлено, що рішенням Троїцького районного суду Луганської області № 1232/1164/12 від 07 грудня 2012 року було визнано за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,1917 га у межах згідно з планом, яка розташована на території Багачанської сільської ради Троїцького району Луганської області, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 039270, виданим на ім'я ОСОБА_3, а також на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,1917 га у межах згідно з планом, яка розташована на території Багачанської сільської ради Троїцького району Луганської області, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 039268, виданим на ім'я ОСОБА_4.

ОСОБА_2 на даний час є громадянкою РФ.

Позивачкою було викуплено у відповідачки вищезазначені земельні ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Частиною 3 цієї ж статті Земельного кодексу України передбачено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Таким чином, положеннями Земельного кодексу України передбачено набуття іноземними громадянами та особами без громадянства права власності лише на землі несільськогосподарського призначення.

Частиною 4 вищенаведеної статті Земельного кодекс України, передбачено, що землі сільськогосподарського призначення, отримані в спадщину іноземними юридичними особами, підлягають відчуженню протягом одного року.

Таким чином, за змістом норм Земельного кодексу України, допускається успадкування земель сільськогосподарського призначення іноземними громадянами та особами без громадянства. При цьому, успадковані земельні ділянки сільськогосподарського призначення не можуть перебувати у приватній власності осіб без громадянства або іноземних громадян та повинні бути ними відчужені. Зокрема, частиною 1 статті 145 Земельного кодексу України передбачено, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. Частиною 2 цієї ж статті зазначено, що у випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду.

Отже, за відсутності факту добровільного відчуження іноземним громадянином чи особою без громадянства успадкованої земельної ділянки вона підлягає примусовому відчуженню.

Позивачкою було викуплено у відповідачки вищезазначені земельні ділянки.

Згідно пункту 15 розділу X "Перехідні положення" ЗК, яким встановлено заборону купівлі-продажу або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, не поширюється на ці правовідносини, оскільки положення частини четвертої статті 81 ЗК є імперативним. Примусове відчуження здійснюється виключно на підставі відповідного судового рішення.

Таким чином, відчуження у відповідачки зазначених земельних ділянок, які остання отримала у спадщину, та набуття їх у власність позивачкою, не суперечить нормам чинного законодавства, так як на виниклі між сторонами у даному випадку правовідносини не поширюється пункт 15 розділу X «Перехідні положення» ЗК. Лише за таких обставин буде дотримано гарантій права власності на земельні ділянки, передбачені статтею 41 Конституції України та статтею 153 ЗК, відповідачки, громадянки РФ, оскільки ніхто не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених законодавством України.

З огляду на вищезазначені обставини, позивачка є законною власницею вищезазначених земельних ділянок, оскільки набула їх у власність з підстав, що не суперечать закону, у зв'язку з чим, на підставі вищевикладеного, ст.ст.81, 131, 145, 153 ЗК України, керуючись ст.ст. 10,11,60,212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку № 119 з кадастровим номером 4425481000:08:003:0031 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,1917 га, яка розташована на території Багачанської сільської ради Троїцького району Луганської області, а також право власності на земельну ділянку № 120 з кадастровим номером 4425481000:08:003:0032 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,1917 га, яка розташована на території Багачанської сільської ради Троїцького району Луганської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Луганської області через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.А. Ляшенко

Станом на 26 вересня 2016 року рішення суду набрало законної сили.

Суддя М.А. Ляшенко