Ухвала

від 20.10.2016 по справі 635/3223/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/5847/16 Головуючий 1 інстанції: Бобко Т.В.

Справа № 635/3223/16-ц Доповідач : Пшенічна Л.В.

Категорія: земельні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого судді - Пшенічної Л.В.

суддів колегії - ОСОБА_1, ОСОБА_2

за участю секретаря - Бабака О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Харківського районного суду Харківської області від 28 липня 2016 року

за позовом ОСОБА_3 до Фермерського господарства «Авелес», треті особи - Харківське районне управління юстиції Харківської області Харківська обласна державна адміністрація, Харківська районна державна адміністрація Харківської області, Лук'янцівська сільська рада Харківського району Харківської області про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію права оренди та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,5236 га. кадастровий номер 6325182300:03:001:0083 від 31 грудня 2014 року та договір оренди земельної ділянки площею 3,5228 га. кадастровий номер 6325182300:03:001:0088 від 31 грудня 2014 року, укладені між нею та ФГ «Авелес», витребувати від відповідача належні їй на праві приватної власності зазначені земельні ділянки, скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок відповідно №19959089 від 12 березня 2015 року та №20279092 від 25 березня 2015 року, а також вилучити записи про державну реєстрацію речового права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно №9024266 від 05 березня 2015 року та №9177339 від 18 березня 2015 року за спірними договорами оренди, стягнути з відповідача на його користь судовий збір у розмірі 551,21 гривень. .

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 28 липня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити його позов.

В обґрунтування апеляційної скарги вказують на те, що не були спростовані факти неналежної сплати ФГ «Авелес» орендної плати.

Cудова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлено, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факту порушення прав позивача, як власника земельної ділянки.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони повністю відповідають обставинам справи, яким суд дав вірну оцінку.

Згідно з частиною 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 3 статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина 1 статті 215 ЦК України).

Виходячи з того, що відповідно до статті 15 ЦК України та статті 3 ЦПК України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту порушене право, суд повинен встановити чи дійсно порушуються права орендодавців, у зв'язку з відсутністю в договорах оренди умов, передбачених статтею 15 Закону № 161-Х1У, визначити істотність цих умов, а також з'ясувати, у чому саме полягає порушення їхніх законних прав.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 грудня 2013 року (справа № 6-94 цс 13), яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Між сторонами була досягнута згода з усіх істотних умов договорів оренди земельних ділянок.

Так, в договорі оренди земельної ділянки сторони зазначили положення про предмет та об'єкт оренди, строки договорів, орендної плати, умови використання та строки передачі та умови повернення земельних ділянок в оренду, передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, обмеження (обтяження) щодо використання земельних ділянок, інші права та обов'язки сторін, ризик випадкового знищення або пошкодження об'єктів оренди чи його частин, зміни умов договорів і припинення їх дій, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договорів.

Орендну плату за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю у розмірі 3,0% від нормативної грошової оцінки зазначеної в пункті 5 договорів, що становить 2 701 грн. 40 коп. на рік, як зазначено в п. 8 договору.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій, відробітковій та натуральних формах. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформлюється відповідними актами.

Орендна плата за земельну ділянку сплачується орендарем щорічно протягом дії договорів не пізніше як до 31 грудня. За згодою сторін орендна плата може бути виплачена і в інші терміни протягом року.

Розмір орендної плати переглядається раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

.

Оспорюваний договір оренди, укладений 31 грудня 2014 року між сторонами, повністю відповідав вимогам статей 203, 638 ЦК України, статті 15 Закону № 161-Х1У та волі сторін, що існували на момент укладення спірних договорів оренди, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відмову в позові.

Згідно зі ст. ст.. 10 і 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а ст. 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи на підставі доказів поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що позивач не довів свій позов.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які привели до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія судової палати,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 28 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальний справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя

Судді колегії