Рішення

від 25.10.2016 по справі 908/2502/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 21/51/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2016 Справа № 908/2502/16

За позовною заявою - Державного закладу В«Луганський Національний Університет імені ОСОБА_1В» (92703, Луганська область, м. Старобільськ, пл. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 02125131)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростат ЛТД" (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 2, код ЄДРПОУ 37364933)

про стягнення 637000 грн.

Суддя Черкаський В.І .

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, дов. № 27 від 17.06.2016;

від відповідача - ОСОБА_3, дов. від 30.05.2016;

СУТЬ СПОРУ

26.09.2016 ДЗ В«Луганський Національний Університет імені ОСОБА_1В» подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростат ЛТД" боргу за поставлену продукцію на 637000 грн.

Ухвалою від 27.09.2016 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, справі присвоєно номер провадження 21/51/16. Справу призначено до розгляду в засіданні на 11.10.2016 року 12 - 00.

10.10.2016 року від позивача надійшло клопотання (вх. 09-06/25700 від 10.10.2016) про відкладення розгляду справи та проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

11.10.2016 від відповідача надійшов відзив (вх. 09-06/25770 від 11.01.02016), згідно якого останній просить суд відмовити у позовній заяві.

У судове засідання 11.10.2016 позивач не з'явився, представників не направив. Ухвалою від 11.10.2016 клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено, доручено Старобільському районному суду Луганської області забезпечити проведення відеоконференції 25 жовтня 2016 року о 10 годині 30 хвилин у приміщенні Старобільського районного суду Луганської області за адресою: 92700, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Миру, 38. Відкладено судове засідання для розгляду позовної заяви, на 25.10.2016 року, 10 - 30.

Судове засідання 25.10.2016 проведене в режимі відео конференції.

У засіданні позивач позовні вимоги підтримав. Пояснив, що не має інших доказів на підтвердження позовних вимог, враховуючи проведення АТО та знаходження документації позивача в м. Луганськ .

В судовому засіданні 25.10.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ

Згідно із частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - В«ЦК УкраїниВ» ) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (надалі - В«ГК УкраїниВ» ) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частини 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частини 1 статті 193 ГК України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В якості доказів виникнення у відповідача зобов'язань перед позивачем, та відповідно наявності заборгованості відповідача, позивач надав видаткову накладну № 306 від 7 квітня 2014 року на суму 637500 грн.

У засіданні позивач пояснив, що зазначена накладна передана йому ТУ ДКСУ у Луганській області.

Видаткова накладна № 306 від 7 квітня 2014 року на поставку товару - соняшнику у кількості 187.5 тон не містить підпису уповноваженої особи ТОВ «Статус Агро», правонаступником якого є відповідач на підтвердження отримання товару. Накладна містить адресу позивача (постачальника), яка не відповідає адресі (місцезнаходженню) ДЗ В«Луганський Національний Університет імені ОСОБА_1В» станом на 07.04.2014 (м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували існування господарських правовідносин між Позивачем та Відповідачем щодо поставки товару.

За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя В.І.Черкаський

дата складання повного рішення - 28.10.2016