Рішення
від 20.10.2016 по справі 910/14717/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2016Справа №910/14717/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРГАНІЧНІ РІШЕННЯ»

до Державного підприємства «УКРВЕТСАНЗАВОД»

про виконання обов'язку з поставки товару

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Турчин Д.О. (дов. від 10.11.2015);

від відповідача - Мовчанюк Н.П. (дов. №152 від 05.09.2016);

ВСТАНОВИВ:

11.08.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «ОРГАНІЧНІ РІШЕННЯ» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «УКРВЕТСАНЗАВОД» про зобов'язання здійснити на користь позивача поставку 500 тон обезжиреного кісткового преципітату згідно договору від 26.01.2015 №КП-01/38938021/15.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення його права, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором від 26.01.2015 №КП-01/38938021/15, оскільки позивач здійснив попередню оплату товару на суму 17 500,00 грн. за 20 тон товару, однак в порушення взятих на себе договірних зобов'язань відповідач товар не поставив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.08.2016 порушено провадження у справі №910/14717/16 та призначено її до розгляду на 06.09.2016.

06.09.2016 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що сторонам не вдалося дійти згоди щодо графіку поставки товару за договором, а тому відповідачем було направлено на адресу позивача додаткову угоду про розірвання договору, у зв'язку із неможливістю виконати договір, проте додаткова угода так і не була підписана позивачем. При цьому відповідач зазначав, що ним було повернуто на розрахунковий рахунок позивача сплачений останнім аванс у розмірі 17 500 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.09.2016 у зв'язку із неявкою представника позивача, невиконанням сторонами вимог ухвали суду від 12.08.2016, а також необхідністю витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 27.09.2016.

27.09.2016 позивач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові докази по справі.

У судовому засіданні 27.09.2016 на підставі положень ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 06.10.2016.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.10.2016 задоволено клопотання відповідача та продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 20.10.2016.

20.10.2016 позивач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові пояснення по справі.

В судове засідання 20.10.2016 з'явилися представники сторін, надали пояснення по суті справи.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 20.10.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

26.01.2015 між Державним підприємством «УКРВЕТСАНЗАВОД» (далі - відповідач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОРГАНІЧНІ РІШЕННЯ» (далі - позивач, покупець) укладено договір поставки №КП-01/38938021/15, відповідно до умов п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується оплатити та прийняти обезжирений кістковий преципітат (далі - товар).

Відповідно до п. 1.2 загальна кількість товару, що має бути поставлений за цим договором складає 500 тон. Поставка товару здійснюється відповідно до графіку, який є невід'ємною частиною цього договору.

Цей договір є укладеним з моменту його підписання і діє протягом 1 року. Закінчення строку цього договору не звільняє постачальника від обов'язку здійснити поставку товару в кількості, обумовленій в п. 1.2 цього договору (п. п. 2.1, 2.2 договору).

За умовами п. 3.1 договору покупець оплачує товар за ціною 1 750 грн. (у тому числі ПДВ) за одну тону.

Ціна договору становить 875 000 грн. (у тому числі ПДВ) (п. 3.2 договору).

Пунктом 3.5 договору сторони погодили, що покупець вносить (перераховує) аванс у розмірі 50% від загальної ціни окремої партії товару протягом 3 банківських днів з моменту отримання від постачальника документа на оплату товару, що поставляється. Решту товару покупець оплачує протягом 3 банківських днів з дня отримання товару.

Відповідно до п. п. 4.2, 4.3 договору покупець зобов'язується отримати товар із складів постачальника згідно п. 4.1 цього договору власним транспортом. Постачальник зобов'язується поставити товар покупцю протягом 3 календарних днів з дати отримання постачальником передплати за товар.

На виконання умов договору 22.04.2015 позивачем було сплачено позивачу грошові кошти у розмірі 17 500,00 грн., проте, без обґрунтування причин, відповідачем було повернуто сплачений позивачем аванс, що підтверджується платіжним дорученням №452 від 22.04.2015 на суму 17 500,00 грн.

На письмову вимоги позивача від 23.03.2015 узгодити та підписати графік поставки товару відповідачем було надано письмову відповідь від 01ю04.2015 №86-01/15-172, в якій покупцю було повідомлено про неможливість підписання річного графіку поставки товару у зв'язку з тим, що постачальник не є виробником даного товару.

Крім того відповідачем у вказаному листі було зазначено, що незважаючи на вищезазначені обставини, ТОВ «ОРГАНІЧНІ РІШЕННЯ» зможе спланувати свою операційну діяльність (витрати, потреби у вантажному транспорті, тощо), оскільки умовами договору (п. 3.5) передбачена передоплата у розмірі 50% від загальної ціни окремої партії товару. Більше того, згідно п. 4.4 договору постачальник зобов'язується протягом 3 календарних днів з дня отримання передплати за товар повідомити покупця про те, на якому з складів відбудеться поставка передплаченого товару.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що фактично відповідач спонукав позивача до роботи за договором у форматі передплата - поставка товару, а тому позивач просив зобов'язати відповідача здійснити на користь позивача поставку 500 тон обезжиреного кісткового преципітату згідно договору від 26.01.2015 №КП-01/38938021/15.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, відтак, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Приписом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Згідно з статті 689 Цивільного кодексу України зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Статтею 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Тобто, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов'язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов'язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Так, позивач, на виконання своїх зобов'язань за договором та на його умовах, перерахував на розрахунковий рахунок відповідача суму грошових коштів в розмірі 17 500,00 грн. в якості авансу за 20 тон товару, в свою чергу, дана передплата була повернута позивачу, що підтверджується платіжним дорученням №452 від 22.04.2015.

Спір між сторонами судового процесу, на думку позивача, виник внаслідок невиконання відповідачем обов'язку, встановленого пунктом 4.3 договору. Станом на момент вирішення даного спору по суті, відповідачем не здійснено жодних дій направлених на виконання договору в частині поставки товару позивачу, що призвело до звернення останнього до господарського суду шляхом зобов'язання відповідача здійснити на користь позивача поставку 500 тон обезжиреного кісткового преципітату згідно договору від 26.01.2015 №КП-01/38938021/15.

Відповідно до п. п. 4.2, 4.3 договору покупець зобов'язується отримати товар із складів постачальника згідно п. 4.1 цього договору власним транспортом. Постачальник зобов'язується поставити товар покупцю протягом 3 календарних днів з дати отримання постачальником передплати за товар.

При цьому суд зазначає, що відсутність погодженого сторонами графіку виконання поставок не свідчить про неукладення договору, а зумовлює виконання ними прийнятих за цим договором зобов'язань відповідно до вимог ст. ст. 530, 538 ЦК України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином враховуючи, що наявними у справі документами підтверджується оплата позивачем в якості авансу 17 500,00 грн. за 20 тон товару, а також враховуючи встановлення факту неналежного виконання відповідачем обов'язку з поставки товару, вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити поставку товару підлягають частковому задоволенню в частині поставки 20 тон передплаченого товару.

Судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Державне підприємство «УКРВЕТСАНЗАВОД» (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1, код 38519326) здійснити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРГАНІЧНІ РІШЕННЯ» (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 151, корпус 1, приміщення 1001, код 38938021) поставку 20 (двадцяти) тон обезжиреного кісткового преципітату згідно договору від 26.01.2015 №КП-01/38938021/15.

3. Стягнути з Державного підприємства «УКРВЕТСАНЗАВОД» (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1, код 38519326) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРГАНІЧНІ РІШЕННЯ» (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 151, корпус 1, приміщення 1001, код 38938021) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 25.10.2016.

Суддя В.О. Демидов

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення20.10.2016
Оприлюднено02.11.2016
Номер документу62314311
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/14717/16

Постанова від 18.01.2017

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Кропивна Л.В.

Ухвала від 02.12.2016

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Кропивна Л.В.

Рішення від 20.10.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Демидов В.О.

Ухвала від 06.10.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Демидов В.О.

Ухвала від 06.09.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Демидов В.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні