Рішення

від 25.10.2016 по справі 910/16345/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2016Справа №910/16345/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра-Альянс"

про стягнення 196 971,93 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Корольова Є.О. (довіреність № 1743/09 від 15.07.16)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра-Альянс" 196971,93 грн., з яких: сума заборгованості за надані в період з 20.03.2013 по 31.07.2016 включно депозитарні послуги з урахуванням встановленого індексу інфляції, обрахованої станом на 01.09.2016 року, у загальному розмірі 190 500,90 грн.; 3% річних від простроченої суми грошового зобов'язання, обрахованих станом на 01.09.2016 року, у загальному розмірі 6471,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №Е-5585/п на обслуговування емісії цінних паперів від 11.04.2013 в частині оплати за надані в період з 20.03.2013 по 31.07.2016 депозитарні послуги, у зв'язку із чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 134228,71 грн. У зв'язку із прострочення грошового зобов'язання, позивачем нараховані 56302,19 грн. - інфляційних втрат та 6471,03 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2016 порушено провадження по справі № 910/16345/16 та призначено її до розгляду на 27.09.2016.

26.09.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення щодо направлення актів-рахунків відповідачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2016 розгляд справи №910/16345/16 відкладено на 25.10.2016.

11.10.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення щодо порядку нарахування плати за надання відповідачу послуг із зберігання цінних паперів.

Присутній в судовому засіданні 25.10.2016 представник позивача надав суду копію рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №268 від 26.02.2013 пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 25.10.2016 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

У відповідності до п.п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Відповідач був повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 27.09.2016, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103040458984.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Водночас, судом, враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 25.10.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" (позивач) у відповідності до Закону України від 06.07.2012 № 5178-VI "Про депозитарну систему України" має статус Центрального депозитарію цінних паперів та згідно із ст. 9 вказаного Закону України, здійснює:

зарахування цінних паперів (крім цінних паперів, віднесених до компетенції Національного банку України) у систему депозитарного обліку, їх облік та зберігання, а також списання цінних паперів у зв'язку з їх погашенням та/або анулюванням;

ведення обліку зобов'язань емітента за цінними паперами власних випусків (крім цінних паперів, віднесених до компетенції Національного банку України) стосовно кожного випуску цінних паперів на підставі депонування глобального сертифіката та/або тимчасового глобального сертифіката;

зберігання глобальних сертифікатів та тимчасових глобальних сертифікатів (крім глобальних сертифікатів та тимчасових глобальних сертифікатів випусків цінних паперів, віднесених до компетенції Національного банку України).

Відповідно до п. 13 розділу 6 Закону України "Про депозитарну систему України", депозитаріям цінних паперів протягом року з дня опублікування цього Закону, з урахуванням вимог Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, забезпечити передання всіх глобальних сертифікатів на зберігання Національному депозитарію України. З дня передачі глобального сертифіката на зберігання Національному депозитарію України, Національний депозитарій України вважається правонаступником прав та обов'язків інших депозитаріїв за договорами про обслуговування емісії цінних паперів, укладеними між емітентами та депозитаріями.

Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення №268 від 26.02.2013 про передавання глобальних сертифікатів випусків цінних паперів окремих емітентів від ПрАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" на зберігання до ПАТ "Національному депозитарію України".

На виконання Закону України "Про депозитарну систему України" та рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення №268 від 26.02.2013, позивачу 20.03.2013 передано 1 глобальний сертифікат випуску цінних паперів Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра-Альянс", що підтверджується актом №2130 приймання-передавання глобальних сертифікатів від 20.03.2013 (додаток №1 до акту).

11.04.2013 між Публічним акціонерним товариством "Національний депозитарій України" (позивач, центральним депозитарієм) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Надра-Альянс" (відповідачем, емітентом) укладено договір на обслуговування емісії цінних паперів №Е-5585/п, (надалі - договір), відповідно до умов якого емітент доручає, а депозитарій зобов'язується надавати емітенту послуги щодо відкриття та ведення рахунку в цінних паперах емітента, обслуговування операцій емітента щодо розміщення цінних паперів бездокументарної форми існування та обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів відповідно до Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.06 № 999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.11.2006 за № 1238/13112 (далі - Положення про депозитарну діяльність), та внутрішніх документів Депозитарію.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. При цьому, сторони, керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України, погодили, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з моменту отримання депозитарієм на зберігання глобального сертифікату випуску цінних паперів емітента від депозитарію ПрАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів", а за наявності укладеного між зазначеним депозитарієм та емітентом договору про обслуговування емісії цінних паперів такий договір втрачає чинність. Договір діє до моменту його розірвання сторонами в порядку, передбаченому цим договором.

Згідно із п. 3.1. договору, емітент оплачує послуги депозитарію згідно з цим договором відповідно до затверджених тарифів депозитарію, що є чинними на дату надання послуг. Тарифи депозитарію не повинні перевищувати максимального розміру, що встановлюється комісією за погодженням з Антимонопольним комітетом України.

Оплата послуг депозитарію здійснюється емітентом по цьому договору на наступних умовах: емітентом вноситься попередня оплата (авансовий платіж) у розмірі вартості послуг депозитарію на авансовий період (далі - період), який не може бути меншим ніж два місяці, а також авансовий платіж у розмірі, що забезпечує наявність внесених емітентом коштів в розмірі 200 (двохсот) гривень. При цьому:

щомісяця до 15 числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги (далі - звітний місяць) депозитарій надає емітенту Акт-рахунок про надання послуг у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою депозитарію та засвідчених печаткою. В Акт-рахунок про надання послуг включається перелік та вартість наданих депозитарних послуг за звітний місяць та сума до сплати з урахуванням авансового платежу на наступний період.

Один примірник Акту-рахунку про надання послуг, підписаний уповноваженою особою емітента та засвідчений печаткою, емітент повертає депозитарію до останнього числа місяця наступного за місяцем отримання послуг.

У випадку неотримання Акту-рахунку про надання послуг до 25-го числа місяця, наступного за місяцем отримання послуг від депозитарію, емітент зобов'язаний повідомити про це депозитарій листом, надісланим засобами факсимільного зв'язку за номерами, що зазначені на веб-сайті депозитарію, з наступним направленням листа засобами поштового зв'язку.

Емітент сплачує Акт-рахунок про надання послуг - щомісячно до останнього числа поточного місяця за минулий місяць.

У разі порушення строків оплати депозитарій має право застосувати штрафні санкції, передбачені п.6.7. цього договору (п. 3.2.1.).

У випадку, якщо депозитарій виявить, що вартість його послуг за поточний період може перевищувати залишок авансового платежу, депозитарій надає емітенту додатковий рахунок-фактуру на поточний період.

З дати виявлення депозитарієм недостатності залишку коштів, внесених емітентом в якості авансового платежу, для виконання депозитарних операцій за розпорядженнями емітента, депозитарій не надає послуги зі здійснення депозитарних операцій за розпорядженнями емітента до сплати цього рахунку-фактури (п. п. 3.2.2.).

Відповідно до п. 3.4. договору, послуги вважаються наданими депозитарієм в повному обсязі та належної якості, якщо до останнього числа місяця, наступного за звітним, від емітента не отримано обґрунтованих заперечень щодо обсягу та якості послуг, наданих депозитарієм та відображених в Акті-рахунку про надання послуг за звітній місяць.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає що глобальний сертифікат випуску цінних паперів відповідача продовжує зберігатися у позивача, а самі цінні папери випуску емітента (міжнародний ідентифікаційний номер UА4000027270), на який оформлений такий глобальний сертифікат, продовжують обліковуватися в системі депозитарного обліку центрального депозитарію, у зв'язку із чим, позивач продовжує виконувати взяті на себе за договором зобов'язання.

Загальна сума випуску цінних паперів відповідача (міжнародний ідентифікаційний номер UА4000027270) відповідно до Свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій відповідача, зареєстрованого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за № 949/2/07, становить 300 000 000,00 грн.

За поясненнями позивача, щомісячно до 15-ого числа кожного місяця, наступного за місяцем, в якому надавалися послуги, надсилав відповідачу акти-рахунки про надання послуг. Проте, докази направлення актів-рахунків на адресу відповідача відсутні, оскільки, направлення відповідних актів здійснювалось простим поштовим відправленням.

У період з 20.03.2013 по 31.01.2015 включно на відповідача поширювалась дія тарифів, затверджених рішенням Правління Національного депозитарію України №1/7 від 02.04.2012 (зі змінами) та рішенням Правління Національного депозитарію України №1/8 від 08.10.2013.

За розрахунком позивача, вартість депозитарних послуг, що були надані позивачем в період з 20.03.2013 по 31.01.2015 становить 71408,71 грн.

У період з 01.02.2015 по 31.07.2016 на відповідача поширюється дія тарифів, затверджених рішенням Правління Національного депозитарію України №1/8 від 08.10.2013 (зі змінами згідно з рішенням Правління №1/18 від 25.12.014).

За розрахунком позивача, вартість депозитарних послуг, що були надані позивачем в період з 01.02.2015 по 31.07.2016 становить 68820,00 грн.

Отже, загальна вартість депозитарних послуг, що були надані позивачем за період з 20.03.2013 по 31.07.2016, але не оплачені відповідачем, становить 134228,71 грн.

У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, позивачем нараховані 56302,19 грн. - інфляційних втрат та 6471,03 грн. - 3% річних.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про депозитарну систему України", депозитарна діяльність визначена як діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках (далі - Розрахунковий центр), депонентів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України "Про депозитарну систему України", рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства.

Договір про обслуговування рахунка в цінних паперах укладається між депонентом та депозитарною установою, відповідно до якого депозитарна установа в установленому Комісією порядку на рахунку у цінних паперах веде облік цінних паперів, що належать власникові, співвласникам цінних паперів, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, а також облік прав зазначених осіб на цінні папери, що обліковуються на певному рахунку у цінних паперах, та обмеження таких прав.

Як встановлено судом, між сторонами укладено договір на обслуговування емісії цінних паперів №Е-5585/п від 11.04.2013, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги щодо відкриття та ведення рахунку в цінних паперах емітента, обслуговування операцій емітента щодо розміщення цінних паперів бездокументарної форми існування та обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.

Частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України визначено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Відповідно до п. 7.1. договору, сторони погодили, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з моменту отримання депозитарієм на зберігання глобального сертифікату випуску цінних паперів емітента від депозитарію ПрАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів", тобто з 20.03.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За розрахунками позивача загальна вартість депозитарних послуг, що були надані позивачем за період з 20.03.2013 по 31.07.2016, але не оплачені відповідачем, становить 134228,71 грн.

Докази наявності у відповідача заперечень щодо обсягу та якості наданих послуг та повідомлення позивача про неотримання таких актів-рахунків про надання послуг, згідно із п.п. 3.2.1. договору, в матеріалах справи відсутні. У зв'язку із чим, послуги надані відповідачу за період з 20.03.2013 по липень 2016 року, відповідно до п. 3.4. договору, надані позивачем в повному обсязі та підлягають оплаті відповідачем.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем доказів в спростування боргу за депозитарні послуги, надані позивачем у період з 20.03.2013 по 31.07.2016, а також контррозрахунку заборгованості суду надано не було.

Оскільки, невиконане зобов'язання у розмірі 134228,71 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги в частині суми основного боргу у розмірі 134228,71 грн. визнаються судом обґрунтованими.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України.

Перевіривши розрахунок 3% річних, нарахованих позивачем за загальний період з 01.05.2013 по 01.09.2016, суд встановив, що розмір 3% річних є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Однак, враховуючи те, що позивачем у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України не заявлялось клопотань про можливість суду виходити за межі позовних вимог, то з відповідача підлягає стягненню сума 3% річних у розмірі 6471,03 грн., що заявлені позивачем до стягнення, а тому дана позовна вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, нарахованих за загальний період з 01.05.2013 по 31.08.2016 судом встановлено, що розмір інфляційних втрат становить 55761,52 грн., а тому вимоги у частині стягнення збитків, завданих інфляцією підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра-Альянс" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, будинок 12, код ЄДРПОУ 34820698) на користь Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, будинок 17/8, код ЄДРПОУ 30370711) 134228,71 грн. - суму основного боргу, 6471,03 грн. - 3 % річних, 55761,52 грн. - інфляційних втрат та судові витрати у розмірі 2946,92 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 28.10.2016.

Суддя С.О. Турчин