Рішення

від 11.10.2016 по справі 917/1262/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2016 Справа № 917/1262/16

за позовом Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго", 37500, Полтавська область, м. Лубни, вул.Чкалова, 17

до відповідача ОСОБА_1 видавництва "Лубни", 37500, Полтавська область, м. Лубни, проспект Володимирський, 43

про стягнення 1 424,97 грн. - 3 % річних за період з 01.11.2015 р. по 20.07.2016 р. та 4 959,99 грн. - інфляційних нарахувань за період листопад 2015 року по травень 2016року (включно), в редакції заяви № 1-17/2042 від 05.10.2016 року (вх. № 12464 від 11.10.2016 року) про зменшення позовних вимог.

С у д д я ОСОБА_2

Представники:

від позивача: ОСОБА_3 (див. протокол судового засідання);

від відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5 (див. протокол судового засідання).

Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні 13.09.2016 року, в порядку ст. 77 ГПК України з огляду на необхідність поповнення матеріалів справи додатковими документальними доказами.

Суть спору: розглядається позовна заява Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго" про стягнення з ОСОБА_1 видавництва "Лубни" 1 424,97 грн. - 3 % річних за період з 01.11.2015 р. по 20.07.2016 р. та 4 959,99 грн. - інфляційних нарахувань за період листопад 2015 року по травень 2016року (включно), в редакції заяви № 1-17/2042 від 05.10.2016 року (вх. № 12464 від 11.10.2016 року) про зменшення позовних вимог.

Позивач на позовних вимогах наполягає, надав суду заяву № 1-17/2042 від 05.10.2016 року (вх. № 12464 від 11.10.2016 року) про зменшення позовних вимог. За змістом вказаної заяви останній просить суд зменшити позовні вимоги до 6 384,96 грн. у зв’язку з відмовою від стягнення пені у розмірі 42 000,00 грн. за порушення термінів розрахунків за поставлену теплову енергію за період листопада 2015 року по квітень 2016 року (включно) за умовами Договору № 113Л купівлі-продажу теплової енергії від 10.02.2014 р.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За викладеного, судом вказана заява задовольняється як така, що не суперечить чинному процесуальному законодавству України. Спір розглядається в межах предмету позову в редакції прийнятої судом вищевказаної заяви про зменшення позовних вимог з урахуванням п. 3.10, п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Відповідач проти позову заперечує за мотивами відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд,-

в с т а н о в и в:

10.02.2014 року між Обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Лубнитеплоенерго" (Теплопостачальна організація) та ОСОБА_1 видавництвом "Лубни" (Споживач) укладено договір № 113Л купівлі - продажу теплової енергії, відповідно до умов якого теплопостачальна організація взяла на себе зобов’язання надавати споживачеві теплову енергію в обсягах, зазначених у додатку № 1 до договору, а споживач зобов’язувався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором (п. 1.1 Договору).

При цьому сторони, зокрема, узгодили наступне :

- розрахунки за спожиту енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до Договору на підставі показань приладів комерційного обліку або розрахункових навантажень, визначених в додатках до Договору, згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими уповноваженими органами (п. 4.1 Договору);

- на момент укладення договору діє тариф затверджений постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 31.12.2013 року № 428, за кожну відпущену 1 Гкал - 790,59 грн., крім того ПДВ - 158,12 грн., всього 948,71 грн. (п. 4.2 Договору);

- порядок розрахунків за поставлену теплову енергію визначається умовами Додатку 3 до Договору (п. 4.5 Договору);

- у разі порушення споживачем строків оплати теплової енергії, споживач зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, а також сплатити пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу, але не більше 100 % загальної суми боргу згідно ОСОБА_6 України від 20.05.1999 р. № 686 "Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги" (п. 6.1.1 Договору);

- додатки до договору 1, 2, 3 є невід’ємною частиною Договору (п. 8.1 Договору);

- Договір набуває чинності з моменту його укладення, поширює дію на відносини, що склалися між сторонами з 10.10.2013 року і діє в частині поставки теплової енергії до 31.12.2015 року, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію - до їх повного здійснення (п. 9.1 Договору).

На виконання взятих на себе зобов’язань за договором позивач за період листопада 2015 року по квітень 2016року (включно) надав відповідачу послуги з теплопостачання на суму 42 000,00 грн.. Відповідач в порушення умов договору за постачання теплової енергії розрахувався не вчасно.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1 424,97 грн. - 3 % річних за період з 01.11.2015 р. по 20.07.2016 р. та 4 959,99 грн. - інфляційних нарахувань за період листопад 2015 року по травень 2016року (включно), в редакції заяви № 1-17/2042 від 05.10.2016 року (вх. № 12464 від 11.10.2016 року) про зменшення позовних вимог.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо постачання відповідачу теплової енергії. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України за отриману теплову енергію сплатив не вчасно. Дана обставина відповідачем не спростовується.

Стаття 625 ЦК України визначає обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора сплатити грошову суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

З дотриманням цієї норми, позивачем приведено розрахунок 3 % річних за період з 01.11.2015 р. по 20.07.2016 р. у розмірі 1 424,97 грн. та інфляційних нарахувань за період листопад 2015 року по травень 2016року (включно) у розмірі 4 959,99 грн. (розрахунок в матеріалах справи, а. с. 26).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, суд прийшов до висновку про їх задоволення у повному обсязі (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга: ОСОБА_6 9.1.3" та додано до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права щодо стягнення з відповідача 1 424,97 грн. - 3 % річних за період з 01.11.2015 р. по 20.07.2016 р. та 4 959,99 грн. - інфляційних нарахувань за період листопад 2015 року по травень 2016року (включно).

Судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 видавництва "Лубни" (37500, Полтавська область, м. Лубни, проспект Володимирський, 43), код ЄДРПОУ 02468256 на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго" (37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Чкалова, 17 ), код ЄДРПОУ 05541083 - 1 424,97 грн. - 3 % річних за період з 01.11.2015 р. по 20.07.2016 р. та 4 959,99 грн. - інфляційних нарахувань за період листопад 2015 року по травень 2016року (включно) та 1 378,00 грн. судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

Суддя Г.І. Бунякіна