Рішення

від 26.10.2016 по справі 922/3188/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2016 р.Справа № 922/3188/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСІНВЕСТБУД", м. Харків про стягнення 26752,55 грн., виселення за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність №230 від 12.01.2016р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансінвестбуд", в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 26089,35грн. та пеню у розмірі 663,20 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно договору оренди нежитлового приміщення №3 від 10.05.2003р.та додаткових угод №1-20, які укладені між позивачем та відповідачем. Також, у зв'язку із порушенням відповідачем умов договору, а саме несплатою орендної плати, не укладанні договору страхування на новий термін дії договору, не укладанні додаткової угоди з КП "КВПВ", не проведення оцінки вартості нежитлових приміщень на підставі ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" позивачем просить виселити відповідача з нежитлових приміщень, загальною площею 57,4 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Біблика,20/8 літ. "А-4" та передати вказане приміщення позивачу. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити. Надав додаткові документи по справі згідно супровідного листа за вх.№35318, які долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах селища, села, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями. 04.07.2007р. рішенням 14 сесії 5 скликання Харківської міської ради затверджено Статут територіальної громади м. Харкова, в якому зазначено, що територіальна громада є первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій та повноважень.

Відповідно до Положення про управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, управління є виконавчим органом міської ради, підзвітне і підконтрольне Харківській міській раді, підпорядковане міському голові, виконавчому комітету і Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради. Метою діяльності Управління є збереження та примноження власності територіальної громади м. Харкова, створення умов для ефективного її використання.

10.05.2003р. між Відділом обліку та управління комунальним майном Орджонікідзевської районної ради м. Харкова (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСІНВЕСТБУД" (орендар, далі по тексту - відповідач) був укладений договір оренди нежитлового приміщення від 10.05.2003р. №3, відповідно до умов якого до орендаря перейшло право користування нежитловим приміщенням загальною площею 57,4 кв.м., що розташоване за адресою: м. Харків, вул. 2-ої П'ятирічки, 20/8, літ. "А-4" (на даний час назву вулиці перейменовано на вул. Біблика).

Відповідно додаткової угоди №3 від 05.05.2004р. до вищевказаного договору, договір оренди нежитлового приміщення від 10.05.2003р. №3 (далі по тексту - договір оренди) було викладено у новій редакції та орендодавцем визначено: Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради орендарем є відповідач.

Сторонами неодноразово вносились зміни до договору оренди щодо строку дії договору та розміру оплати за користування переданим в оренду майном. Про що було укладено додаткові угоди: №1-20 до вказаного договору.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Позивач свої зобов'язання за договором оренди виконав та передав відповідачу в користування орендоване майно, але відповідач, як орендар порушив вимоги ст.ст. 10, 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо своєчасного внесення оплати за користування майном.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендна плата з урахуванням її індексації, страхування орендарем взятого ним в оренду майна, обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна є істотними умовами договору.

Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно п. 3.5 додаткової угоди №17 від 08.11.2013р., орендаря зобов'язано щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця сплачувати орендну плату за орендовані приміщення.

П.3.10 додаткової угоди №17 від 08.11.2013р. передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця та на користь міського бюджету відповідно чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

П. 3.11 додаткової угоди №17 від 08.11.2013р. встановлено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі, першочергово погашається пеня, а у другу чергу сплачується основна сума боргу з орендної плати.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що заборгованість по оплаті орендної плати станом на 10.11.2015р. становить 26089,35 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 26089,35 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 663,20 грн. пені.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.7.3. додаткової угоди №3 від 05.05.2004р. до договору оренди сторони погодили, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши нарахування пені суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Також, позивач просить виселити відповідача з нежитлових приміщень, загальною площею 57,4 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Біблика, 20/8, літ. "А-4".

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" виконання зобов'язання є істотною умовою договору оренди.

Згідно п. 4.1 додаткової угоди №17 від 08.11.2013р. сторони погодили, що до обов'язків орендаря входить протягом 20 робочих днів з дати прийняття рішення виконавчим комітетом Харківської міської ради щодо надання майна в оренду підписати цей договір, укласти договір страхування орендованого майна на весь термін дії цього договору та прийняти майно за актом прийому передачі. При визначенні страхової суми за основу приймається оцінка вартості майна.

П.4.10. додаткової угоди №17 від 08.11.2013р. сторони погодили, що орендар зобов'язаний здійснити в термін не більше шести місяців з дати підписання акту приймання - передачі укладання договорів на отримання комунальних послуг (газо -, водо-, тепло- постачання, послуги водовідведення та електрифікації), договорів на оплату експлуатаційних витрат та договору на пропорційну частину відшкодувань на утримання прилеглої до будівлі території у термін, визначений відповідними розпорядчими документами обслуговуючих підприємств.

Завірені належним чином копії укладених договорів орендар повинен надати орендодавцю протягом десяти днів з дати укладення. У разі невиконання цієї вимоги орендодавець має право дострокового розірвання цього договору.

Як зазначає позивач у справі та не спростовано відповідачем у справі орендарем порушено п. 4.1, 4.10 додаткової угоди №17 від 08.11.2013р.

У зв'язку з порушенням суттєвих умов договору оренди, а саме: несплатою орендної плати, в результаті чого утворилась заборгованість з орендної плати; не укладання договору страхування на новий термін дії договору, не укладання додаткової угоди з КП "КВПВ", не проведення оцінки вартості нежитлових приміщень на підставі ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Управлінням на адресу орендаря було направлено лист віл 02.12.2015р. №15009 про не пролонгацію договору оренди з вимогою в десятиденний строк після одержання листа передати орендовані приміщення представнику Управління за актом приймання-передачі.

Однак, відповіді на зазначений лист від відповідача, а ні до управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна, а ні до Харківської міської ради не надходило. Орендовані нежитлові приміщення орендарем не звільнені та не передані позивачу. Таким чином договір оренди №3 від 10.05.2003р. є припиненим.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Правові наслідки припинення договору оренди державного майна визначені ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна",

У разі припинення договору оренди за обставин, зазначених у частині першій цієї статті, орендар окремого індивідуально визначеного майна зобов'язаний повернути це майно відповідному підприємству, господарському товариству, створеному в процесі приватизації (корпоратизації), або його правонаступнику.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає вимогу позивача про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСІНВЕСТБУД" з нежитлових приміщень, загальною площею 57,4 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Біблика, 20/8, літ. "А-4", та передачі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСІНВЕСТБУД" (61007, м. Харків, вул. Біблика, 20/8, (вул. 2-ої П'ятирічки), код ЄДРПОУ 31253936) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, код ЄДРПОУ 37999649, р/р 37325007002208, МФО 851011) заборгованість по орендній платі за договором оренди від 10.05.2003р. №3 та додаткових угод №1-20 у сумі 26089,35 грн., заборгованість по пені у сумі 663,20 грн. та судовий збір у розмірі 2756,00 грн.

3. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСІНВЕСТБУД" (61007, м. Харків, вул. Біблика, 20/8, (вул. 2-ої П'ятирічки), код ЄДРПОУ 31253936) з нежитлових приміщень, загальною площею 57,4 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Біблика, 20/8, літ. "А-4", та передати Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, код ЄДРПОУ 37999649).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.10.2016 р.

Суддя ОСОБА_2