Рішення

від 11.10.2016 по справі 761/28247/16-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/28247/16-ц

Провадження № 2/761/7070/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Осаулова А.А.

при секретарі: Вольда М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіані Україна» про стягнення суми невиплаченої заробітної плати та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіані Україна», в якому просила суд стягнути з останнього на свою користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 64 116,45 грн., а також моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що з 11 липня 2013 року по 01 серпня 2016 року працювала в ТОВ «Кіані Україна» на посаді менеджера по роботі з клієнтами. Згідно з наказу №1 від 24.07.2015 року заробітна плата за місяць становить 13 500,00 грн., яку позивачка отримувала на банківську картку. Позивачка виконувала доручену їй роботу, однак відповідач під час роботи належні їй гроші по зарплаті не виплатив. ОСОБА_1 зазначила, що зверталась до суду за захистом своїх прав та рішенням від 22 липня 2016 року стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі за період січень - квітень 2016 року у розмірі 60 575,37 грн. Отже, звертаючись з цим позовом позивачка просить стягнути з ТОВ «Кіані Україна» на свою користь суми невиплаченої заробітної плати за період з травня 2016 року по серпень 2016 року включно. Крім того, позивач зазначає, що своїми діями відповідач спричинив їй моральну шкоду, яку остання оцінює в 10 000,00 грн. На підставі викладеного позивач звернулась з позовом до суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з викладених у позові підстав.

В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, в зв'язку з відсутністю грошових коштів на підприємстві.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що з 11.07.2013 по 01.08.2016рр. ОСОБА_1 працювала у ТОВ «Кіані Україна» на посаді менеджера по роботі з клієнтами (довідка від 01.08.2016 року а.с. 5).

Наказом №02-З про припинення трудового договору від 01.08.2016 року ОСОБА_1 звільнено з посади менеджера по роботі з клієнтами на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією підприємства (а.с. 6).

Згідно наказу №1 від 24.07.2015 року заробітна плата ОСОБА_1 після нарахування, відрахування та утримання всіх належних податків та платежів, починаючи з 21.12.2015 року становить у розмірі 13 500,00 грн. (а.с 3).

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва 22 липня 2016 року по цивільній справі за №761/8716/16-ц з Кіані Україна» на користь ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість по виплаті заробітної плати за період січень - квітень 2016 року у сумі 60 575,37 грн.

Між тим, позивачу не була виплачена заробітна плата за період з травня 2016 року по серпень 2016 включно та складає у розмірі 64 116,45 грн., що не заперечується сторонами в судовому засіданні та вбачається із Довідки від 01.08.2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру оплати праці, до якої відноситься основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Однак, всупереч наведеним законодавчим нормам, ТОВ «Каіні Україна» не здійснило розрахунок з ОСОБА_1 в повному обсязі за травень 2016 року в сумі - 13 500,00 грн., за червень 2016 року в сумі - 13 500,00 грн., за липень 2016 року в сумі - 13 500,00 грн., серпень 2016 року в сумі - 23 616,45 грн., що становить - 64 116,45 грн., що підтверджується довідкою від 01.08.2016р.

Положеннями ст.115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Оскільки суду не було надано доказів того, що відповідач станом на день звернення до суду і винесення рішення в повному розмірі розрахувався по заборгованості з заробітної плати з позивачем та у відсутність даних про фактичне невиконання своїх службових обов»язків та інших поважних причин не виплати заробітної плати, а тому суд вважає позовні вимоги про стягнення заробітної плати підлягають задоволенню та на користь позивача з ТОВ «Каіні Україна» підлягають стягненню за період з травня 2016 по серпень 2016 включно кошти заробітної плати за виключенням податків, зборів та інших платежів в розмірі боргу - 64 116,45 грн.

Крім того, Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснив, що судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП ( 322-08 ) (набрала чинності 13 січня 2000 р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

За вимогами чинного процесуального законодавства, обставини зазначені позивачем на підтвердження вимог щодо наявності моральної шкоди мають бути підтверджені належними засобами доказування, за відсутності яких можна стверджувати про недоведеність позивачем факту завдання йому моральної шкоди.

Позивач зазначає, що у зв'язку із порушенням прав позивача ОСОБА_1 зазнала моральних страждань та в якості компенсації остання просить суд стягнути з відповідача суму у розмірі 10 000,00 грн. Пояснив суду, що була вимушена позичати гроші у родичів та знайомих для покупки медикаментів, для погашення комунальних та інших платежів, а також для забезпечення себе та двох неповнолітніх дітей необхідним для життя. Постійне звертання з проханням позичити гроші та неповернення їх негативно сказилось на їх взаємовідносинах.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що в результаті несвоєчасної виплати відповідачем позивачу заборгованості по заробітній платі, позивач зазнала душевних страждань, в неї виникли матеріальні труднощі, що призвело до втрати нормальних життєвих зв'язків, а отже і щодо наявності моральної шкоди, яку було спричинено боку відповідача.

Вирішуючи питання про розмір даної шкоди в грошовому еквіваленті, суд виходить з втрат немайнового характеру, а тому оцінює моральну шкоду в розмірі - 2000,00 грн.

На підставі зазначеного суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіані Україна» про стягнення суми невиплаченої заробітної плати та моральної шкоди, підлягає частковому задоволенню.

В порядку, визначеному ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі - 551,20 грн., виходячи із розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 43, 55 Конституції України, ст.ст. 67, 72, 107, 115, 116, 117, 233 КЗпП України та керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 56-61, 64, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіані Україна» (код ЄДРПОУ 38322419) на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті заробітної плати за травень-серпень 2016 року в сумі - 64 116 гривень 45 коп., що вказана з відрахуванням податків та обов»язкових платежів, та кошти моральної шкоди в розмірі - 2000 грн., а всього в розмірі - 66 116 (шістдесят шість тисяч сто шістнадцять) гривень 45 коп.

В задоволенні іншої частини вимог заяви відмовити.

Рішення в частині стягнення заробітної плати в межах сплати суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіані Україна» (код ЄДРПОУ 38322419) в дохід держави судовий збір у розмірі - 551 грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: