Рішення

від 28.10.2016 по справі 177/2150/15-ц

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/2150/15-ц

Провадження № 2/177/114/16

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

28 жовтня 2016 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Коваль Н. В.

за участі: секретаря Зборівської І. С.,

розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа - Криворізьке районне управління юстиції Дніпропетровської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійним, скасування державної реєстрації договору, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 20.08.2015 року звернулася до суду з позовною заявою та зменшуючи розмір позовних вимог просила суд визнати договір оренди земельної ділянки без номера від 20.04.2015 року, укладений між нею - ОСОБА_1 та відповідачем ФОП ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 7,4006 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Златоустівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221882400:01:015:0005 недійним та скасувати його державну реєстрацію (рішення № 21273269 від 13.05.2015 року, номер запису про інше речове право 9648332). Крім того просила стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 487,20 грн. та витрати за отримання витягу з ДРРП на нерухоме майно в розмірі 120,00 грн.

В обґрунтування уточненого позову позивач вказував, що вона є власником вище вказаної земельної ділянки.

Навесні 2015 року вона мала намір передати вказану земельну ділянку в оренду сільськогосподарському підприємству.

Так, 10.04.2015 року між позивачем та ТОВ «АГ ЕКСІМ» укладено договір оренди земельної ділянки, але в реєстрації вказаного договору державним реєстратором відмовлено, через те, що заявлене право вже зареєстровано.

Отримавши витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно стало відомо, що спірна земельна ділянка перебуває в оренді у ФОП ОСОБА_2, з яким позивач нібито уклала договір оренди земельної ділянки строком10 років. Оскільки відповідач самовільно, без згоди позивача зареєстрував право оренди на земельну ділянку, яка перебуває у власності позивача, остання жодних договорів з відповідачем не укладала, підписи не ставила, чим порушено її права, тому ОСОБА_1 звернулася до суду з вище вказаним позовом.

Представник позивача ОСОБА_3 надала заяву про розгляд справи за її відсутності, наполягала на задоволенні позовних вимог та не заперечувала проти ухвалення рішення в заочному порядку (а.с.120,121).

Відповідач та його представник ОСОБА_4 до суду не з'явилися.

Відповідач ОСОБА_2 про розгляд справи повідомлявся належним чином, на адресу реєстрації направлялися судові повістки по виклик до суду на 28.10.2015 року (а.с.31), на 23.11.2015 року (а.с. 32,34), на 15.12.2015 року (а.с.54,55), на 23.01.2016 року (а.с.59,60), на 24.02.2016 року (а.с.65,66), 04.03.2016 року (а.с.74), на 05.04.2016 року (а.с.76), на 22.04.2016 року (а.с.84,85), на 20.05.2016 року (а.с.91,102), на 14.06.2016 року (а.с.103), на 19.08.2016 року (а.с. 109), які повернулися до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Представник відповідача ОСОБА_4П.(а.с.49,50) неодноразово звертався до суду з заявами про відкладення розгляду справи, а саме просив відкладати слухання справи, яке призначено на 18.12.2015 року (а.с.48), на 28.01.2016 року (а.с.61), на 05.04.2016 року (а.с. 78), на 20.05.2016 року (а.с.92), на 05.07.2016 року (а.с.104). Про розгляд справи на 28.10.2016 року представник відповідача повідомлений належним чином, однак не з'явився, про поважність причин неявки суду не повідомив.

Ч.3 ст. 27 ЦПК України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки.

У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди представника позивача, яка не заперечує проти заочного розгляду справи, беручи до уваги, що від відповідача та його представника не надійшло заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд на місці постановив ухвалити по справі заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Представник відповідача - Криворізьке районне управління юстиції Дніпропетровської області до суду не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника, просили справу розглянути згідно законодавства та відповідно до наявних матеріалів (а.с. 71).

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового засідання не здійснювалося.

Дослідивши докази по справі, надавши їм оцінку, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 7.4006 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Златоустівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221882400:01:015:0005, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.03.2015 року (а.с.7).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_5 18.05.2015 року у державній реєстрації права оренди вище вказаної земельної ділянки між ТОВ «АГ ЕКСІМ» та ОСОБА_1 відмовлено, оскільки заявлене право же зареєстроване (а.с.8).

Дійсно, як видно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.06.2015 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 20.04.2015 року укладено договір оренди спірної земельної ділянки строком дії 10 років з можливістю пролонгації. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень зареєстровано, індексний номер 21273269 від 13.05.2015 року, номер запису про інше речове право 9648332 (а.с.9-10).

Відповідно до ст. 17 Закону України В«Про оренду земліВ» , яка була чинна на час укладення договору оренди землі, договір оренди землі підлягав державній реєстрації та вважався укладеним з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до роз'яснень які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 В«Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійснимиВ» недійсним може бути визнано лише укладений договір.

Оскільки судом встановлено, що в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди землі, то він є укладеними, а отже - оспорюваними та за рішенням суду може бути визнаний недійсним. Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України № 6-99 від 18.09.2013 року, яка є обов'язковою для судів в силу ст.360-7 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1 - 3, 5 ст. 203 цього Кодексу.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України № 6-824цс16 від 11.05.2016 року, яка є обов'язковою для судів в силу ст.360-7 ЦПК України.

Відповідно до ч.3,5 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне

володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві

для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Стаття 4 Закону «Про оренду землі» визначає, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Отже, суд приходить до висновку, що договір оренди землі є двостороннім договором, однією зі сторін якого є орендодавець, тобто особа, у власності якої перебуває земельна ділянка і яка має право передати її в строкове, платне користування іншій особі - орендарю, отримуючи за це орендну плату. Для укладення двостороннього договору необхідна воля обох сторін, яка має бути виражена в письмовій формі, як того вимагає ст. 14 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1,2,3 ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як стверджувала позивач, відповідач до суду не з'явився, доказів протилежного суду не надав, згоду на укладення договору оренди земельної ділянки від 20.04.2015 року з ФОП ОСОБА_2 вона не надавала, договір не підписувала, не мала добровільного волевиявлення на укладення договору та настання відповідних наслідків.

Судом встановлено, що ухвала суду про забезпечення доказів від 20.05.2016 року про надання оригіналу оспорюваного договору відповідачем виконана не була, повернулася до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що суд розцінює як ухилення відповідача від встановлення істини по справі (а.с.96,102).

Відсутність підписів позивача спірному договорі оренди землі, про що вказувала ОСОБА_1 у позовній заяві відповідач доказів протилежного суду не надав, свідчить про відсутність волевиявлення позивача на укладення даного договору оренди.

Відсутність волевиявлення сторони на укладення договору є прямою підставою для визнання його недійсним (п. 3 ст. 203, 215 ЦК України).

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України № 6-99 від 18.09.2013 року, яка є обов'язковою для судів в силу ст.360-7 ЦПК України.

У зв'язку з вище викладеним, дослідивши докази по справі в їх сукупності, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність факту відсутності волевиявлення сторони ОСОБА_1 на укладення договору оренди земельної ділянки з ФОП ОСОБА_2, а тому позовні вимоги в частині визнання договору оренди земельної ділянки недійсним підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про скасування реєстрації прав та їх обтяжень за № 21273269 від 13.05.2015 року про проведення державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) суд дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції, яка чинна на час розгляду справи, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Враховуючи вище викладене, те, що вимоги позивача про визнання недійсною та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки є похідними від недійсності договору оренди та необхідними для захисту порушеного права, суд приходить до висновку, що вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Оскільки сплата позивачем 120 гривень за отримання ОСОБА_4 з ДРРП на нерухоме майно належними доказами не підтверджена, суд вважає необхідним в цій частині позовних вимог відмовити.

Позивачем по справі сплачений судовий збір в розмірі - 243,60 грн. + 243,60 грн. (а.с.1,20), відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, враховуючи задоволення позову, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в загальному розмірі 487,20 грн..

Керуючись ст.ст. 203, 215, 241, 256-257,261 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа - Криворізьке районне управління юстиції Дніпропетровської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійним, скасування державної реєстрації договору, - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 7,4006 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Златоустівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221882400:01:015:0005 укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.

Скасувати державну реєстрацію - рішення № 21273269 від 13.05.2015 року, номер запису про інше речове право 9648332 договору оренди земельної ділянки, площею 7,4006 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Златоустівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221882400:01:015:0005 укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, місце проживання 50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Гагаріна, 27/43 , реєстраційний номер 20039188451 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: