Рішення

від 31.10.2016 по справі 428/7651/16-ц

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/7651/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський су д Луганської області у складі:

головуючого судді - Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря - Бондаренко І.С.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сєвєродонецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про зміну формулювання причини звільнення, зобов'язання внесення змін до наказу, стягнення виплат за час простою, вихідної допомоги, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про зміну формулювання причини звільнення, зобов'язання внесення змін до наказу, стягнення виплат за час простою, вихідної допомоги, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У вказаному позові позивач просить про наступне:

- визнати формулювання причини його звільнення, яке вказане у наказі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області № 40-к від 15.04.2016 року, «за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України» незаконним;

- зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області змінити у наказі «про звільнення ОСОБА_1В.» № 40-к від 15.04.2016 року формулювання причини звільнення із «за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України» на «за власним бажанням, у зв'язку з порушенням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умови колективного чи трудового договору відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України»;

- стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області на його користь виплати за час простою за період з 05.01.2015 року по 15.04.2016 року у розмірі 14540,69 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот сорок гривень 69 копійок), вихідну допомогу у розмірі 4215 грн. (чотири тисячі двісті п'ятнадцять гривень) та середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку відповідно до ст. 117 КЗпП України за період з 15.04.2016 року по 12.07.2016 року в розмірі 3659,60 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять гривень 60 копійок), а всього 22415,29 грн. (двадцять дві тисячі чотириста п'ятнадцять гривень 29 копійок);

- стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області на його користь виплати за час простою за період з 05.01.2015 року по 15.04.2016 року у розмірі 14540,69 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот сорок гривень 69 копійок), вихідну допомогу у розмірі 4215 грн. (чотири тисячі двісті п'ятнадцять гривень) та середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку відповідно до ст. 117 КЗпП України за період з 15.04.2016 року по 12.07.2016 року в розмірі 3659,60 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять гривень 60 копійок), а всього 22415,29 грн. (двадцять дві тисячі чотириста п'ятнадцять гривень 29 копійок);

- стягнути з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на його користь виплати за час простою за період з 05.01.2015 року по 15.04.2016 року у розмірі 14540,69 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот сорок гривень 69 копійок), вихідну допомогу у розмірі 4215 грн. (чотири тисячі двісті п'ятнадцять гривень) та середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку відповідно до ст. 117 КЗпП України за період з 15.04.2016 року по 12.07.2016 року в розмірі 3659,60 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять гривень 60 копійок), а всього 22415,29 грн. (двадцять дві тисячі чотириста п'ятнадцять гривень 29 копійок).

В обґрунтування позову позивач вказав, що 13.06.2006 року його прийнято на роботу до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області на посаду головного спеціаліста з юридичних питань. На момент звільнення він працював на посаді головного спеціаліста юридичного відділу. Трудовий договір з ним було укладено на невизначений строк. Наказом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області від 15.04.2016 року № 40-к його звільнено 15 квітня 2016 року за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України. Однак з наказом про звільнення № 40-к від 15.04.2016 року, а саме: з формулюванням причини звільнення, позивач не згодний за наступних підстав. Згідно з Положенням про управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, затвердженим наказом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 210 від 21.03.2011 року, право на прийняття та звільнення працівників управління та відділень має начальник управління. Відповідно до заяви позивача від 14.04.2016 року, він просив звільнити його 15 квітня 2016 року за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України. В заяві вказував на порушення норм трудового законодавства, а саме: не оплату часу простою з 05.01.2015 року по час подання заяви. Місцезнаходженням відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області є м. Краснодон Луганської області, яке є населеним пунктом, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (тимчасово неконтрольована територія) згідно з Переліком населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженим розпорядженням КМУ № 1085-р від 07.11.2014 року. У зв'язку з проведенням антитерористичної операції з липня 2014 року по теперішній час відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області фактично не працювало, та він не мав можливості виконувати свої посадові обов'язки. Листом № 06/98 від 05.02.2015 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області повідомило наступне. Управлінням на виконання Указу Президента України № 875/2014 від 14.11.2014 року, постанови КМУ № 595 від 7 листопада 2014 р. № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» та наказу виконавчої дирекції Фонду № 882 від 17.11.2014 року «Про роботу робочих органів виконавчої дирекції Фонду в Луганській області» видано накази № 506 від 19.11.2014 року «Про виконання наказу виконавчої дирекції Фонду від 17.11.2014 року № 882 «Про роботу робочих органів виконавчої дирекції Фонду в Луганській області» та наказ управління № 514 від 26.11.2014 року «Про переїзд робочих органів Фонду в містах та районах Луганської області». Відділення в м. Краснодоні у визначені терміни не перемістилось на територію підконтрольну Українській владі, про що було складено відповідний акт та видано наказ про введення простою у відділенні з 05.01.2015 року. Крім того, позивача повідомили, що у відповідності до норм кодексу законів про працю України простій передбачає право працівника не виходити на роботу та право на отримання 2/3 від посадового окладу та на нього, як на працівника відділення в м. Краснодоні, поширюється дія наказу № 5 від 05.01.2015 року та він має право на отримання усіх виплат, передбачених законодавством. Однак, з часу введення простою у відділенні (05.01.2015 року) до моменту його звільнення (15.04.2016 року) відповідачами не було прийнято заходів щодо оплати часу простою та не здійснено відповідні виплати. Це є порушення норм законодавства про працю, а саме: ч. 1 ст. 113 КЗпП України. Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області у наказі № 40-к від 15.04.2016 року безпідставно змінено формулювання причини звільнення з «звільнити за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України», як зазначено у заяві позивача про звільнення від 14.04.2016 року, на «звільнити за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України».

Крім того, як зазначалося вище, відповідачами - Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області, Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не було виплачено суми виплат за час простою - з 05.01.2015 року по день звільнення 15.04.2016 року згідно наказу Управління у Луганській області № 5 від 05.01.2015 року. Таким чином, враховуючи, що посадовий оклад позивача на момент звільнення складав 1405 грн., то вихідна допомога повинна бути виплачена у розмірі: 1405 грн. х 3 місяці = 4215 грн. (чотири тисячі двісті п'ятнадцять гривень). Середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (день звернення до суду) складає: 65,35 грн. х 56 робочих днів = 3659,60 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять гривень 60 копійок). Виплати за час простою у розмірі 14540,69 грн., вихідна допомога у розмірі 4215 грн. та середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку відповідно до ст. 117 КЗпП України в розмірі 3659,60 грн., підлягають стягненню з усіх відповідачів: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Представник відповідачів ОСОБА_3 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області та Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України подав до суду письмові заперечення, згідно з якими позовні вимоги не визнав та вказав, що позивач перебував у трудових відносинах саме з відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області на підставі трудового договору, який позивач уклав саме з відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області та звідки останній і звільнився. Таким чином, обов'язок проведення остаточного розрахунку при звільненні позивача має нести відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області. На момент звільнення позивача, юридична особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області не реорганізована та не ліквідована, а Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Луганській області не є її правонаступником, зокрема з питань розрахунків зі звільненими працівниками. У зв'язку із цим, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Луганській області та Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в даному випадку не можуть бути належними відповідачами у цій справі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги з підстав, які викладені у позові та просив позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_3 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала, надавши письмові заперечення на позов, просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача ОСОБА_5 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області про день, час та місце судового розгляду був повідомлений усіма об'єктивно можливими способами, в судове засідання не з'явився.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що згідно із копією трудової книжки серії АХ № 296009, виданої 13 червня 2006 року на ім'я ОСОБА_1, на підставі наказу № 155-к від 13.06.2006 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду головного спеціаліста з юридичних питань юридичного відділу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області.

Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем - відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області з 13.06.2006 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Згідно із заявою ОСОБА_1 від 14.04.2016 року на ім'я начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області ОСОБА_6, позивач просив у зв'язку порушенням ч. 1 ст. 113 КЗпП України звільнити його 15.04.2016 року за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України.

Згідно із копією листа начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області ОСОБА_6 № 01/950 від 14.04.2016 року, звільнити ОСОБА_1 по ч. 3 ст. 38 КЗпП України не представляється можливим, його буде звільнено за власним бажанням, у відповідності до ст. 38 КЗпП України.

Згідно з наказом начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області ОСОБА_6 № 40-к від 15.04.2016 року, головного спеціаліста юридичного відділу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області ОСОБА_1 звільнено 15.04.2016 року за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України. Підстава: заява ОСОБА_1 від 14.04.2016 року.

Таким чином, з матеріалів справи судом встановлено, що позивач вимагав свого звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору), однак був звільнений відповідачем з іншої підстави - за ч. 1 ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням).

Отже, в даному випадку роботодавцем самостійно змінено визначену працівником у заяві причину звільнення з роботи, на що роботавець не має права, оскільки для визначення правової підстави розірвання трудового договору значення має сам лише факт порушення працедавцем законодавства про працю, що і спонукало працівника до розірвання трудового договору з власної ініціативи. Істотність характеру порушень роботодавцем умов трудового законодавства та їх поважність також не можуть бути підставою для відмови працівнику у звільненні за ч. 3 ст. 38 КЗпП України.

Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України по справам № 6-120цс12 від 31.10.2012 року, № 6-157цс12 від 20.02.2013 року, № 6-34цс13 від 22.05.2013 року, які відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для всіх судів України.

На думку суду, порушення роботодавцем умов трудового законодавства відносно позивача підтверджується тим, що позивач не отримував виплат за час простою та не міг тривалий час приступити до виконання своїх обов'язків, в тому числі внаслідок не переміщення Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області на підконтрольну українській владі територію.

При цьому, суд вважає за необхідне вказати, що спір про звільнення в розумінні ст. 233 КЗпП України - це спір за заявою про поновлення на роботі. Спір про зміну дати і формулювання звільнення, про оплату часу вимушеного прогулу або виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - це не спір про звільнення. Тому при зверненні до суду з такими заявами діє тримісячний строк звернення до суду.

За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати формулювання причини звільнення позивача, яке вказане у наказі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області № 40-к від 15.04.2016 року, «за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України» незаконним та зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області змінити у наказі № 40-к від 15.04.2016 року формулювання причини звільнення із «за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України» на «за власним бажанням, у зв'язку із порушенням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України».

Щодо вимог про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області на користь ОСОБА_1 виплати за час простою та вихідної допомоги, суд вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із копією довідки Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області № 01/1029 від 26.04.2016 року, в порушення наказу управління № 514 від 26.11.2014 року «Про переїзд робочих органів виконавчої дирекції Фонду в містах та районах Луганської області», Краснодонським відділенням не здійснено переміщення на підконтрольну українській владі територію. Вказане відділення не функціонує, в управлінні відсутня первинна документація відділення. Станом на 05.01.2016 року посадовий оклад головного спеціаліста юридичного відділу відділення складає 1405,00 грн., сума окладу дотепер залишається без змін. У наданих Краснодонським відділенням копіях табелів робочого часу ОСОБА_1 з 15.09.2014 року по 31.03.2015 року проставлена відмітка «і» (неявка з інших причин). Встановити місцезнаходження ОСОБА_1 за період з15.09.2014 року по 14.04.2016 року не представилось можливим з причини відсутності з ним зв'язку.

Згідно з п. 1.1 копії наказу в.о. директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ОСОБА_7 «Про роботу робочих органів виконавчої дирекції Фонду в Луганській області» № 882 від 17.11.2014 року, проведено організаційні заходи щодо припинення роботи та переміщення, (включаючи державну реєстрацію зміни місцезнаходження) робочих органів виконавчої дирекції Фонду (у т.ч. управління), які входять до складу управління (далі - робочі органи) з населених пунктів, на території яких робочі органи не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади України здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Згідно з п. 3.1 копії наказу в.о. начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області ОСОБА_8 «Про виконання наказу виконавчої дирекції Фонду від 17.11.2014 року № 882 «Про роботу робочих органів виконавчої дирекції Фонду в Луганській області» № 506 від 19.11.2014 року, проведено організаційні заходи щодо припинення роботи та переміщення (включаючи державну реєстрацію зміни місцезнаходження) відділень виконавчої дирекції Фонду в містах та районах Луганської області, з населених пунктів, на територіях яких відділення не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади України здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Згідно з п. 2.1 копії наказу в.о. начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області ОСОБА_8 «Про переїзд робочих органів виконавчої дирекції Фонду в містах та районах Луганській області» № 514 від 26.11.2014 року, у строк до 30 листопада 2014 року провести перереєстрацію відділень виконавчої дирекції Фонду в містах та районах Луганській області з населених пунктів, на територіях яких відділення не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади України здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Згідно з копією наказу директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ОСОБА_9 «Про перерахування коштів» № 1055 від 25.12.2014 року, в.о. начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області ОСОБА_8 здійснити перерахування вільних залишків коштів до 26 грудня 2014 року на рахунки управління виконавчої дирекції Фонду в Луганській області з рахунків відділень виконавчої дирекції Фонду в Луганській області, які не перемістилися з тимчасово неконтрольованої території на контрольовану територію.

Згідно з копією наказу в.о. начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області ОСОБА_8 «Про введення простою у відділенні виконавчої дирекції Фонду в м. Краснодоні» № 5 від 05.01.2015 року, введено простій у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Краснодоні з 05.01.2015 року до закінчення проведення Антитерористичної операції.

Згідно з копією листа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області № 06/98 від 05.02.2015 року, на ОСОБА_1, як працівника Краснодонського відділення поширюється дія наказу № 5 від 05.01.2015 року та він матиме право на отримання усіх виплат, передбачених законодавством.

Згідно з копією наказу в.о. начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області ОСОБА_6 № 112 від 17.06.2015 року «Про скасування наказу від 05.01.2015 року № 5 «Про введення простою у відділенні виконавчої дирекції Фонду в м. Краснодоні», скасовано наказ управління від 05.01.2015 року № 5 «Про введення простою у відділенні виконавчої дирекції Фонду в м. Краснодоні».

Таким чином, з матеріалів справи судом встановлено, що з 05.01.2015 року у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області було введено простій і на позивача поширюється дія наказу № 5 від 05.01.2015 року, а отже він має право на отримання усіх виплат у зв'язку із простоєм, які передбачені законодавством. Однак, 17.06.2015 року наказ про введення простою № 5 від 05.01.2015 року був скасований, тобто простій завершився 17.06.2015 року. Зазначений наказ позивачем оскаржений у встановленому законом порядку не був, а тому на момент розгляду даної справи є чинним. Отже, простій у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області існував у період з 05.01.2015 року по 17.06.2015 року, за який позивач як працівник Краснодонського відділення і має право на отримання усіх виплат, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду.

Отже, 2/3 від посадового окладу позивача складає 1405 х 2/3 = 936 грн. 67 коп. Період дії простою з 05.01.2015 року по 17.06.2015 року. Згідно з нормами робочого часу на 2015 рік у червні 2015 року було 20 робочих днів. Станом на 17.06.2015 року кількість робочих днів складає 11 днів. Тобто, час простою становить 5 місяців 11 днів.

Таким чином, суд вважає, що сума виплат, яка підлягає стягненню за період простою складає: 5 місяців х 936,67 грн. + 936,67/20 х 11 = 5198 грн. 52 коп.

Оскільки судом встановлено, що простій у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області існував у період з 05.01.2015 року по 17.06.2015 року, за який позивач як працівник Краснодонського відділення і має право на отримання усіх виплат, передбачених законодавством, то позовні вимоги позивача про стягнення на його користь виплати за час простою за період 17.06.2015 року по 15.04.2016 року суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Згідно з п. 6.2.4 копії Колективного договору управління та відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в містах та районах Луганської області на 2014-2016 роки, який зареєстрований Департаментом з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради за реєстраційним № 448 від 08.04.2014 року, розмір вихідної допомоги внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) становить розмір 3 середньомісячних заробітних плат.

Як зазначено судом раніше, суд вважає за необхідне визнати формулювання причини звільнення позивача, яке вказане у наказі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області № 40-к від 15.04.2016 року, «за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України» незаконним та зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області змінити у наказі «про звільнення ОСОБА_1В.» № 40-к від 15.04.2016 року формулювання причини звільнення із «за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України» на «за власним бажанням, у зв'язку з порушенням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України».

Оскільки судом встановлено, що позивач мав бути звільнений за ч. 3 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, у зв'язку з порушенням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору, то і відповідно до ст. 44 КЗпП України та п. 6.2.4 Колективного договору позивач має право на отримання вихідної допомоги у розмірі 3 середньомісячних заробітних плат, що складає: 1405 грн. х 3 місяці = 4215 грн. 00 коп.

При вирішенні даного спору суд також враховує, що між сторонами виник спір з приводу проведення остаточного розрахунку при звільненні працівника. Правовідносини сторін регулюються нормами трудового законодавства України, зокрема, статтями 116, 117 КЗпП України.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 КЗпП України в разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ч. 2 ст. 117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Так, в судовому засіданні встановлено, що в день, який зазначений днем звільнення згідно з наказом № 40-к від 15.04.2016 року, позивач не працював, проте у заяві про звільнення позивач просив провести з ним остаточний розрахунок та виплатити вихідну допомогу. Отже, час затримки виплати заробітної плати, у відповідності до ст. 116 КЗпП України, починається з 15.04.2016 року.

Відповідно до абз. 3, 4 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, середньомісячна зарплата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

В пункті 4 останнього абзацу Порядку обчислення середньої заробітної плати вказано, що в інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

Аналогічна позиція щодо розрахунку розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку викладена у постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 року по справі № 6-195цс134.

Згідно із п. 20 постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24.12.1999 року установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

При цьому суд звертає увагу, що право суду зменшити розмір середнього заробітку, що має сплатити роботодавець працівникові за час затримки виплати з вини роботодавця - є саме правом суду, яке на думку суду не підлягає використанню у спірних правовідносинах із урахуванням розміру недоплаченої суми, істотності цієї суми порівняно із середнім заробітком працівника, обставин за яких було встановлено наявність заборгованості, відсутності дій відповідача щодо її виплати.

Згідно із довідкою № 01/1029 від 26.04.2016 року, виданою Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області, станом на 05.01.2015 року посадовий оклад головного спеціаліста юридичного відділу відділення складав 1405 грн., сума окладу дотепер залишається без змін.

Так, кількість робочих днів у лютому 2016 року складає 21 день, у березні - 22 дні, відповідно середньомісячне число робочих днів становить (21+22)/2=21,5 робочий день. Середньоденний заробіток позивача становить: 1405,00/21,5=65,35 грн.

Час затримки розрахунку із позивачем за період з 15.04.2016 року по 31.10.2016 року складає 6 повних місяців (травень - жовтень 2016 року), тобто 129 середньомісячних робочих днів, а також 11 робочих днів у квітні 2016 року. В кінцевому підсумку, час затримки розрахунку із позивачем складає 140 робочих днів, які обраховані із урахуванням постанови Верховного Суду України від 21.01.2015 року по справі № 6-195цс134.

Отже, середній заробіток позивача за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.04.2016 року по 31.10.2016 року, тобто за 140 робочих днів становить 9149,00 грн. (65,35 грн. х 140 днів).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 15.04.2016 року по день прийняття рішення по справі підлягають задоволенню у сумі 9149,00 грн.

Посилання представника відповідача на судову практику Верховного Суду України, яка додана ним до заперечень, на думку суду є необґрунтованими, адже у вищенаведеній судовій практиці Верховний Суд виходив з наявності у роботодавця сертифікату Торгово-промислової палати про настання форс-мажорних обставин, в той час як у спірних правовідносинах такий сертифікат відсутній.

Щодо стягнення на користь позивача ОСОБА_1 заробітної плати, вихідної допомоги, а також середнього заробітку за весь час затримки розрахунку з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 5 статті 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Відповідно до п. 10 Положення про відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області, затвердженого наказом управління № 91 від 17.02.2011 року, відділення є юридичною особою, має самостійний кошторис, рахунок в установі банку, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Відповідно до частини 1 статті 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Виходячи з вимог вказаної норми закону, належним відповідачем у справі за вимогами про оплату праці є юридична особа, зокрема, установа чи організація, з якою працівником укладено трудовий договір. Оскільки ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Відділенням ВД ФССНВ в місті Краснодоні Луганської області, то саме вказане Відділення має нести обов'язок по виплаті заробітної плати, а також по остаточному розрахунку при її звільненні.

В установленому законом порядку юридична особа Відділення ВД ФССНВ в місті Краснодоні Луганської області не реорганізована та не ліквідована, а Управління ВД ФССНВ у Луганській області не є її правонаступником, зокрема, з питань проведення розрахунків зі звільненими працівниками.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині стягнення вказаних у позовній заяві сум є необґрунтованими та безпідставними, оскільки зазначені особи є неналежними відповідачами у даній справі в частині цих позовних вимог, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд у відповідності до ч. 1, 3 ст. 88 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_5 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області на користь держави суму судового збору в розмірі 185 грн. 60 коп. - пропорційно до задоволеної частини вимог відносно цього відповідача в загальній сумі 18560 грн. 21 коп., виходячи із розміру ставки судового збору за подання позову майнового характеру (1 відсоток ціни позову), та виходячи із того, що у задоволенні частини позовних вимог відмовлено і вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (п. 36 постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 року № 10).

Також з відповідача ОСОБА_3 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області слід стягнути на користь позивача сплачений позивачем судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп. за вимогу немайнового характеру щодо зміни формулювання причини звільнення.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд також вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення виплат за час простою за один місяць, адже виплати за час простою є різновидом заробітної плати внаслідок призупинення роботи на підприємстві.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 367 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про зміну формулювання причини звільнення, зобов'язання внесення змін до наказу, стягнення виплат за час простою, вихідної допомоги, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку - задовольнити частково.

Визнати незаконним формулювання причини звільнення ОСОБА_1 «за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України», яке вказане у наказі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області № 40-к від 15.04.2016 року.

Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області змінити у наказі № 40-к від 15.04.2016 року формулювання причини звільнення із «за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України» на «за власним бажанням, у зв'язку з порушенням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України».

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області (код 25926845) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) виплати за час простою за період з 05.01.2015 року по 17.06.2015 року у розмірі 5198 (п'ять тисяч сто дев'яносто вісім) грн. 52 коп., вихідну допомогу у розмірі 4215 (чотири тисячі двісті п'ятнадцять) грн. 00 коп. та середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку відповідно до ст. 117 КЗпП України за період з 15.04.2016 року по 31.10.2016 року в розмірі 9146 (дев'ять тисяч сто сорок дев'ять) грн. 00 коп., а всього 18560 (вісімнадцять тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 21 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області (код 25926845) в дохід держави суму судового збору в розмірі 185 (сто вісімдесят п'ять) грн. 60 коп.

Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області (код 25903312) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму судового збору в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення виплат за час простою за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Сєвєродонецький міський суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 31 жовтня 2016 року.

Суддя Д. Б. Баронін