Постанова

від 26.10.2016 по справі 802/1601/16-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 жовтня 2016 р. Справа № 802/1601/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мультян М.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Головного управління ДФС у Вінницькій області

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ЛЕВЕЛ"

про: визнання обґрунтованим рішення про застосування умовного адміністративного арешту

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось Головне управління ДФС у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС у Вінницькій області) до товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ЛЕВЕЛ" (далі - ТОВ "ТОП ЛЕВЕЛ") про визнання обґрунтованим рішення про застосування умовного адміністративного арешту.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС у Вінницькій області було прийнято наказ про № 313 від 01 червня 2016 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ЛЕВЕЛ". Так, відповідач ознайомившись з метою та підставами проведення позапланової виїзної документальної перевірки відмовився допустити перевіряючих до перевірки у зв'язку з чим працівниками ГУ ДФС у Вінницькій області було складено акт № 21 від 01 червня 2016 року про неможливість розпочати перевірку ТОВ "ТОП ЛЕВЕЛ" та акт б/н від 02 червня 2016 року про відмову у допуску посадових осіб до проведення позапланової документальної виїзної перевірки. 07 червня 2016 року начальником ГУ ДФС у Вінницькій області Осмоловським Р.В. було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ЛЕВЕЛ".

Враховуючи, що платник податків умисно ухиляється від проведення перевірки та фактично перешкоджає здійсненню ГУ ДФС у Вінницькій області податкового контролю, позивач просить визнати обґрунтованим рішення від 07 червня 2016 року про застосування умовного адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ЛЕВЕЛ".

Представник позивача в судове засідання не з'явився проте надав заяву про розгляд справи без його участі позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, однак надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів суд вважає можливим провести розгляд і вирішення справи у відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Головним управлінням ДФС у Вінницькій області на підставі п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України прийнято наказ № 313 від 01 червня 2016 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ЛЕВЕЛ". На підставі зазначеного наказу виписано направлення № 420, № 421, № 422, 429, № 430 від 01 червня 2016 року на здійснення документальної виїзної перевірки (А.С. 9-13).

01 червня 2016 року головними державними ревізорами-інспекторами Головного управління ДФС у Вінницькій області було складено акт № 21 про неможливість розпочати перевірку ТОВ "ТОП ЛЕВЕЛ" у зв'язку уз незнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням (а.с. 8).

02 червня 2016 року головними державними ревізорами-інспекторами Головного управління ДФС у Вінницькій області було складено акт б/н про відмову у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТОП ЛЕВЕЛ" (а.с. 6).

07 червня 2016 року начальником ГУ ДФС у Вінницькій області Осмоловським Р.В. було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ЛЕВЕЛ" (а.с. 14).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Так, згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Стаття 19-1 Податкового кодексу України визначає функції контролюючих органів, до яких, зокрема, відноситься здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, контроль своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів, здійснення контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість, організовують роботу та здійснюють контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку.

Відповідно до пп.16.1.9 п.16.9 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Відповідно п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

При цьому, згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Нормами п. 77.1 ст. 77 ПК України встановлено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Згідно п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Стаття 94 Податкового кодексу України визначає, що умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

У відповідності до п. 94.1 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 ст. 94 ПК України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

В силу положень підпункту 94.6.1 пункту 94.6 ст. 94 ПК України, керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

Відповідно до п. 4.1. Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків", затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України № 568 від 10 жовтня 2013 року, керівник органу доходів і зборів (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Підпунктом 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт майна може бути застосовано у разі, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене та з урахуванням того, що Головне управління ДФС у Вінницькій області діяло в межах своїх повноважень, тому адміністративний позов про визнання обґрунтованим рішення від 07 червня 2016 року про застосування умовного адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ЛЕВЕЛ" підлягає задоволенню.

Що стосується розподілу судових витрат, то згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати обґрунтованим рішення від 07 червня 2016 року про застосування умовного адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ЛЕВЕЛ" (код ЄДРПОУ 38898120).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мультян Марина Бондівна