Ухвала

від 27.10.2016 по справі п/811/236/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 жовтня 2016 рокусправа № П/811/236/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю представника апелянта: ОСОБА_1.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області

на окрему ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2016 року у справі №811/236/16 за позовом ОСОБА_2 до відділу Держгеокадастру у Компаніївському районі Кіровоградської області, треті особи: Фермерське господарство «Компаніївський Агролан», фермерське господарство Кошуби Віталія Григоровича про скасування державної реєстрації земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

Окремою ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2016 року вирішено: направити окрему ухвалу начальнику Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Проценку Андрію Леонідовичу для відповідного реагування та вирішення питання щодо відкриття виконавчого провадження з метою виконання ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року у справі №П/811/236/16, направити окрему ухвалу начальнику Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Кондрашенку Сергію Григоровичу для проведення перевірки щодо наявності в діях посадових осіб Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області злочину, передбаченого ст.382 КК України, зобов'язано начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Проценка Андрія Леонідовича та начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Кондрашенка Сергія Григоровича повідомити Кіровоградський окружний адміністративний суд про вжиті заходи протягом місяця з дня отримання копії ухвали.

Не погодившись з рішенням суду відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати окрему ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2016 року.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що направлена із супровідним листом до виконання заявнику ухвала про зупинення провадження та тимчасове вилучення доказів в адміністративній справі від 04 серпня 2016 не відповідала вимогам ЗУ «Про виконавче провадження» як виконавчий документ в частині свого оформлення, відтак державним виконавцем правомірно та обґрунтовано було прийнято постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, а тому і підстави для застосування заходів передбачених ст. 271 КАС України у суду були відсутні.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Встановлені обставини справи свідчать, що в провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до відділу Держгеокадастру у Компаніївському районі Кіровоградської області, треті особи: фермерське господарство "Компаніївський Агролан" та фермерське господарство Кашуби Віталія Григоровича, про скасування державної реєстрації земельних ділянок

З метою всебічного з'ясування обставин справи судом неодноразово вживались заходи для витребування доказів від відділу Держгеокадастру у Компаніївському районі Кіровоградської області, однак попри законні вимоги суду відповідачем у справі документів на виконання ухвал про витребування доказів надано не було.

У зв'язку з зазначеним, ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.08.2016 року відносно відділу Держгеокадастру у Компаніївському районі Кіровоградської області було вжито заходи процесуального примусу, шляхом тимчасового вилучення доказів для дослідження судом, а саме: технічну документацію земельної ділянки, загально. площею 9,14 га, кадастровий номер: НОМЕР_1; оригінали рішень на підставі яких здійснено поділ земельної ділянки, загально. площею 9,14 га, кадастровий номер: НОМЕР_1; заяву гр. ОСОБА_2 про державну реєстрацію земельних ділянок; згоду надання ФГ "Компаніївський Агролан" на поділ земельної ділянки. При цьому, проведення тимчасового вилучення доказів доручено відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.

Ухвала разом із супровідним листом від 08.08.2016р. №П/811/236/16/11531/16 направлена на виконання до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Кіровоградській області.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 від 16 серпня 2016 р. ВП №51944659 було відмовлено у відкритті виконавчого провадження ухвали суду. Дана постанова мотивована тим, що ухвала Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.08.2016 року не відповідає вимогам ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки в ній не міститься відомостей про стягувача (його місцезнаходження, ідентифікаційний код), дати набрання законної (юридичної) сили рішенням; строку пред'явлення виконавчого документа до викнання. Окрім того, на думку державного виконавця, всупереч вимогам статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" зазначена ухвала надійшла з супровідним листом Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.08.2016 р. №П/811/236/16/11531/16.

19 серпня 2016 року Кіровоградським окружним адміністративним судом було прийнято окрему ухвалу у відношенні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області з огляду на порушення посадовими особами вимог чинного законодавства, та з метою вжиття заходів щодо виконання ухвали про тимчасове вилучення доказів.

Вважаючи ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2016 року такою, що прийнята із порушення вимог норм чинного законодавства Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області звернувся з апеляційною скаргою у даній справі.

Суд апеляційної інстанції надаючи правову оцінку правомірності та обґрунтованості прийняття судом першої інстанції окремої ухвали виходить з наступного.

Відповідно до ст. 271 КАС України, у разі неподання без поважних причин письмових чи речових доказів, що витребувані судом, та неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів для дослідження судом.

В ухвалі про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом зазначаються: ім'я (найменування) особи, у якої знаходиться доказ, її місце проживання (перебування, знаходження), назва або опис письмового чи речового доказу, підстави проведення його тимчасового вилучення, кому саме доручається вилучення.

Суд зазначає, що виходячи з принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі (стаття 11 КАСУ), суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на його думку, не вистачає. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього матеріали, що можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку, суд витребовує ці матеріали (частина четверта статті 71 КАСУ).

У разі невиконання особою, у якої знаходяться докази, вимог ухвали про витребування доказів, суд має застосувати захід процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення в неї доказів для дослідження судом.

Підставою для цього є неподання письмових чи речових доказів, витребуваних судом, без поважних причин або без повідомлення суду про такі причини. Вилученню можуть підлягати письмові або речові докази, визначені відповідно у статтях 79 та 80 КАСУ. Вони можуть бути вилучені, як від учасників адміністративного процесу, так і від будь-якої іншої особи, у якої знаходяться письмові або речові докази .

Про тимчасове вилучення доказу суд постановляє письмову ухвалу, яка надсилається державному виконавцю для негайного виконання. Ухвалу не може бути оскаржено окремо, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду справи.

В ухвалі про тимчасове вилучення доказів обов'язково зазначаються:

1) ім'я (прізвище, ім'я, по батькові) фізичної особи, найменування органу чи юридичної особи, у якої знаходиться доказ;

2) місце проживання (перебування) фізичної особи або місцезнаходження органу чи юридичної особи, у якої знаходиться доказ;

3) назва або опис письмового чи речового доказу, які дають можливість його чітко ідентифікувати;

4) підстави проведення тимчасового вилучення доказу (тобто слід зазначити, для розгляду якої справи необхідний доказ і внаслідок невиконання якої ухвали про витребування доказу застосовано цей захід процесуального примусу);

5) зазначення органу державної виконавчої служби, якій доручається провести вилучення.

Крім того, ухвала передбачає, що суб'єктом виконання ухвали суду про тимчасове вилучення доказів є державний виконавець, який здійснює виконання ухвали за правилами Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, ухвала про тимчасове вилучення доказів є заходом примусового впливу у відношенні осіб, які без наявних на те поважних підстав відмовляються надати на письмову вимогу суду докази в адміністративній справі. Такі ухвали підлягають негайному виконанню, вони є виконавчими документами та передбачають спеціальний спосіб їх виконання, у вигляді безпосереднього покладення обов'язку по здійсненню вилучення доказів на відповідний територіальний орган ДВС.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала від 19 серпня 2016 року містить в собі всі обов'язкові реквізити, передбачені ст. 271 КАС України, зокрема, перелік документів, які слід вилучити, найменування та адресу особу, у якої перебувають докази, а також зазначено особу на яку покладено обов'язок по вилученню доказів - відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.

Однак, заявник вважає, що дана ухвала на відповідає вимогам ЗУ «Про виконавче провадження» в частині форми складання виконавчого документу, а саме: у ній не міститься відомостей про стягувача (його місцезнаходження, ідентифікаційний код), дати набрання законної (юридичної) сили рішенням; строку пред'явлення виконавчого документа до викнання. Окрім того, на думку державного виконавця, всупереч вимогам статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" зазначена ухвала надійшла з супровідним листом Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.08.2016 р. №П/811/236/16/11531/16.

З цього приводу суд зазначає, що за приписами ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець в разі невідповідності виконавчого документу ст. 18 цього Закону може прийняти постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Згідно із ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу,

прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб)

стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників

податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також

інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб),

місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

В свою чергу, згідно із приписами ч. 4 ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження» У разі якщо рішення підлягає негайному виконанню, державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного робочого дня після надходження документів, зазначених у статті 17 цього Закону, і невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Суд зазначає, що ЗУ «Про виконавче провадження» містить загальні вимоги щодо виконавчих документів, які зокрема стосуються як рішень цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних справах, судових наказів, виконавчих листів, рішень інших органів державної влади, вказані вимоги в своїй сукупності покликані забезпечити якнайскоріше виконання рішення суду, оскільки виконання рішення суду є стадією судового розгляду, яка забезпечує повний та ефективний судовий захист.

Між тим, як вже зазначалось, ухвала про тимчасове вилучення доказів передбачає спеціальний спосіб виконання рішення суду, зокрема, в самій ухвалі безпосередньо на виконання вимог КАС України вказано особу, яка зобов'язана чинити дії з вилучення доказів, а саме відділ примусового виконання рішень, які в даному випадку виступає і як орган уповноважений на відкриття виконавчого провадження та здійснення виконавчих дій на підстав Закону та і орган відповідальний за виконання рішення суду на підставі самого рішення.

Зазначена специфіка, виключає можливість зазначення судом в ухвалі будь-якого стягувача, оскільки ухвалу має бути виконано не на користь фізичної або юридичної особи, а з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи та захист порушених або оспорюваних прав та інтересів осіб які звернулись до суду.

Відтак, невірним є висновок заявника з приводу невідповідності ухвали від 19.08.2016 року вимоги встановленим Законом для виконавчого документу в частині не зазначення стягувача по виконавчому провадженню.

Також. суд апеляційної інстанції зазначає, що необґрунтованим є і посилання заявника на порушення вимог Закону в частині не подання заяви про відкриття виконавчого провадження, оскільки у відповідності до вимог ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження не виключно за заявою стягувача, а й в інших передбачених законом випадках .

Щодо доводів заявника про порушення вимог Закону в частині не зазначення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, а також, не зазначення набрання законної сили ухвалою суду від 19 серпня 2016 року, суд вважає за необхідне зазначити, що ухвала про тимчасове вилучення доказів є такою, що підлягає негайному виконанню, в силу приписів ст. КАС України, тобто підлягає виконанню незалежно від набрання законної сили, більш того, ухвала була пред'явлена до виконання одразу після її прийняття, тобто із дотриманням строків визначених Законом для пред'явлення виконавчих документів, відтак, підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження з цих підстав у державного виконався були відсутні.

Суд зазначає, що у відповідності до приписів ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та

інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Вищевказаного заявником враховано не було, у зв'язку з чим, порушено вимоги закону та прийнято постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 16 серпня 2016 р. ВП №51944659 без законних на те підстав.

У відповідності до ст. 166 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Отже, суд першої інстанції вірно встановивши, що посадовою особою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області допущено порушення вимог Закону правомірно прийняв окрему ухвалу від 19 серпня 2016 року у відношенні заявника та його посадових осіб.

За викладених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що окрема ухвала Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2016 року є законною та обґрунтованою та підстави для її зміни або скасування - відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 160, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Окрему ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2016 року у справі №811/236/16 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова