Герб України

Рішення від 27.10.2016 по справі 315/891/16-ц

Гуляйпільський районний суд запорізької області

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

Справа № 315/891/16

Номер провадження № 2/315/358/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2016 року м. Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Телегуз С.М.

при секретарі Дмитренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до територіальної громади села Верхня Терса Гуляйпільського району Запорізької області у особі Верхньотерсянської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом , -

ВСТАНОВИВ:

06.09.2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Свої позовні вимоги позивач мотивувала тим, що 24 серпня 2009 року померла її рідна тітка ОСОБА_2. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку № 36 в селі Верхня Терса Гуляйпільського району Запорізької області разом із земельною ділянкою, площею 0,34 га, що у своїй сукупності знаходиться під будинком, прибудинкова територія та земля, призначена для ведення особистого селянського господарства (город). Позивач є єдиною спадкоємицею після смерті її тітки, і як спадкоємиця третьої черги, своєчасно звернулася до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, на підставі якої Гуляйпільською державною нотаріальною конторою Запорізької області було заведено спадкову справу.

Право власності на житловий будинок позивачка оформила, однак, коли 10 серпня 2016 року звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, що знаходиться під житловим будинком та у вигляді прибудинкової території, у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено, так як до заяви не було додано жодних документів, які б підтверджували право власності померлої на зазначену земельну ділянку.

Просить суд, визнати за нею право власності на земельну ділянку, площею 0,2500 га, з кадастровим номером: 2321880500:01:005:0019, що призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) і розташована за адресою: 70224, Запорізька область, Гуляйпільський район, село Верхня Терса, вул. Леніна, буд. 36;

- на земельну ділянку, площею 0,0836 га, з кадастровим номером: 2321880500:01:005:0020, що призначена для ведення особистого селянського господарства і розташована за адресою: 70224, Запорізька область, Гуляйпільський район, село Верхня Терса, вул. Леніна, 36, в порядку спадкування після померлої 24 серпня 2009 року ОСОБА_2.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав суду заяву, в якій прохав розглянути справу без його участі, позов підтримав за тих обставин, які викладені в ньому, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача - Верхньотерсянської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області в судове засідання не з'явився, про час і місце його проведення повідомлений належним чином, надали суду письмову заяву, в якій просили розглянути справу без їх участі.

Справа розглянута без їх участі на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Матеріалами встановлено, що 24 серпня 2009 року померла ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЖС № 140757 (а.с.9). Дівоче прізвище померлої ОСОБА_2, було «Шрамко», що підтверджується свідоцтвом про одруження серії І-АБ № 159812, виданим 05.08.1969 року Верхньотерсянською сільською радою Гуляйпільського району Запорізької області (а.с.11).

Позивач є рідною племінницею померлої ОСОБА_2, що підтверджується рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 22.07.2004 року, яким встановлено факт родинних відносин позивачки з її батьком ОСОБА_3, та копіями свідоцтв про народження останнього та його сестри -померлої ОСОБА_2, де їх батьками зазначені одні і ті ж особи (а.с. 10, 12, 13).

ОСОБА_3 помер 25.12.2003 року, відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖС № 272216 від 25.12.2003 року (а.с.14).

19 травня 2005 року помер чоловік померлої ОСОБА_2, ОСОБА_4, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії І-ЖС № 008547 від 20.05.2005 року (а.с.15).

Після його смерті відкрилася спадщина, яку відповідно до посвідченого нотаріально договору про розподіл спадкового майна від 21 листопада 2006 року, успадкували: дружина померлого - ОСОБА_2 та син померлого - ОСОБА_5, і відповідно до якого: ОСОБА_2 перейшов на праві приватної власності житловий будинок № 36 в сулі Верхня Терса Гуляйпільського району Запорізької області разом із земельною ділянкою площею 0,34 га, що у своїй сукупності знаходиться під будинком, прибудинкова територія та земля, призначена для ведення особистого селянського господарства (город), а сину спадкодавця ОСОБА_5 перейшла на праві приватної власності земельна ділянка площею 4,70 га (земельний пай) та грошові кошти у відділенні Ощадбанку (а.с.16-20).

Позивачка, як єдина спадкоємиця після смерті ОСОБА_2, право власності на житловий будинок оформила та отримала свідоцтво про право власності на спадщину, однак, коли 10 серпня 2016 року звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, що знаходиться під житловим будинком та у вигляді прибудинкової території, у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину їй, постановою державного нотаріуса від 10.08.2016 року, було відмовлено, так як до заяви не було додано жодних документів, які б підтверджували право власності померлої на зазначену земельну ділянку (а.с.22).

Суд задовольняючи позов виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Стаття 1216 ЦК України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Як зазначено в ст.1217 ЦК України спадкування може здійснюватися за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

За ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

В статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

У відповідності до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Постановою Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що внаслідок відсутності правовстановлюючих документів на право власності на земельну ділянку, виданих на ім'я померлої ОСОБА_2 порушується право позивача на належне оформлення у встановленому законом порядку спадкового майна за законом, за право на спадщину вказаної земельної ділянки ніхто не сперечається, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання за нею права власності на земельну ділянку площею 0,34га, що знаходиться під будинком, прибудинкова територія, призначена для ведення особистого селянського господарства, підлягають задоволенню.

А тому позов підлягає задоволенню як такий, що ґрунтується на законі, підтверджений встановленими обставинами та наявними доказами.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 16, 328, 392, 1216-1218, 1222, 1225, 1268-1270, 1296-1298 Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Верхньотерсянської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, з кадастровим номером: 2321880500:01:005:0019, що призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) і розташована за адресою: 70224, Запорізька область, Гуляйпільський район, село Верхня Терса, вул. Леніна, 36;

- на земельну ділянку, площею 0,0836 га, з кадастровим номером: 2321880500:01:005:0020, що призначена для ведення особистого селянського господарства і розташована за адресою: 70224, Запорізька область, Гуляйпільський район, село Верхня Терса, вул. Леніна, 36, в порядку спадкування після померлої 24 серпня 2009 року ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_6

СудГуляйпільський районний суд Запорізької області
Дата ухвалення рішення27.10.2016
Оприлюднено03.11.2016
Номер документу62343023
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —315/891/16-ц

Рішення від 27.10.2016

Цивільне

Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Телегуз С. М.

Ухвала від 07.09.2016

Цивільне

Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Телегуз С. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні