Рішення

від 24.10.2016 по справі 910/16038/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2016Справа №910/16038/16

За позовомЦентральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілка) доТовариства з обмеженою відповідальністю «Коопмаркет» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Укоопзовнішторг» простягнення 855 954,10 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Скіпа С.О. від відповідача:не з'явився від третьої особи:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Центральна спілка споживчих товариств України (Укоопспілка) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коопмаркет» (надалі - «Товариство») про стягнення 855 954,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виконав взяті на себе зобов'язання за договором про переведення боргу №7 від 08.02.2016 р., у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 685 313,74 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 130 321,96 грн., інфляційних у розмірі 29 645,48 грн. та 3% річних у розмірі 10 672,92 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.09.2016 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 28.09.2016 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.09.2016 р. залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Укоопзовнішторг» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, розгляд справи відкладено на 24.10.2016 р.

В судове засідання представник позивача з'явилася, надала пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №393817779, матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2016 р. між Укоопспілкою (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Укоопзовнішторг» (первісний боржник) та Товариством (новий боржник) був укладений договір про переведення боргу №7 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 2 Договору первісний боржник переводить на нового боржника борг, а саме:

- грошове зобов'язання у розмірі 195 485,94 грн., яке виникло на підставі п.п. 5.1 та 5.3 договору оренди об'єкта нерухомості №41 від 17.07.2013 р., а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання на умовах та у строки, цим договором (п. 2.1);

- грошове зобов'язання у розмірі 512 477,80 грн., яке виникло на підставі п.п. 5.1 та 5.3 договору оренди об'єкта нерухомості №45 від 01.07.2014 р., а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання на умовах та у строки, цим договором (п. 2.2).

Пунктом 3 Договору визначено, що кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в основному договорі 1 та основному договорі 2 і, підписуючи зі своєї сторони цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором.

За змістом п. 6 Договору новий боржник зобов'язується протягом 7 банківських днів з моменту підписання цього договору сплатити кредитору борг, який виник на підставі основного договору 1 та основного договору 2.

09.02.2016 р. сторонами було підписано додаткову угоду №1 до Договору, згідно якої п. 2.2 Договору викладено в новій редакції: «грошове зобов'язання в розмірі 489 827,80 грн., яке виникло на підставі п.п. 5.1 та 5.3 договору оренди об'єкта нерухомості №45 від 01.07.2014 р., а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання на умовах та у строки, цим договором».

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 685 313,74 грн.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 520 Цивільного кодексу України визначено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Із матеріалів справи вбачається, що з урахуванням положень ст. 520 Цивільного кодексу України та умов Договору до відповідача перейшли зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 685 313,74 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 6 Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті на користь позивача грошових коштів повинно було бути виконане протягом 7 банківських днів з моменту підписання цього договору.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 685 313,74 грн., а з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 4 Договору, строк виконання грошового зобов'язання відповідача на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору 685 313,74 грн. Відповідачем вказана заборгованість визнана у повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Укооопспілки про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 685 313,74 грн. є правомірними та обґрунтованим.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 130 321,96 грн., інфляційних у розмірі 29 645,48 грн. та 3% річних у розмірі 10 672,92 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 18.02.2016 р. по 25.08.2016 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по оплаті наданих послуг не виконав, а тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 12 Договору визначено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань новий боржник несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,5% від суми несплаченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 130 321,96 грн., інфляційні у розмірі 29 645,48 грн. та 3% річних у розмірі 10 672,92 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства на користь Укоопспілки заборгованості у розмірі 685 313,74 грн., пені у розмірі 130 321,96 грн., інфляційних у розмірі 29 645,48 грн. та 3% річних у розмірі 10 672,92 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілка) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коопмаркет» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11; ідентифікаційний код 39381779) на користь Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілка) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11; ідентифікаційний код 00012635) заборгованість у розмірі 685 313 (шістсот вісімдесят п'ять тисяч триста тринадцять) грн. 74 коп., пеню у розмірі 130 321 (сто тридцять тисяч триста двадцять одна) грн. 96 коп., інфляційні у розмірі 29 645 (двадцять дев'ять тисяч шістсот сорок п'ять) грн. 48 коп., 3% річних у розмірі 10 672 (десять тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 92 коп. та судовий збір у розмірі 12 839 (дванадцять тисяч вісімсот тридцять дев'ять) грн. 31 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.10.2016 р.

Суддя В.П. Босий