Рішення

від 26.10.2016 по справі 910/15998/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2016Справа №910/15998/16

За позовомПублічного акціонерного товариства «Квазар» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський інститут освіти» простягнення 32 559,40 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Миронюк М.В. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Квазар» (надалі - ПАТ «Квазар») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський інститут освіти» (надалі - ТОВ «Республіканський інститут освіти») про стягнення 32 559,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору оренди нежитлового приміщення та надання послуг №24/Д від 03.02.2014 р. позивач передав відповідачу у строкове платне користування приміщення, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендної плати не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 18 061,67 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 128,73 грн. та інфляційних у розмірі 13 369,00 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.09.2016 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 26.09.2016 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.09.2016 р. розгляд справи відкладено на 26.10.2016 р. у зв'язку із неявкою представників сторін та неподанням витребуваних доказів.

В судове засідання представник позивача з'явився, на виконання вимог ухвал суду надав пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4-А, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.02.2014 р. між ПАТ «Квазар» (орендодавець) та ТОВ «Республіканський інститут освіти» (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення та надання послуг №24/Д (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець передає, а орендар отримує у строкове платне користування приміщення, які знаходяться за адресою: 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, будівля «ВК-3» (Ситуаційний план Г-14, поз.2) (об'єкт оренди), згідно акту приймання-передачі із зазначенням їх технічного стану, який є невід'ємною частиною даного договору (додаток №1-А до договору).

Пунктом 2.2 Договору об'єкт оренди вважається переданим (повернутим) в оренду з моменту підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди.

Згідно з п. 5.1.8 Договору оплата за користування об'єктом оренди здійснюється безготівковим розрахунком у національній валюті України у розмірі, зазначеному в інвентаризаційній відомості оплати площ (додаток №1 до договору) та на підставі п. 5.1.2 даного договору, з урахуванням коефіцієнту додатково встановленому орендодавцем у відповідності до п. 5.1.3 даного договору у виді оплати за поточний місяць не пізніше 10 числа поточного місяця без обов'язкового виставляння рахунку-фактури. Рахунок-фактура видається тільки за вимогою орендодавця.

На виконання умов Договору орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення - будівлю «ВК-3» (Ситуаційний план Г-14, поз.2), що підтверджується актом приймання-передачі в оренду приміщень від 03.02.2014 р.

Додатковою угодою №256/511 від 01.07.2014 р. сторони вирішили, що з 01.07.2014 р. орендар відмовляється від орендного використання об'єктом оренди за Договором, а також зобов'язується сплатити заборгованість перед орендодавцем, яка станом на 01.07.2014 р. становить 18 061,67 грн.

За актом здачі приміщень від 01.07.2014 р. відповідач повернув з оренди спірне нерухоме майно позивачеві.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості з орендної плати та комунальних платежів у розмірі 18 061,67 грн.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (актом приймання-передачі в оренду приміщень від 03.02.2014 р. та актом здачі приміщень від 01.07.2014 р.) підтверджується факт передачі позивачем в оренду, прийняття відповідачем та користування ним спірними приміщеннями за Договором у період з 03.02.2014 р. по 01.07.2014 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується, що заборгованість відповідача з орендної плати та інших платежів за період з 03.02.2014 р. по 01.07.2014 р. становить 18 061,67 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 18 061,67 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Республіканський інститут освіти» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги ПАТ «Квазар» про стягнення з ТОВ «Республіканський інститут освіти» заборгованості з орендної плати та інших платежів у розмірі 18 061,67 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 128,73 грн. та інфляційних у розмірі 13 369,00 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 128,73 грн. та інфляційні у розмірі 13 369,00 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ПАТ «Квазар» на користь ТОВ «Республіканський інститут освіти» заборгованості у розмірі 18 061,67 грн., 3% річних у розмірі 1 128,73 грн. та інфляційних у розмірі 13 369,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Квазар» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський інститут освіти» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4-А; ідентифікаційний код 38698855) на користь Публічного акціонерного товариства «Квазар» (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3; ідентифікаційний код 14314038) заборгованість у розмірі 18 061 (вісімнадцять тисяч шістдесят одна) грн. 67 коп., 3% річних у розмірі 1 128 (одна тисяча сто двадцять вісім) грн. 73 коп., інфляційні у розмірі 13 369 (тринадцять тисяч триста шістдесят дев'ять) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.10.2016 р.

Суддя В.П. Босий