Ухвала

від 24.10.2016 по справі 12/90

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

24.10.2016Справа № 12/90 Суддя Мудрий С.М. розглянувши заяву публічного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація" про зміну способу виконання рішення у справі

за позовом публічного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація"

до товариства з обмеженоювідповідальністю "УНТЛ"

про стягнення 265 140,00 грн.

Представники:

від позивача: Боровик Б.М. - представник за довіреністю № 1255 від 14.12.2015 р.;

від відповідача: не з'явився.

Встановив:

Публічне акціонерне товариство "Українська автомобільна корпорація" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "УНТЛ" про стягнення грошових коштів у розмірі 265 140,00 грн. (265 140,00 грн. -основний борг за паркування основних засобів в зоні митного терміналу).

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.05.2011 року у справі № 12/90 (суддя ОСОБА_1.) позовні вимоги задовено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "УНТЛ" (03142, м. Київ, вул. Службова, 5, код 35725021) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2, код 03121562) 265 140 (двісті шістдесят п'ять тисяч сто сорок) грн. 00 коп. основного боргу, 2 651 (дві тисячі шістсот п'ятдесят одна) грн. 40 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

20.06.2011 року видано наказ на примусове виконання рішення.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.07.2016 року заяву про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання задоволено. Поновлено строк для пред'явлення наказу № 12/90 від 20.06.2011 року до виконання, а саме до 19.07.2017 року.

26.09.2016 року від публічного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація"надійшла заява про зміну способу виконання рішення.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.09.2016 року визначено суддю ОСОБА_1.

Розпорядженням керівника апарату №04-23/2106 від 06.10.2016 року у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України постанови про звільнення судді ОСОБА_1., відповідно до п.4.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва, затверджених рішенням зборів суддів від 14.09.2015 №17, призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи №12/90, зареєстрованих за вхідним №06-29.1/13862/16.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено Мудрого С.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2016 р. призначено розгляд заяви на 24.10.2016 р.

У судове засідання 24.10.2016 р. представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник заявника просив суд задовольнити заяву про зміну способу та порядку виконання рішення.

Заслухавши представника заявника та дослідивши доводи поданої заяви, заслухавши пояснення представника заявника, господарський суд м. Києва вважає, що заява про зміну способу виконання рішення не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

В поданій заяві про зміну способу виконання рішення заявник зазначає, що майно боржника знаходиться під митним контролем та не пройшло митного оформлення, у порядку та у спосіб встановлений чинним законодавством України, що не дозволяє йому бути реалізованим у порядку визначеному Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р., а єдиним можливим способом та порядком виконання рішення господарського суду м. Києва у справі від 27.05.2011 р. є передача цього майна боржника у власність стягувачу - ПАТ "Українська автомобільна корпорація", у рахунок погашення заборгованості, в межах суми заборгованості.

19.08.2016 р. Голосіївським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва від 20.06.2011 у справі № 12/90.

У зв'язку з невиконанням боржником рішення суду у добровільному порядку, постановою від 30.09.2014 р. накладений арешт на кошти боржника та виставлені платіжні вимоги для примусового списання коштів. Вказані платіжні вимоги повернулись без виконання, у зв'язку з відсутністю коштів на вказаних розрахункових рахунках.

Постановою від 30.09.2014 р. накладено арешт на усе майно, що належить боржнику.

Постановою про розшук майна боржника від 11.12.2014 р., оголошено в розшук майно, а саме автомобіль TOYOTA LAND CRUISER, д.н.з. АА4700 АІ; автомобіль Mercedes-Benz, д. н. АА7129 НІ.

Вказане майно боржника не було виявлено протягом одного року з дня оголошення розшуку.

У ході виконавчого провадження виявлено наступне майно боржника, а саме:

автомобіль Mercedes-Benz Axor 1835 LS, 2005 року випуску, шасі № WDF9440321В954852;

напівпричіп марки Kogel SNC 024, 2003 року випуску, шасі № WKOSNC02420708621;

автомобіль Mercedes-Benz Axor 1835 LS, 2005 року випуску, шасі № WDF9440321В954849;

напівпричіп марки Kogel SNC 024, 2003 року випуску, шасі № WKOSNC02420708623;

автомобіль Mercedes-Benz Axor 1835 LS, 2005 року випуску, шасі № WDF9440321В954863;

напівпричіп марки Kogel SNC 024, 2002 року випуску, шасі № WKOSNC02420708603.

Вказане майно, як зазначає заявник, є власністю боржника ТОВ " УНТЛ " відповідно до:

вантажно-митної декларації № 100000007/2009/124251;

вантажно-митної декларації № 100000007/2009/124236;

вантажно-митної декларації № 100000007/2009/124256.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення авто товарознавчого дослідження від 12.11.2015 року № 20580-20585/15-54, загальна вартість майна боржника становить 599 739,79 грн.

Враховуючи, що заборгованість за наказом становить 268 027,40 грн., тому заявник просить передати частину майна у межах суми заборгованості.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Публічне акціонерне товариство "Українська автомобільна корпорація" всупереч вимогам вказаної статті ГПК України не надав суду належних доказів того, що рухоме майно, на яке останній просить звернути стягнення дійсно належить боржнику, авантажно-митні декларації не є правоустановлюючими документами, які підтверджують право власності боржника на рухоме майно.

Крім того, заявник не надав суду будь-яких доказів того, що зазначене рухоме майно зареєстроване в реєстраційному відділі ДАІ на боржника, як власника цього майна.

Доводи заявника стосовно того, що оскільки майно знаходиться під митним контролем та не пройшло митного оформлення, у порядку та у спосіб встановлений чинним законодавством України, що не дозволяє йому бути реалізованим у порядку визначеному Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, єдиним можливим способом та порядком виконання рішення господарського суду м. Києва у справі № 12/90 є передача майна боржника у власність стягувачу, у рахунок погашення заборгованості, в межах суми заборгованості, суд не приймає з огляду на наступне.

Відповідно до пп. г п. 4.5.2. Наказу Міністерства юстиції України, № 512/5 від 02.04.2012 р. для проведення реалізації транспортних засобів державним виконавцем збираються такі документи: у разі продажу транспортного засобу - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт). У разі якщо транспортний засіб не перебував на обліку в державному органі, що здійснює реєстрацію відповідних транспортних засобів, - інші документи, що підтверджують право власності на цей транспортний засіб відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 р. № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 р. № 1371), або інших нормативно-правових актів з питань реєстрації та обліку транспортних засобів.

Державна виконавча служба має право здійснювати реалізацію майна, що не пройшло митного оформлення, виключно у випадках, якщо таке майно вилучено митними органами, та набрало законної сили рішення суду про конфіскацію такого майна, такий порядок визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2001 № 1724 «Про порядок обліку, зберігання, оцінки вилученого митними органами майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передачі цього майна органам державної виконавчої служби і розпорядження ним».

В свою чергу законодавством не передбачено можливість примусової реалізації майна у порядку виконавчого провадження, якщо таке майно не було вилучено митними органами, та щодо якого не винесено рішення про його конфіскацію, але не пройшло митного оформлення та не сплачені обов'язкові митні платежі щодо такого майна.

Згідно з п. 7.1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17 жовтня 2012 року, під зміною способу і порядку виконання рішення, слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті .

Згідно з п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17 жовтня 2012 року, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Слід мати на увазі, що ГПК України не визначає обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК.

Враховуючи викладене та те, що суд не може змінювати рішення по суті при зміні способу виконання рішення, у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви публічного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація" про зміну способу виконання рішення у зв'язку з необґрунтованістю.

На підставі наведеного, керуючись ст. 86, ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація" про зміну способу виконання рішення відмовити.

Суддя С.М. Мудрий