Рішення

від 26.10.2016 по справі 910/17012/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2016Справа №910/17012/16

За позовомКомунального підприємства "Київський метрополітен" до Приватного підприємства "Ельбрус" простягнення 4 193,53 грн. суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Ковтун Т.О. - представник за довіреністю № 171 від 25.12.15 від відповідача Абдуллаєв Хікмят Гаджі Огли - керівник; Медвєдніков А.О. - представник за довіреністю №3 від. 21.03.16

У судовому засіданні 26.10.2016 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Київський метрополітен» до Приватного підприємства "Ельбрус" про стягнення 4 193,53 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що всупереч умовам укладеного між сторонами договору № В-13-10 на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого майна від 16.07.2010 відповідач в період з 21.01.2016 по 15.06.2016 не сплатив платежі за договором, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 3 555,04 грн. Крім того, у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, позивачем нараховані 595,54 грн. - пені та 42,95 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2016 порушено провадження у справі № 910/17012/16 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 05.10.2016.

У судовому засіданні 05.10.2016 суд долучив до матеріалів справи подані на виконання вимог ухвали суду документи сторін та оголосив перерву до 26.10.2016.

У судове засідання, призначене на 26.10.2016, з'явились представники сторін.

Представник позивача надав додаткові докази для доручення до матеріалів справи, підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Так, у поданому 05.10.2016 відзиві відповідач звертає увагу суду на те, що площа орендованого майна в 29,77 кв.м. за договором № В-13-10 від 16.07.2010 була орендована відповідачем за іншим договором, а саме договором оренди № 192-Упр(ДВ)-08 від 17.03.2008, що був укладений з позивачем саме щодо обслуговування займаної площі. Даний договір мав строк дії до 15.03.2009, але неодноразово пролонговувався на різні періоди за додатковими угодами та фактично діяв до 17.10.2011, після чого 18.10.2011 було укладено інший договір про передачу майна комунальної територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду № 239-У(ОР)-11, згідно якого відповідачем орендується інший об'єкт оренди площею 34,8 кв.м. Таким чином, відповідач вважає, що договір № В-13-10 від 16.07.2010 повністю припинив свою дію.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

16.07.2010 між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (далі - балансоутримувач) та Приватним підприємством "Ельбрус" (далі - орендар) укладено договір № В-13-10 на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого балансоутримувач забезпечує утримання об'єктів оренди відповідно до переліку, який є невід'ємною частиною договору (додаток №1) за цінами, визначеними в узагальненому розрахунку щомісячних витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна, а орендар відшкодовує балансоутримувачу зазначені витрати.

Відповідно до п. 2.2 договору, орендар здійснює платіж по відшкодуванню витрат з утримання об'єкта оренди щоквартально не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом на підставі виданих балансоутримувачем розрахунків.

Згідно із п. 2.3 договору, розмір відшкодування витрат з утримання об'єктів оренди визначається відповідно до затвердженого узагальненого розрахунку витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна, який є невід'ємною частиною цього договору, і який переглядається балансоутримувачем у випадку офіційних змін цін, тарифів, заробітної плати, тощо та загальної площі об'єктів оренди, вказаній в додатку №1 до цього договору, і фактичного використання орендарем об'єктів оренди. На момент укладання цього договору розмір відшкодування витрат із врахуванням ПДВ складає 517,10 грн. на місяць.

Пунктом 2.4. договору сторони погодили, що остаточний розрахунок витрат балансоутримувача з утримання об'єктів оренди проводиться станом на 31 грудня та складається акт звіряння розрахунків.

У відповідності до п.п. 3.1.5. та 3.1.6. договору, оплата і нарахування зобов'язань після І кварталу 2010 року проводиться поквартально відповідно до розділу 2 даного договору.

Орендар, відповідно до п. 3.2.1 договору, зобов'язався до 05 числа місяця, наступного за звітним кварталом самостійно отримувати рахунок (розрахунок) по відшкодуванню витрат та не пізніше 20 числа здійснювати платіж на поточний рахунок балансоутримувача.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що за несвоєчасно перераховані платежі орендар сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Договір, згідно із п. 6.1, укладено строком на календарний рік і діє по 31.12.2010 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. (п. 6.4 договору).

Додатком №1 до договору сторони узгодили перелік об'єктів, які перебувають в користуванні орендаря, а саме: станція "Тараса Шевченка", площею 29,77 кв.м.

Відповідно до розрахунку та рахунку на оплату № 6414 від 31.12.2015, вартість витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна за 2-4 квартали 2015 року становить 3 555,04 грн.

За розрахунком позивача, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, заборгованість становить 3 555,04 грн.

Внаслідок прострочення грошового зобов'язання позивачем нараховані 3% річних у розмірі 42,95 грн. та пеня у розмірі 595,54 грн. за загальний період з 21.01.2016 по 15.06.2016.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом, згідно із наявними в матеріалах справи розрахунком, рахунком на оплату № 6414 від 31.12.2015, заборгованість відповідача перед позивачем з відшкодування витрат на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна за 2-4 квартали 2015 року становить 3 555,04 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, в порушення взятих на себе зобов'язань згідно із п. 2.2., п. 2.4., пп. 3.2.1 п. 3.2. Договору відповідач не відшкодував позивачу витрати на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна за 2-4 квартали 2015 року, у зв'язку з чим заборгованість перед позивачем становить 3 555,04 грн.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки, відповідач, в порушення вищезазначених норм законодавства та умов договору, не здійснив оплату витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна в повному обсязі та доказів оплати невиконаного зобов'язання у сумі 3 555,04 грн. не надано, то позовні вимоги про стягнення 3 555,04 грн. заборгованості визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 42,95 грн. та пеню у розмірі 595,54 грн.

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені за порушення строків оплати наданих послуг та виконаних робіт передбачена п. 5.2. Договору.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, що полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування грошовими коштами, що підлягають до сплати кредиторові.

За розрахунком суду, здійсненим за загальний період з 21.01.2016 по 15.06.2016 розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 592,31 грн, в іншій частині слід відмовити.

Розрахунок 3% річних, наданий позивачем, є арифметично вірним та становить 42,95 грн.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначає, що площа орендованого майна в 29,77 кв.м. за договором № В-13-10 від 16.07.2010 була орендована відповідачем за іншим договором, а саме договором оренди № 192-Упр(ДВ)-08 від 17.03.2008, після закінчення дії якого сторонами було укладено новий договір про передачу майна комунальної територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду № 239-У(ОР)-11 від 18.10.2011, відповідно до якого відповідач орендує інший об'єкт оренди площею 34,8 кв.м. Таким чином, відповідач вважає, що договір № В-13-10 від 16.07.2010 повністю припинив свою дію.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.03.2008 сторонами було укладено договір оренди № 192-Упр (ДВ) -08, на підставі якого позивач передав відповідачу частину переходу станції метро «Тараса Шевченка», загальною площею 29,77 кв.м. Додатковими угодами до договору оренди термін дії договору неодноразово продовжувався до отримання відповідного рішення Київської міської ради, але не довше ніж до 30.09.2009 року.

18.10.2011 сторони було укладено договір про передачу майна комунальної територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду № 239-У(ОР)-11, на підставі якого позивач передав в оренду Приватному підприємству "Ельбрус" частину переходу станції метро «Тараса Шевченка», загальною площею 34,81 кв.м.

Так, умовами п. 6.5 договору № В-13-10 від 16.07.2010 передбачено, що його дія припиняється внаслідок, зокрема, закінчення терміну оренди.

Однак, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем об'єкта оренди по Акту приймання-передачі.

Фактичне користування об'єктом оренди припиняється з моменту підписання між сторонами акта приймання-передачі об'єкта з оренди.

Враховуючи, що фактичне користування об'єктом оренди не припинилося, що не заперечується і самим відповідачем, відповідно у відповідача існує зобов'язання щодо відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна, а відтак договір № В-13-10 від 16.07.2010 продовжив свою дію.

Крім цього, як вбачається із матеріалів справи позивачем, починаючи з 2012 року здійснено розрахунки по відшкодування витрат на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна, згідно орендованої площі відповідачем - 34,81 кв.м., відповідачем в свою чергу вказані витрати погашалися, у розмірах, виставлених позивачем, протягом 2012 - 2013 роках та І квартал 2015 р.

Відтак, заперечення відповідача спростовуюся доказами наявними в матеріалах справи та не беруться судом до уваги.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Ельбрус" (03124, м. Київ, вул. Радищева, буд. 3, ідентифікаційний код 24586571) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 35, ідентифікаційний код 03328913) 3 555 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 04 коп. - основну суму заборгованості, 592 (п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 54 коп. - пені, 42 (сорок дві) грн. 95 коп. - 3 % річних та 1 376 (одну тисячу триста сімдесят шість) грн. 94 коп. - судового збору.

3. В частині пені у розмірі 3,21 грн відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.10.2016

Суддя Пукшин Л.Г.