Постанова

від 27.10.2016 по справі 908/2557/15-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.10.2016 справа №908/2557/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддіОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 cекретар судового засідання за участю представників сторін: від позивача - від відповідача - від ВДВС - від НБУ - від третьої особи - розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 ОСОБА_5, за довіреністю не з»явився ОСОБА_6, за довіреністю не з»явився не з»явився Публічного акціонерного товариства В«Акціонерно-комерційний банк В«КапіталВ» , м. Донецьк на ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.09.2016 р. за скаргою на дії у справі Публічного акціонерного товариства В«Акціонерно-комерційний банк В«КапіталВ» , м.Донецьк Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 908/2557/15-г (суддя Мойсеєнко Т.В.) за позовомПублічного акціонерного товариства В«Державний експортно-імпортний банк УкраїниВ» , м. Київ до Публічного акціонерного товариства В«Акціонерно-комерційний банк В«КапіталВ» , м. Донецьк третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю В«ЕнерготоргВ» , м. Київ

про за зустрічним позовом до відповідача про за участю стягнення 31 278 701,79 грн. Публічного акціонерного товариства В«Акціонерно-комерційний банк В«КапіталВ» , м. Донецьк Публічного акціонерного товариства В«Державний експортно-імпортний банк УкраїниВ» , м. Київ внесення змін до кредитного договору №151108К61 від 12.09.2008р. Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ; ОСОБА_7 Банку України, м. Київ

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство В«Акціонерно-комерційний банк В«КапіталВ» звернулося до господарського суду Запорізької області зі скаргою на дії державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просило: визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження від 25.05.2016р. по виконавчому провадженню №51200628 з виконання наказу №908/2557/15-г від 09.12.2015р., виданого господарським судом Запорізької області; визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт коштів боржника ПАТ «АКБ «Капітал» від 06.07.2016р. по виконавчому провадженню №51200628 з виконання наказу №908/2557/15-г від 09.12.2015р., виданого господарським судом Запорізької області; зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про закінчення виконавчого провадження №51200628, припинити чинність арешту майна ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» та скасувати інші заходи примусового виконання рішення; зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкликати з реєстраційних органів повідомлення про арешт та заборону відчуження майна, на яке було накладено арешт.

05.08.2016р. від скаржника надійшла уточнена скарга б/н від 04.08.2016р., відповідно до якої останній просив суд: визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження від 25.05.2016р. по виконавчому провадженню №51200628 з виконання наказу №908/2557/15-г від 09.12.2015р., виданого господарським судом Запорізької області; визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт коштів боржника ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» від 06.07.2016р. по виконавчому провадженню №51200628 з виконання наказу №908/2557/15-г від 09.12.2015р., виданого господарським судом Запорізької області; визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт майна боржника ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» та оголошення заборони на його відчуження від 26.07.2016р. по виконавчому провадженню №51200628 з виконання наказу №908/2557/15-г від 09.12.2015р., виданого господарським судом Запорізької області; зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про закінчення виконавчого провадження №51200628.

В обґрунтування скарги зазначено про незаконність дій державного виконавця з відкриття виконавчого провадження ВП №51200628, з винесення постанов про арешт коштів боржника ПАТ «АКБ «Капітал» від 06.07.2016р. ВП №51200628 на суму 37641977,62 грн., про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.07.2016р., що призвели до зупинення ОСОБА_7 Банком України власних видаткових операцій ПАТ «АКБ «Капітал» (кореспондентський рахунок у банку №32006110901026).

Вважає наведені постанови незаконними, оскільки 20.07.2015р. Правлінням НБУ прийнято постанову №466/БТ, якою ПАТ «АКБ «Капітал» віднесено до категорії неплатоспроможних. На підставі вказаної постанови НБУ прийнято рішення №140 від 20.07.2015р. «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «Капітал», згідно з яким 20.07.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в ПАТ «АКБ «Капітал». 29.10.2015р. правлінням НБУ прийнято постанову №753 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «АКБ «Капітал» та розпочато процедуру ліквідації. На виконання постанови №753 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 29.10.2015р. №195 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «АКБ «Капітал» та делегування повноважень ліквідатору банку». Відповідно до п. 4 ч. 2, п. 7 ч. 2 та ч. 3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження будь-яким майном Банку. Накладання нових обтяжень чи обмежень на майно Банку не допускається. Скаржник послався на п. 3-1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою виконавче провадження підлягає закінченню у разі прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», якою забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.09.2016 р. скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі №908/2557/15-г залишено без задоволення.

Ухвала мотивована наявністю чинних судових рішень, а саме: постанови Донецького окружного адміністративного суду у справі №805/4956/15-а від 25.12.2015р, що залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду у справі №805/4956/15-а від 16.02.2016р., якими скасовано постанову Правління НБУ №753 від 29.10.2015р. «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «АКБ «Капітал».

Судом зазначено, що на час вчинення державним виконавцем дій по винесенню постанов про арешт коштів та майна боржника дії державного виконавця є законними, постанови про арешт коштів боржника та арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, підстави для закінчення виконавчого провадження згідно з приписами п. 3-1 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», відсутні.

Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство В«Акціонерно-комерційний банк В«КапіталВ» звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.09.2016р. по справі №908/2557/15-г в повному обсязі; прийняти нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі вимоги за скаргою ПАТ «АКБ «Капітал» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Апелянт вважає, що ухвалу від 21.09.2016р. по справі №908/2557/15-г винесено місцевим господарським судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, внаслідок неповного з'ясування фактичних обставин справи, без дослідження та надання належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам.

Зазначає, що 29.10.2015р. Правлінням НБУ прийнято постанову №753 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «АКБ Капітал» та розпочато процедуру ліквідації. На виконання наведеної постанови №753 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 29.10.2015р. прийнято рішення №195 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «АКБ «Капітал» та делегування повноважень ліквідатору банку».

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ПАТ «АКБ «Капітал» перебуває в стані «припинення» як юридична особа, єдиним його керівником є Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «АКБ «Капітал» ОСОБА_8, відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Ніяких інших відомостей та/або змін з моменту проведення ліквідації ПАТ «АКБ «Капітал» до реєстру не вносилося. Отже, станом на дату подання скарги, так і на сьогодні ПАТ «АКБ «Капітал» перебуває в стані припинення юридичної особи, відбувається процес ліквідації банківської установи відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Справа № 805/4956/15-а перебуває в касаційній інстанції на стадії розгляду касаційних скарг. Виконавче провадження не відкривалося.

Наполягає, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.05.2016р. та постанова про арешт коштів боржника ПАТ «АКБ «Капітал» від 06.07.2016р., винесені головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та інших актів законодавства, які регулюють питання випадків, підстав та умов накладення арешту на майно під час примусового виконання виконавчого документу, а тому постанови державного виконавця є незаконними та підлягають скасуванню. Кореспондентський рахунок банку, на який накладено арешт, є єдиним рахунком ПАТ «АКБ «Капітал», через цей рахунок виключно відбувається виплата заробітної плати співробітникам ПАТ «АКБ «Капітал» та сплата податків і зборів. Положеннями ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку.

Донецьким апеляційним господарським судом апеляційну скаргу прийнято до провадження.

У зв»язку з перебуванням судді Гези Т.Д. у відпустці, протоколом зміни складу колегії суддів від 17.10.2016р., суддю Гезу Т.Д. замінено на суддю Склярук О.І.

ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (АТ «Укрексімбанк») проти задоволення апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві № 068-33/3366 від 17.10.2016р. на апеляційну скаргу. Просив залишити ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.09.2016р. у справі № 908/2557/15-г без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Наполягає на наявності судових рішень по справі № 805/4956/15-а, що набрали чинності, якими скасовано Постанову ОСОБА_7 банку України від 29.10.2015 року № 753 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «АКБ «Капітал», зобов'язано ОСОБА_7 банк України повернути ПАТ «АКБ «Капітал» Банківську ліцензію ПАТ «АКБ «Капітал» від 24 жовтня 2011 року № 122 та Генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій ПАТ «АКБ «Капітал» від 24.10.2011 р. №122 (з додатками), скасовано. Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.10.2015 року № 195 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «АКБ «Капітал» та делегування повноважень ліквідатора банку.

Ухвалою від 28.03.2016 р. у справі № К/800/6037/16 Вищий адміністративний суд України відмовив в задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зупинення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2015р. та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016р.

Наполягає, що виконавче провадження ВП №51200628 відкрите 25.05.2016р., тобто після спливу більше ніж трьох місяців з дня набрання чинності постанови Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2015р., тому відсутні підстави, що могли б перешкоджати виконавчому провадженню з виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 26.11.2015р. у справі № 908/2557/15-г.

Розгляд апеляційної скарги відкладався.

В судовому засіданні 18.10.2016 р. представником апелянта підтримані доводи апеляційної скарги, просив ухвалу суду скасувати, скаргу задовольнити в повному обсязі.

Представники Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судових засіданнях наголошували на безпідставності вимог апеляційної скарги, просили ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.09.2016р. по справі №908/2557/15-г залишити без змін.

Представник позивача в судових засіданнях заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

ОСОБА_7 України та ТОВ «Енерготорг» не скористалися правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою суду сторони та інші учасники процесу не зобов'язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання.

Згідно з положеннями ст.ст.101, 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвал місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст. ст. 4-2, 4-3 ГПК України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, державної виконавчої служби, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.06.2015 р. у справі №908/2557/15-г позовні вимоги за первісним позовом було задоволено частково: стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал», м. Донецьк на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ 3 % річних у сумі 588546,63 грн., інфляційні втрати в сумі 10346466,21 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 21145,52 грн. В частині стягнення пені у сумі 3571993,04 грн. та заборгованості по кредиту у сумі 23284966,81 грн. в задоволені відмовлено.

Вимоги за зустрічною позовною заявою вказаним рішенням задоволені в повному обсязі: внесені зміни до кредитного договору № 151108К61 від 12.09.2008 р. (в редакції від 16.10.2012р. № 151108К61-16), укладеного між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ, Публічним акціонерним товариством «Акціонерно-комерційний банк «Капітал», м. Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерготорг», м. Київ, виклавши в наступній редакції пункт 2.1.2 розділу 2.1 «Розмір та строк користування кредитом»: «Кінцевий термін погашення кредиту: 07 липня 2016 року» та пункт 2.2.1 розділу 2.2 «Погашення кредиту, сплата процентів та інші платежі позичальника»: «Залишок суми боргу за кредитом у розмірі 23284966,81 грн. позичальник зобов'язаний погасити частинами на рахунок, вказаний в п. 2.2.3 цього договору, у сумах та у дати платежів за кредитом, визначених наступним графіком погашення кредиту: 01 серпня - 07 серпня 2015 року - 2000000,00 грн.; 01 вересня - 07 вересня 2015 року - 2000000,00 грн.; 01 жовтня - 07 жовтня 2015 року - 2000000,00 грн.;

01 листопада - 07 листопада 2015 року - 2000000,00 грн.; 01 грудня - 07 грудня 2015 року - 2000000,00 грн.; 01 січня - 07 січня 2016 року - 2000000,00 грн.; 01 лютого - 07 лютого 2016 року - 2000000,00 грн.; 01 березня - 07 березня 2016 року - 2000000,00 грн.; 01 квітня - 07 квітня 2016 року - 2000000,00 грн.; 01 травня - 07 травня 2016 року - 2000000,00 грн.; 01 червня - 07 червня 2016 року - 2000000,00 грн.; 01 липня - 07 липня 2016 року - 2000000,00 грн.; 01 липня - 07 липня 2016 року - 1284966,81 грн.; Датою погашення кредиту є 07.06.2016р.».

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.11.2015р. у справі №908/2557/15-г апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» на рішення господарського суду Донецької області від 30.06.2015 р. у справі № 908/2557/15-г залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від 30.06.2015 р. у справі № 908/2557/15-г задоволено частково. Рішення господарського суду Донецької області від 30.06.2015 р. у справі № 908/2557/15-г скасовано. Прийнято нове рішення. Позов Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ до Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 151108К61 від 12.09.2008 р. в редакції від 16.10.2012 р. у сумі 37791972,69 грн. задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» (юридична адреса: вул. Артема, 63, м. Донецьк, 83001, адреса для листування: вул. Борисоглібська, 3, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 13486837) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (вул. Горького, 127, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 00032112) 23 284 966,81 грн. - заборгованості за основним боргом; 588 546,63 грн. - 3% річних від суми простроченої заборгованості за основним боргом; 10 346 466,21 грн. - інфляційні втрати у зв'язку з несвоєчасним погашенням заборгованості за основним боргом. В іншій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ в задоволенні відмовлено. У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал», м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ про внесення змін до кредитного договору № 151108К61 від 12.09.2008р. (в редакції від 16.10.2012р. № 151108К61-16) - відмовлено в повному обсязі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» (юридична адреса: вул. Артема, 63, м. Донецьк, 83001, адреса для листування: вул. Борисоглібська, 3, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 13486837) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (вул. Горького, 127, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 00032112) судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції у сумі 66173,94 грн. та за розгляд апеляційної скарги 32289,18 грн.

На примусове виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 26.11.2015р. у справі №908/2557/15-г видано відповідні накази від 09.12.2015р.

Заявою від 17.05.2016р. № 176-04/437 ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про примусове виконання судового рішення, в якій просив відкрити виконавче провадження, накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження, вжити заходи примусового виконання рішення.

25.05.2016р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51200628 з примусового виконання наказу №908/2557/15-г від 09.12.2015р. про стягнення з ПАТ «АКБ «Капітал» на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» 23 284 966,81 грн. заборгованості за основним боргом, 588 546,63 грн. 3% річних від суми простроченої заборгованості за основним боргом, 10 346 466,21 грн. - інфляційних витрат у зв'язку з несвоєчасним погашенням заборгованості за основним боргом.

Боржнику надано семиденний термін з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження для самостійного виконання виконавчого документу, зазначено, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк виконання рішення буде здійснюватися в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов»язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, тощо.

У зв'язку з невиконанням рішення суду у встановлений державним виконавцем строк, 06.07.2016р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 3 421 997,97грн.

06.07.2016р., головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, враховуючи отримані від Державної фіскальної служби України відомості про наявність рахунків, винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладений арешт на кошти та інші цінності, в межах суми 37 641 977,62 грн., що знаходяться на всіх рахунках (крім коштів, що знаходяться на рахунках захищених статтями видатків і на які неможливо звернути стягнення при виконанні даних виконавчих документів) і вкладах чи на зберіганні у банківських установах, з зазначенням банківських установ.

26.07.2016р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно в межах суми боргу з урахуванням суми виконавчого збору, 37 641 977,62 грн.

Боржник не погодився з такими діями виконавчої служби та звернувся до господарського суду з відповідною скаргою.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до положень Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Однією з засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012р. № 18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід»ємна частина «судового розгляду». У рішенні від 17 травня 2005р. у справі «Чіжов проти України» (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії § параграф 1 ст. 6 Конвенції.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (ст. 115 Господарського процесуального кодексу України).

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ст. 116 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України В«Про державну виконавчу службуВ» (ст.ст.1, 2 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» ).

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу у порядку, передбаченому законом (ст. 4 Закону України «Про державну службу»).

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (ст. 6 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» ).

Згідно з приписами ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей, тощо.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в тому числі накази господарських судів.

Статтею 19 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону (зокрема, судового наказу), за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. У заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

Частиною 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження викладені у ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», до переліку яких не включено прийняття ОСОБА_7 банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.

Так, 20.07.2015р. Правлінням НБУ прийнято постанову №466/БТ, якою ПАТ «АКБ «Капітал» віднесено до категорії неплатоспроможних. На підставі вказаної постанови НБУ, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №140 від 20.07.2015р. «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «Капітал», згідно з яким 20.07.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в ПАТ «АКБ «Капітал».

29.10.2015р. Правлінням ОСОБА_7 банку України прийнято постанову №753 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «АКБ Капітал»» та розпочато процедуру ліквідації.

На виконання постанови №753 від 29.10.2015р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 29.10.2015р. №195 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «АКБ «Капітал» та делегування повноважень ліквідатору банку».

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку процедури ліквідації банку, в тому числі, втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

Як свідчать відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2015 р., що залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.11.2015р., визнано протиправною та скасовано Постанову ОСОБА_7 банку України від 20 липня 2015 року №466/БТ «Про віднесення ПАТ «АКБ «Капітал» до категорії неплатоспроможних»; скасоване Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 липня 2015 року № 140 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «Капітал».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.02.2016р. у справі К/800/49036/15, залишені без задоволення касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «Капітал», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_7 банку України, постанова Донецького окружного адміністративного суду 07.10.2015р. та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.11.2015р. по справі № 805/3464/15-а залишені без змін.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року у справі №805/4956/15-а, що залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «Капітал» до ОСОБА_7 банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, третя особа яка не заявляє самостійних вимог Публічне акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» задоволено частково.

Скасовано Постанову ОСОБА_7 банку України від 29.10.2015 року № 753 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «АКБ «Капітал», зобов'язано ОСОБА_7 банк України повернути ПАТ «АКБ «Капітал» Банківську ліцензію ПАТ «АКБ «Капітал» від 24 жовтня 2011 року №122 та Генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій ПАТ «АКБ «Капітал» від 24.10.2011р. №122 (з додатками), скасовано Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.10.2015 року № 195 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «АКБ «Капітал» та делегування повноважень ліквідатора банку», зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути ПАТ «АКБ «Капітал» Свідоцтво учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб» № 26 від 22 березня 2011 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.03.2016р. відмовлено в задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зупинення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2015р. та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Фінансово-промислова компанія В«КапіталВ» до ОСОБА_7 банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, третя особа - Публічне акціонерне товариство В«Акціонерно-комерційний банк В«КапіталВ» про скасування рішень, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Відомості про результати касаційного провадження в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні.

Враховуючи наведене, на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, у державного виконавця не було підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, а отже постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №51200628 від 25.05.2016р. винесена державним виконавцем з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Заходами примусового виконання рішень, є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно(майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням (ст.32 Закону України «Про виконавче провадження»).

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника врегульований ст.52 Закону України «Про виконавче провадження».

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації (п.1). Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки"(п.2). Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються (п.3). На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту (п.4).

Відповідно до ст.65 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача (п.3). Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи (п.4). Не підлягають стягненню в порядку, встановленому цим Законом, кошти (п.5): що перебувають на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки"; що знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання" та статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику". У разі якщо після накладення державним виконавцем арешту на кошти боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судове рішення і відкриває нові рахунки у банках чи інших фінансових установах, державний виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності (п.6).

Арешт майна боржника, за положеннями ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст.59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду. Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму». Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми. Забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку.

Згідно з п. 4.1.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012р. №512/5 на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах, та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до листа ОСОБА_7 банку України від 25.10.2001р. №18-211/3950 «Про порядок накладення арешту на кореспондентські рахунки комерційних банків» можливе накладення арешту постановами державного виконавця або рішеннями суду лише на кошти, які знаходяться на кореспондентському рахунку банку, в конкретно визначеній сумі.

Пунктом 1 глави 2 розділу VII Інструкції про міжбанківський переказ коштів в України в національній валюті №320 від 16.08.2006р. передбачено, що структурний підрозділ НБУ приймає і виконує документи про арешт коштів банку за його кореспондентським рахунком відповідно до порядку , що визначений нормативно-правовим актом ОСОБА_7 банку про безготівкові розрахунки в України в національній валюті, з урахуванням обумовлених у цій главі особливостей.

Порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів визначений у главі 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в України в національній валюті №22 від 21.01.2004р., відповідно до якої банк приймає до виконання постанову державного виконавця та вживає заходів щодо забезпечення виконання документа про арешт коштів після отримання документа про арешт коштів.

Враховуючи наведене, посилання скаржника на ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» в обґрунтування незаконності арешту коштів на кореспондентському рахунку є помилковим, оскільки приписи цієї статті не містять заборони щодо накладення арешту саме на кошти на кореспондентських рахунках, оскільки правова природа накладення арешту на рахунок і на кошти на ньому різна. Так, у випадку арешту рахунку, ним неможливо користуватися взагалі, оскільки блокується надходження на рахунок та списання з нього коштів. У випадку арешту коштів у певній сумі на цьому рахунку, рахунок можна використовувати, але з умовою, що залишок коштів на ньому не може бути меншим арештованої суми (вказана правова позиція міститься у постановах Вищого господарського суду України № 45/34 від 25.06.2009р., №34/71 від 11.08.2009р., № 918/1253/14 від 02.12.2014р., № 910/11847/15 від 06.10.2015р.).

У зв'язку з арештом коштів боржника та недостатністю коштів на кореспондентському рахунку банку, управління кореспондентських розрахунків Операційного департаменту НБУ зупинило власні видаткові операції ПАТ «АКБ «Капітал» (кореспондентський рахунок банку №32006110901026).

Як зазначено ОСОБА_7 банком України в листі № 18-0005/78093 від 19.09.2016р. (по цій справі), Положенням про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затв. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012р., встановлено, що з метою забезпечення процедури ліквідації Фонд або Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) ініціює відкриття накопичувального рахунку неплатоспроможного банку у національній валюті та іноземній валюті, а також у банківських металах (за необхідності) в ОСОБА_7 банку. Після відкриття накопичувального рахунку за розпорядженням уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку залишок коштів із кореспондентського рахунку банку перераховується на накопичувальний рахунок і вживаються заходи щодо закриття кореспондентського рахунку такого банку та виключення його з учасників системи електронних платежів (СЕП) у порядку, визначеному нормативно-правовим актом НБУ, що визначає порядок міжбанківського переказу грошей в Україні в національній валюті. На накопичувальний рахунок банку зараховуються кошти такого банку і надходження на його користь. З цього рахунку проводяться розрахунки з кредиторами й оплата витрат на здійснення процедури ліквідації (п.п.3.2.-3.4. глави 3 розділу У Положення).

Відповідно до Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку НБУ, затв. Постановою Правління НБУ від 03.01.2012р. №1, накопичувальний рахунок 3207 у НБУ призначений для обліку коштів для формування статутного капіталу під час створення, обліку коштів під час ліквідації банку та в інших випадках згідно з законодавством України.

За ініціативою уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку накопичувальний рахунок ПАТ «АКБ «Капітал» в ОСОБА_7 банку до цього часу не відкрито. Отже, ОСОБА_7 банк прийняв та виконує постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби МЮУ про арешт коштів боржника ПАТ «АКБ «Капітал» від 06.07.2016р. ВП № 51200628 за його кореспондентським рахунком № 32006110901026 згідно з порядком, встановленим розділом УІ Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затв. Постановою Правління НБУ від 16.08.2006р. № 320, та главою 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердж. Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. № 22.

Наполягання скаржника, що кореспондентський рахунок банку №32006110901026 є єдиним рахунком ПАТ «АКБ «Капітал» та через цей рахунок відбувається виключно виплата заробітної плати співробітникам банку та сплата податків і зборів, спростовується матеріалами справи та реєстром платежів по кореспондентському рахунку банку №32006110901026 за період з 29.06.2016р. по 16.09.2016р., з якого вбачається, що вказаний рахунок використовується Банком також і для виплати коштів за іншими зобов'язаннями банку скаржника (передплата за автостоянку автомобілів, за оренду приміщень, сплата послуг охорони, сплата за публікацію оголошення, за заправку картриджів, за госптовари, тощо).

До того ж, нормами чинного законодавства не передбачено накладення або зняття арешту з коштів, які знаходяться на кореспондентських рахунках, в частині виплат заробітної плати, також не передбачено і механізму виконання такого рішення.

Посилання апелянта на положення Конституції України щодо прав особи на оплату праці, Закону України "Про оплату праці" суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки наведеними нормами матеріального права регулюються трудові правовідносини, в той час як спірні виконавчі дії вчиняються на підставі судового рішення про стягнення заборгованості з юридичної особи, відтак вони регулюються нормами Закону України "Про виконавче провадження", при цьому, як вже зазначалося, ст. 65 даного Закону, яка передбачає перелік рахунків, кошти на яких не підлягають стягненню в порядку, встановленому цим Законом, або будь-який інший нормативний акт - не містять заборони щодо стягнення на кошти, які знаходяться на рахунках, з яких виплачується заробітна плата.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про законність дій державного виконавця (на час вчинення ним дій по винесенню постанов про арешт коштів та майна боржника), та про відповідність постанов про арешт коштів боржника, арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження вимогам чинного законодавства.

Щодо вимог скаржника про зобов»язання відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про закінчення виконавчого провадження №51200628, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3-1 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі прийняття ОСОБА_7 банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.

На час розгляду скарги судом першої інстанції та перебування справи в суді апеляційної інстанції, чинними є постанова Донецького окружного адміністративного суду у справі №805/4956/15-а від 25.12.2015р та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду у справі №805/4956/15-а від 16.02.2016р., якими скасовано Постанову ОСОБА_7 банку України від 29.10.2015 року № 753 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «АКБ «Капітал», зобов'язано ОСОБА_7 банк України повернути ПАТ «АКБ «Капітал» Банківську ліцензію ПАТ «АКБ «Капітал» від 24 жовтня 2011 року №122 та Генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій ПАТ «АКБ «Капітал» від 24.10.2011р. №122 (з додатками), тощо.

Зазначене свідчить, що підстави для закінчення виконавчого провадження № 51200628 на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» відсутні.

Відповідно до ст. ст. 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

Згідно з приписами ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відомості державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є вторинними даними, оскільки вносяться до реєстру на підставі відповідних правових документів. Відомості державного реєстру не мають пріоритету перед судовим рішенням.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 „Совтрансавто-ХолдингВ» проти УкраїниВ» , а також рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 „Брумареску проти РумуніїВ» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Отже, посилання ПАТ «АКБ «Капітал» на наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про знаходження банку в стані припинення є безпідставним та не можуть бути прийняті в якості належного довода для задоволення скарги на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Слід зазначити, що жодна з сторін справи №805/4956/15-а не прийняла належних заходів для виконання ухвалених судових рішень, що є невиконанням рішення суду, яке є обов»язковим до виконання.

Стосовно посилання скаржника на ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", то ця стаття визначає наслідки початку процедури ліквідації, яка згідно ст. 44 цього Закону розпочинається не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення ОСОБА_7 банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку. Тому, оскільки, як встановлено вище, рішення ОСОБА_7 банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку скаржника скасовано, то підстава для ліквідації банку відпала і, як результат цього, не можуть застосовуватись і наслідки початку такої процедури.

Враховуючи наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування ухвали господарського суду Запорізької області від 21.09.2016р. у справі №908/2557/15-г, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Результати апеляційного провадження у справі №908/2557/15-г оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства В«Акціонерно-комерційний банк В«КапіталВ» на ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.09.2016 р. у справі № 908/2557/15-г залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.09.2016 р. у справі №908/2557/15-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Судді: О.І. Склярук

ОСОБА_3

Надруковано 8 екз.

1- позивачу

1- відповідачу

1- третій особі

1- ВДВС

1- НБУ

1-у справу

1-ДАГС

1-ГСЗО