Рішення

від 28.10.2016 по справі 377/590/16-ц

СЛАВУТИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

Справа №377/590/16-ц

Провадження №2/377/309/16

28 жовтня 2016 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Малишенко Т.О., при секретарі Ахутіній А.А., за участі позивача ОСОБА_1, його представника адвоката ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3, інші позивачі і відповідач відсутні, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до приватного нотаріуса Славутицького міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 лесі Василівни третя особа Виконавчий комітет Славутицької міської ради Київської області - про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов,язання вчинити нотаріальну дію,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, ОСОБА_4, та ОСОБА_5, звернулися до суду з позовом до приватного нотаріуса Славутицького міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_6, з вимогами, за якими просить:

скасувати постанову приватного нотаріуса Славутицького міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 від 4 серпня 2016 року про відмову у посвідченні договору відчуження земельної ділянки кадастровий № 3211500000:00:002:0073 площею 0,0456га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: Київська область м. Славутич Київській квартал 44, належної ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, на праві спільної часткової власності, як незаконну.

- зобов'язати приватного нотаріуса Славутицького міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 посвідчити договір відчуження земельної ділянки кадастровий № 3211500000:00:002:0073 площею 0,0456га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: Київська область м. Славутич Київській квартал 44, належної ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності.

Свої вимоги позивачі обґрунтовують тим, що вони у 2013 році набули у спільну часткову власність по 1/3 частині на кожного земельну ділянку площею 0,0456га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: Київська область м. Славутич Київській квартал 44 у відповідності до вимог ст.116 Земельного кодексу України за рішенням органу місцевого самоврядування - Славутицької міської ради Київської області про передачу земельної ділянки у власність, серія та номер: 1038-32-У1, виданого 19.08.2013року. На підтвердження державної реєстрації права спільної часткової власності на зазначену земельну ділянку кадастровий № 3211500000:00:002:0073 державним реєстратором 16.09.2013 року їм був виданий Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за індексним № 9474293. Набуття ними права власності на вищевказану земельну ділянку відбулося у відповідності до вимог ст.ст.125 - 126 Земельного кодексу України (в редакції Закону № 1066-У1 від 05.03.2009р.), та ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952 - IV від 01.07.2004 року (в редакції від 11.08.2013р.), яка була чинною на момент державної реєстрації їх прав власності на нерухоме майно. З метою посвідчення угоди про відчуження вищевказаної земельної ділянки у 2016 році вони звернулися до приватного нотаріуса, подавши всі необхідні документи, в тому числі: Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виданий реєстраційною службою Славутицького міського управління юстиції Київської області 16 вересня 2013 року за індексним № 9474293, згідно якого підставою виникнення права власності на земельну ділянку, зазначене рішення Славутицької міської ради Київської області про передачу земельної ділянки у власність від 09.08.2013 р. за № 1038-32-У1; Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданий кадастровим реєстратором відділу Держгеокадастру у м. Славутичі Київської області 13.05.2016р. за № НВ-3206490812016; Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 03.08.2016 р. за № 64996814. Згідно ст.55 Закону України «Про нотаріат» (із змінами, внесеними згідно Законом N 834-УІІІ від 26.11.2015) угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Докази на підтвердження державної реєстрації права власності на вищевказане нерухоме майно ними були подані. Враховуючи вищенаведені обставини, вважають відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, а саме у посвідченні правочину по відчуженню земельної ділянки незаконною, і просять скасувати постанову про відмову у вчиненні зазначеної нотаріальної дії та покласти на відповідача зобов'язання її вчинити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, та його представник, адвокат ОСОБА_2, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на їх доведеність наданими суду письмовими доказами, та посилаючись на вищевказані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Додатково представник позивача показав, що на день розгляду справи ніким не оспорюється право спільної часткової власності позивачів на земельну ділянку. Підставою реєстрації права власності позивачів на земельну ділянку державним реєстратором було зазначено рішення органу місцевого самоврядування, що не суперечить вимогам ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952 - IV від 01.07.2004 року (в редакції від 11.08.2013р.), яка була чинною на момент державної реєстрації їх прав власності на нерухоме майно. Згідно ст.125 Земельного кодексу України (в редакції Закону № 1066-У1 від 05.03.2009р.), та ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952 - IV від 01.07.2004 року (в редакції від 11.08.2013р.), яка була чинною на момент державної реєстрації їх прав власності на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку виникало з моменту державної реєстрації цих прав, що відбулося 16.09.2013 року. Відсутність ОСОБА_7 про право власності на нерухоме майно не скасовує державну реєстрацію права власників на це майно. Як зазначено у ст.55 Закону України «Про нотаріат» (із змінами, внесеними згідно Законом N 834-УПІ від 26.11.2015 )в редакції, яка діє на даний час, угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Наявність державної реєстрації права спільної часткової власності позивачів була підтверджена всіма необхідними документами, що подавалися до нотаріуса, тому у останнього не було правових підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії. Посилання відповідача на те, що ОСОБА_4, та ОСОБА_5, не можуть бути позивачами, оскільки не зверталися до неї безпосередньо з питання відчуження земельної ділянки, вважає безпідставним та таким, що суперечить ст.32 ЦПК України, частина другої якої передбачає можливість участі кількох позивачів, якщо предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або предметом спору є однорідні права та обов'язки.

Позивачі ОСОБА_4, та ОСОБА_5, в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи були належним чином повідомлені подали до суду заяву про слухання справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю і просять їх задовольнити.

Відповідач в особі приватного нотаріуса Славутицького міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_6, в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи завчасно належним чином повідомлена. Подала до суду заяву про слухання справи за її відсутності, просить відмовити у задоволенні позову. Одночасно відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого вона вважає свою відмову у вчиненні нотаріальної дії законною, а позовні вимоги позивачів безпідставними. Посилаючись на п. 3 глави 7 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5; ст.ст.15,18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952 - IV від 01.07.2004 року (в редакції від 11.08.2013р.), яка була чинною на момент державної реєстрації права власності позивачів на нерухоме майно; ст.55 Закону України «Про нотаріат», вважає, що право власності позивачів на земельну ділянку, яке у них виникло у 2013 році, моє бути підтверджено виключно ОСОБА_7 про право власності на нерухоме майно, яке у них відсутнє та їй не було подано для вчинення нотаріальної дії. Крім того відповідач посилається на те, що інші співвласники земельної ділянки, крім ОСОБА_1, не можуть бути за даною справою позивачами, оскільки вони не зверталися особисто до неї за вирішенням спірного питання. На підставі вищевикладеного просить відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи, виконкому Славутицької міської ради Київської області., ОСОБА_3, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, вважаючи їх законними, оскільки іншого шляху вирішення спірного питання не існує. У реєстраційної служби на даний час згідно чинного законодавства відсутні правові підстави для видачі позивачам ОСОБА_7 про право власності на нерухоме майно або внесення будь - яких змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вислухавши пояснення позивача, його представника та представника третьої особи, дослідивши письмові докази, подані сторонами, відзив відповідача на позов, суд встановив наступне.

Позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_4, та ОСОБА_5, у відповідності до рішення Славутицької міської ради Київської області за номером 1038-32-У1 від 19.08.2013 року було передано у спільну часткову власність по 1/3 частині на кожного земельну ділянку площею 0,0456га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: Київська область м. Славутич Київській квартал 44.

На підтвердження реєстрації права спільної часткової власності позивачів на зазначену земельну ділянку кадастровий № 3211500000:00:002:0073 державним реєстратором 16.09.2013 року було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та видано Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за індексним № 9474293, в якому підставою виникнення права власності зазначено вищевказане рішення органу місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог ст.125 Земельного кодексу України (в редакції Закону № 1066-У1 від 05.03.2009р.), яка була чинною на момент державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку виникало з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст.126 Земельного кодексу України (в редакції Закону № 3613 - VI від 07.07.2011р.), яка була чинною на момент державної реєстрації права власності, право власності на земельну ділянку оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Як зазначено в ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952 - IV від 01.07.2004 року (в редакції від 11.08.2013р.) державна реєстрація прав проводиться на підставі: 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою, виходячи з чого суд вважає таким, що не суперечить закону зазначення державним реєстратором у Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою виникнення права власності рішення органу місцевого самоврядування.

Згідно із главою 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії, або є підозра в тому, що ця особа діє під впливом насильства; з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у її статуті чи положенні, або виходить за межі її діяльності; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням; в інших випадках, передбачених Законом.

Главою 14 Порядку передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вищенаведені норми закону та підзаконного акту, що регулюють спірні правовідносини, та норма процесуального закону, ст.32 ЦПК України, свідчать про наявність у всіх позивачів, які є співвласниками нерухомого майна, прав та інтересів яких стосується відмова у вчинені нотаріальної дії, права на звернення до суду з позовом про її оскарження в порядку позовного провадження.

Згідно ст. 55 Закону України «Про нотаріат» (із змінами, внесеними згідно Законом N 834-УІП від 26.11.2015 ) угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Як зазначено у п.1.2 п.1 глави 2 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України у разі коли державну реєстрацію права власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, земельну ділянку, що відчужується, відповідно до закону проведено без видачі документа, що посвідчує таке право, право власності підтверджується на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, шляхом безпосереднього доступу до нього.

Позивачем ОСОБА_1, який діяв в інтересах всіх співвласників земельної ділянки, з метою посвідчення угоди по її відчуженню було подано відповідачу.

Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виданий реєстраційною службою Славутицького міського управління юстиції Київської області 16 вересня 2013 року за індексним № 9474293, згідно якого підставою виникнення права власності на земельну ділянку, зазначено рішення Славутицької міської ради Київської області про передачу земельної ділянки у власність від 09.08.2013 р. за № 1038-32-У1;

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданий кадастровим реєстратором відділу Держгеокадастру у м. Славутичі Київської області 13.05.2016р. за № НВ-3206490812016;

Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 03.08.2016 р. за № 64996814.

Дані документи в повній мірі підтверджують право спільної часткової власності позивачів на зазначену земельну ділянку, що дає їм всі підстави для посвідчення її відчуження на підставі поданих нотаріусу документів у відповідності до вимог чинного законодавства, що діє на момент звернення за вчиненням нотаріальної дії, та свідчить про незаконність відмови приватного нотаріуса Славутицького міського нотаріального округу Київської області у її вчиненні.

Відповідно до ч.1 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Заперечення відповідача не ґрунтуються на нормах закону та не підтверджені належними та допустимими доказами і повністю спростовуються поданими стороною позивачів письмовими доказами.

За таких обставин суд приходить до висновку про законність та обгрунтованність позовних вимог, які підлягають до задоволення в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209, 213-215,218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Скасувати постанову приватного нотаріуса Славутицького міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 від 04 серпня 2016 року про відмову у посвідченні договору відчуження земельної ділянки кадастровий № 3211500000:00:002:0073 площею 0,0456га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: Київська область м. Славутич Київській квартал 44, належної ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, на праві спільної часткової власності, як незаконну.

Зобов"язати приватного нотаріуса Славутицького міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 посвідчити договір відчуження земельної ділянки кадастровий № 3211500000:00:002:0073 площею 0,0456га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: Київська область м. Славутич Київській квартал 44, належної ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т. О. Малишенко